Справа № 344/21073/19
Провадження № 2/344/1380/20
16 вересня 2020 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Шамотайла О.В.,
секретаря Устинської Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання,-
Позивач звернувся в суд з наведеним позовом до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання. Позовні вимоги мотивувала тим, що 31.07.2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір довічного утримання, який було державним нотаріусом Івано-Франківської державної нотаріальної контори Стецьків М.І. та зареєстровано в реєстрі за №1-1781.Відповідно до п.1 Договору позивач передала у власність відповідача однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , взамін чого ОСОБА_2 зобов'язався забезпечувати відчужувача утриманням, доглядом довічно на умовах, встановлених Договором. Згідно п.5 Договору набувач зобов'язується довічно утримувати ОСОБА_1 . Сторони домовились, що утримання (догляд), у тому числі забезпечення утриманням, одягом, необхідною допомогою, включаючи і медичну, має грошовий еквівалент і оцінюється сторонами за спільною згодою у розмірі 500 грн. на місяць. Позивач зазначає, що , набувач зобов'язаний щомісячно сплачувати комунальні послуги за квартиру у терміни, встановлені відповідними договорами про надання таких послуг, незалежно від того, з ким вони укладені набувачем чи відчужувачем. До оплачуваних комунальних послуг належать: плата за користування природним газом, теплопостачання, водопостачання (гаряча та холодна вода), електроенергія в обсязі до 150 кВт, абонентська плата за телефон. Набувач має право передавати гроші за вказані вище комунальні послуги безпосередньо відчужувачу для їх оплати останнім. Крім того позивач вказує, що відповідно до п.7 Договору грошове утримання буде щомісячно виплачуватись, починаючи з моменту укладення договору щомісячно до 10 числа поточного місяця на рахунок отримувача № НОМЕР_1 Івано-Франківському відділенні №2 Відкритого акціонерного товариства «ПЛЮС БАНК» (на теперішній час - АТ «Ідея Банк»). Сума грошового утримання підлягає індексації в порядку, встановленому чинним законодавством.
Позивач звертає увагу суду на те, що вона, ОСОБА_1 , 1934 року народження, є людиною похилого віку, ветераном праці, яка за станом свого здоров'я постійно потребує коштів на медикаменти і лікування, харчування, на оплату рахунків за спожиті житлово-комунальні послуги, допомоги по господарству та догляду. Однак, відповідач - ОСОБА_2 , починаючи з листопада 2018 року і по теперішній час жодної умови Договору довічного утримання не виконує, жодних стосунків з Позивачем не підтримує, жодної матеріальної, грошової або фізичної допомоги відчужувачу не надає, не цікавиться станом здоров'я позивача, не доглядає її, що є грубим порушенням п.6-7 Договору. Позивач самостійно за власні кошти або за кошти родичів сплачує за спожиті житлово-комунальні послуги, однак не вистачає коштів на продукти харчування, ліки, одяг тощо. Позивачка проживає в незадовільних матеріально-побутових умовах, квартира потребує ремонту. Ліки та продукти харчування позивач купує за свої кошти, постійно благаючи допомоги у сусідів та родичів. Оскільки Позивач є хворою людиною та потребує постійного стороннього догляду, вона не може самостійно себе обслуговувати. Крім того, злісним невиконанням умов Договору відповідачем завдається велика шкода їй (позивачеві), оскільки через наявність цього договору, позивач не може оформити соціальну допомогу. Просить позов задоволити у повному обсязі.
Представник позивача подав суду заяву в якій просить задовольнити позов, не заперечує про розгляд справи за його відсутності та винесення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, правом на відзив не скористався.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З урахуванням положень ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
Суд вживав усіх можливих заходів для розгляду справи по суті, відповідача про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, шляхом направлення повісток на зареєстровану у встановленому порядку адресу реєстрації місця проживання та розміщення оголошення на сайті суду, що відповідно до вимог процесуального закону вважається належним способом повідомлення сторони у справі, проте сторони розпорядилися наданими їм процесуальними правами на власний розсуд, що і стало підставою для подальшого розгляду справи на підставі та виходячи з наявних у справі доказів.
Дослідивши всебічно, повно та об'єктивно наявні матеріали справи, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст.744 Цивільного кодексу України за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із п.1 ч.1 ст.755 Цивільного кодексу України договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду, зокрема, на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків, незалежно від його вини.
Тлумачення п.1 ч.1 ст.755 Цивільного кодексу України свідчить, що договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду за умови доведення відчужувачем факту порушення набувачем своїх обов'язків за договором довічного утримання (догляду), що може проявлятися у вигляді неповного чи неналежного забезпечення доглядом, допомогою, харчуванням відчужувача або у вигляді повного невиконання вказаних дій.
В позовній заяві, як на підстави для розірвання договору, позивач вказує на не виконання умови договору довічного утримання від 31.07.2008 року укладеного між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ), що посвідчений державним нотаріусом Івано-Франківської державної нотаріальної контори Стецьків М.І. та зареєстровано в реєстрі за №1-1781, зокрема з листопада 2018 року і по теперішній час відповідач умови Договору довічного утримання не виконує, жодних стосунків з нею (позивачем) не підтримує, жодної матеріальної, грошової або фізичної допомоги відчужувачу не надає, не цікавиться станом здоров'я позивача, не доглядає її, що є грубим порушенням п.6-7 Договору.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно ст. 744 ЦК України за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.
Згідно ч. 1 ст. 755 ЦК України договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків, незалежно від його вини.
Оскільки судом не встановлено переконливості тверджень позивача про неналежне виконання відповідачем зобов'язань відповідно до умов договору довічного утримання від 31.07.2008 року, укладений між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ), що посвідчений державним нотаріусом Івано-Франківської державної нотаріальної контори Стецьків М.І. та зареєстровано в реєстрі за №1-1781, то суд вважає твердження позивача не доведеними матеріалами справи в яких містяться переважно тільки ксерокопії квитанцій оплати комунальних послуг за 2019р., а тому за результатами дослідження та вивчення всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність достатніх правових підстав для задоволення позову.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 744, 755 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 141, 265, 280-283 ЦПК України , суд -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання,- відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.В. Шамотайло