17 вересня 2020 року № П/320/448/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
обставини справи:
До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому позивач просить суд:
- визнати неправомірними дії відповідача відносно нарахування та здійснення перерахування раніше призначеної основної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну, як особі, котра постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи;
- зобов'язати відповідача або його правонаступника, згідно ст. 50 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-ХІІ, усунути порушення та провести ОСОБА_1 з 17.07.2019 перерахунок та виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи, виходячи із розміру 75% мінімальної пенсії за віком;
- зобов'язати відповідача або його правонаступника, усунути порушення і провести позивачу з 17.07.2019 перерахунок та виплату недоотриманої суми державної пенсії, в розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком, згідно ст. 49, ч. 4 ст. 54 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-ХІІ;
- зобов'язати відповідача або його правонаступника, встановити пенсію ОСОБА_1 , як інваліду ІІ групи 1 категорії осіб, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, згідно ст. 49, ст. 50, ч. 4 ст. 54 Закону, виходячи з фактичного розміру мінімальної пенсії за віком, а саме не менше 8 мінімальних пенсій за віком з 17.07.2019 з подальшим перерахуванням у зв'язку із збільшенням прожиткового мінімуму;
- зобов'язати відповідача або його правонаступника, встановити позивачу додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи, виходячи із 75% мінімальної пенсії за віком з 17.07.2019 згідно ст. 50 Закону, з подальшим перерахуванням, у зв'язку із збільшенням прожиткового мінімуму.
Позивач обгрунтовує свої вимоги тим, що він є особою, яка постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС та відноситься до 1-ї категорії. Оскільки позивачу встановлена третя група інвалідності безстроково, а з 23.08.2018 - друга група, то він користується правами та пільгами, передбаченими Законом України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
12.12.2019 позивач звернувся до ГУ ПФУ у Київській області із заявою про здійснення перерахунку пенсії та встановлення пенсії як інваліду 2 групи 1 категорії осіб, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою згідно ст. 49, ст. 50, ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-ХІІ виходячи з фактичного розміру мінімальної пенсії за віком. Разом з тим, листом від 02.01.2020 №2552/11-01 відповідачем, на думку позивача, неправомірно відмовлено у задоволенні такої заяви.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22 січня 2020 відкрито провадження в цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання.
24 лютого 2020 року представником відповідача через службу діловодства суду подано відзив на позовну заяву в якому в задоволенні позовних вимог просив відмовити.
Стверджував, позовна вимога щодо визнання неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області відносно нарахування раніше призначеної основної та додаткової пенсії за шкоду заподіяну, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи є недоречною, оскільки пенсію позивачу перераховано. Крім того, відповідач звертає увагу на те, що позивачу не припинялася виплата пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Судом встановлено, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та є інвалідом II групи (посвідчення серії НОМЕР_1 , вкладки № НОМЕР_2 та довідки МСЕК № 1042492), захворювання пов'язане з впливом аварії на ЧАЕС та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київської області, отримує пенсію по інвалідності від захворювання, пов'язаного з наслідками аварії на ЧАЕС.
12 грудня 2019 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою про перерахунок пенсії з 15.04.2019 та призначення пенсії відповідно до ст. 50, ч. 4 ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Листом від 02.01.2020 №2552/1-П-01 відповідач повідомив ОСОБА_1 про те, що в межах своєї компетенції Головним управлінням виконано постанову Київського окружного адміністративного суду від 15.04.2019 по справі №320/7024/18, якою зобов'язано Управління провести перерахунок пенсії відповідно до ст. ст. 49, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням проведених виплат.
Також, відповідач, заперечуючи проти позову в письмовому відзиві, зазначив, що ОСОБА_1 не припинялася виплата додаткової пенсії як інваліду 2 групи з числа потерпілих відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». При цьому суд звертає увагу на те, що відповідно до розпорядження №151280 від 24.09.2019 позивачу призначена та виплачена додаткова пенсія за ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 28.08.2018 по 15.04.2019,
У відповідності до ст. 14 Закону України № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі Закон № 796-ХІІ) - позивач віднесений до І категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Згідно з ч. 1 ст. 54 Закону № 796-ХІІ пенсії по інвалідності, яка наступила внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії в зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, отриманого в зоні відчуження в 1986-1990 рр. в розмірі відшкодування фактичної шкоди здоров'ю, який визначається у відповідності з Законодавством.
Відповідно до ч.4 ст.54 Закону № 796-ХІІ в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів II групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
У відповідності до ч. 1 ст. 50 зазначеного Закону № 796-ХІІ особам, віднесеним до категорії І, які є інвалідами II групи, призначається щомісячна додаткова пенсія у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, на підставі ст.ст. 50, 54 Закону № 796-ХІІ позивач має право на призначення та отримання пенсії в розмірі не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Отже, новий мінімальний розмір пенсії по інвалідності, визначений Законом, залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.
Чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Відповідно до ч. 1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України № 796-ХІІ.
Держава взяла на себе відповідальність за шкоду завдану громадянам та зобов'язалася відшкодувати її за пошкодження здоров'я або втрату працездатності громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що визначено в ст. 13 Закону України № 796-ХІІ.
Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону України № 796-ХІІ, яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 50, 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Таким чином, підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму. Для здійснення такого перерахунку не вимагається подання будь-яких заяв про його здійснення.
Відповідно до частини 1 статті 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Статтею 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачена додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1.
Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 у справі №1-28/2008 щодо предмету та змісту закону про Державний бюджет України на 2008 рік вказані зміни до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" були визнанні такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Таким чином, з 22.05.2008 року відновлена дія норм статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за якими особам, постраждалим від аварії на Чорнобильській АЕС та віднесеним до 1 категорії, інвалідам ІІ групи, повинна була призначатися та виплачуватися пенсія по інвалідності у складі державної пенсії в розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" №3491-VI від 14.06.2011 року, розділ VII "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" №2857-VI від 28.12.2010 року доповнено пунктом 4, яким, зокрема, встановлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Рішенням Конституційного Суду України від 26.12.2011 року №20-рп/2011 пункт 4 розділу VII "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" №2857-VI від 28.12.2010 року з наступними змінами визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним).
Цим Законом Кабінету Міністрів України надані повноваження встановлювати інші, ніж передбачені статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", розміри державної та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
На виконання пункту 7 Закону України №3491-VI від 14.06.2011 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету" №745 від 06.07.2011 року, яка набрала чинності з 23.07.2011 року, пунктами 1 і 3 якої визначено інші розміри основної та додаткової пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою. Ця постанова діяла до 01.01.2012 року.
Згодом Кабінет Міністрів України прийняв постанову "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №1210 від 23.11.2011 року, яка набрала чинності з 01.01.2012 року та якою затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (надалі - Порядок №1210). Цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Пунктами 11 і 13 Порядку №1210 визначено мінімальні розміри основної пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.
Крім того, Законом України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28 грудня 2014 року № 79-VIII, який набув чинності 1 січня 2015 року, розділ VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 затверджений Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Згідно п. 11 вказаного Порядку мінімальний розмір пенсії для інших осіб з інвалідністю, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою ІІ групи інвалідності - 125% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Пунктом 13 цього ж Порядку встановлено, що щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплачується у таких розмірах: особам, що належать до категорії 1 та віднесені до інших осіб з інвалідністю, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою з інвалідністю II групи - 227,76 гривні.
Отже, виплата державної пенсії по інвалідності, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначено та виплачується у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно п.3 ст.116 Конституції України Кабінет Міністрів України забезпечує, зокрема, проведення політики у сфері соціального захисту. Згідно з бюджетними призначеннями КМУ встановлює розмір окремих видів компенсацій і допомог.
Рішеннями Конституційного Суду України від 26.12.2011 року № 20-рп/2011 та від 25.01.2012 № 3-рп/2012 підтверджена конституційність повноважень Кабінету Міністрів України щодо реалізації політики у сфері соціального захисту, в тому числі регулювання порядку та розмірів соціальних виплат і допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, виходячи з фінансових можливостей держави.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 09 жовтня 1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії» констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії» від 12 жовтня 2004 року.
Таким чином, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства.
Разом з тим, постановою Київського окружного адміністративного суду від 15.04.2019 по справі №320/7024/18 за позовом ОСОБА_1 до Ірпінського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Київській області про зобов'язання вчинити певні дії, яка набрала законної сили 17.07.2019, визнано неправомірними дії Ірпінського об'єднаного управлінні Пенсійного фонду України в Київській області відносно нарахування та здійснення перерахування раніше призначеної основної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну як особі, котра постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Зобов'язано Ірпінське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Київській області згідно ст. 50 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-ХІІ, усунути порушення і провести з 28.08.2018 року по момент винесення рішення, перерахунок та виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи виходячи із розміру 75% мінімальної пенсії за віком з 23.08.2018 року згідно ст. 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-ХІІ. Зобов'язано Ірпінське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Київській області усунути порушення і провести з 28.08.2018 року по момент винесення рішення, перерахунок та виплату недоотриманої суми державної пенсії, в розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком згідно ст. 49, ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-ХІІ.
Отже, позивач має право на реалізацію гарантій їй наданих ст.ст. 19, 46 Конституції України та має право на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст.ст. 50, 54 Закону № 796-ХІІ.
Згідно ст. 87 Закону України "Про пенсійне забезпечення" нараховані суми пенсії, не затребувані пенсіонером своєчасно, виплачуються за минулий час не більм як за 3 роки перед зверненням за одержанням пенсії. Суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно вимог ч. 3 ст. 242 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Позивачем під час розгляду справи було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано відповідачем. Надані відповідачем доводи правомірності своїх дій позивачем спростовано. За таких умов, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення з даним позовом до суду позивачем судовий збір сплачено не було. Таким чином, судовий збір за рахунок відповідача на користь позивача відшкодуванню не підлягає.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області відносно нарахування та здійснення перерахування раніше призначеної основної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну, як особі, котра постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ - 22933548, адреса: 04071, м.Київ, вул. Ярославська, 40) згідно ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-ХІІ провести ОСОБА_1 (РНОКП - НОМЕР_3 , адерса: АДРЕСА_1 ) з 17.07.2019 перерахунок та виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи, виходячи із розміру 75% мінімальної пенсії за віком з урахуванням виплачених сум.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ - 22933548, адреса: 04071, м.Київ, вул. Ярославська, 40) провести ОСОБА_1 (РНОКП - НОМЕР_3 , адерса: АДРЕСА_1 ) з 17.07.2019 перерахунок та виплату недоотриманої суми державної пенсії, в розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком, згідно ст. 49, ч. 4 ст. 54 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-ХІІ з урахуванням виплачених сум.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ - 22933548, адреса: 04071, м.Київ, вул. Ярославська, 40) встановити пенсію ОСОБА_1 (РНОКП - НОМЕР_3 , адерса: АДРЕСА_1 ), як інваліду ІІ групи 1 категорії осіб, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, згідно ст. 49, ст. 50, ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 17.07.2019.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ - 22933548, адреса: 04071, м.Київ, вул. Ярославська, 40) встановити ОСОБА_1 (РНОКП - НОМЕР_3 , адерса: АДРЕСА_1 ) додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 17.07.2019 згідно ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Дата складення повного рішення суду - 17.09.2020.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.