Справа № 420/4690/20
16 вересня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Бутенко А.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) про визнання протиправними дії та зобов'язати вчинити дії, -
Стислий зміст позовних вимог.
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо:
невірного розрахунку ОСОБА_1 посадового окладу (7740,00 грн.) та окладу за військовим званням (1480,00 грн.) для нарахування та виплати грошового забезпечення за період 01.03.2018 по 03.08.2018 року;
використання розміру посадового окладу (7740.00 грн.) та розміру окладу за військовим званням (1480,00 грн.) для розрахунку ОСОБА_1 при звільнені з військової служби (розрахунку одноразової грошової допомоги при звільнені з військової служби);
видачі ОСОБА_1 невірної довідки про розміри щомісячних та додаткових видів грошового забезпечення за період 01.03.2018 по 03.08.2018 року з використанням розміру посадового окладу (7740,00 грн.) та розміру окладу за військовим званням (1480,00 грн.) для нарахування пенсії;
використання розміру посадового окладу (7740,00 грн.) та розміру окладу за військовим званням (1480,00 грн.) для нарахування та виплати ОСОБА_1 належної грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки за 2015-2018 роки.
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 :
здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за період 01.03.2018 по 03.08.2018 року з використанням розміру посадового окладу 7890,00 грн. та розміру окладу за військовим званням 1560,00 грн.;
виплатити ОСОБА_1 різницю між перерахованим та фактично виплаченим розміром грошового забезпечення за період 01.03.2018 по 03.08.2018 року з використанням розміру посадового окладу 7890,00 грн. та розміру окладу за військовим званням 1560,00 грн.;
здійснити перерахунок розрахунку ОСОБА_1 при звільнені з військової служби (одноразової грошової допомоги при звільнені з військової служби) з використанням розміру посадового окладу 7890,00 грн. та розміру окладу за військовим званням 1560,00 грн.;
виплатити ОСОБА_1 різницю між перерахованими та фактично виплаченими виплатами при звільнені з військової служби (одноразової грошової допомоги при звільнені з військової служби) з використанням розміру посадового окладу 7890,00 грн. та розміру окладу за військовим званням 1560,00 грн.;
видати ОСОБА_1 довідку “Про розміри щомісячних видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій для обчислення пенсії” за період 01.03.2018 до 03.08.2018 року з використання розміру посадового окладу (7890,00 грн.) та розміру окладу за військовим званням (1560,00 грн.).
здійснити перерахунок грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки за 2015-2018 роки виплаченої ОСОБА_1 за Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року по справі №420/3935/19 з використання розміру посадового окладу (7890,00 грн.) та розміру окладу за військовим званням (1560,00 грн.);
виплатити ОСОБА_1 різницю між перерахованою та фактично виплаченою грошовою компенсацією за всі невикористані дні додаткової відпустки за 2015-2018 роки виплаченої ОСОБА_1 за Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року по справі №420/3935/19 з використання розміру посадового окладу (7890,00 грн.) та розміру окладу за військовим званням (1560,00 грн.).
Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що під час проходження військової служби відповідно до Додатку 1 та Додатку 14, Постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та Наказу міністра оборони України від 01.03.2018 № 90 “Про встановлення тарифних розрядів за посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України” позивачу встановлено 41 тарифний розряд з відповідним коефіцієнтом 4.24 посадового окладу та тарифний коефіцієнт за військовим званням “полковник” 0,84.
Наказом командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України від 05.04.2018 №112 позивачу встановлено посадовий оклад 7470 грн. 00 коп. та оклад за військовим званням 1480 грн. Відповідні розміри посадового окладу та окладу за військовим званням використовувалась для розрахунку та виплати грошового забезпечення з 01.03.2018 по 03.08.2018 р. Також, на виконання наказу командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України (по стройовій частині) від 02.07.2018 №124 проводились відповідні розрахунки при звільнені позивача, з військової служби у запас з використанням розміру посадового окладу 7470 грн. 00 коп. та окладу за військовим званням 1480 грн., а саме одноразової грошової допомоги при звільнені. Позивач вважає, що відповідачем невірно визначено розмір його посадового окладу та окладу за військовим званням, з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2018 року.
Також, при звільнені Позивача з військової служби, Відповідач не виплатив Позивачу грошову компенсацію за всі невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015-2018 роки, виходячи із розміру грошового забезпечення на день звільнення 03 серпня 2018 року. З метою захисту своїх прав Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року по справі № 420/3935/19 адміністративний позов позивача до Військової частини НОМЕР_2 та Військової частини НОМЕР_1 задоволено частково. 11 лютого 2020 року П'ятий апеляційний адміністративний суд постановою по справі №420/3935/19 залиш без задоволення апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_3 . 29.11.2019 року наказом командира військова частина НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 234 у добровільному порядку було внесено зміни до наказу Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил (по стройовій частині) від 03.08.2018 року №148, щодо включення пункту стосовно нарахування та виплати ОСОБА_1 військовою частиною НОМЕР_2 грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки за 2015-2018 роки. 16 грудня 2019 року грошові кошти були перераховані на картковий рахунок Позивача. Виконуючи рішення суду Відповідач невірно нарахував та виплатив Позивачу грошову компенсацію за всі невикористані дні додаткової відпустки за 2015-2018 роки, застосувавши для розрахунку значення посадового окладу 7470.00 грн. замість 7890,00 грн. та окладу за військовим званням 1480,00 грн. замість 1560,00 грн.
Відповідач відзив на адміністративний позов не надав.
Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Заяви чи клопотання від сторін.
04.08.2020 року за вх.. №30290/20 від позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання призначеного на 04.08.2020 року о 10 год. 30 хв. за його відсутності та подальший розгляд справи продовжити в порядку письмового провадження.
Інших заяв чи клопотань від сторін, до суду не надходило.
Процесуальні дії, вчинені судом.
Ухвалою суду від 11.06.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та зупинено провадження по справі до 04 серпня 2020 року до 10.30 години.
04.08.2020 року протокольною ухвалою поновлено провадження по справі.
Інші процесуальні дії судом не вчинялись.
04.08.2020 року сторони у судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, що підтверджується письмовими доказами наявними в матеріалах справи.
Згідно ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Обставини справи.
Судом встановлено, що Наказом командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України (по стройовій частині) від 03.08.2018 року №148 полковника ОСОБА_1 , начальника служби безпеки дорожнього руху Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України, звільнено з військової служби у запас за пунктом «б» ч. 6 ст.26 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», що підтверджується витягом з наказу Міністра оборони України (по особовому складу) від 23.06.2018 року № 376.
Відповідно до довідки про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії від 03.08.2018 року № 196, грошове забезпечення позивача складалося з посадового окладу - 7470,00 грн.; окладу за військове звання - 1480,00 грн.; надбавки за вислугу років 50% - 4475,00 грн.; надбавки за особливості проходження військової служби 10% - 1342,00 грн.; надбавки за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці 10% - 747,00 грн. та премії.
Відповідно до грошового атестату серії ЗУ № 361140 та довідки про грошове забезпечення від 12.12.2018 року № 322, позивачу встановлено посадовий оклад у розмірі 7470,00 грн., оклад за військовим званням складає 1480,00 грн.
Не погоджуючись із проведеним відповідачем розрахунком грошового забезпечення та розрахунком одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби з урахуванням розміру посадового окладу - 7470,00 грн. та окладу за військовим званням у розмірі - 1480,00 грн., позивач звернувся до суду з даним позовом.
Джерела права й акти їх застосування.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ст.46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
В свою чергу в п.6 ч.1 ст.92 Конституції України зазначено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Статтею 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно із частиною другою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять:
- посадовий оклад, оклад за військовим званням;
- щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
- одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
В силу ч. 4 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704 (далі - Постанова № 704) встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 2 Постанови № 704 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 4 Постанови № 704 попередньої редакції було передбачено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з Додатками 1,12,13,14.
