15 вересня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/2974/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравчук О.В. розглянув у порядку спрощеного (письмового) провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 )
до відповідача - Подільського ВДВС у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Дніпра) (адреса: вул.Преображенська 2, м .Кропивницький, Кіровоградська область, 25006)
про визнання протиправною та скасування постанови.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Подільського ВДВС у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Дніпра) Недостоєвої Лілії Василівни (далі - відповідач) про стягнення виконавчого збору у розмірі 56298,10 грн. від 28 травня 2020 року, винесену в межах виконавчого провадження №56671277.
Позивач вважає, що відповідачем безпідставно винесено постанову про стягнення виконавчого збору в рамках виконавчого провадження №56671277 по виконанню виконавчого листа №405/1665/16-ц, 2/405/203/16, оскільки виконавчий документ було повернуто стягувачу без виконання, а виконавчі дії щодо його примусового виконання не вчинялися; стягнення суми боргу не відбулося.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2020 року по справі відкрито спрощене позовне провадження; справу вирішено розглядати без виклику учасників та проведення судового засідання.
Відповідач 09 вересня 2020 року надав до суду відзив, у якому проти позовних вимог заперечив та наголосив, що при винесенні постанови про стягнення виконавчого збору керувався вимогами статті 40 Закону України "Про виконавче провадження", яка передбачає, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених, зокрема, пунктом 1 частини першої статті 37 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору (а.с.27-30).
З огляду на достатню кількість зібраних у справі доказів для її вирішення, суд вважає можливим розглянути та вирішити дану справу по суті за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши у спрощеному письмовому провадженні подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
14 грудня 2017 року Ленінським районним судом м. Кіровограда виданий виконавчий лист по справі №405/1665/16-ц щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості за кредитним договором №015-566/В Н від 21 квітня 2006 року по процентах по кредиту у розмірі 20198,23 доларів США, що станом на 09 лютого 2016 року еквівалентно 522677,62 грн., а також пені у розмірі 31275,45 грн. (а.с.49).
14 травня 2018 року стягувачем - ПАТ «УкрСиббанк» - до Подільського ВДВС міста Кропивницький ГТУЮ у Кіровоградській області подано заяву про прийняття виконавчого документу до виконання та примусового виконання судового рішення (а.с.35-36).
В свою чергу, 02 липня 2018 року державним виконавцем Подільського відділу державної виконавчої служби міста Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Недостоєвою Л.Є. відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа №405/1665/16-ц 2/405/203/16, виданого 14 грудня 2017 року Ленінським районним судом м. Кіровограда (а.с.39-40).
26 травня 2020 року ПАТ «УкрСиббанк» до Подільського ВДВС у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпра) подано заяву про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.45).
28 травня 2020 року страшим державним виконавцем Подільського ВДВС у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Дніпра) Недостоєвою Лілією Василівною, в межах виконавчого провадження №56671277, на підставі вказаної заяви стягувача від 26 травня 2020 року виконавчий лист №405/1665/16-ц 2/405/203/16, виданий 14 грудня 2017 року Ленінським районним судом міста Кіровограда, повернуто стягувачу (а.с.47).
Разом з тим, 28 травня 2020 року в межах виконавчого провадження №56671277 старшим державним виконавцем Подільського ВДВС у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Дніпра) Недостоєвою Лілією Василівною на підставі статті 3, 27, 40 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 у 10 відсотковому розмірі від фактично стягнутої суми, що становить 56298,10 грн. (а.с.48).
Спір у цій справі виник у зв'язку з порядком застосування частини другої статті 27 та частини третьої статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» при винесенні державним виконавцем постанови про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 37 цього Закону - стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У силу статей 1, 5 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (тут і далі - у редакції, що підлягає застосуванню д спірних правовідносин; Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України від 02 червня 2016 року № 1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 1403-VIII).
Законом № 1403-VIII визначено основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус. Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (стаття 3).
Згідно зі статтею 10 Закону № 1404-VIII заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VІІІ виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Частиною п'ятою вказаної статті встановлено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Закону № 1404-VІІІ виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.
Згідно із частиною п'ятою статті 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.
Також частиною дев'ятою вказаної статті передбачено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 37 Закону № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.
За правилами частини п'ятої вказаної статті повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.
За приписами частини третьої статті 40 Закону № 1404-VІІІ у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених, зокрема, пунктом 1 частини першої статті 37 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
Вказані положення частини третьої статті 40 Закону № 1404-VIII кореспондуються з нормою абзацу четвертого пункту 8 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень, що затверджена Наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (далі - Інструкція).
