Справа № 420/1255/20
16 вересня 2020 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Стефанов С.О., розглянувши у порядку письмового провадження зауваження фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на протокол судового засідання від 26 серпня 2020 року у справі №420/1255/20 за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу у розмірі 17 000,00 грн.,-
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №420/1255/20 за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу у розмірі 17 000,00 грн..
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2020 року адміністративний позов Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу у розмірі 17 000,00 грн. задоволено та стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь державного бюджету України штраф у розмірі 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.
07.09.2020 року відповідачем було подано до суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи №420/1255/20 та видачу копій технічного запису усіх судових засідань (вхід.№35267/20).
10.09.2020 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ознайомився з матеріалами справи та отримав копії технічного запису судового засідання від 26 серпня 2020 року, що підтверджується відмітками на заяві (а.с.91).
14.09.2020 року через канцелярію суду від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 надійшли зауваження на протокол судового засідання по справі №420/1255/20 від 26.08.2020 року щодо його неповноти.
Процесуальні питання стосовно внесення зауважень щодо протоколу судового засідання врегульовані статтею 231 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до частини першої цієї статті учасники справи мають право ознайомитися із технічним записом і протоколом судового засідання та протягом п'яти днів з дня проголошення рішення у справі подати до суду письмові зауваження щодо їх неповноти або неправильності.
Згідно з частинами другою - четвертою статті 231 КАС України головуючий розглядає зауваження щодо технічного запису і протоколу судового засідання не пізніше п'яти днів з дня їх подання в порядку письмового провадження. Розглянувши зауваження, суд постановляє ухвалу, якою враховує зауваження або мотивовано відхиляє їх. У разі пропущення строку подання зауважень і відсутності підстав для його поновлення головуючий залишає їх без розгляду
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач під розписку ознайомився з матеріалами справи 10 вересня 2020 року (а.с.91). Відтак, протягом п'яти днів з дня ознайомлення подав до суду письмові зауваження до протоколу судового засідання від 26 серпня 2020 року по справі №420/1255/20.
З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що заявлене відповідачем клопотання про поновлення пропущеного строку подання зауважень на протокол судового засідання від 26.08.2020 року слід задовольнити, а строк подання зауважень - поновити.
Розглянувши зауваження на протокол судового засідання, заслухавши звукозапис технічної фіксації, здійсненої на комплексі «Акорд», суд встановив наступне.
Із змісту поданих зауважень вбачається, що зауваження до протоколу судового засідання полягають, насамперед, у відсутності дослівного (з переліченням всіх даних/відомостей) фіксування секретарем судового засідання судового процесу, враховуючи прийняті судом процесуальні рішення, а саме: невідображення в протоколі судового засідання від 26.08.2020 року репліки судді щодо повернення направленої на адресу відповідача повістки про виклик та причин її невручення.
Суд звертає увагу, що ведення запису судового процесу є елементом принципу гласності і відкритості судового процесу, що передбачений ч.ч.13, 14 ст. 10 КАС України. Так, відповідно до ч.ч. 13, 14 ст. 10 КАС України суд під час розгляду справи в судовому засіданні здійснює повне фіксування його перебігу за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу, крім випадків, визначених цим Кодексом. Порядок такого фіксування встановлюється цим Кодексом.
В силу приписів ч.ч. 1-3 ст. 229 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Відтак, офіційним записом судового засідання є технічний запис, здійснений судом у порядку, визначеному цим Кодексом.
Фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання.
Технічний запис судового засідання є додатком до протоколу судового засідання і після закінчення судового засідання приєднується до матеріалів справи.
З аналізу вказаних правових норм можна дійти висновку, що фіксування судового засідання полягає у сукупності двох засобів фіксування: протокол судового засідання відображає у хронологічному порядку процесуальні дії, які проводилися у судовому засіданні, а технічний запис містить інформацію про їх зміст.
У свою чергу, вимоги до складання протоколу судового засідання визначені статтею 230 КАС України, відповідно до якої у судовому засіданні секретар забезпечує ведення протоколу судового засідання.
Як вбачається зі змісту частини 2 статті 230 КАС України, у протоколі судового засідання зазначаються такі відомості: 1) рік, місяць, число і місце судового засідання; 2) найменування адміністративного суду, який розглядає справу, прізвище та ініціали судді (суддів), секретаря судового засідання; 3) справа, що розглядається, ім'я (найменування) сторін та інших учасників справи; 4) порядковий номер вчинення процесуальної дії; 5) назва процесуальної дії; 6) час вчинення процесуальної дії; 7) ухвали суду, постановлені в судовому засіданні, не виходячи до нарадчої кімнати; 8) інші відомості, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до частини 3 статті 230 КАС України протокол судового засідання ведеться секретарем судового засідання та підписується ним невідкладно, але не пізніше наступного дня після судового засідання і приєднується до справи.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що чинним законодавством не передбачено ведення протоколу судового засідання з дослівним відтворенням усього ходу розгляду судової справи. З цією метою під час судового засідання здійснюється технічна фіксація з використанням звукозаписуючого засобу.
Аналогічна правова позиція викладена у ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 року у справі №800/203/17.
До матеріалів справи №420/1255/20 приєднано підписаний секретарем судового засідання протокол судового засідання, яке відбулось 26 серпня 2020 року (а.с. 78-79), який містить відомості передбачені ч. 2 ст. 230 КАС України.
Щодо зауважень позивача стосовно невідображення в протоколі судового засідання репліки судді щодо повернення направленої на адресу відповідача повістки про виклик та причин її невручення, суд зазначає таке.
Згідно з частиною першою статті 124 КАС України, судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями. Частиною третьою вищевказаної статті встановлено, що судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється:
1) за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу;
2) за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.
Відповідно до частини 11 статті 126 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Згідно з пунтом 3 частини першої статті 127 КАС України, часом вручення повістки вважається день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Судом встановлено, що направлена на адресу відповідача повістка про виклик у судове засідання на 26.08.2020 року не була вручена фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 та повернулась із відмітками про наступні причини: «адресат відсутній за вказаною адресою» та «за закінченням терміну зберігання», про що складена довідка Ф.20 про причини повернення/досилання від 04.08.2020 року (а.с.73).
З огляду на вищезазначене, суд прийшов до висновку що позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання.
На підставі викладеного, в протоколі судового засідання від 26 серпня 2020 року у пункті 18 (порядковий номер вчинення процесуальної дії) секретарем судового засідання зазначено: «Головуючий суддя: Стефанов С.О. Ставиться на обговорення питання щодо можливості продовження судового засідання за відсутності відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце проведення судового засідання, жодних заяв та клопотань від якого не надходило».
За таких обставин, суд вважає, що подані відповідачем зауваження щодо протоколу судового засідання від 26.08.2020 року у справі №420/1255/20 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 230, 231, 248, 294 КАС України, суд -
Відхилити зауваження фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на протокол судового засідання від 26 серпня 2020 року у справі №420/1255/20 за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу у розмірі 17 000,00 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С.О. Стефанов