Іменем України
16 вересня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3293/20
Луганський окружний адміністративний суд у складі
судді Пляшкової К.О.,
за участю
секретаря судового засідання Моспанюк Є.С.,
представника позивача Войтенка О.М. (адвокат),
представника відповідача не прибув,
розглянувши за правилами загального позовного провадження із врахуванням особливостей, встановлених статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України, справу за позовом адвоката Войтенка Олександра Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 до Новопсковського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору,
До Луганського окружного адміністративного суду 03 вересня 2020 року надійшла позовна заява адвоката Войтенка Олександра Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач, боржник) до Новопсковського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (далі - відповідач, Новопсковській РДВС) про визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця Новопсковського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Мірошникової М.О. від 07 серпня 2020 року у виконавчому провадженні № 62760885 про стягнення виконавчого збору у розмірі 9446,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 20 липня 2020 року ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області у справі ЄУ № 942/885/20 провадження 2-з/942/12/20 задоволено частково заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову до подання позовної заяви, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , державний нотаріус Ковальов А.О., заборонено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснювати будь-які реєстраційні дії по житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 54,2 кв. м, реєстраційний номер 148358244233, та земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,064 га, кадастровий номер 4423355100:03:001:0840, реєстраційний номер 1978511544233. Відповідно до частини першої статті 157 ЦПК України ухвала підлягає негайному виконанню.
ОСОБА_1 27 серпня 2020 року рекомендованим листом отримано від відповідача документи по виконавчому провадженню № 62760885, а саме: постанову про відкриття виконавчого провадження; постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження; постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 9446,00 грн.
Позивач не згоден з постановою від 07 серпня 2020 року ВП № 62760885 про стягнення виконавчого збору у розмірі 9446,00 грн, вважає її протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки вказане виконавче провадження відкрито за виконавчим документом, що підлягає негайному виконання, що згідно з частиною п'ятою статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» унеможливлює стягнення виконавчого збору.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін із врахуванням особливостей, встановлених статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України (арк. спр. 28-29).
Відповідач правом подати відзив на позовну заяву не скористався.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги повністю, надав пояснення, аналогічні викладеному у позовній заяві.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (арк. спр. 31, 33).
Згідно з частиною третьою статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції.
З огляду на вказане, суд ухвалив розглянути адміністративну справу за відсутності представника відповідача.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.
Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 20 липня 2020 року у справі ЄУ № 942/885/20 (провадження № 2-з/942/12/20) задоволено частково заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову до подання позовної заяви; заборонено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснювати будь-які реєстраційні дії по житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 54,2 кв. м, реєстраційний номер 148358244233, та земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,064 га, кадастровий номер 4423355100:03:001:0840, реєстраційний номер 1978511544233; в задоволенні решти вимог ОСОБА_2 в частині накладення арешту на житловий будинок та земельну ділянку відмовлено (арк. спр. 10-11).
Як вказано у резолютивній частині, примірник ухвали направлено, зокрема, до Новопсковського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) для негайного виконання та вжиття відповідних заходів. Відповідно до частини першої статті 157 ЦПК України ухвала підлягає негайному виконанню.
Старшим державним виконавцем Новопсковського РДВС постановою від 07 серпня 2020 року відкрито виконавче провадження № 62760885 про примусове виконання ухвали № 2-з/942/12/20, виданої 20 липня 2020 року Новопсковським районним судом Луганської області, про заборону ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснювати будь-які реєстраційні дії по житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 54,2 кв. м, реєстраційний номер 148358244233, та земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,064 га, кадастровий номер 4423355100:03:001:0840, реєстраційний номер 1978511544233 (арк. спр. 12).
Також старшим державним виконавцем Новопсковського РДВС 07 серпня 2020 року у ВП № 62760885 постановою про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження визначено для боржника розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у загальній сумі мінімальних витрат 148,00 грн; постановою про стягнення виконавчого збору стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 9446,00 грн (арк. спр. 13, 14).
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і відзив учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.
Згідно з частиною першою статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частини другої статті 18 Закону № 1404-VIII).
Статтею 26 Закону № 1404-VIII визначено початок примусового виконання рішення, зокрема:
- виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої);
- виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону (частина п'ята);
- за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (частина шоста).
Статтею 27 Закону № 1404-VIII визначено засади справляння виконавчого збору, зокрема:
- виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України (частина перша);
- за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи (частина третя);
- державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) (частина четверта);
- виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню (пункт 1 частини п'ятої).
Законом України від 14.11.2019 № 294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» установлено у 2020 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня: 4723,00 грн.
З аналізу наведених норм слідує висновок, що виконавчий збір не стягується за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню.
Згідно з частиною першою статті 157 Цивільного процесуального кодексу України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
З вищеописаних матеріалів справи судом встановлено, що на виконанні Новопсковського РДВС у виконавчому провадженні № 62760885 перебуває ухвала Новопсковського районного суду Луганської області від 20 липня 2020 року про забезпечення позову, яка в силу положень частини першої статті 157 Цивільного процесуального кодексу України є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню, що відповідно до пункту 1 частини 5 статті 27 Закону № 1404-VIII виключає можливість стягнення виконавчого збору за цим виконавчим документом.
