16 вересня 2020 року, місто Новоград-Волинський Житомирської області
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області
в складі: головуючого - судді Мозгового В.Б.,
за участю секретаря судового засідання Горбатюк І.О.
(Справа № 285/3093/20, провадження у справі № 2/0285/994/20)
розглянув у судовому засіданні у спрощеному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу
Стислий виклад позиції позивача та відповідача
1. Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив розірвати шлюб, який був зареєстрований 26.12.2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 719. Після розірвання шлюбу просить неповнолітню дитину: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити на проживання з матір'ю.
2. Свої вимоги обґрунтував тим, що у них відсутні спільні інтереси з дружиною, наявні різні погляди на життя, відсутнє взаємопорозуміння. Вони втратили почуття любові та поваги один до одного, а тому подальше спільне життя і збереження шлюбу вважає неможливим.
Заяви учасників справи
3. В судове засідання позивач не з'явився, однак від нього надійшла письмова заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.
4. Відповідач в судове засідання також не з'явилась. Надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнає в повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення. Після розірвання шлюбу просить залишити їй прізвище ОСОБА_2 .
Процесуальні дії у справі
5. Справа розглядається за правилами глави 10 розділу ІІІ Цивільного процесуального кодексу України з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом. В зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, фіксація судового процесу на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Фактичні обставини встановлені судом
6. Матеріалами справи встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, який зареєстрований 26.12.2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 719 (а.с.5).
7. Від шлюбу мають неповнолітню дитину: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6).
Мотиви застосування норм права
8. Відповідно до ст. 112 Сімейного Кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного із них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення для них.
Суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово "сімейний" засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово "союз", підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з цим позовом і наполягає на розірванні шлюбу.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберегти шлюб з відповідачем.
9. Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Висновки суду за результатами розгляду справи
10. Приймаючи до уваги причини, що спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу, суд вважає позов обґрунтованим, оскільки подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б його інтересам, що має істотне значення, в наслідок чого шлюб потрібно розірвати.
11. Вирішуючи питання щодо утримання та виховання неповнолітньої дитини, суд вважає за необхідне залишити сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на виховання з відповідачем.
12. Щодо визначення прізвища відповідачки після розірвання шлюбу, то суд, враховуючи її думку, залишає їй шлюбне прізвище « ОСОБА_2 ».
Таким чином, враховуючи встановлені обставини, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Судові витрати
13. Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 141, 142, 258, 259, 265, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 24, 110, 112 СК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 26.12.2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 719, між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , розірвати.
Неповнолітню дитину: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити на проживання з матір'ю - ОСОБА_2 .
Після розірвання шлюбу прізвище відповідачки залишити « ОСОБА_2 ».
Повернути з державного бюджету ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 420 грн. 40 коп. судового збору, сплаченого по квитанції № 1 від 19.08.2020 року, оригінал квитанції перебуває в матеріалах цивільної справи № 285/3093/20.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК (від 03.10.2017 року) апеляційна скарга подається учасниками справи до Житомирського апеляційного суду через Новоград-Волинський міськрайонний суд.
Повне судове рішення складено - 16.09.2020 року.
Головуючий