В лютому 2018 року постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 були внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 Постанови № 704 було викладено у новій редакції, а саме: « 4.Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з Додатками 1, 12, 13 і 14.».
Згідно із Приміткою 1 Додатку 1 до вказаної постанови КМУ, посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Відповідно до примітки до Додатку 14 також передбачено що, оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Додатком 1 до Постанови № 704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Висновки суду.
Так, відповідно до Додатку 1 Постанови № 704 тарифний коефіцієнт для розрахунку посадового окладу визначений у розмірі 4,24 за 41 тарифним розрядом.
Згідно з додатком 14 за військовим званням «полковник» передбачено тарифний коефіцієнт 0,84.
Отже, в обох випадках визначено, що розрахунки проводяться шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
У той же час, відповідно Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01.01.2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 1762 грн., мінімальна заробітна плата - 3723 грн.
Таким чином, вихідний показник, який повинен братися для перерахунку показників значень для визначення розміру окладу за посадою та військовим званням повинен складати 1861,50 грн.
Також, судом встановлено, що в провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа № 420/3935/19 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 , в якому позивач просив визнати протиправною бездіяльність щодо не включення до наказу Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України (по стройовій частині) від 03.08.2018 року №148 пункту стосовно нарахування та виплати військовою частиною НОМЕР_2 грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки за 2015-2018 роки, виходячи із розміру грошового забезпечення на день звільнення 03 серпня 2018 року у розмірі 31585,88 грн.; зобов'язати військову частину НОМЕР_1 внести зміни до наказу Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України (по стройовій частині) від 03.08.2018 року №148 щодо включення пункту стосовно нарахування та виплати грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки за 2015-2018 роки, виходячи із розміру грошового забезпечення на день звільнення 03 серпня 2018 року у розмірі 31585,88 грн. та зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 виплатити грошову компенсацію за всі невикористані дні додаткової відпустки за 2015-2018 роки, виходячи із розміру грошового забезпечення на день звільнення 03 серпня 2018 року у розмірі 31585, 88 грн.
Рішенням від 17.09.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльність щодо не включення до наказу пункту стосовно нарахування та виплати грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки за 2015-2018 роки, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування ОСОБА_1 грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки за 2015-2018 роки, виходячи із розміру грошового забезпечення на день звільнення 03 серпня 2018 року. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати ОСОБА_1 грошову компенсацію за всі невикористані дні додаткової відпустки за 2015-2018 роки, виходячи із розміру грошового забезпечення на день звільнення 03 серпня 2018 року. Зобов'язано Військову частину виплатити ОСОБА_1 нараховану грошову компенсацію за всі невикористані дні додаткової відпустки за 2015-2018 роки, виходячи із розміру грошового забезпечення на день звільнення 03 серпня 2018 року. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2020 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_2 - залишено без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року - залишено без змін.
При цьому, суд зазначає, що позовні вимоги щодо зобов'язання військової частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення за період 01.03.2018 р. по 03.08.2018 р., одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки за 2015-2018 рр. з використанням розміру посадового окладу - 7890,00 грн. та розміру окладу за військовим званням - 1560,00 грн., не підлягають задоволенню, оскільки суд не наділений повноваженнями перебирати на себе функцію здійснення розрахунку та нарахування коштів замість органу, на який покладено такі повноваження.
Враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Також, суд звертає увагу на рішення Європейського суду з прав людини по справі «Ольсон проти Швеції», а саме, норма спеціального закону не може розглядатися як право, якщо її не сформульовано з достатньою точністю так, щоб громадянин мав змогу, якщо потрібно, з відповідними рекомендаціями, до певної міри передбачити наслідки своєї поведінки.
