справа№ 380/4763/20
14 вересня 2020 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 25480,00 грн.,-
Позивач - Головне управління ДПС у Львівській області звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить:
- прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі;
- задоволити позов Головного управління ДПС у Львівській області до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та стягнути до бюджету податковий борг у сумі 25480,00 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що згідно карток особових рахунків та довідки Головного управління ДПС у Львівській області № 4421/9/51-08 від 26 травня 2020 року про податкову заборгованість податковий борг відповідача становить 25480,00 грн. Вказана сума податкового боргу виникла на підставі самостійно задекларованих податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 19600,00 грн. та військового збору на суму 5880,00 грн. згідно поданої податкової декларації про майновий стан і доходи від 03 квітня 2017 року.
Повідомляє, що відповідно до вимог статті 59 Податкового кодексу України на адресу відповідача надіслана податкова вимога форми «Ф» № 9158-17 від 12 лютого 2020 року.
Позивач зазначає, що на сьогодні суми податкових зобов'язань відповідача є узгодженими та у встановлені законом строки до бюджету не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу.
Оскільки платником податків не вживаються заходи щодо погашення заборгованості, просить стягнути таку у судовому порядку.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 14 липня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін та роз'яснено відповідачу його право на подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу, протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Копію вказаної ухвали суд надіслав на адресу відповідача, зазначену позивачем у позовній заяві (пр-т. Свободи, 41/27, м. Львів, 79007), а також на адресу, отриману судом на виконання вимог частини 3 статті 171 КАС України, з Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС у Львівській області (вул. Лінкольна, 37/48, м. Львів, 79000).
24 липня 2020 року від відповідача на адресу суду повернувся конверт з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, на якому зазначено причини невручення відповідачу поштової кореспонденції за адресою вул. Лінкольна, 37/48, м. Львів, 79000: «адресат відсутній за вказаною адресою».
20 серпня 2020 року від відповідача на адресу суду повернувся конверт з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, на якому зазначено причини невручення відповідачу поштової кореспонденції за адресою пр-т. Свободи, 41/27, м. Львів, 79007: «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до пункту другого частини четвертої статті 124 КАС України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Абзацом другим частини четвертої цієї ж статті передбачено, що у разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.
Разом з тим, частиною четвертою статті 126 КАС України передбачено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Враховуючи те, що згідно даних Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС у Львівській області зареєстрованим місцем проживання відповідача є АДРЕСА_1 і саме на таку адресу відповідача суд надіслав йому ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі від 14 липня 2020 року, суд вважає, що відповідно до вимог частини четвертої статті 126 КАС України таку ухвалу вручено йому належним чином.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи те, що судом вжито передбачені Кодексом адміністративного судочинства України заходи щодо належного повідомлення відповідача про відкриття спрощеного позовного провадження у цій адміністративній справі, а також роз'яснено його право на подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу, протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, однак станом на час прийняття рішення у цій справі відзиву на позовну заяву від нього не надходило, суд вирішив відповідно до вимог частини шостої статті 162 КАС України вирішити справу за наявними матеріалами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
За змістом пункту 41.2 статті 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.
Відповідно до пункту 41.1 цієї ж статті, контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.
Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Як слідує з наявної у матеріалах справи довідки Головного управління ДПС у Львівській області № 4421/9/51-08 від 26 травня 2020 року про податкову заборгованість ОСОБА_1 станом на 26 травня 2020 року податковий борг відповідача перед бюджетом становить 25480,00 грн. (а.с.4).
На підставі долучених до матеріалів позовної заяви документів суд встановив, що податковий борг відповідача на вказану вище суму виник у зв'язку із несплатою відповідачем у встановлений законом строк узгоджених грошових зобов'язань, самостійно задекларованих ним у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік від 03 квітня 2017 року, а саме з податку на доходи фізичних осіб у сумі 19600,00 грн. та військового збору у сумі 5880,00 грн. (а.с.6-7).
Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно із пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Таким чином, суми грошових зобов'язань відповідача, які самостійно задекларовані ним у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік від 03 квітня 2017 року, а саме з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 19600,00 грн. та військового збору у розмірі 5880,00 грн. є узгодженими та у встановлені законом строки не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу відповідно до вимог підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.
Відповідно до положень пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган, у, надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Враховуючи наявний у відповідача податковий борг, позивач відповідно до вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України надіслав відповідачу податкову вимогу форми «Ф» від 12 лютого 2020 року № 9158-17 згідно з якою станом на 11 лютого 2020 року сума податкового боргу ОСОБА_1 становить 25480,00 грн., а саме зі сплати податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 19600,00 грн. та військового збору у сумі 5880,00 грн. (а.с.8).
Доказів оскарження та скасування зазначеної податкової вимоги та визначеної у ній суми податкового боргу відповідачем не надано, а судом не встановлено.
Відповідно до пунктів 95.1, 95.2 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Згідно із пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Станом на дату розгляду цієї справи податковий борг відповідача перед бюджетом становить 25480,00 грн. та залишається непогашеним.
Виходячи з вищенаведеного, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити повністю, стягнувши з відповідача в користь бюджету суму податкового боргу у розмірі 25480,00 грн.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень, п.3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України, суд, -
Позов Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79003) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення податкового боргу в сумі 25480,00 грн.- задоволити повністю.
Стягнути до бюджету з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг в розмірі 25480,00 грн.
Судові витрати стягненню не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» та п. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» цього Кодексу.
Повний текст рішення складено 16 вересня 2020 року.
Суддя Клименко О.М.