Справа № 420/3643/20
02 вересня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Глуханчука О.В.,
секретар судового засідання - Любімова О.Є.
за участі сторін:
представника позивача - Голотової М.М. (адвокат, за ордером)
представника відповідача - Слободянюк С.М. (на підставі наказу про призначення начальником відділу правового забезпечення Управління патрульної поліції в Одеській області та Положення про Департамент патрульної поліції (самопредставництво)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправними та скасування наказів в частині, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,
27 квітня 2020 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, у якому позивач просить:
визнати протиправним та скасувати п.2 наказу начальника Департаменту патрульної поліції №216 від 08.04.2020 року "Про застосування до працівників УПП в Одеській області ДПП дисциплінарних стягнень" в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності інспектора взводу №2 роти №3 батальйону №1 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;
визнати протиправним та скасувати наказ начальника Департаменту патрульної поліції №275 о/с від 15.04.2020 року в частині звільнення зі служби в поліції інспектора взводу №2 роти №3 батальйону №1 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 Віктора Олеговича;
поновити ОСОБА_1 на інспектора взводу №2 роти №3 батальйону №1 полку УПП в Одеській області ДПП;
стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з15.04.2020 року по день поновлення на посаді;
допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора взводу №2 роти №3 батальйону №1 полку УПП в Одеській області ДПП, та в частині стягнення грошового забезпечення на користь ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що він ОСОБА_1 проходив службу в органах Національної поліції на посаді інспектора взводу №2 роти №3 батальйону №1 полку Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції та має звання лейтенант поліції.
Відповідно до Наказу Департаменту патрульної поліції №41 від 11.01.2020 року "Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов'язків окремих працівників УПП в Одеській області ДПП", проведено службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни окремими працівниками УПП в Одеській області ДПП, що виразилось у неналежному виконанні службових обов'язків.
За результатом проведення службового розслідування на підставі наказу ДПП №216 від 08.04.2020 року відповідачем прийнято рішення, яким за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог ч.2 ст.8, ч.3 ст.11, п.1, 2 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію»", ст.44 Закону України "Про запобігання корупції", п.1, 2, 4, 5, 6, 9, 11, 13 ч.3 ст.1, ч.4, 5, 6 ст.5 Дисциплінарного статуту НПУ, абзацу 3 п.3 розділу 3, п.7 розділу 4 Порядку проведення службових розслідувань у НПУ, затвердженого наказом МВС від 07.11.2018 року №893, абзаців 1,2,5 п. 1 розділу 2 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 року №1179, абзаців 4, 5 п.3 розділу 3 Положення про інформаційно-телекомунікаційну систему "Інформаційний портал НПУ", затвердженого наказом МВС від 03.08.2017 року №676, пп.1 п.1 розділу 2, пп.1, 8 п.1 розділу 9, п.1 розділу 12 Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення, про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) НПУ, затвердженої наказом МВС від 16.02.2018 року №111, пп. 1, 10, 11 п.3, 1 розділу 3 Посадової інструкції інспектора патрульної поліції, затвердженої наказом ДПП від 13.11.2018 року №5112, Присяги працівника поліції, а також у вчинені дій, що підривають авторитет поліції, відповідно до п.7 ч.3 ст.13 Дисциплінарного статуту НПУ, до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби поліції.
Наказом ДПП №275 о/с від 15.04.2020 року позивача звільнено зі служби в поліції з 15.04.2020 року.
Позивач не погоджується із вищевказаним наказом, вважає його протиправним, прийнятим з процедурними порушеннями та безпідставно, а отже таким, що порушує його права при проходженні служби в поліції.
Так, позивач вказав, що згідно ст. 12 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» для встановлення обставин вчинення проступку проводиться дисциплінарне розслідування.
При цьому, позивач зазначає, що за наказом №41 від 11.01.2020 року призначено проведення службового розслідування відносно "окремих працівників УПП в Одеській області ДПП", без зазначення конкретних осіб, і в подальшому, за цим же ж наказом проведено службове розслідування стосовно позивача. Таке розслідування позивач вважає є безпідставним, адже наказ №41 від 11.01.2020 року не передбачав проведення розслідування відносно позивача і був виданий з інших підстав.
Також позивач зазначив про те, що його не було ознайомлено з відповідним наказом, адже окремого наказу щодо проведення відносно нього службового розслідування не приймалось.
З урахуванням наведеного позивач зазначає, що він не знав про проведення відносно нього службового розслідування і таким чином був обмежений в реалізації права на захист, можливості надати письмові пояснення щодо обставин та доказів правомірності своїх дій, отже він фактично був позбавлений прав, наданих особі, саме відносно якої проводиться службове розслідування.
Щодо підстав притягнення до відповідальності за спірним наказом №216 від 08.04.2020 року, позивачем вказано, що описова частина цього наказу, винесеного за результатом проведення службового розслідування, не містить будь-яких обґрунтувань щодо вчинених порушень саме позивачем, відсутня наявність причинного зв'язку між неправомірними діяннями позивача та їх наслідками, що, в свою чергу, свідчить про безпідставність доцільності застосування такого суворого дисциплінарного стягнення, як звільнення з посади. Так, згідно тексту оскаржуваного наказу, неправомірні дії позивача полягали в тому, що в період з 13 травня 2019 року по червень 2019 року позивача було включено в групу в месенджері «Telegram» під назвою « ГАИ », яку було розформовано та створено нову групу під назвою «Коса». Після дослідження наявних фотозображень переписок із меседжера «Telegram» з облікового запису ОСОБА_3 , у діях позивача встановлено ознаки дисциплінарного проступку. Вчинення такого дисциплінарного проступку позивачем суттєво підірвав авторитет та довіру до органів НПУ з боку суспільства та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків, а отже, є всі підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності та застосування найсуворішого виду дисциплінарного стягнення.
Проте, як стверджує позивач, із вказаного не слідує в чому саме полягали його неправомірні дії, адже з аналізу чинного законодавства слідує, що підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є повне доведення вини особи в ході службового розслідування, метою якого є з'ясування обставин вчинення дисциплінарного порушення, уточнення ступеня вини особи.
Позивач наполягає, що жодних незаконних доручень він не виконував. Жодної інформації щодо незаконності дій когось із працівників поліції не мав; завжди сумлінно виконував свої функціональні обов'язки, не допускав порушень, позитивно характеризувався, не мав скарг з боку громадян. Однак, такі обставини не прийняті відповідачем.
Позивач вважає, що жодних обґрунтованих доказів того, що ним вчинено дисциплінарний проступок в наказі №216 від 08.04.2020 року не зазначено. Адже відповідальність особи наступає виключно за вчинення протиправного діяння, для чого необхідно встановити в чому полягали саме незаконні дії особи, до яких негативних наслідків це призвело, встановити причинний зв'язок між такими негативними наслідками та протиправними діями особи.
У зв'язку з наведеним, позивач вважає необґрунтованими підстави за яких накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 04 травня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі.
