Справа № 420/7062/19
07 вересня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,
за участю секретаря судового засідання Закуріної А.М.,
за участю
від позивача - ОСОБА_1 - за паспортом
від відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № №0206171-5307-1521; 0206172-5307-1521;0206173-5307-1521 від 09 серпня 2019 року,-
До Одеського окружного адміністративного суду 25 листопада 2019 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № №0206171-5307-1521; 0206172-5307-1521;0206173-5307-1521 від 09 серпня 2019 року.
Ухвалою від 27 січня 2020 року після усунення позивачем недоліків, що зумовили залишення позову без руху, цю позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки були сформовані одним днем - 09.08.2019 року, але випадково отримані позивачем лише через майже два місяці - 25.09.2019 року,тобто з порушенням вимог п.п.266.7, п.266. 7 ст. 266 ПК України.
Окрім того, позивач зазначив, що як власник нерухомого майна, що підлягає оподаткуванню, 01.09.2017 року сплатив 2200 грн. податку на нерухомість за податковий період 2016 року за реквізитами, отриманими у Молодіжненській сільській раді, а тому нарахування суми податкового зобов'язання за 2016 рік в розмірі 2 186 грн., 20 грн. за умови сплати позивачем вказаного податку в 2017 році позивач вважає, прикладом формального та неналежного ставлення працівників фіскального органу до своїх контрольних повноважень, порушенням принципу належного урядування.
Враховуючи вищевикладене, позивач вважає, що дії ГУ ДФС в Одеській області щодо нарахування оскаржуваних податкових зобов'язань не відповідають нормам чинного законодавства та є незаконними.
До суду 17 лютого 2020 року (вхід. №6974/20) від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечував проти заявлених позовних вимог та просив відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначивши, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними та не підлягають скасуванню.
Так, відповідач зазначив, що відповідно до Витягу про державну реєстрацію прав ОСОБА_1 належить житловий будинок загальною площею 437,3 кв. м та ГУДФС в Одеській області проведено розрахунок податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2016, 2017, 2018 роки, та прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення про визначення суми податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, які були направлені та вручені платнику податків рекомендованим листом засобами поштового зв'язку 25.09.2019 року.
Також, відповідач зазначив, що податковий орган, крім випадків визначених п. 102. 1 ст. 102 ПК України має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податку, у випадках визначених ПК України не пізніше закінчення 1095 днів, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованої контролюючим органом.
Позивач відповідь на відзив не надав.
Ухвалою від 20 березня 2020 року зупинено провадження у адміністративній справі №420/7062/19 за позовом ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № №0206171-5307-1521; 0206172-5307-1521;0206173-5307-1521 від 09 серпня 2019 року до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.
Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання 25 червня 2020 року поновлено провадження у справі зі стадії, на якій воно було зупинено, закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 21 липня 2020 року.
Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання 21 липня 2020 року відкладено судове засідання на 07 вересня 2020 року на 10 годину 30 хвилин (на перший робочий день головуючого судді після відпустки), у зв'язку з неявкою у судове засідання позивача.
На відкритому судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Відповідач на відкрите судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового зсідання повідомлений належним чином та завчасно, про що свідчить розпис представника на розписці, про причини нез'явлення суд не повідомив.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Тому, судом постановлено ухвалу, що занесена до протоколу судового засідання від 07 вересня 2020 року про розгляд справи за відсутності відповідача на підставі наявних у справі матеріалів.
Вислухавши вступне слово позивача, вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, доповівши зміст відзиву на позовну заяву, суд встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 (а.с.7-8).
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта ОСОБА_1 є власником нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 437,3 кв.м., житловою 137, 7 кв.м ( а.с.37-39). Підставою виникнення права власності є договір міни, серія та номер 4102, 17.09.2015 року (а.с. 41-42).
Суд встановив, що рішенням Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району VI скликання, сесія ХLVIII № 1895 - VI від 15 червня 2015 року «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району на 2016 рік», встановлено з 01.01.2016 року податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Молодіжненської сільської ради Овідіопольского району (а.с. 49-52).
Також відповідно до рішення Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району VI скликання, сесія №291 - VII від 30 червня 2016 року «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району на 2017 рік», встановлено з 01.01.2017 року податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Молодіжненської сільської ради Овідіопольского району (а.с.53-56).
Так, суд встановив, що ГУ ДФС в Одеській області 09 серпня 2019 року прийнято податкові повідомленні-рішення № №0206171-5307-1521, відповідно до якого позивачу нараховано грошове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості за 2016 рік у розмірі 2186, 20 грн.; № 0206172-5307-1521, відповідно до якого позивачу нараховано грошове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості за 2017 рік у розмірі 5076,80 грн. та №0206173-5307-1521, відповідно до якого позивачу нараховано грошове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості за 2018 рік у розмірі 5906,54 грн. (а.с.10-12).
Нарахований податок підтверджений відповідними розрахунками (а.с. 43, 57).
Одночасно суд встановив, що позивачем сплачено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 2200 грн., згідно з квитанцією № 67140777742694639234 від 01.09.2017 року (а.с. 6).
На судовому засіданні позивач пояснив, що це оплата податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік за реквізитами та в сумі 2186, 20 грн., отриманими у Молодіжненській сільській раді Овідіопольського району для оплати даного податку (а.с. 14).
Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню частково, з огляду на таке.
Спірні правовідносини регулюються нормами Податкового кодексу України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до ст. 10 ПК України, до місцевих податків належить, у тому числі і податок на майно.
Згідно з п. 10. 3 ст. 10 ПК України, місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору та земельного податку за лісові землі.
