Справа №345/3078/20
Провадження № 1-кс/345/1016/2020
17.09.2020 року м. Калуш
Слідчий суддя Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ Калуського ВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за №12020090170000770 від 21.08.2020року за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -
Слідчий СВ Калуського ВП ГУНП в Івано-Франківській області звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме на фольговий згорток з-під цукерки «Шоколапки», в якому знаходиться одна таблетка та дві половини таблеток білого кольору без маркування, який поміщено в паперовий конверт з пояснювальними написами, шляхом позбавлення права користування, відчуження та розпорядження вказаним майном.
Клопотання обґрунтовує тим, що в чергову частину Калуського ВП ГУНП поступило повідомлення від ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , про те, що в період часу з 20:00 год. 20.08.2020 до 08:45 год. 21.08.2020 невідома особа, шляхом підбору ключа, проникла в приміщення салону краси «Beauty», що в м. Калуш по вул. Богдана Хмельницького, звідки таємно викрала грошові кошти у сумі 3 000 грн., телевізор, мобільний телефон та два фрезера для манікюру, чим завдала матеріальної шкоди заявниці.
В ході проведення санкціонованого обшуку від 15.09.2020 за адресою АДРЕСА_2 , за місцем проживання гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виявлено фольговий згорток з-під цукерки «Шоколапки», в якому знаходиться одна таблетка та дві половини таблеток білого кольору без маркування, який поміщено в паперовий конверт з пояснювальними написами.
Відповідно до постанови про визнання речовим доказом від 15.09.2020 вилучений в ході обшуку від 15.09.2020 фольговий згорток з-під цукерки «Шоколапки», в якому знаходиться одна таблетка та дві половини таблеток білого кольору без маркування, який поміщено в паперовий конверт з пояснювальними написами, визнано речовими доказами в кримінальному провадженні № 12020090170000770.
Оскільки завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, передачі, відчуження, з метою збереження речових доказів, запобігання настання негативних наслідків, що можуть перешкодити кримінальному провадженню, є необхідність у накладенні арешту на вищевказане майно.
Слідчий подала заяву про розгляд клопотання без її участі, клопотання підтримує.
Ознайомившись з клопотанням та доданими до нього матеріалами кримінального провадження, вважаю, що в задоволенні клопотання слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно норм вищевказаної статті арешт майна допускається в т.ч. і з метою забезпечення збереження його як речового доказу.
Згідно з ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому п.1 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні обєкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використанні як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були обєктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
В поданому клопотанні слідчий просить накласти арешт на фольговий згорток з-під цукерки «Шоколапки», в якому знаходиться одна таблетка та дві половини таблеток білого кольору без маркування, виявлений в ході проведення санкціонованого обшуку в рамках кримінального провадження №12020090170000770 від 21.08.2020року за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, вказавши, що він може матиме доказове значення у справі.
Проаналізувавши викладені в клопотанні обставини, за яких знайдене майно та саме клопотання, прихожу до висновку, що воно є необґрунтованим та безпідставним, оскільки слідчим не вказано, яке саме доказове значення вилучені таблетки матимуть у рамках кримінального провадження №12020090170000770 за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України (за фактом викрадення грошових коштів, телевізора, мобільного телефону та двох фрезерів для манікюру із приміщення салону краси «Beauty»).
З наведеного слідує, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт не відповідає вимогам ст.98 КПК України та не стосується кримінального провадження, в рамках якого подано клопотання.
Отже, в задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись ст.ст.98, 170, 173 КПК України, слідчий суддя,
В задоволенні клопотання слідчого СВ Калуського ВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за №12020090170000770 від 21.08.2020 року за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення. Порядок оскарження ухвали визначено ст.ст. 392, 395 КПК України.
Слідчий суддя