Ухвалою від 04 травня 2020 року судом витребувано від Департаменту патрульної поліції належним чином засвідчені копії: матеріалів службового розслідування, проведеного на підставі наказу ДПП від 11.01.2020 року №41 "Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов'язків окремих працівників УПП в Одеській області ДПП", які стали підставою для видання наказів №216 від 08.04.2020 року, №275 о/с від 15.04.2020 року; - інформації та докази про дату ознайомлення ОСОБА_1 з наказом про початок та підстави проведення службового розслідування; - наказу Департаменту патрульної поліції від 11.01.2020 року №41 "Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов'язків окремих працівників УПП в Одеській області ДПП"; - довідки про розмір заробітної плати інспектора взводу №2 роти №3 батальйону №1 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 за два місяці, що передували звільненню зі служби в поліції.
У підготовчому засіданні 01 червня 2020 року, ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 01 червня 2020 року, судом допущено заміну найменування відповідача з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на Департаменту патрульної поліції, що відповідає Положенню про Департамент патрульної поліції, затвердженому наказом Національної поліції України від 06 листопада 2015 року № 73 (у редакції наказу Національної поліції України від 03 вересня 2019 № 887).
25 травня 2020 року відповідачем через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву з додатковими доказами, зокрема матеріалами службового розслідування.
16 червня 2020 року від представника позивача через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.
Вказані заяви по суті справи залучені судом до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 30 червня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 30 липня 2020 року задоволено клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі. Зупинено провадження у справі № 420/3643/20.
Ухвалою суду від 02 вересня 2020 року, занесеною до протоколу судового засідання, поновлено провадження у справі № 420/3643/20.
Під час судового розгляду представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з викладених у позові та поясненнях підстав.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував. Відповідно до відзиву, відповідач з позовними вимогами не погоджується, вважає їх необґрунтованими, з огляду на наступне. Так, відповідачем зазначено, що 10.01.2020 під час моніторингу мережі Інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 виявлено критичну публікацію щодо порушення службової дисципліни окремими співробітниками управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, що викликало суспільний резонанс. Вказана публікація містила фотозображення листування в групі створеної в месенджері "Telegram", під назвою " Косса ", учасниками якої були 12 осіб. Публікація містила інформацію щодо можливих корупційних дій співробітників патрульної поліції Одеської області та їх фотознімки.
Відповідно до доповідної записки від 11.01.2020 року, т.в.о. начальника управління моніторингу та аналітичного забезпечення ДПП підполковник поліції ОСОБА_5 доповів керівництву Департаменту про виявлену публікацію та можливі порушення поліцейськими.
З метою забезпечення повного, всебічного й об'єктивного встановлення причин та обставин порушення службової дисципліни окремими співробітниками управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, що виразилось у можливому неналежному виконанні службових обов'язків про, що стало відомо під час моніторингу мережі Інтернет, згідно з наказом Департаменту патрульної поліції від 11.01.2020 року №41, призначено службове розслідування. З зазначеним наказом позивач ознайомився 18.02.2020 року, про що свідчить його підпис.
Відповідачем вказано, що в наказі про призначення службового розслідування має бути зазначено, зокрема, підстави призначення та дані особи поліцейського стосовно якого воно проводитиметься за умови, що ці дані на час призначення відомі. На час ініціювання службового розслідування було відомо, що можливе порушення дисципліни відбулося окремими поліцейськими УПП в Одеській області ДПП, які входили до групи в менеджері «Telegram», під назвою «Косса». Одним із завдань розслідування було встановлення цих осіб і перевірка дотримання ними чинного законодавства. Таким чином, твердження позивача щодо відсутності його даних у згадуваному наказі є безпідставними, а мета та підстави проведення відповідають вимогам п. 4 Розділу 1 Порядку.
Під час проведення службового розслідування з метою реалізації права на захист позивач надав пояснення та був ознайомлений з яких підстав проводиться службове розслідування. Клопотань, заяв та скарг щодо реалізації своїх прав передбачених статтею 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції від позивача до дисциплінарної комісії не надходило.
За результатами службового розслідування складено Висновок службового розслідування від 10.03.2020 року. В ході службового розслідування, після дослідження наявних фотозображень, пояснень працівників, у діях ОСОБА_1 встановлено ознаки дисциплінарного проступку, що виразився в невиконанні основних завдань поліції, що полягають у наданні поліцейських послуг у сферах забезпечення публічної безпеки й порядку, охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства держави, передбачених статтею другою Закону України "Про Національну поліцію", у недотриманні основоположних принципів діяльності поліції, а саме принципу "Дотримання прав і свобод людини", згідно з яким під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації та принципу "Законності", визначеному статтею Закону України "Про Національну поліцію", котрий визначає, що поліцейському заборонено виконувати злочинні чи явно незаконні розпорядження та накази, проте з матеріалів, отриманих під час службового розслідування, встановлено, що указані поліцейські, не тільки усвідомлювали незаконність своїх дій, а і вживали всіх можливих заходів для приховування своєї бездіяльності у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідачем зазначено, що позивачем систематично допускались порушення вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", згідно яких поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Враховуючи те, що поведінка працівника Національної поліції України завжди й за будь-яких обставин має бути бездоганною, відповідати високим стандартам професіоналізму й морально-етичним принципам стража правопорядку, дії ОСОБА_1 , що зафіксовані та опубліковані в мережі Інтернет, де набули широкого розголосу та суспільного резонансу, проявом негідної поведінки, адже вчинені дії є такими, що дискредитують звання поліцейського й негативно впливають на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства.
При цьому всупереч вимог статті 44 Закону України "Про запобігання корупції" ОСОБА_1 не утримався від виконання незаконних доручень ОСОБА_3 не оцінив їх правомірність та можливу шкоду заподіяну внаслідок їх виконання.
Як вказує відповідач, службовим розслідуванням також встановлено порушення позивачем під час відпрацювання викликів та неналежного реагування на події та правопорушення.
Зокрема, зазначено, що ОСОБА_1 систематично порушувались вимоги абзаців 4, 5 пункту 3 розділу III Положення про інформаційно-телекомунікаційну систему "Інформаційний портал Національної поліції України", затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 03 серпня 2017року №676, шляхом не внесення відповідних відомостей до електронних рапортів після їх опрацювання та бездіяльності у перевірці належного функціонування планшетного пристрою в частині відображення пересувань нарядів поліції.
Відповідно, ОСОБА_1 свідомо здійснювалось ігнорування та бездіяльність у дотриманні вимог підпунктів 1, 8 пункту 1 розділу IX Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ 16 лютого 2018 року №111, під час заповнення електронних рапортів за результатами опрацювання завдань.
Додатково встановлений факт порушення ОСОБА_1 вимог підпункту 1 пункту 1 розділу II, пункту 1 розділу XII Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС від 16 лютого 2018 року № 111, що виразилось у не реагуванні на всі повідомлення про правопорушення або події, інформація про які надходила за скороченим номером екстреного виклику поліції "102" та не прибуття на місце події для вжиття відповідних заходів реагування.
Також відповідачем зазначено, що ОСОБА_1 на порушення графіку видачі/прийому табельної вогнепальної зброї та спецзасобів підрозділами УПП в Одеській області ДПП, затвердженому т.в.о. начальника УПП в Одеській області ДПП Кисличенко Д.М. від 27.07.2019, самовільно здійснювалось здавання зброї поза визначений час до закінчення часу несення служби.