За ст. 265 ПК України склад податку на майно, податок на майно складається з: п. 265.1.1. податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; п. 265.1.2. транспортного податку;п. 265.1.3. плати за землю.
Згідно з п.п. 266.1.1 п. 266. 1 ст. 266 ПК України, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Пунктом 266.2 ст. 266 ПК України передбачено, що об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Відповідно до п. 266.3 ст. 266 ПК України, базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Так, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта є власником нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 437,3 кв.м., житловою 137, 7 кв.м ( а.с.37-39).
Таким чином, суд встановив та не заперечується позивачем, що позивач є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Позивач не погоджується з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, оскільки вони сформовані одним днем - 09.08.2019 року, щодо нарахування податку за 2016, 2017, 2018 роки, що, на думку позивача, є порушенням вимог п.п.266.7, п.266. 7 ст. 266 ПК України.
Так, пунктом 266.7. ст. 266 Податкового кодексу України встановлено порядок обчислення суми податку.
Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:
а) за наявності у власності платника податку одного об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; б) за наявності у власності платника податку більше одного об'єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; в) за наявності у власності платника податку об'єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпункту "в" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів "б" і "в" цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об'єктів житлової нерухомості.
Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості, виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Відповідно до п.п. 266.7.2 ст. 266 ПК України, податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцезнаходженням об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності таких нерезидентів.
Пунктами 266.9 - 266.10 ст. 266 ПК України встановлено порядок та строки сплати податку.
Так, податок сплачується за місцем розташування об'єкта/об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
Фізичні особи можуть сплачувати податок у сільській та селищній місцевості через каси сільських (селищних) рад або рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про прийняття податків.
Податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується:
а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;
Відповідно до п. 266.10.2 ст. 266 ПК України, у разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення-рішення у строки, встановлені підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 цієї статті, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання.
Згідно з п. 266.10.3. ст. 266 ПК України, податкове зобов'язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 цього Кодексу.
Положення п.102.1 ст.102 ПК України передбачають, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Аналіз наведених положень ст. 266 ПК України доводить, що контролюючий орган має право на нарахування податкового зобов'язання в межах 1095 днів, що було дотримано відповідачем.
Затримка у надсиланні (врученні) контролюючим органом у встановлений п.п.266.7.2 п.266.7 ст.266 ПК України звільняє платника податків лише від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання (п. 266.10.2 ст. 266 ПК України), проте не є підставою для звільнення від сплати податку.
Таким чином, враховуючи норми податкового законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку, що затримка у надсиланні (врученні) контролюючим органом у встановлений п.п.266.7.2 п.266.7 ст.266 ПК України строк оскаржуваних податкових повідомлень-рішень - до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком), може свідчити лише про процедуру їх направлення (вручення), яка не змінює суті спірних рішень та не повинна сприйматись як безумовна підстава для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, для його скасування.
Якщо податкове повідомлення-рішення прийняте контролюючим органом у межах компетенції та з його форми можна чітко встановити його зміст, згідно з яким визначено грошове зобов'язання платника податків, суму такого зобов'язання, таке рішення є правомірним, навіть у разі, коли порушено строки його надсилання (вручення), передбачені Податковим кодексом України.
Сам факт затримки контролюючим органом строків направлення податкового повідомлення-рішення не може бути підставою для звільнення платника податку від обов'язку щодо своєчасної сплати суми податку. Порушення строку направлення податкового повідомлення-рішення, не впливає на його законність.
Отже, наявність затримки у формуванні податкового повідомлення-рішення не вливає на обов'язок позивача сплатити податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і не є підставою для визнання такого рішення протиправним та для його скасування.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд доходить висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті контролюючим органом правомірно та відсутні правові підстави для їх скасування, у зв'язку з тим, що не прийняті у строки, передбачені п.п.266.7.2 п.266.7 ст.266 ПК України.
Однак матеріалами справи підтверджено, що позивачем самостійно сплачено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік в сумі 2186, 20 грн., що підтверджено квитанцією № 67140777742694639234 від 01.09.2017 року (а.с. 6).
Втім контролюючим органом, незважаючи на оплату позивачем вказаного податку, прийнято податкове повідомлення-рішення №0206171-5307-1521 від 09.08.2019 року, відповідно до якого позивачу нараховано податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2016 рік у розмірі 2186, 20 грн.
Тому, враховуючи, що позивачем сплачено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік в сумі 2186, 20 грн., суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0206171-5307-1521 від 09.08.2019 року є правомірними та належать задоволенню.
В решті позовних вимог, суд доходить висновку, що вони є необґрунтованими, не відповідають змісту нормам Податкового кодексу України, а тому у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0206172-5307-1521, №0206173-5307-1521 від 09.08.2019 року, слід відмовити.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, оцінюючи встановлені у судовому засіданні факти, суд дійшов висновку, що відповідач, заперечуючи проти позову довів, з посиланням на відповідні докази правомірності своїх рішень №№0206172-5307-1521;0206173-5307-1521 від 09 серпня 2019 року, а тому позовні вимоги належать задоволенню частково.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № №0206171-5307-1521; 0206172-5307-1521;0206173-5307-1521 від 09 серпня 2019 року,- задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) №0206171-5307-1521 від 09.08.2019 року.
В іншій частині позовних вимог, - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) на користь ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 256,10 грн. (двісті п'ятдесят шість гривень 10 копійок).
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України, п. 3 розділу УІ Прикінцевих положень КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України
Повний текст рішення виготовлений та підписаний « 16» вересня 2020 року.
Суддя Л.Р. Юхтенко
.