справа№456/1776/20
16 вересня 2020 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,-
Позивач - ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не складення подання до Стрийського управління Державної казначейської служби України Львівської області про повернення ОСОБА_1 , 1981 року народження, помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 1940,48 грн. (одна тисяча дев'ятсот сорок гривень 48 коп.);
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області сформувати подання до Стрийського управління Державної казначейської служби України Львівської області про повернення ОСОБА_1 , 1981 року народження, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 1940,48 грн. (одна тисяча дев'ятсот сорок гривень 48 коп.);
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області судовий збір у сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 коп.) на користь ОСОБА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач за договором купівлі-продажу квартири, посвідченим 11 вересня 2019 року приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Мірчук Л.І. придбав житло, а саме квартиру АДРЕСА_1 . При нотаріальному посвідченні вказаного договору, позивач сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 1940,48 грн., що становить 1% вартості придбаного майна.
Позивач вказує, що 15 листопада 2019 року звернулася до відповідача із заявою, у якій просила Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повернути безпідставно сплачений збір, однак отримала відмову, яка мотивована тим, що Пенсійний фонд та його органи не володіють інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно, а видача довідок щодо звільнення від сплати збору осіб, які придбавають майно вперше не належить до його компетенції.
Позивач вважає, що оскільки житло вона придбала уперше, то не повинна була сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції придбання нерухомого майна, сплата такого збору в сумі 1940,48 грн. (1% вартості квартири) є помилковою, а тому підлягає поверненню з державного бюджету.
У зв'язку з вищевказаним, адміністративний позов просить задоволити повністю.
Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву. Відповідач вказує, що Пенсійний фонд України та його органи не володіють інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно, а видача довідок щодо звільнення від сплати збору осіб, які придбавають майно вперше не належить до його компетенції. У разі надання органам Пенсійного фонду відповідного документа про визнання громадянина особою, що придбаває нерухоме майно вперше, виданого органом до компетенції якого це відноситься, він буде звільнений від сплати збору.
Зазначає, що представлені позивачем документи про наявність у нього нерухомого майна не можна вважати достатніми для обґрунтування заявлених вимог, оскільки вони підтверджують лише факт наявності у позивача на час їх надання зареєстрованого нерухомого майна, а не факт придбання житла у минулому чи придбання такого житла уперше.
З огляду на наведене відповідач уважає, що у нього відсутні правові підстави для формування подання про повернення сплаченого збору обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 1940,48 грн.
У цьому ж відзиві на позовну заяву відповідач просить суд:
- позовну заяву ОСОБА_1 залишити без розгляду;
- справу розглянути за участі представника Головного управління;
- до розгляду справи залучити в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Стрийське управління Державної Казначейської служби України у Львівській області.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 20 травня 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії передано для розгляду до Львівського окружного адміністративного суду.
Згідно Витягу із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 червня 2020 року головуючим суддею визначено Клименко Оксану Миколаївну.
Ухвалою судді від 26 червня 2020 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою судді від 16 липня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін.
Суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:
11 вересня 2019 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі - продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Мірчук Л.І., зареєстрований в реєстрі № 4105, згідно з яким позивач прийняла у власність (купила) квартиру АДРЕСА_1 .
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта власником зазначеної квартири є ОСОБА_1 , що підтверджується рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 48639397 від 12 вересня 2019 року.
Відповідно до квитанції № 0.0.1461164061.1 від 11 вересня 2019 року ОСОБА_1 сплатила збір з операцій купівлі - продажу нерухомого майна в сумі 1940,48 грн. на рахунок Стрийського управління Державної казначейської служби України Львівської області.
Листом від 25 листопада 2019 року № 32049/05-78 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повідомило позивача на його заяву від 15 листопада 2019 року щодо сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна про те, що Пенсійний фонд України та його органи не володіють інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно, а видача довідок щодо звільнення від сплати збору осіб, які придбавають майно вперше не належить до його компетенції. У разі надання органам Пенсійного фонду відповідного документа про визнання громадянина особою, що придбаває нерухоме майно вперше, виданого органом до компетенції якого це відноситься, він буде звільнений від сплати збору. Враховуючи, що на даний час такого органу не існує, особу, що придбаває житло вперше, може бути визнано в судовому порядку.
Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач вважає відмову відповідача протиправною, оскільки нею по суті безпідставно (помилково) сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі продажу нерухомого майна в розмірі 1% від вартості придбаного майна.
Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.
Щодо клопотання відповідача про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду суд зазначає таке.
Вказане клопотання відповідач заявив у відзиві на позовну заяву, однак жодним чином його не обґрунтував. Статтею 240 КАС України визначені підстави для залишення позову без розгляду. На жодну з цих підстав відповідач у відзиві на позовну заяву не посилається. Таким чином, суду невідомо з яких саме мотивів відповідач просить цю позовну заяву залишити без розгляду.
Проте, у контексті спірних правовідносин, які виникли між сторонами суд звертає увагу на таке.
Відповідно до частин першої, другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до пункту восьмого частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Предметом розгляду у цій справі є вимоги визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не складення подання до відповідного органу державного казначейства про повернення позивачу помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 1940,48 грн. та зобов'язати відповідача сформувати подання до відповідного органу державного казначейства про повернення позивачу збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 1940,48 грн.
Як слідує з матеріалів справи, 15 листопада 2019 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою щодо сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 25 листопада 2019 року № 32049/05-78 позивачу відмовлено в задоволенні її заяви.
З цим адміністративним позовом до суду позивач звернулася 18 травня 2020 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції Стрийського міськрайонного суду Львівської області (вх. № 8600).
Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Оскільки позовною вимогою позивача є зобов'язання відповідача сформувати подання до відповідного органу державного казначейства про повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 1940,48 грн., що було і змістом її заяви від 15 листопада 2019 року, днем, коли позивач дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів є день отримання нею листа від 25 листопада 2019 року № 32049/05-78 про відмову в задоволенні такої заяви.
Отже, суд звертає увагу на те, що перебіг строку звернення до суду у вказаних правовідносинах розпочався після отримання позивачем відмови у поверненні збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, а не з моменту укладення договору купівлі-продажу квартири чи сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Така ж позиція висловлена і Колегією суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 813/1126/17 (провадження № К/9901/34538/18), постанові від 27 червня 2018 року у справі № 813/2784/17 (адміністративне провадження № К/9901/29927/18).
Зважаючи на те, що з цим адміністративним позовом до суду позивач звернулася 18 травня 2020 року, а лист відповідача датований 25 листопада 2019 року, встановлений частиною другою статті 122 КАС України шестимісячний строк звернення до суду нею не пропущений.
Отже, підстави для залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропущення позивачем строків звернення до суду з цим адміністративним позовом до суду відсутні. Інших підстав, передбачених КАС України для залишення позовної заяви позивача без розгляду суд не встановив.
Щодо клопотання відповідача про розгляд справи за участі представника Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області суд зазначає таке.
Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження визначаються статтею 262 КАС України.
Відповідно до частин п'ятої, шостої, сьомої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Зважаючи на те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі, яка є справою незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи за участі представника Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області належить відмовити.
Щодо клопотання відповідача про залучення до участі у справі, як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Стрийського управління Державної Казначейської служби України у Львівській області суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Аналіз вищезгаданої норми права вказує, що підставою для залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору є обґрунтоване передбачення, що рішення суду у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки.
Зазначаючи у відзиві на позовну заяву про необхідність залучення до участі у справі, як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Стрийського управління Державної Казначейської служби України у Львівській області, відповідач жодним чином не обґрунтовує, як саме рішення суду може вплинути на його права, свободи, інтереси або обов'язки, тому в задоволенні такого клопотання належить відмовити.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Згідно з пунктом 9 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Пунктом 8 частини 1 статті 2 цього ж Закону передбачено, що об'єктом оподаткування є, для платників збору, визначених п. 9 ст. 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Згідно з абзацом 1 пункту 15-1 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1740 від 03 листопада 1998 року збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Згідно з пунктом 15-3 цього ж Порядку нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Аналіз наведених норм законодавства вказує, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється лише за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, однак, громадяни, які придбавають житло вперше, не є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта позивач є власником квартири АДРЕСА_1 . Підстава виникнення права власності: договір купівлі - продажу квартири від 11 вересня 2019 року, посвідчений приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Мірчук Л.І., зареєстрований у реєстрі № 4105, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 48639397 від 12 вересня 2019 року.