Крім того, відповідач зазначив про неякісне складання позивачем адміністративних матеріалів, зокрема, про те, що у період 01.06.2019-30.08.2019 року складено два адміністративні матеріали, один з яких протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Однак, рішенням суду провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито згідно з ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 7 ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції, в разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Відповідно до пункту 3 наказу Департаменту патрульної поліції від 08.04.2020 року №216 "Про застосування до працівників УПП в Одеській області УПП дисциплінарних стягнень" за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог частини другої статті 8, частини третьої статті 11, пунктів 1, 2 частин першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", статті 44 Закону України "Про запобігання корупції", пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 9, 11, 13 частини третьої статті 1, частин четвертої, п'ятої, шостої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України", абзац третього пункту 3 розділу III, пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС від 07 листопада 2018 року № 893, абзаців першого, другого, п'ятого пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року № 1179 абзаців четвертого, п'ятого пункту 3 розділу III Положення про інформаційно-телекомунікаційну систему "Інформаційний портал Національної поліції України" затвердженого наказом МВС від 03 серпня 2017 року № 676, підпункту 1 пункту 1 розділу II підпунктів 1, 8 пункту 1 розділу IX, пункту 1 розділу ХІІ Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС від 16 лютого 2018 року № 111, підпунктів 1, 10, 11 пункту 3.1 розділу ІІІ Посадової інструкції інспектора патрульної поліції, затвердженої наказом ДПП від 13.11.2018 № 5112, Присяги працівника поліції, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції, відповідно до пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України наказано застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Наказом Департаменту патрульної поліції "По особовому складу" від 15.04.2020 року № 275о/с, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" звільнено зі служби в поліції по управлінню патрульної поліції в Одеській області інспектора взводу №2 роти №3 батальйону №1 полку Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 .
З огляду на вищевикладене, відповідач вважає, що Департамент патрульної поліції за наслідками службового розслідування правомірно зробив висновок про наявність у діях позивача вчинків, які слугують підставою для застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з поліції, накладене на позивача дисциплінарне стягнення є пропорційним встановленим за результатами службового розслідування порушенням, під час проведення службового розслідування дотримані норми законодавства, що регламентують його процедуру, у зв'язку з чим позовні вимоги необґрунтовані та безпідставні.
У відповіді на відзив на позовну заяву представник позивача апелював доводам відповідача стосовно процедури проведення службового розслідування. Зокрема зазначено, що проведення службової перевірки було призначено Наказом ДПП №41 від 11.01.2020 року. Позивач був опитаний 02.03.2020 року, тобто в межах службової перевірки без повідомлення про її проведення. Таким чином, позивач вважає що до нього не було доведено, що фактично він є особою, відносно якого така перевірка відбувається, з огляду на що йому не був зрозумілий його процесуальний статус та обсяг прав, якими він наділений Порядком №893. Крім того, як такі, що містять ознаки дисциплінарного проступку, відповідачем зазначено дії позивача щодо перебування в групах месенджера Telegram під назвами "ГАИ", "Косса". Саме шляхом дослідження наявних фотозображень, комісією зроблено висновок, що позивач систематично допускав порушення ЗУ "Про НПУ", Дисциплінарний статут НПУ, інше чинне законодавство України, не забезпечив бездоганну поведінку поліцейського, такі дії позивача були зафіксовані та опубліковані в мережі Інтернет, де набули суспільного резонансу, є негідними та такими, що дискредитують звання поліцейського і негативно впливають на авторитет НПУ.
Позивач акцентує увагу суду на тому, що комісією досліджено фотозображення переписки нібито з облікового запису ОСОБА_3 , датовані березнем-липнем 2019 року. При цьому такі записи не підтверджені даними з мобільного телефону, що належить самому позивачу. Позивач наполягає, що до жодної з цих груп не входив, про що йшло листування в них йому не відомо. Щодо фотозображень листування №58-60 позивач зазначив, що він листування з ОСОБА_3 такого змісту не вів.
Позивач вважає, що у висновку відповідача про протиправність дій ОСОБА_1 , а саме: невнесення відповідних відомостей до електронних рапортів після їх опрацювання та бездіяльності в перевірці належного функціонування планшетного пристрою в частині відображень пересувань нарядів поліції; не реагування на всі повідомлення про правопорушення або події; самовільне здавання зброї поза визначений час, не визначено, чи спричинено наведеними діями позивача шкоду та яку саме, в чому вона виразилась. Адже встановлення спричинення шкоди, є обов'язковим елементом для визначення дій Позивача в якості дисциплінарного проступку.
Позивач наполягає на тому, що можлива здача зброї поза час, визначений режимом служби, не є наслідком його винних дій, а обумовлено умовами, що склалися в УПП в Одеській області ДПП. Таким чином, дії позивача не є умисними, тому не є винними, отже відсутній причинний зв'язок між його наміром та наслідками.
З огляду на наведене, позивач вважає, що відповідачем не спростовано наведених позивачем в адміністративному позові посилань щодо неправомірності притягнення його до дисциплінарної відповідальності і як наслідок необхідності скасування спірного наказу.
Заслухавши вступне слово позивача та представника відповідача, розглянувши подані сторонами заяви по суті справи та докази для їх обґрунтування, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, судом встановлено наступні обставини та факти.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 06.07.2017 року проходив службу в органах Національної поліції, з 18.09.2019 року на посаді інспектора взводу №2 роти №3 батальйону №1 полку Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції; має звання лейтенант поліції.
Наказом Департаменту патрульної поліції «Про особовий склад» від 15 квітня 2020 року № 275о/с відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" звільнено зі служби в поліції по управлінню патрульної поліції в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора взводу №2 роти №3 батальйону №1 полку, з 15 квітня 2020 року (а.с. 20, том 1).
Не погоджуючись із накладенням на нього дисциплінарного стягнення, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Судом встановлено, що передумовою притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності стали такі обставини.
11.01.2020 року т.в.о. начальника управління моніторингу та аналітичного забезпечення ДПП підполковник поліції ОСОБА_5 доповів керівництву Департаменту про виявлену 10.01.2020 під час моніторингу мережі Інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 критичну публікацію щодо порушення службової дисципліни окремими співробітниками управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, що викликало суспільний резонанс. Вказана публікація містила фотозображення листування в групі створеної в месенджері "Telegram", під назвою " Косса " учасниками якої були 12 осіб. Публікація містила інформацію щодо можливих корупційних дій співробітників патрульної поліції Одеської області та їх фотознімки (а.с. 1-3, том 2).
У зв'язку із викладеним, з метою встановлення причин та обставин порушення службової дисципліни окремими працівниками управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, що виразилось в можливому неналежному виконанні службових обов'язків, про що стало відомо під час моніторингу мережі Інтернет, відповідно до абзацу 2 пункту першого та пункту четвертого розділу II Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС від 07 листопада 2018 року № 893, пунктів другого та третього розділу І, пункту першого розділу II Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженого наказом МВС від 07 листопада 2018 року № 893, частин першої-четвертої статті 14, частин першої та другої статті 15, статті 17 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», наказом Департаменту патрульної поліції від 11.01.2020 року №41 "Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов'язків окремих працівників УПП в Одеській області ДПП" призначено службове розслідування та створено дисциплінарну комісію.