За таких обставин судом встановлено, що постанова старшого державного виконавця Новопсковського РДВС від 07 серпня 2020 року у виконавчому провадженні № 62760885 про стягнення виконавчого збору не відповідає критеріям правомірного рішення суб'єкта владних повноважень, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно, є протиправною та підлягає скасуванню.
Сторонами не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до положень пункту 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн, що підтверджено квитанцією від 30 серпня 2020 року (арк. спр. 5).
Зважаючи, що позов підлягає задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 840,80 грн.
Що стосується витрат позивача на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.
З системного аналізу вищевказаних положень Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Такі документи повинні містити відомості, що безперечно свідчать про здійснення позивачем відповідних витрат, пов'язаних із розглядом в суді даної справи. Витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги, мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Разом з позовною заявою представником позивача подано договір про надання правової допомоги від 27 серпня 2020 року № 27/08, додаток № 1 до договору про надання правової допомоги від 27 серпня 2020 року, акт виконаних робіт (наданих послуг) від 30 серпня 2020 року № 1, товарний чек від 30 серпня 2020 року № 17 (арк. спр. 20, 21, 22-23, 24).
У судовому засіданні 16 вересня 2020 року представником позивача подано акт виконаних робіт (наданих послуг) від 16 вересня 2020 року № 2, товарний чек від 16 вересня 2020 року № 21 (арк. спр. 34, 35).
Дослідженням договору про надання правової допомоги від 27 серпня 2020 року № 27/08 встановлено, що цей договір укладений між ОСОБА_1 та адвокатом ОСОБА_4 . Умовами договору визначений обов'язок клієнта своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість виконаної роботи (отриманих послуг) за цим договором (пункт 9 розділу «Клієнт зобов'язаний»). Відповідно до розділу «Гонорар» гонорар складається (обчислюється) з суми вартості послуг, тарифи (вартість) яких попередньо узгоджені сторонами на підставі рекомендованих в додатку 1 до цього договору, та будуть остаточно затверджені сторонами підписанням акта виконаних робіт (наданих послуг) (пункту 2); факт виконаної роботи (наданих послуг), їх вартість та оплата підтверджуються , але не виключно, актом виконаних робіт (наданих послуг), товарним чеком (розрахунковою квитанцією), розпискою (пункт 6); підставою для сплати гонорару може бути, але не виключно, рахунок-фактура, акт виконаних робіт (наданих послуг), домовленість сторін про аванс, тощо (пункт 7); клієнт невідкладно повинен сплатити гонорар в день отримання рахунку-фактури або підписання акта виконаних робіт (наданих послуг).
Згідно з актом виконаних робіт (наданих послуг) від 30 серпня 2020 року № 1 адвокат надав, а клієнт прийняв та оплатив: 27 серпня 2020 року - консультація усна з вивченням документів, включаючи ознайомлення з судовою практикою та формуванням правової позиції клієнта, вартість 450,00 грн; 30 серпня 2020 року - складання позовної заяви в інтересах ОСОБА_1 до Новопсковського РДВС про визнання неправомірною та скасування постанови від 07 серпня 2020 року ВП № 62760885 про стягнення виконавчого збору, вартість 1500,00 грн, загальна вартість - 1950,00 грн.
Оплату за надані послуги оформлено товарним чеком від 30 серпня 2020 року № 17, відповідно до якого ОСОБА_1 оплачено 1950,00 грн за надання правової допомоги адвокатом за договором від 27 серпня 2020 року № 27/08 та актом виконаних робіт (наданих послуг) від 30 серпня 2020 року № 1.
Згідно з актом виконаних робіт (наданих послуг) від 16 вересня 2020 року № 2 адвокат надав, а клієнт прийняв та оплатив: 16 вересня 2020 року - участь адвоката (представництво інтересів клієнта) у судовому засіданні в Луганському окружному адміністративному суді у справі № 360/3293/20, вартість 1000,00 грн.
Оплату за надану послугу оформлено товарним чеком від 16 вересня 2020 року № 21, відповідно до якого ОСОБА_1 оплачено 1000,00 грн за надання правової допомоги адвокатом за договором від 27 серпня 2020 року № 27/08 та актом виконаних робіт (наданих послуг) від 16 вересня 2020 року № 2.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що представником позивача належними та допустимими доказами підтверджено понесені позивачем витрати на правничу допомогу.
Відповідач не скористався правом подання клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу.
За таких обставин, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в сумі 2950,00 грн.
Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов адвоката Войтенка Олександра Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Новопсковського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (місцезнаходження: 92303, Луганська область, селище міського типу Новопсков, вулиця Українська, будинок 114, код за ЄДРПОУ 34869676) про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Новопсковського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 07 серпня 2020 року ВП № 62760885 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 9446,00 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Новопсковського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 коп.).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Новопсковського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 2950,00 грн (дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят гривень).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя К.О. Пляшкова