Натомість частина друга статті 27 Закону № 1404-VIII передбачає, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.
При цьому пункт 21 розділу ІІІ Інструкції встановлює, що у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону № 1404-VІІІ, результати виконання, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу, а також наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені частиною першою статті 40 вказаного Закону.
При закінченні виконавчого провадження, поверненні виконавчого документа стягувачу виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, а на виконавчому документі ставить відповідну відмітку, у якій зазначаються підстава закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа з посиланням на відповідну норму Закону, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця.
Відмітка на виконавчому документі засвідчується підписом виконавця та скріплюється печаткою.
Виходячи зі змісту наведеної вище норми Інструкції у постанові про повернення виконавчого документа стягувачу виконавець вказує результати виконання (суму, яку фактично стягнуто), а на виконавчому документі робить відповідну відмітку щодо залишку нестягнутої суми та суми стягнутого виконавчого збору. Відтак законодавець, передбачивши зазначені дії виконавця, встановив, що виконавчий збір стягується лише з фактично стягнутої на користь стягувача суми за виконавчим листом.
Крім цього, пунктом 20 розділу ІІІ Інструкції визначено, що повернення виконавчого документа стягувачу здійснюється за наявності підстав та в порядку, визначеному в статті 37 Закону № 1404-VIII. У постанові про повернення виконавчого документа стягувачу обов'язково роз'яснюється порядок повторного пред'явлення виконавчого документа до виконання.
За таких обставин суд приходить до висновку про те, що при стягненні виконавчого збору відповідно до частини третьої статті 40 Закону № 1404-VIII без реального стягнення суми боргу з боржника у разі повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою створюються умови для стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору або ж стягнення його без реального виконання рішення суду.
Ураховуючи викладене, суд вважає, що на момент виникнення спірних правовідносин обов'язковими умовами стягнення виконавчого збору були:
1) фактичне виконання виконавчого документа;
2) вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень.
Судом встановлено, що 28 травня 2020 року старшим державним виконавцем Подільського ВДВС у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Дніпра) Недостоєвою Лілією Василівною при примусовому виконанні винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" (а.с.47).
При цьому, 28 травня 2020 року старшим державним виконавцем Подільського ВДВС у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Дніпра) Недостоєвою Лілією Василівною винесено постанову про стягнення з позивача виконавчого збору у розмірі 56298,10 грн (а.с.48).
Разом з тим, матеріалами виконавчого провадження №56671277 не підтверджено проведення державним виконавцем будь-яких виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішення суду про стягнення з боржника на користь стягувача присуджених сум за виконавчим листом №405/1665/16-ц 2/405/203/16, виданим 14 грудня 2017 року Ленінським районним судом міста Кіровограда. Так само, державний виконавець не стягнув у примусовому порядку суму, зазначену у вказаному виконавчому листі.
Тому, з огляду на встановлені фактичні обставини справи у взаємозв'язку із вищевказаними приписами чинного законодавства, суд доходить висновку, що спірна постанова від 28 травня 2020 року про стягнення виконавчого збору з позивача у сумі 56298,10 грн. не відповідає вимогам статті 27 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки у державного виконавця не було підстав для стягнення виконавчого збору у тому розмірі, який визначений у спірній постанові, а отже, така постанова не відповідає вимогам статті 27 Закону № 1404-VIII.
Вказаний висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 11 березня 2020 року по справі №2540/3203/18.
За сукупністю наведених обставин, враховуючи наявність письмових доказів, що їх підтверджують, виходячи з системного аналізу вищезазначених норм чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Судові витрати у справі (судовий збір в сумі 840,00 грн.) належить розподілити відповідно до частин першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, присудивши їх позивачеві з бюджетних асигнувань відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 132, 134, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 271, 272, 287, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Подільського ВДВС у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Дніпра) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Подільського ВДВС у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Дніпра) Недостоєвої Лілії Василівни про стягнення виконавчого збору у розмірі 56298,10 грн. від 28 травня 2020 року, винесену в межах виконавчого провадження №56671277.
Стягнути з Подільського ВДВС у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Дніпра) (код ЄДРПОУ 34977816) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 840,00 грн (вісімсот сорок гривень нуль копійок).
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 272 КАС України.
Рішення суду може бути оскаржене у 10-денний строк з дня його складення до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, а у разі початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи - безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.В. Кравчук