Справа № 420/6034/20
16 вересня 2020 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
08.07.2020. р. до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, у якому позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, які полягають у виплаті лише 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року з 01січня 2018 р та лише 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року з 01 січня 2019 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати та виплатити м ОСОБА_1 , пенсію з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року з 01 січня 2018 року, здійснивши виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01 січня 2018 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацією за несвоєчасну виплату пенсії з 01 січня 2018 року згідно з Постановою Кабінету Міністрів №159 від 21 лютого 2001 року.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що він отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Позивач зазначає, що при здійсненні перерахунку його пенсії з 01.01.2018 року враховано лише наступні складові: посадовий оклад, оклад за військове звання, процентна надбавка за вислугу років. При цьому пенсійним органом вирішено проводити виплати пенсії у наступному порядку: з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року щомісячно 50% від підвищення; з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року щомісячно 75% від підвищення; з 01.01.2020 року щомісячно 100% від підвищення. Разом з цим позивач зазначає, що у зв'язку з визнанням протиправними та нечинними пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103, вони не можуть бути застосовані до спірних правовідносин при визначенні порядку та розміру виплати пенсії позивачу.
10.07.2020 р. ухвалою суду позовну заяву залишено без руху.
16.07.2020 р. позивач усунув недоліки, які стали підставою залишення позову без руху.
Ухвалою суду від 20.07.2020 р. відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
05.08.2020р. за вх.№ЕП/11927/02 відповідач надав відзив на позовну заяву, згідно якого, просить суд відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що на виконання постанови КМУ № 103 від 21.02.2018 р. «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача на підставі довідки про розмір грошового забезпечення за відповідною посадою з урахуванням посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, надбавки за вислугу років. При цьому, відповідач зазначає, зо управління здійснює перерахунок пенсії на підставі довідок, що надійшли від уповноваженого структурного підрозділу, в яких визначено розмір грошового забезпечення для такого перерахунку. Крім того, відповідач зазначив, що відповідно до п. 2 Постанови № 103 виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року. Також відповідач зазначив, що відповідно до листа Пенсійного фонду України від 28.08.2019 №26222/06-30 органи Пенсійного фонду з метою забезпечення виконання рішення суду від 12.12.2018 по справі №826/3858/18 звернулись до Міністерства соціальної політики України та Міністерства фінансів України про виділення додаткових коштів. Однак враховуючи, що бюджетні асигнування з державного бюджету України Пенсійному фонду України не збільшувались, то виплата підвищених пенсій продовжується з урахуванням бюджетних асигнувань.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 з 17 березня 1991 р. є пенсіонером та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». При призначенні пенсії до грошового забезпечення, з якого обчислювалась пенсія включено наступні складові: посадовий оклад, оклад за військове звання, процентна надбавка за вислугу років, надбавка за особливо важливі завдання, премія.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області на виконання постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», проведено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 року, При цьому пенсійним органом вирішено проводити виплати підвищеної пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року у наступному порядку: з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року щомісячно 50% від підвищення; з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року щомісячно 75% від підвищення; з 01.01.2020 року щомісячно 100% від підвищення.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.
Відповідно до ч.1, ч.2 та ч.4 ст.63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Частина 18 ст.43 Закону №2262-ХІІ встановлює, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Відповідно до ч.3 ст.51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (далі - Порядок №45, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» відповідно до ч.4 ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» постановлено: перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103) виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 року у таких розмірах:
з 1 січня 2018 року - 50 відсотків;
з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків;
з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Згідно п.6 Постанови №103 внесені зміни до постанов Кабінету Міністрів України, зокрема у постанові Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393», а саме п.5 викладено в такій редакції: «Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням».
Вказаною Постановою №103 також установлено, що у довідці про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій зазначаються лише розмір посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною посадою.
Пунктом 2 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до п.24 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1, про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно ст.63 Закону уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Тотожні за змістом положення щодо процедури перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовців у разі зміни розміру їх грошового забезпечення містяться у пунктах 2, 3 Порядку №45.
Згідно ч.1 та ч.2 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Право на виплати у сфері соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції вперше у рішенні від 16.12.1974 у справі «Міллер проти Австрії», де Суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні «Гайгузус проти Австрії» від 16 вересня 1996 року, якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.
Відповідно до правової позиції Європейського суду у справі «Кечко проти України» (рішення від 08.11.2005) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.
Згідно ч.3 ст.52 Закону №2262-ХІІ, виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.
