17 вересня 2020 року № 320/4175/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області та просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Рішення № 4147 від 20 березня 2020 року Головного управління Пенсійного фонду України у Київської області про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 11 березня 2020 року.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що з він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році. Вказав, що з 22.12.1986 по 06.01.1987 він був відряджений та виконував роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а відтак має право на призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.05.2020 відкрито провадження в адміністративній справі.
11.06.2020 на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив, в якому відповідач позову не визнав і просив відмовити в його задоволенні у повному обсязі. Вказав на відсутність у позивача права на призначення пенсії відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з огляду на відсутність первинних документів, які б підтверджували факт участі позивача у роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , виданого Вишгородським РВ УДМС України в Київській області 18.09.2014, є учасником ліквідації наслідків на ЧАЕС у 1986 році (категорія 2).
11.03.2020 позивач звернувся до ГУ ПФУ у Київській області із заявою про призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку згідно ст. 55 Закону України «Про сатус і соціальний захист громадян, які постраждали наслідок ЧАЕС»
До заяви позивачем додано документи на підтвердження факту роботи в зоні відчуження, а саме: архівну довідку №167 від 21.06.1991, виписку Виробничого об'єднання «Київтеплокомуненерго» з наказу №86 від 22.12.1986.
Рішенням відповідача від 20.03.2020 №4147 позивачу відмовлено в призначенні пенсії з мотивів, що надані ним документи не відповідають вимогам Постанови Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Вказано, що відсутні документи, які підтверджують участь ОСОБА_1 в роботах по ліквідації аварії на ЧАЕС у зоні вічкження, відтак відсутні підстави для призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини врегульовано Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закон № 796-XII).
Згідно з п. 1 абз. 1 ст. 9 Закону № 796-XII особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків.
Статтею 10 зазначеного Закону передбачено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців.
Умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, передбачені ст. 55 Закону № 796-XII.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону № 796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
Зокрема, цією статтею встановлено, що особи, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів, мають право на зменшення пенсійного віку на 10 років.
Судом встановлено, що відповідно до архівної довідки від 22.12.1986, позивач був відряджний в м. Чорнобиль з 22.12.1986 по 06.01.1987.
Підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії стало те, що на думку відповідача у поданих документах ОСОБА_1 не підтверджено факт участі у роботах по ліквідації наслідків на ЧАЕС., що є недостатньо для призначення пенсії відповідно до ст. 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Суд наголошує, що законодавством надано право на отримання пенсії зі зниженням віку за умови роботи в зоні відчуження не менше 5 календарних днів протягом періоду 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року.
При цьому, конкретний період роботи не має значення для наявності у особи права на пенсію відповідно до ст. 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Визначальним в даному випадку є саме те, що позивач працював у зоні відчуження не менше 5 календарних днів саме у проміжок часу з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року.
Щодо твердження відповідача про невідповідність доданих документів вимогам Постанови Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 65 Закону №796-XII документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".
Згідно із ч. 1 ст. 15 Закону №796-XII підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.
Відповідно до п. 5 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 №51 учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з 1 липня 1986 року до 31 грудня 1986 року від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 1 до 14, у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або на їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році видаються відповідні посвідчення.
В п. 10 цього Порядку уточнюється на підставі яких документів видається посвідчення. Зокрема, встановлено, що посвідчення видаються учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі одного з таких документів: а) посвідчення про відрядження в зону відчуження; б) військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження; в) довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту).
Суд зазначає, що єдиним документом, що підтверджує статус учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом №796-ХІІ, зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".
Згідно з абз. 7 пп. 5 п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які засвідчують особливий статус особи, зокрема, посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року №122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм ст. 55 Закону№796-ХІІ).
Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що право на зменшення пенсійного віку мають особи, які в установленому законом порядку набули статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та працювали визначену кількість днів у зоні відчуження.
Водночас, законодавець встановив перелік документів, що підтверджують участь особи у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який не обмежується лише довідкою за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 № 122, а навпаки такий факт може бути підтверджений будь-якими первинними документами.
Отже, єдиним документом, що підтверджує статус учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом №796-ХІІ, зокрема, призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Висновок суду повністю узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 23.05.2018 у справі №398/3509/16-а та від 27.02.2018 у справі №344/9789/17 щодо застосування положень ст. 55 Закону №796-ХІІ.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що відповідач незаконно відмовив позивачу в призначенні пенсії відповідно до ст. 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Щодо вимоги позивача зобов'язати ГУ ПФУ у Київської області призначити йому пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку з 11.03.2020 суд зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається та не спростовується відповідачем, що страховий стаж позивача становить 34 роки 1 місяць 3 дні.
Отже, на час звернення із заявою від 11.03.2020 до відповідача позивач мав достатній стаж (більше 30 років) для призначення йому пенсії за віком після досягнення 60 років.
Крім того, на час звернення із заявою до відповідача, позивачеві виповнилося повних 51 років, мав достатній стаж (робота у зоні відчуження з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - більше 5 календарних днів).
Наведене свідчить про наявність у позивача права на призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 11 березня 2020 року.
Оскільки, ОСОБА_1 звернувся до відповідача із відповідною заявою 11.03.2020., то нарахування у даному випадку слід зробити саме з дати звернення.
З огляду на викладене, вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, інших документально підтверджених витрат сторонами не понесено, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. 9, 77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 263, 291, 382 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати Рішення № 4147 від 20 березня 2020 року Головного управління Пенсійного фонду України у Київської області про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київської області (код ЄДРПОУ: 22933548) призначити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 11 березня 2020 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Щавінський В.Р.