На час проведення службового розслідування лейтенанта поліції ОСОБА_1 було відсторонено від виконання службових обов'язків, на період відсторонення від виконання службових обов'язків наказано знаходитись на робочому місці у відділі чергової служби УПП у Одеській області ДПП та вилучено службове посвідчення, спеціальний нагрудний знак та картку-замісник (а.с. 4-7, том 2).
Відповідно до відомості про ознайомлення, з наказом від 11.01.2020 року №41 ОСОБА_1 ознайомився 18.02.2020 року, про що свідчить його особистий підпис з відміткою (а.с. 9).
Листом від 13.02.2020 року вих. № 2769/41/2-2020, адресованим ОСОБА_1 , голова дисциплінарної комісії - т.в.о. начальника управління моніторингу та аналітичного забезпечення ДПП Ігор Ковальчук повідомив позивачу про те, що відповідно до наказу Департаменту патрульної поліції від 11.01.2020 № 41 «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов'язків окремих працівників УПП в Одеській області ДПП» за фактом можливого порушення позивачем та іншими працівниками УПП в Одеській області ДПП службової дисципліни, призначене службове розслідування.
Також у цьому листі зазначено, що відповідно до пунктів 2, 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС від 37.11.2018 № 893, поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії; користуватися правничою допомогою, послугами представника. Кожна посадова особа поліції відповідно до своїх повноважень зобов'язана сприяти проведенню службового розслідування. Відмова поліцейського або іншої посадової особи поліції надавати пояснення про обставини, які є предметом службового розслідування, крім відмови давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України, а також надання завідомо неправдивих пояснень є перешкоджанням проведенню службового розслідування.
На підставі викладеного, ОСОБА_1 запрошено до управління моніторингу та аналітичного забезпечення Департаменту патрульної поліції 26.02.2020 о 12 год. 00 хв. за адресою: м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, каб. № 20, для ознайомлення з наказом про призначення службового розслідування та надання пояснень по даних фактам.
02 березня 2020 року ОСОБА_1 надав пояснення з приводу поставлених йому запитань щодо причетності до перебування у групах в месенджері "Telegram", а саме «Косса», «Гаи», «ОПГ», «Старші та інші», про що стало відомо з мережі інтернет (а.с. 125-128, том 1).
10 березня 2020 року начальником Департаменту патрульної поліції затверджено Висновок службового розслідування, проведеного за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, що виразилось у неналежному виконанні службових обов'язків, про що стало відомо під час моніторингу мережі інтернет (а.с. 145-304, том 2).
Відповідно до пункту 4 заключної частини Висновку службового розслідування, дисциплінарна комісія вважала за необхідне за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог частини другої статті 8, частини третьої статті 11, пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», статті 44 Закону України «Про запобігання корупції», частин четвертої, п'ятої, шостої статті 5, пунктів 1, 4, 5, 6, 9, 11, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», абзацу третього пункту З розділу III, пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС від 07 листопада 2018 року № 893, абзаців першого, другого, п'ятого пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року № 1179, абзаців четвертого, п'ятого пункту 3 розділу III Положення про інформаційно-телекомунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України», затвердженого наказом МВС від 03 серпня 2017 року № 676, частини першої статті 36, 265, 266 КУпАП, підпункту 1 пункту 1 розділу II, підпунктів 1, 8 пункту 1 розділу IX, пункту 1 розділу XII Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС від 16 лютого 2018 року № 111, пункту 1 розділу IV, розділу X Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07 листопада 2015 року № 1395, пункту 7 розділу І, пункту 12 розділу II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ від 09 листопада 2015 року № 1452/735, пункту 5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18 грудня 2018 року № 1026, підпунктів 1, 10, 11 пункту 3.1 розділу III Посадової інструкції інспектора патрульної поліції, затвердженої наказом ДПП від 13.11.2018 №5112, Присяги працівника поліції, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції, відповідно до пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, до інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону № 1 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.
На підставі Висновку службового розслідування, 08.04.2020 року начальником Департаменту патрульної поліції прийнято Наказ № 216 «Про застосування до працівників УПП в Одеській області ДПП дисциплінарних стягнень», яким до інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону № 1 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції (пункт другий) (а.с. 305-330, том 2).
З вказаним наказом позивач був ознайомлений 15.04.2020 року.
За таких обставин, наказом Департаменту патрульної поліції «Про особовий склад» від 15 квітня 2020 року № 275о/с, ОСОБА_1 , відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію", був звільнений зі служби в поліції по управлінню патрульної поліції в Одеській області з 15 квітня 2020 року (а.с. 20, том 1).
Вирішуючи спірні правовідносини в межах заявлених позовних вимог, надаючи юридичну кваліфікацію встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, регламентовано Законом України "Про Національну поліцію".
Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 18 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 580-VIII) поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частина перша та друга статті 19 Закону № 580-VIII).
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII.
Службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників (частина перша статті 1 Дисциплінарного статуту).
Згідно із статтею 2 Дисциплінарного статуту, за своїм службовим становищем поліцейські можуть бути керівниками або підлеглими стосовно інших поліцейських.
Керівник - це службова особа поліції, наділена правами та обов'язками з організації службової діяльності підлеглих їй поліцейських та інших працівників поліції і контролю за їхньою службовою діяльністю.
Статтею 3 Дисциплінарного статуту визначено, що керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов'язаний:
1) створити умови, необхідні для виконання підлеглими обов'язків поліцейського;
2) поважати честь і гідність підлеглих, не допускати порушень їхніх прав та соціальних гарантій;
3) розвивати у підлеглих розумну ініціативу та самостійність під час виконання ними обов'язків поліцейського;
4) сприяти підвищенню підлеглими рівня кваліфікації, достатнього для виконання службових повноважень;
5) вивчати індивідуальні та професійні якості підлеглих, забезпечуючи прозорість і об'єктивність в оцінюванні їхньої службової діяльності;
6) забезпечити сприятливий стан морально-психологічного клімату в колективі, своєчасно вчиняти дії із запобігання порушенню службової дисципліни підлеглими та виникненню конфліктів між ними;
контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об'єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень;
у разі виявлення порушення підлеглим службової дисципліни вжити заходів для припинення такого порушення та застосувати дисциплінарне стягнення до порушника або порушити клопотання про застосування стягнення уповноваженим керівником.
Згідно статті 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:
1) зауваження;
2) догана;
3) сувора догана;
4) попередження про неповну службову відповідність;
5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;
6) звільнення з посади;
7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів (частина перша та друга статті 16 Дисциплінарного статуту).
Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначено статтею 19 Дисциплінарного статуту.
Так, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються:
1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування;
2) підстава для призначення службового розслідування;
3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку;
4) пояснення поліцейського щодо обставин справи;
5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;
6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи;
7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку;
8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;
9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення;
10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону;
11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Обставинами, що пом'якшують відповідальність поліцейського, є:
1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку;
2) попередня бездоганна поведінка;
3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород;
4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди;
5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність;
6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом'якшують відповідальність поліцейського.
Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є:
1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння;
2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення;
3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього;
4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку;
5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.
У разі вчинення дисциплінарного проступку кількома поліцейськими дисциплінарне стягнення застосовується до кожного окремо.
У разі вчинення поліцейським незначного проступку керівник може обмежитися його попередженням про необхідність дотримання службової дисципліни.
У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.
