справа№380/177/20
в порядку судового контролю за виконанням судового рішення
11 вересня 2020 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Грень Н.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Редкевич О.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові звіт Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про виконання судового рішення від 25.02.2020 року в адміністративній справі №380/177/20 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25.02.2020 визнано протиправним та скасуовано наказ Голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 28.12.2019 № 256-то “Про звільнення ОСОБА_1 ”; поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, з 29.12.2019; стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Львівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 29.12.2019 по 25.02.2020 в сумі 15259 (п'ятнадцять тисяч двісті п'ятдесят дев'ять) грн 20 коп. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління Держгеокадастру у Львівській області та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в сумі 8011,10 грн допущено до негайного виконання.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 31.03.2020 заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі 380/177/20 задоволено частково, а саме: зобов'язано Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру подати до Львівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду у справі №380/177/20 у 5-денний строк, з дня отримання копії цієї ухвали. В іншій частині заяви відмовлено.
30.04.2020 від Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру до суду надійшов звіт про виконання рішення у справі №380/177/20 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Судом повідомлено, що матеріали адміністративної справи № 380/177/20 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, 09.04.2020 надіслано для розгляду апеляційних скарг Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Звіт про виконання судового рішення буде розглядатись після повернення справи з Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Адміністративна справа № 380/177/20 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу надійшла до Львівського окружного адміністративного суду 27.08.2020.
Судом призначено до розгляду поданий Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру звіт про виконання рішення у судовому засіданні 11.09.2020.
Сторони у судове засідання не прибули.
Судом зі змісту поданого Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру звіту встановлено, що у Держгеокадастрі запроваджено дистанційну форму роботи на період запровадженого карантину. Виконати рішення про поновлення на посаді дистанційно неможливо, оскільки такі накази потребують візування ряду посадових осіб Держгеокадастру які у свою чергу фізично відсутні у приміщені Держгеокадастру (працюють дистанційно), даний наказ Держгеокадастру має бути викладений на офіційному бланку державного органу виносити які за межі Держгеокадастру заборонено. Після оформлення проекту наказу, його візування, даний документ реєструється в окремому паперовому журналі з кадрових питань, доступ до якого обмежений для будь-яких співробітників Держгеокадастру окрім кадрової служби, яка працює дистанційно. З урахуванням наведеного просить продовжити строк подання звіту про виконання судового рішення по справі № 380/177/20 на термін тривання карантину та встановити граничний строк подачі звіту не пізніше п'яти днів з дня закінчення карантину.
Розглянувши звіт Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру суд вказує наступне.
Згідно ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення.
У статті 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року №5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012). Серед основних засад (принципів) адміністративного судочинства, які закріплені в ст. 2 КАС України визначається обов'язковість судового рішення.
Конституційний Суд України у рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00 від 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Крім того, у рішенні від 15 травня 2019 року №2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі "Валерій Фуклєв проти України" від 07 червня 2005 року, заява №6318/03; пункт 43 рішення у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року, заява №60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" від 15 жовтня 2009 року, заява №40450/04; пункт 64 рішення у справі "Apostol v. Georgia" від 28 листопада 2006 року, заява №30779/04).
На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини рішення від 15 травня 2019 року №2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Згідно з ст. 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України.
При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що адміністративні органи є складовою держави, яка керується принципом верховенства права, а відтак інтереси цих органів збігаються з необхідністю належного здійснення правосуддя. Якщо адміністративні органи відмовляються або не спроможні виконати рішення суду, чи навіть зволікають з його виконанням, то гарантії, надані статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стороні на судовому етапі, втрачають свою мету.
В контексті статті 6 цієї Конвенції, виконання судового рішення, прийнятого будь-яким судом, має розглядатися як складова "судового розгляду".
Статтею 382 КАС України встановлений порядок здійснення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах.
Відповідно до частин 1-4 вказаної статті, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані, серед іншого, встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 73, 75 КАС України).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, судом встановлено, що згідно з наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 15.05.2020 №115-то «Про поновлення на посаді ОСОБА_1 » скасовано наказ Держгеокадастру від 28.12.2019 №256-то «Про звільнення ОСОБА_1 » та поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління Держгеокадастру у Львівській області з 29.12.2019 на підставі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25.02.2020 у справі №380/177/20 та доповідної записки Юридичного департаменту Держгеокадастру.
Зважаючи на те, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25.02.2020 у справі №380/177/20 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу -виконано, тому суд дійшов висновку, що відсутні підстави для продовження строку подання звіту про виконання судового рішення по справі № 380/177/20.
Керуючись ст.ст. 243, 248, 256, 257, 260, 382 КАС України, суд -
у задоволенні клопотання Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про продовження строку подання звіту про виконання судового рішення від 25.02.2020 року в адміністративній справі №380/177/20 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити повністю.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали суду.
Суддя Грень Н.М.
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 16.09.2020.