Отже, відомості щодо придбання позивачем іншого нерухомого майна у матеріалах справи відсутні. В свою чергу, відповідачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання нею житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за нею будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у неї права на звільнення від сплати збору.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивач 11 вересня 2019 року вперше придбала нерухоме майно (квартиру АДРЕСА_1 ) за договором купівлі-продажу, і при його нотаріальному посвідченні безпідставно сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від його вартості в сумі 1940,48 грн.
Таким чином, відповідач протиправно відмовив позивачеві у поверненні безпідставно сплаченого збору на обов'язкове пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1940,48 грн. на підставі договору купівлі-продажу квартири від 11 вересня 2019 року.
Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що в Україні відсутній механізм перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість.
Вказане питання було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України про надання тлумачення терміна «придбавають житло вперше», що міститься у пункті 9 частини першої статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше.
Ухвалою Конституційного Суду України від 23 березня 2000 року № 29-у/2000 відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у Пенсійного фонду України права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні.
Суд зазначає, що за відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.
Оскільки саме держава не виконала свій обов'язок запровадити внутрішню процедуру встановлення факту придбання нерухомого майна вперше, що сприяло б юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси особи, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу.
Таким чином, посилання відповідача на неможливість перевірки інформації щодо придбання квартири конкретною особою вперше, як на підставу для відмови позивачу в поверненні помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, є необґрунтованими.
Разом з тим суд зазначає, що процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787.
Пунктом 5 цього Порядку передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.
Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 215, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Отже, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на відповідача покладено обов'язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Така позиція суду узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, які наведені у його постановах від 20 березня 2018 року (справа № 819/1249/17), від 30 січня 2018 року (справа № 819/1498/17), від 31 січня 2018 року (справа № 819/1667/17) та в силу вимог частини п'ятої статті 242 КАС України враховуються судом під час ухвалення рішення у справі.
Відповідно до квитанції № 0.0.1461164061.1 від 11 вересня 2019 року ОСОБА_1 сплатила збір з операцій купівлі - продажу нерухомого майна в сумі 1940,48 грн. на рахунок Стрийського управління Державної Казначейської служби України Львівської області.
Згідно із пунктом 10 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 заява та подання або копія судового рішення, засвідчена належним чином, подається до відповідного органу Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету.
Тому, з огляду на наведене правове регулювання та, враховуючи, що збір з операцій купівлі - продажу нерухомого майна в сумі 1940,48 грн. сплачений позивачем на рахунок Стрийського управління Державної Казначейської служби України Львівської області, позовну вимогу про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області сформувати подання до Стрийського управління Державної казначейської служби України Львівської області про повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 1940,48 грн. належить задоволити повністю.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно квитанції № 1017954040 від 15 травня 2020 року при поданні позовної заяви позивач сплатила судовий збір у розмірі 840,80 грн. Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 належить стягнути 840,80 грн. сплаченого судового збору.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень, п. 3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (с. Йосиповичі, Стрийський район, Львівська область, 82445) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - задоволити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не складення подання до Стрийського управління Державної казначейської служби України Львівської області про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у сумі 1940,48 грн.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) сформувати до Стрийського управління Державної казначейської служби України Львівської області (вул. Героїв Небесної Сотні, 1, м. Стрий, Львівська область, 82400, код ЄДРПОУ 37969195) подання про повернення ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1 ) сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продажу нерухомого майна в сумі 1940,48 грн. відповідно до квитанції № 0.0.1461164061.1 від 11 вересня 2019 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1 ) 840,80 грн. сплаченого судового збору згідно квитанції № 1017954040 від 15 травня 2020 року.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу та п. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України.
Повний текст рішення складено 16 вересня 2020 року.
Суддя Клименко О.М.