У разі повторного вчинення поліцейським незначного проступку з урахуванням його сумлінного ставлення до виконання обов'язків за посадою або нетривалого перебування на посаді (до трьох місяців) керівник може обмежитися раніше застосованим до такого поліцейського дисциплінарним стягненням.
Дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь до поліцейських, які мають первинні спеціальні звання, та у виді звільнення з посади до поліцейських, які обіймають посади найнижчого рівня, не застосовується.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893.
Згідно з розділом VI Порядку № 893, зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
У вступній частині висновку службового розслідування викладаються такі відомості:
дата і місце складання висновку службового розслідування, прізвище та ініціали, посада і місце служби (роботи) голови (заступника голови) та членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування;
підстава для проведення службового розслідування;
форма розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове провадження).
У разі залучення до проведення службового розслідування фахівців та представника поліцейського також зазначаються їх прізвища, ініціали та статуси у службовому розслідуванні.
В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування:
обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим;
посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних"), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;
пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення;
пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи;
пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;
документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку;
обставини, що обтяжують або пом'якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України;
причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.
В описовій частині зазначаються також відомості про залучення фахівців та результати їх участі в службовому розслідуванні.
У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються:
висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено.
У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування;
вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку;
відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством;
запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів, інших нормативно-правових актів та Присяги.
Отже, підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.
Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.
Щодо проведення службового розслідування
Як визначено пунктом 1 розд. ІІ Порядку № 893, підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Як вбачається з матеріалів справи, 11 січня 2020 року т.в.о. начальника управління моніторингу та аналітичного забезпечення ДПП підполковник поліції ОСОБА_5 доповів керівництву Департаменту про виявлену 10.01.2020 під час моніторингу мережі Інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 критичну публікацію щодо порушення службової дисципліни окремими співробітниками управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, що викликало суспільний резонансі Вказана публікація містила фотозображення листування в групі створеної в месенджері "Telegram", під назвою "Косса" учасниками якої були 12 осіб. Публікація містила інформацію щодо можливих корупційних дій співробітників патрульної поліції Одеської області та їх фотознімки (а.с. 1-3, том 2).
З метою перевірки, встановлення причин та обставин можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, наказом Департаменту патрульної поліції від 11.01.2020 року №41 призначено службове розслідування та створено дисциплінарну комісію.
Відповідно до пункту 4 Розділу 1 Порядку № 893 зазначено, що в наказі про призначенні - службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії -визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначається підстава проведення службового розслідування, а також прізвище, ім'я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно і проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування не відомо). Проект наказу про призначення службового розслідування та пропозиції щодо складу дисциплінарної комісії готує структурний підрозділ, яким установлено наявність підстав для проведення службового розслідування.
За рішенням уповноваженого керівника в межах повноважень підготовку проект наказу про призначення службового розслідування може бути доручено іншому органу (підрозділу) поліції.
Отже, у наказі про призначення службового розслідування мають бути зазначені підстави його призначення та, якщо відомі, дані особи поліцейського стосовно якого воно проводитиметься.
Тобто, при призначенні службового розслідування відомості щодо поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься, можуть бути і не відомі, а розслідування призначено за фактом та для встановлення причетних осіб.
Судом встановлено, що на час ініціювання службового розслідування було відомо, що можливе порушення дисципліни відбулося окремими поліцейськими УПП в Одеській області ДПП, які входили до групи в менеджері "Telegram" під назвою " Косса ". Одним із завдань розслідування було встановлення цих осіб і перевірка дотримання ними чинного законодавства.
Відповідно до наказу № 41 від 11.01.2020 року "Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов'язків окремих працівників УПП в Одеській області ДПП", на час проведення службового розслідування ОСОБА_1 було відсторонено від виконання службових обов'язків; на період відсторонення від виконання службових обов'язків наказано знаходитись на робочому місці у відділі чергової служби УПП у Одеській області ДПП та вилучити службове посвідчення, спеціальний нагрудний знак та картку-замісник.
З зазначеним наказом позивач був ознайомлений під розписку.
Крім того, під час службового розслідування 02.03.2020 року ОСОБА_1 були надані пояснення з приводу поставлених йому запитань щодо причетності до перебування у групах в месенджері "Telegram", а саме «Косса», «Гаи», «ОПГ», «Старші та інші», про що стало відомо з мережі інтернет (125-128, том 1).
На підставі викладеного, твердження позивача щодо відсутності його даних у наказі № 41 від 11.01.2020 року "Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов'язків окремих працівників УПП в Одеській області ДПП" є безпідставними, а мета та підстави проведення службового розслідування відповідають вимогам п. 4 Розділу 1 Порядку.
З огляду на вищевикладене, суд відхиляє посилання позивача на те, що ОСОБА_1 не був обізнаний про призначення та проведення стосовно нього службового розслідування, внаслідок чого був обмежений в реалізації права на захист, можливості надати письмові пояснення щодо обставин та доказів правомірності своїх дій, оскільки матеріалами справи підтверджено, що позивач достеменно знав про проведення службового розслідування, підстав його проведення та мав можливість надати додаткові пояснення.
При цьому, судом встановлено, що клопотань, заяв та скарг щодо реалізації своїх прав, передбачених статтею 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції, від ОСОБА_1 до дисциплінарної комісії не надходило.
Що стосується суті встановлених під час службового розслідування обставин суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 1 розділу І Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 №1179, ці Правила є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки й порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей. Ці правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Згідно з вимогами абзаців 1, 2, 5 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 №1179, під час виконали службових обов'язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятим: відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства У країни обмежень, пов'язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законам України "Про Національну поліцію", "Про запобігання корупції" та іншими актам законодавства України.
Правила етичної поведінки поліцейських вимагають від кожного співробітника суворо та неухильно дотримуватись Конституції України, законів України, виконання вимог статутів, нормативних актів Міністерства внутрішніх справ України, працівник поліції має бути прикладом безумовного дотримання вимог законів та службової дисципліни в професійній діяльності.
Одним із принципів етики працівників Національної поліції є гідна поведінка, що охоплює: повагу до гідності інших осіб; ввічливість та дотримана високої культури спілкування; доброзичливість і запобігання виникненню конфліктів; недопущення дій і вчинків, які можуть зашкодити роботі чи негативно вплинути на репутацію працівників Національної поліції. Поведінка працівника Національної поліції завжди й за будь-яких обставин має бути бездоганною, відповідати високим стандартам професіоналізму й морально-етичним принципам.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 07 березня 2019 року (справа №819/736/18), в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Питання про наявність підстав для накладення на працівника поліції дисциплінарного стягнення з'ясовується під час службового розслідування. Правова оцінка правильності рішення про притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності повинна фокусуватися насамперед на тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, установлені Конституцією України та законами України, чи дійсно в діях працівника поліції є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення.
В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Професійний обов'язок поліцейського полягає в безумовному виконанні закріплених законами та іншими нормативно - правовими нормами та Присягою поліцейського завдань щодо захисту особистої безпеки громадян. Поліцейський як представник держави зобов'язаний постійно на належному рівні виконувати покладені на поліцію повноваження, сприяти припиненню вчинення правопорушень, з честю та гідністю поводити себе як у службовий та позаслужбовий час, з метою недопущення зниження рівня авторитету та довіри громадян до Національної поліції України.
Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені.
Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожного працівника поліції, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.
З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.
Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Присяга поліцейського передбачає зобов'язання виконувати обов'язки сумлінно.
Тобто, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов'язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов'язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.
Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05.03.2020 року у справі №815/4478/16.
Наявність чи відсутність в діях поліцейського складу дисциплінарного проступку встановлюється за результатами проведеного службового розслідування, яким у даній справі, серед іншого, установлено факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку.
Зі змісту службового розслідування вбачається, що позивач перебуваючи у групі месенджера "Telegram", здійснював переписку з іншими учасниками групи на теми, зміст яких суттєво підриває авторитет та довіру до органів Національної поліції з боку суспільства та дискредитують звання поліцейського. Зазначена переписка була опублікована в групі під назвою "ГАИ", яка в подальшому перейменована у "КОССА".
З вищевикладеного вбачається, що позивач перебуваючи у групі месенджера "Telegram", здійснював переписку з іншими учасниками групи на теми, зміст яких суттєво підриває авторитет та довіру до органів Національної поліції з боку суспільства та дискредитує звання поліцейського, що підтверджується фотофіксацією, яка наявна в матеріалах справи (а.с. 15-19, том 2).
Належних, допустимих та достатніх доказів на спростування встановлених порушень, позивачем ані під час проведення службового розслідування, ані під час розгляду справи, не надано.
Суд зазначає, що поведінка працівника Національної поліції України завжди й за будь-яких обставин має бути бездоганною, відповідати високим стандартам професіоналізму й морально-етичним принципам стража правопорядку. В свою чергу переписка за участі позивача, що зафіксована та опублікована в мережі Інтернет, набула широкого розголосу та суспільного резонансу. Вчинені дії є такими, що дискредитують звання поліцейського й негативно впливають на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події.
Порядок реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події, а також оперативного інформування в центральному органі управління поліції, міжрегіональних територіальних органах Національної поліції України, територіальних органах поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях, м. Києві, їх територіальних (відокремлених) підрозділах встановлює Інструкція з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 16.02.2018 року №111.
Наряди поліції з метою отримання завдань для реагування на повідомлення про правопорушення або події забезпечуються планшетними пристроями з програмним забезпеченням системи ІПНП (п.3 Р.2 Інструкції).
Пунктом шостим Розділу 2 передбачено, що поліцейський незалежно від місцеперебування після отримання доручення диспетчера або оперативного чергового щодо реагування на правопорушення або подію зобов'язаний негайно здійснити всі необхідні заходи щодо безумовного виконання такого доручення.
Відповідно до Розділу IX Наказу МВС №111 визначено наступне:
1. Працівникам, що перебувають у складі наряду патрульної поліції, ГРПП у разі отримання від диспетчера (оперативного чергового) завдання про здійснення реагування на правопорушення або подію, необхідно:
1) за наявності планшетного пристрою проставити в системі ІПНП відповідні відмітки про прийняття виклику, прибуття на місце події, закінчення виконання завдання, обставини правопорушення та результати реагування;
2) за наявності на місці події осіб, які потребують медичної допомоги, викликати екстрену медичну допомогу, до прибуття якої вживати невідкладні дії, спрямовані ні врятування та збереження життя людини;
3) за наявності на місці події заявника (потерпілого) з'ясувати обставини правопорушення або події;
4) у разі підтвердження ознак учиненого кримінального правопорушення проінформувати диспетчера (оперативного чергового) про необхідність направлення СОГ та перебувати на місці події до її прибуття;
5) до прибуття СОГ забезпечити охорону місця події та слідів учиненого кримінального правопорушення, унеможливити доступ на місце події сторонніх осіб. За необхідності місце події огородити спеціальною стрічкою "поліція". Після прибуття СОГ виконувати доручення старшого СОГ;
6) установити особи потерпілих, свідків або очевидців кримінального правопорушення, прикмети осіб, які підозрюються в його вчиненні, та вжити заходів щодо їх затримання. Про прикмети правопорушників, напрямок їх руху (марка, модель транспортного засобу, номерний знак, інші характерні ознаки), об'єкти посягань поінформувати диспетчера (оперативного чергового) для орієнтування інших нарядів поліції;
7) у разі реагування на правопорушення або подію, які не містять ознак злочину, невідкладно забезпечити збір необхідних матеріалів перевірки;
8) якщо заяви та повідомлення про правопорушення або події не потребують додаткової перевірки, за наявності планшетного пристрою поліцейський повинен унести до системи ІПНП відомості про обставини події, ужиті заходи та зазначити, що звернення розглянуто на місці або відомості про подію не підтвердилися;
9) з'ясувати в заявника (потерпілого) абонентський номер телефону та адресу електронної пошти, а також зручний для нього спосіб отримання відповіді про результати розгляду його заяви чи повідомлення.
2. Орієнтовний час прибуття наряду поліції на місце події з моменту призначення наряду для реагування на правопорушення або подію (з урахуванням середньої швидкості руху автомобіля 40 - 50 км/год) складає:
1) у межах міста:
до 7 хвилин - при перебуванні наряду в зоні оперативного реагування;
до 10 хвилин - у разі якщо задіяно наряд з іншої (сусідньої) зони обслуговування;
2) у сільській місцевості:
до 20 хвилин - при перебуванні наряду в зоні оперативного реагування;
до 40 хвилин - у разі якщо задіяно наряд з іншої дільниці.
3. У разі ускладнення погодних умов, дорожньої обстановки та особливостей місцевості або інших непередбачуваних обставин загальний строк прибуття наряду поліції на місце вчинення правопорушення або події не повинен перевищувати часу, мінімально необхідного, для подолання відстані від місця дислокації наряду поліції до місця події.
4. Старший наряду поліції, який першим з'явився на місці події, зобов'язаний негайно поінформувати диспетчера (оперативного чергового) про прибуття та візуальне обстеження місця події, а в міру з'ясування обставин додатково надавати інформацію про заходи, які здійснено для охорони місця події, стан здоров'я заявника (потерпілого) та/або інших людей, пошкодження об'єктів, майна всіх форм власності, заходи, що здійснені для встановлення та затримання осіб, які вчинили правопорушення, кількість інших нарядів поліції, які прибули на виклик, та іншу інформацію, яка, на думку поліцейського, є важливою для припинення/розкриття правопорушення.
5. За відсутності (несправності) у наряду поліції планшетного пристрою, нестійкого рухомого (мобільного) зв'язку всі відмітки в системі ІПНП про "призначення", "прийняття", "прибуття" та "виконання" завдання, іншу необхідну інформацію за результатами реагування на правопорушення або події вносить диспетчер (оперативний черговий).
Відповідно до розділу 13 Наказу МВС №111 визначено наступне:
7. Старший наряду поліції відповідає за збереження планшетного пристрою (за наявності) та роботу з ним під час чергування.
8. Під час несення служби забороняється вимикати планшетний пристрій та змінювати будь-які налаштування. У разі виявлення збоїв у роботі планшетного пристрою старший наряду за можливості може використати інший вид зв'язку та інше кінцеве обладнання для інформування диспетчера та оперативного чергового. Налаштування планшетних пристроїв, підтримання їх програмного функціонування в робочому стані покладається на працівників управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП (далі - УІАП).
