Справа № 278/1644/20
16 вересня 2020 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Дубовік О. М., розглянувши цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення боргу, -
Позивачка звернулася до суду з позовною заявою, якою просить стягнути з відповідача заборгованість за договором позики від 30 березня 2020 року у сумі 37000 грн.
У судове засідання учасники справи або їхні представники не з'явились.
Представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов визнав (а.с. 32).
Відповідач причину неявки не повідомив, відзив на позов не надав, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином (а.с. 20, 28-29).
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
З огляду на те, що в справі є достатньо матеріалів стосовно прав та взаємовідносин сторін, суд, на підставі наявних доказів, ухвалює заочне рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні правовідносини.
Відповідно до положень ст.ст. 55, 124 Конституції України, ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) та ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Одними з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК).
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст. 1046 ЦК).
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ч. 2 ст. 1047 ЦК).
30 березня 2020 року ОСОБА_1 надала ФОП ОСОБА_2 суму позики в розмірі 37000 грн зі строком повернення до 15 травня 2020 року (а.с. 24).
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1049 ЦК позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частиною 1 ст. 526 ЦК встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
З огляду на наведене, враховуючи те, що відповідач, як позичальник, своєчасно не повернула суму позики, суд вважає за потрібне задовольнити позовну вимогу про стягнення суми позики.
Також суд на підставі ст. 141 ЦПК України вважає за потрібне стягнути з відповідача на користь позивачки 840,80 грн судового збору.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-83, 89, 141 ЦПК, ст.ст. 16, 1049 ЦК України, суд -
Задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення боргу.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , заборгованість за договором позики від 30 березня 2020 року в сумі 37000 грн.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 840,80 грн судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення в разі його пропуску з поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження в разі пропуску строку з поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О. М. Дубовік