справа № 278/2135/20
17 вересня 2020 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Грубіяна Є.О. за участю секретаря Фурман О.А., розглянув цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин, заінтересована особа - ОСОБА_2 , -
Заявник звернувся до суду з заявою про встановлення факту родинних відносин, а саме про те, що ОСОБА_2 є його рідною матір'ю.
В судове засідання заявник не з'явився, однак від останнього надійшла заява про слухання справи без його участі, заяву підтримав та просив задовольнити.
Заінтересована особа, ОСОБА_2 , також подала до суду заяву, якою розгляд справи просила проводити без її участі, заяву підтримала та просила її задовольнити.
Проаналізувавши матеріали справи, судом вирішено проводити її розгляд у відсутність учасників на підставі положень ст. 223 ЦПК України.
Судовий розгляд цієї справи здійснено на підставі наявних у суду матеріалів, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає правилам, встановленим реченням другим ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні фактичні обставини справи.
Заявник ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Житомирі, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 1.07.1973 року (а.с. 7).
Записи у вказаному свідоцтві про народження заявника виконані російською мовою із зазначенням у графі "батько" - ОСОБА_3 , а в графі "мати" - ОСОБА_2 .
При видачі паспортів громадян України та перекладі на українську мову прізвище заявника в такому документі записано як " ОСОБА_2 ", а у паспорті заінтересованої особи - як " ОСОБА_2 " (а.с. 3-4).
У зв'язку з невідповідністю прізвищ заявника та заінтересованої особи виникають юридичні наслідки при встановленні родинних відносин.
Процесуальним законом з даного приводу визначено наступне.
Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" від 31.03.1995 року за №5 при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або у паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно ч. 6 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Наведений у ст. 273 ЦПК перелік фактів, які встановлюються судом, не є вичерпним. За наявності зазначених умов суд може встановлювати й інші факти, що мають юридичне значення.
Згідно листа ВСУ від 01.01.2012 року "Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення", коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 256 ЦПК України, громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа.
Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 263 - 265, 315-316 ЦПК України, суд, -
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України, суд, -
Заяву задовольнити.
Встановити факт, що має юридичне значення про те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) є рідною матір'ю заявника - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Повне рішення виготовлене 17 вересня 2020 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Є.О. Грубіян