9. При зміні з об'єктивних причин службового транспортного засобу, старшого наряду, абонентського номера мобільного телефону відповідні дані вносяться до системи ІПНП за допомогою планшетного пристрою, про що старший наряду доповідає диспетчеру та оперативному черговому.
10. Поліцейські чергової служби органів (підрозділів) поліції під час чергування озброюються пістолетами з двома спорядженими магазинами, а поліцейські, що входять до складу нарядів поліції, окрім зазначеного озброєння, ще й засобами індивідуального захисту (бронежилетом та захисним шоломом), засобами активної оборони (гумовим або пластиковим кийком, засобами, спорядженими речовинами сльозогінної та дратівної дії, засобами обмеження рухомості). За необхідності з дозволу начальника органу (підрозділу) поліції їм можуть видаватися автоматична зброя та інші спеціальні засоби, визначені Законом України "Про Національну поліцію".
Відповідно до п.1-3 розділу ІІІ Положення про інформаційно-телекомунікаційну систему "Інформаційний портал Національної поліції України", затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 03 серпня 2017 року №676, Інформаційними ресурсами системи ІПНП є інформація, що утворена в процесі діяльності поліції та використовується для формування:
тимчасових наборів даних, що створюються в процесі діяльності поліції та використовуються для наповнення та підтримки в актуальному стані баз (банків) даних, які входять до ЄІС МВС та визначені статтею 26 Закону України "Про Національну поліцію";
баз даних у сфері управлінських відносин, необхідних для виконання покладених на поліцію повноважень;
баз даних, необхідних для забезпечення щоденної діяльності поліції, у сфері трудових відносин, фінансового забезпечення, документообігу.
В інформаційних ресурсах системи ІПНП обробляється інформація, яка належить до державних інформаційних ресурсів. Така інформація не підлягає поширенню та передачі іншим особам, крім випадків, передбачених законодавством.
Бази даних поліції, необхідні для забезпечення щоденної діяльності органів (закладів, установ) поліції, містять відомості, зокрема, стосовно:
повідомлень про кримінальні та адміністративні правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, що надійшли технічними каналами зв'язку;
щодобових переліків та складу нарядів поліції та слідчо-оперативних груп, що заступають на чергування;
завдань та орієнтувань, що доводились до нарядів поліції для реагування на повідомлення про кримінальні та адміністративні правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події;
звітування нарядів поліції за результатами реагування на повідомлення про кримінальні та адміністративні правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, виявлення додаткових обставин на місці пригоди;
пересувань нарядів поліції, які отримані із планшетних комп'ютерів (мобільних терміналів) та засобами GPS.
Поліція може створювати інші бази даних, необхідні для забезпечення щоденної діяльності органів (закладів, установ) поліції, відповідно до статті 25 Закону України "Про Національну поліцію".
Під час службового розслідування, за результатами дослідження відомостей системи ІПНП, було встановлено, що позивачем здійснювались порушення щодо належного реагування на події та правопорушення, відносно яких він у складі екіпажу отримував інформацію від чергової частини та служби " 102", зокрема.
01.11.2019 року - Режим служби - з 06:00 - 18:00. Автопатруль «ОКЕАН-0901», н.з. НОМЕР_1 із забезпечення регулювання дорожнього руху у складі ОСОБА_1, ОСОБА_12, ОСОБА_11. В системі ІПНП за допомогою логістичного пристрою зазначений наряд не реєструвався. Час здачі ТВЗ до КЗЗ - 16:40.
02.11.2019 року - Режим служби - з 06:00 - 18:00, Автопатруль «ОКЕАН-0901», н.з. НОМЕР_1 із забезпечення регулювання дорожнього руху у складі ОСОБА_1, ОСОБА_12. В системі ІПНП за допомогою логістичного пристрою зазначений наряд не реєструвався. Час здачі ТВЗ до КЗЗ - 15:10.
05.11.2019 року - Режим служби - з 06:00 - 18:00, Автопатруль «ОКЕАН-0908», н.з. НОМЕР_4 із забезпечення регулювання дорожнього руху у складі ОСОБА_1, ОСОБА_12. Через логістичний пристрій №000145 Е19010599С о 10:16 створили «Інше службове завдання» без зазначення фактичного місця перебування та самого напрямку роботи. О 20:26 диспетчером « 102» ставиться відмітка про виконання. В електронному рапорті по закінченню відпрацювання вищевказаного завдання відсутня будь-яка інформація. ІД електронної картки - № 45554599 . Час отримання ТВЗ - 06:10, час здачі ТВЗ до КЗЗ - 18:00.
06.11.2019 року - Режим служби - з 06:00 - 18:00. Автопатруль «ОКЕАН-0908», н.з. НОМЕР_4 із забезпечення регулювання дорожнього руху у складі ОСОБА_1, ОСОБА_12. Через логістичний пристрій № 000145 Е19010599С о 08:25 створили «Інше службове завдання», превентивні заходи у сфері БДР, а саме регулювання дорожнього руху без зазначення фактичного місця перебування. О 08:30 диспетчером « 102» ставиться відмітка про виконання. В електронному рапорті по закінченню відпрацювання вищевказаного завдання відсутня будь-яка інформація. ІД електронної картки - № НОМЕР_5 . В подальшому автопатруль не створював та не опрацьовував жодних завдань. Час здачі ТВЗ до КЗЗ - 17:22.
07.11.2019 року - Режим служби - з 06:00 - 18:00. Автопатруль «ОКЕАН-0906», н.з. НОМЕР_4 із забезпечення регулювання дорожнього руху у складі ОСОБА_1, ОСОБА_12, через логістичний пристрій № 000145Е19010599С о 10:09 створили «Інше службове завдання», превентивні заходи у сфері БДР, а саме регулювання дорожнього руху без зазначення фактичного місця перебування. О 22:44 диспетчером « 102» ставиться відмітка про «Відміну». В електронному рапорті по закінченню відпрацювання вищевказаного завдання відсутня будь-яка інформація. ІД електронної картки - №45644717. В подальшому автопатруль не створював та не опрацьовував жодних завдань. Відмітку про виконання в електронній картці автопатруль не поставив. Час здачі ТВЗ до КЗЗ - 17:10. Трек автопатруля не чіткий.
08.11.2019 року - Режим служби - з 06:00 - 18:00. Автопатруль «ОКЕАН-0901», н.з. НОМЕР_4 із забезпечення регулювання дорожнього руху у складі ОСОБА_1, ОСОБА_12, через логістичний пристрій № 000145 Е19010599С о 09:34 створили «Інше службове завдання», без зазначення напрямку роботи та фактичного місця перебування. О 09:36 диспетчером « 102» ставиться відмітка про «Виконання». В електронному рапорті по закінченню відпрацювання вищевказаного завдання відсутня будь-яка інформація. ІД електронної картки - № 45689372. В подальшому автопатруль не створював та не опрацьовував жодних завдань. Час здачі ТВЗ до КЗЗ -20:15. Присутній трек автопатруля.
