16 вересня 2020 року справа № 340/2249/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (далі - Управління) про визнання протиправним та скасування рішення і зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернулася до суду з заявою до Управління про визнання протиправним та скасування рішення від 09 червня 2020 року, яким відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.
Водночас просила суд зобов'язати відповідача повторно розглянути звернення.
У позовній заяві зазначає, що Управління незаконно відмовило надати дозвіл на розробку проекту землеустрою.
Управління заперечило щодо задоволення позову, подавши відзив на нього (а.с.23-26).
Зазначило, що підстава відмови у задоволенні заяви - земельна ділянка відноситься до земель комунальної власності, а тому не є розпорядником.
03 липня 2020 року суд прийняв ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с.17-18).
Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про відмову у задоволенні позову з таких підстав.
Встановлені судом обставини і факти, що стали підставами звернення.
Так, 08 травня 2020 року позивач звернулася до Управління із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земельної ділянки, що розташована на території Полтавської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області (далі - Рада) (а.с.7).
Разом із заявою ОСОБА_1 надала графічні матеріали місця розташування земельної ділянки (а.с.9).
Земельна ділянка, в масиві якої позивач прагне отримати земельну ділянку у власність, площею 15,3101 га (а.с.9).
09 червня 2020 року Управління прийняло рішення, яким відмовила у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, так як, земельна ділянка відноситься до земель комунальної власності (а.с.8).
Відповідач повідомив суд, що належним розпорядником землі є Рада (а.с.23-26).
10 грудня 2019 року Рада сповістила позивача, що земельна ділянка перебуває у колективній власності КДСП «Степове» (далі - Підприємство), яке не ліквідоване (а.с.10, 33-34).
Судом встановлено, що у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Реєстр) відсутні відомості про юридичну особу Підприємства за ідентифікаційним номером, який повідомила Компаніївська районна державна адміністрація Кіровоградської області (а.с.33-35).
Згідно публічної кадастрової карти України земельна ділянка, в межах якої позивач прагне отримати земельну ділянку, знаходиться у державній власності (а.с.32).
Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.
Перш за все, приписами частин 6 та 7 статті 118 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Приписами частини 4 статті 122 ЗК України визначено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Отже, якщо земельна ділянка не відноситься до державної власності, то Управління немає повноважень розпоряджатись нею.
Проаналізувавши відомості з Реєстру, суд встановив, що юридична особа Підприємства припинена (ліквідована).
Приписами пункту 21 Перехідних положень ЗК України (набрали законної сили з 01 січня 2019 року) встановлено, що з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні» землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності.
Таким чином, мова йде про перехід колективної власності на землю у комунальну власність на підставі приписів закону.
Отже, земельна ділянка, яку прагне отримати у власність позивач, не перебуває у державній власності.
Таким чином, у задоволенні позову належить відмовити.
Позивач понесла судові витрати в сумі 840,80 грн. (а.с.6).
Суд розподіляє судові витрати відповідно до приписів статті 139 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні позову.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. Брегей