Частиною 2 ст.55 Закону №2262-ХІІ нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Таким чином, законодавець розмежував наступні поняття «строки перерахунку пенсії», «строки виплати пенсії» та «порядок перерахунку пенсії».
Системний аналіз статей 51, 52, 55, 63 Закону №2262-ХІІ свідчить, що наявність у Кабінету Міністрів України права встановлювати «порядок перерахунку пенсії» не є тотожним праву встановлювати «строки перерахунку пенсії», «строки виплати пенсії».
Відмова пенсійного органу у проведенні позивачу виплати пенсії в перерахованому розмірі порушує гарантоване ст.1 Першого протоколу Конвенції право мирно володіти своїм майном. Оскільки чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (рішення Європейського суду у справі «Кечко проти України» від 08.11.2005).
З огляду на викладені вище норми законодавства, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 встановлено, перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським).
В силу приписів ст.63 Закону України №2262-XII, п.4 Порядку №45, позивач отримав право на перерахунок пенсії у січні 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103. При цьому, Кабінет Міністрів України уповноважений визначати порядок проведення такого перерахунку, що й було реалізовано ним у Порядку №45.
Водночас, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 скасовано.
30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою збільшив розмір грошового забезпечення військовослужбовців.
Відповідно до п.10 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103) ця постанова набирає чинності з 01.03.2018.
Постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103, в частині внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704, та постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 є чинними.
Отже, з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704, якою змінені (збільшені) розміри грошового забезпечення військовослужбовців, у позивача виникли підстави для перерахунку пенсії. Скасування п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 року у справі №826/3858/18 не впливає на вказані підстави.
Відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 виплату перерахованих відповідно до п.1 цієї постанови підвищених пенсій передбачено проводити у три етапи.
Разом з тим, у зв'язку із скасуванням п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 року у справі №826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 року, обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасовано.
Таким чином, п. п. 1 і 2 Постанови №103 як частини нормативно-правового акту відповідно до ст.ст.255, 265, 325 КАС України утратили чинність з 05.03.2019 р.
Оскільки спір по справі склався з приводу виплат за пенсією з 01.01.2018 р., то до дати утрати чинності п. п. 1 і 2 Постанови №103 - 05.03.2019 р., має вирішуватись на підставі законодавства, котре діяло на той час.
Саме такий правовий висновок з приводу дії у часі та наслідків втрати чинності Постановою №103 викладений у постанові Верховного Суду від 16.10.2019р. по справі №2040/6740/18 (адміністративне провадження №К/9901/14857/19).
З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку, про часткове задоволення позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, які полягають у виплаті лише 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року з 01січня 2018 р та лише 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року з 01 січня 2019 року та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати та виплатити, ОСОБА_1 , пенсію з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року з 01 січня 2018 року, здійснивши виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01 січня 2018 року шляхом визнання протиправною бездіяльності ГУ ПФУ в Одеській області щодо невиплати ОСОБА_1 перерахованої пенсії у розмірі 100% суми підвищеної пенсії з 05.03.2019р. згідно Постанови № 103; зобов'язання ГУ ПФУ в Одеській області провести виплату перерахованої пенсії ОСОБА_1 з 05.03.2019 р. з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії.
Стосовно позовної вимоги про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацією за несвоєчасну виплату пенсії з 01 січня 2018 року згідно з Постановою Кабінету Міністрів №159 від 21 лютого 2001 року суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
З метою реалізації Закону № 2050-ІІІ, Кабінет Міністрів України 21 лютого 2001 року прийняв постанову № 159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок).
Відповідно до п. 1 Порядку його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Пунктом 2 Порядку передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
Згідно абз. 1 п. 4 Порядку сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Отже, підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов: нарахування громадянину належних йому доходів (заробітної плати, пенсії, соціальних виплат, стипендії), порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання) та затримка виплати доходів один і більше календарних місяців.
Враховуючи викладені обставини та наведені нормативні положення суд дійшов висновку про передчасність заявленої позовної вимоги, оскільки позивачу ще не нараховано відповідну суму коштів та не виплачено з порушенням строків виплат.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з абз. 2 ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до вимог частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору, розподіл судових витрат не здійснюється.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 263, 295, 297 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) області щодо нездійснення перерахунку та виплати перерахованої пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 05.03.2019 року з урахуванням 100% суми підвищення пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385)здійснити перерахунок та виплату перерахованої пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 05.03.2019 року з урахуванням 100% суми підвищення пенсії та з врахуванням вже проведених виплат.
У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя Токмілова Л.М.
.