Окрім того, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідальність за подолання недоліків законодавства, правових колізій, прогалин, інтерпретаційних сумнівів лежить, в тому числі, і на судових органах, які застосовують та тлумачать закони (рішення у справах «Вєренцов проти України», «Кантоні проти Франції»).
Виходячи з наведеного та згідно з усталеною практикою Європейського суду, поняття «якість закону» означає, що національне законодавство повинне бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на права осіб (рішення у справах «Олександр Волков проти України», «G.G. та інші проти Болгарії»).
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 9, 13 частини 1 статті 5 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI “Про судовий збір”.
Оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження понесення сторонами судових витрат, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат та компенсації судових витрат за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, відсутні.
Керуючись ст.ст. 6, 72-73, 77, 132, 139, 143, 241-246, 250-251 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо:
- невірного розрахунку ОСОБА_1 посадового окладу (7740,00 грн.) та окладу за військовим званням (1480,00 грн.) для нарахування та виплати грошового забезпечення за період 01.03.2018 по 03.08.2018 року;
- використання розміру посадового окладу (7740.00 грн.) та розміру окладу за військовим званням (1480,00 грн.) для розрахунку одноразової грошової допомоги при звільнені з військової служби ОСОБА_1 ;
- видачі ОСОБА_1 невірної довідки про розміри щомісячних та додаткових видів грошового забезпечення за період 01.03.2018 по 03.08.2018 року з використання розміру посадового окладу (7740,00 грн.) та розміру окладу за військовим званням (1480,00 грн.) для нарахування пенсії;
- використання розміру посадового окладу (7740,00 грн.) та розміру окладу за військовим званням (1480,00 грн.) для нарахування та виплати ОСОБА_1 належної грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки за 2015-2018 роки.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 :
- здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за період 01.03.2018 по 03.08.2018 року з урахуванням п. 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", виходячи з 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України від 07.12.2017 №2246-VІІІ «Про Державний бюджет України на 2018 рік» на 01.01.2018 р., та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти.
- виплатити ОСОБА_1 різницю між перерахованим та фактично виплаченим розміром грошового забезпечення за період 01.03.2018 по 03.08.2018 року з урахуванням п. 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", виходячи з 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України від 07.12.2017 №2246-VІІІ «Про Державний бюджет України на 2018 рік» на 01.01.2018, та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти;
- здійснити перерахунок одноразової грошової допомоги при звільнені з військової служби ОСОБА_1 з урахуванням п. 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", виходячи з 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України від 07.12.2017 №2246-VІІІ «Про Державний бюджет України на 2018 рік» на 01.01.2018, та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти;
- виплатити ОСОБА_1 різницю між перерахованими та фактично виплаченими сумами одноразової грошової допомоги при звільнені з військової служби, виходячи з 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом Законом України від 07.12.2017 №2246-VІІІ «Про Державний бюджет України на 2018 рік» на 01.01.2018, та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти;
- видати ОСОБА_1 довідку “Про розміри щомісячних видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій для обчислення пенсії” за період 01.03.2018 до 03.08.2018 року з урахуванням п. 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", виходячи з 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України від 07.12.2017 №2246-VІІІ «Про Державний бюджет України на 2018 рік» на 01.01.2018, та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти.
- здійснити перерахунок грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки за 2015-2018 роки, виплаченої ОСОБА_1 за Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року по справі №420/3935/19, виходячи з 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України від 07.12.2017 №2246-VІІІ «Про Державний бюджет України на 2018 рік» на 01.01.2018, та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти;
- виплатити ОСОБА_1 різницю між перерахованою та фактично виплаченою грошовою компенсацією за всі невикористані дні додаткової відпустки за 2015-2018 роки, виплаченої ОСОБА_1 за Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року по справі №420/3935/19, виходячи з 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України від 07.12.2017 №2246-VІІІ «Про Державний бюджет України на 2018 рік» на 01.01.2018, та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.
Суддя Бутенко А.В.
.