09.11.2019 року - Режим служби - з 06:00 - 18:00. Автопатруль «ОКЕАН-0903», н.з. НОМЕР_4 із забезпечення регулювання дорожнього руху у складі ОСОБА_1, Роззувайла, через логістичний пристрій № 000145Е19010599С о 09:02 створили «Інше службове завдання» щодо регулювання перехрестя, без зазначення адреси, де саме здійснювалось регулювання та об 11:53 проставили відмітку про виконання даного завдання. В електронному рапорті по закінченню відпрацювання вищевказаного завдання проставили «Виконав». Об 11:57 створюють знову «Інше службове завдання» щодо регулювання перехресть, без зазначення адреси, де саме здійснювалось регулювання та о 12:10 проставили відмітку про виконання даного завдання. В електронному рапорті по закінченню відпрацювання вищевказаного завдання проставили «Виконав». Згодом, о 12:11 автопатруль створює «Інше службове завдання», превентивні заходи у сфері БДР, а саме забезпечення безпеки дорожнього руху, при цьому не зазначаючи фактичних адрес виконання цього завдання. О 16:47 ставлять відмітку у службовому планшеті про виконання раніше створеного ними завдання, не зазначивши електронному рапорті жодної інформації. ІД електронних карток - № 45736706, № 45743777, № 45744241. Час отримання ТВЗ - 06:20, час здачі ТВЗ до КЗЗ - 17:20. Присутній трек автопатруля.
10.11.2019 року - Режим служби - з 06:00 - 18:00. Автопатруль «ОКЕАН-0903», н.з. НОМЕР_4 із забезпечення регулювання дорожнього руху у складі ОСОБА_1, Роззувайла, через логістичний пристрій № 000145 Е19010599С о 07:40 створили завдання «Превентивні заходи у сфері БДР», без зазначення фактичних адрес забезпечення заходів. О 17:08 проставили відмітку про виконання завдання. В електронному рапорті по закінченню відпрацювання вищевказаного завдання відсутня будь-яка інформація. ІД електронної картки - № 45781757. Час отримання ТВЗ - 07:00, час здачі ТВЗ до КЗЗ - 17:32. Присутній трек автопатруля.
11.11.2019 року - Режим служби - з 06:00 - 18:00. Автопатруль «ОКЕАН-0901», н.з. НОМЕР_1 із забезпечення регулювання дорожнього руху у складі ОСОБА_1, Морозова, ОСОБА_11 через логістичний пристрій № 0001419D96EA003C о 07:43 створили «Інше службове завдання» щодо регулювання дорожнього руху без зазначення фактичних адрес виконання завдань. О 08:12 диспетчером ЕУНП ставиться відмітка про «Відміну». Електронний рапорт - відсутній. ІД електронної картки - № 45819736. В подальшому автопатруль не створював та не опрацьовував жодних завдань. Час здачі ТВЗ до КЗЗ ОСОБА_1 - 10:10, ОСОБА_10 - 12:40, ОСОБА_11 - 12:07.
28.11.2019 року - Режим служби - (денна зміна). Автопатруль «ОКЕАН-0304», н.з. 3484 в складі екіпажу ОСОБА_9, ОСОБА_1 за час несення служби створили 1 службове завдання категорії «Інше службове завдання» з охорони публічного порядку на «Морвокзалі», 1 самозвернення на лінію « 102» з приводу підробки документів та необхідності направлення на місце події СОТ, а також відпрацювали 4 виклики по лінії « 102».
28.11.2019 року о 16:49 на лінію « 102» ЕУНП в Одеській області надійшло повідомлення «Домашнє насильство» по АДРЕСА_1 (ЄО №29172 від 28.11.2019). О 16:57 наряд підтвердив даний виклик та о 17:16 поставив відмітку про прибуття. В електронному рапорті о 17:31 зазначив, що зв'язавшись із заявником, він повідомив що направиться до ВП для написання заяви. Таким чином, встановлено, що екіпаж на місце події не виїжджав.
28.11.2019 року о 17:21 на лінію « 102» ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення «ДТП без травмованих» по вул. Малій Арнаутській, 64 в місті Одеса (ЄО №61760 від 28.11.2019). О 17:41 наряд підтвердив даний виклик та о 17:55 поставив відмітку про прибуття, виконання о 19:40 (час відпрацювання виклику з моменту прибуття на місце події склав 01:39). Також, в електронному рапорті відсутня інформація щодо складених адмінматеріалів та відносно кого.
Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що ОСОБА_1 систематично порушувались вимоги абзацу 4, 5 пункту 3 розділу ІІІ Положення про інформаційно-телекомунікаційну систему "Інформаційний портал Національної поліції України", затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 03 серпня 2017 року №676, шляхом не внесення відповідних відомостей до електронних рапортів після їх опрацювання.
ОСОБА_1 свідомо здійснювалось ігнорування та бездіяльність у дотриманні вимог підпунктів 1, 8 пункту 1 розділу IX Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ 16 лютого 2018 року №111, під час заповнення електронних рапортів за результатами опрацювання завдань.
Також, в порушення Графіку видачі/прийому табельної вогнепальної зброї та спецзасобів підрозділами УПП в Одеській області ДПП, затвердженому т.в.о. начальника УПП в Одеській області ДПП від 27.07.2019 року, ОСОБА_1 самовільно здійснювалось здавання зброї поза визначений час до закінчення часу несення служби.
Крім того, відповідач у висновку службового зазначив про неякісне складання позивачем адміністративних матеріалів, зокрема, про те, що у період 01.06.2019-30.08.2019 року ним складено два адміністративні матеріали, один з яких протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Однак, рішенням суду провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито згідно з ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Вирішуючи спір, суд враховує, що підставою притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності став висновок службового розслідування.
При цьому, будь-яких порушень з богу Департаменту патрульної поліції під час проведення службового розслідування та прийнятті спірних наказів, під час розгляду справи судом виявлено не було.
Доводи позивача, якими він обґрунтує свої позовні вимоги, не знайшли свого підтвердження впродовж розгляду справи та спростовуються наведеними в рішенні суду обставинами. Адже, згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідачем за результатами службового розслідування встановлено факт порушення позивачем службової дисципліни, тому суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваного наказу відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлений законом.
Застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є правомірним і пропорційним. Дисциплінарний проступок позивача виявився у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій несумісних з вимогами, що пред'являються до професійних якостей поліцейських.
Суд зазначає, що поняття "службова дисципліна" містить в собі не лише обов'язок особи належним чином виконувати свої службові обов'язки, а і обов'язок дотримуватися положень чинного законодавства України та Присяги поліцейського.
Відповідно до позиції Верховного Суду у постанові від 17.08.2019 року по справі №806/2555/17 зазначено, що дискредитація звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (національної поліції) за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби. Вчинки, що дискредитують працівників органів внутрішніх справ та власне органи внутрішніх справ, пов'язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред'являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.
У рішенні від 12.01.2012 року по справі "Горовенки та ОСОБА_8 проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що від держав очікується встановлення високих професійних стандартів у рамках їх правоохоронних систем і забезпечення того, щоб особи, які перебувають на службі в таких системах, відповідали необхідним критеріям (рішення від 12 січня 2012 року у справі "Горовенки та Бугара проти України" (Заяви №№ 36146/05 та 42418/05) п. 38).
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (Заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72, 74, 76-77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування наказів в частині, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ; АДРЕСА_2 ).
Відповідач - Департамент патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646; вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048).
Повний текст рішення складено та підписано судом 14 вересня 2020 року.
Суддя О.В. Глуханчук
.