16 вересня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/2675/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Кіровоградській області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Реанон” про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути ТОВ “Торговий дім “Реанон” на користь державного бюджету України заборгованість з податку на додану вартість в сумі 37252,43 грн., в т.ч. 37252,43 грн. штрафних (фінансових) санкцій з рахунків у банках, що обслуговують такого платника та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що за відповідачем, станом на дату звернення до суду, рахується податковий борг зі сплати податку на додану вартість в сумі 37252,43 грн. Оскільки податковий борг добровільно відповідачем не погашений, позивач просить суд стягнути його на користь Державного бюджету України.
Ухвалою судді від 20.07.2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та встановлено відповідачу строк для подання до суду відзиву на позовну заяву - упродовж 15 днів від дня отримання цієї ухвали (а.с.19).
Ухвала направлена на адресу відповідача за місцем його знаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.23-26), але на адресу суду повернувся поштовий конверт з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання» (а.с.21). Станом на 16.09.2020 до суду будь-які відомості про зміну місцезнаходження відповідача не надходили.
Відповідно до частини 6 статті 251 КАС України, ухвала вважається врученою відповідачу.
Відповідач правом подати відзив на позовну заяву не скористався.
Дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Реанон” з 29.04.2011 року зареєстровано як юридична особа та перебуває на обліку платників податків (а.с.23-26).
У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх податкових зобов'язань у нього утворилася заборгованість перед бюджетом, стягнення якої є предметом даного спору.
Судом встановлено, що відповідно до акту №002026/11-28-53-05/37620201 від 19.03.2019 про результати камеральної перевірки податкової звітності (а.с.12-13), яким встановлено порушення відповідачем п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, а саме, несвоєчасно сплачено податок па додану вартість в сумі 372524,30 грн., відповідальність за несплату самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом граничних строків передбачена п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України.
На підставі вказаного акту перевірки, позивачем 19.03.2019 винесено податкове повідомлення-рішення №0032225305, яким відповідачу було визначено грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 37252,43 грн., що складає 10% від суми 372524,30 грн. (а.с.9). Дане податкове повідомлення - рішення надіслано позивачем за місцезнаходженням відповідача, поштовий конверт повернувся на адресу податкового органу (а.с.13).
Доказів оскарження даного податкового повідомлення-рішення суду не надано, як і не надано доказів погашення визначених сум грошових зобов'язань.
Таким чином, податковий борг ТОВ “ТД «Реанон» з податку на додану вартість становить 37252,43 грн.
Доказів погашення цього податкового боргу суду не надано.
При вирішенні спору щодо стягнення з відповідача податкового боргу суд виходить з того, що порядок визначення суми податкових зобов'язань та погашення податкового боргу платників податків регулюється Податковим кодексом України (надалі - ПК України).
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з підпунктами 54.3.2, 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;
Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом (пункт 54.5 статті 54 ПК України).
Згідно п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.
Відповідно до пп.49.18.3 п.49.18 ст.49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Згідно зі статтею 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
За визначеннями, наданими пп.14.1.39, 14.1.175 п.14.1 статті 14 ПК України, сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня є грошовим зобов'язанням платника податків. Сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом, є податковим боргом.
Відповідно до абзацу 1 пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 59.5 статті 59 ПК України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Судом встановлено, що податковим органом у зв'язку з виникненням у відповідача податкового боргу йому надіслано податкову вимогу форми “Ю” №790-53 від 16.01.2019 року про сплату 57101,36 грн. (а.с.14). Вказана податкова вимога на даний час не відкликана, сума податкового боргу не погашена.
Згідно з пунктами 95.1, 95.2, 95.3 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Зважаючи на доведеність у ході судового розгляду справи розміру податкового боргу відповідача з податку на додану вартість в сумі 37252,43 грн., вимоги позову про його стягнення підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Такі витрати позивачем у даній справі не понесені.
Керуючись ст.ст.132, 139, 143, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
Позовну заяву Головного управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м.Кропивницький, вул.Велика Перспективна, 55, ЄДРПОУ 43142606) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Реанон” (27400, Кіровоградська область, м.Знам'янка, вул.Грушевського, 24, ЄДРПОУ 37620201) про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Реанон” (ЄДРПОУ 37620201) на користь Державного бюджету України заборгованість з податку на додану вартість в сумі 37252,43 грн., з рахунків у банках, що його обслуговують та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено протягом тридцяти днів до Третього апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина