16 вересня 2020 року Справа № 280/4754/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши за правилами спрощеного, у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б)
про зобов'язання вчинити певні дії,
15.07.2020 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби у м. Запоріжжія Запорізької області подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 5 187,89 грн., сплаченого під час нотаріального оформлення договору купівлі-продажу квартири від 06.02.2020 квартири номер АДРЕСА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Якіб'юк Ю.А., запис в реєстрі за №518, відповідно до квитанції за №0015872.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі - продажу. Водночас, позивач не є платником такого збору, оскільки є особою, яка придбавала житло вперше. ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою про повернення помилково сплаченого збору, проте отримала відмову, обґрунтовану відсутністю підстав для його повернення. Позивач вважає таку відмову необґрунтованою, із посиланням на норми Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» та Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 20.07.2020 відкрито провадження у справі №280/4754/20; ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву (вх. від 03.08.2020 №35174), в якому зазначено, що при придбанні нерухомого майна у власність на підставі договорів купівлі - продажу всі покупці мають сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, окрім громадян, які придбавають житло вперше. Поряд із цим, на сьогоднішній день не існує органу, компетентного видавати довідки на підтвердження обставин первинного придбання житла. Вважає, що надану позивачем в якості доказу придбання житла вперше копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності не можна вважати належним та допустимим доказом придбання житла вперше з огляду на те, що вказаний витяг надавався саме щодо конкретного об'єкта нерухомого майна, а не щодо всіх об'єктів нерухомого майна. Вказує, що кошти від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування не включаються до бюджету Пенсійного фонду, а тому Пенсійний фонд не має права ними розпоряджатися. За таких обставин, у задоволенні позовних вимог просить відмовити.
Позивачем пред'явлено вимогу, яка згідно пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) належить до справ незначної складності та підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною п'ятою статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи приписи ч. 5 ст. 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд звертає увагу на наступне.
06.02.2020 між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (Продавці) та ОСОБА_1 (Покупець) укладено Договір купівлі - продажу квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 .
З матеріалів справи вбачається, що того ж дня вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Якіб'юк Ю.А. та зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером 518, а позивачем сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1% вартості придбаного майна, що становить 5 187,89 грн., та підтверджується копією квитанції від 06.02.2020 №0015872.
Позивач звернулася до відповідача із заявою від 19.02.2020 про звернення із поданням до Управління Державної казначейської служби у м. Запоріжжі Запорізької області про повернення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, в обґрунтування якої зазначила, що придбавала житло вперше, проте отримала відмову, оформлену листом від 25.02.2020 №0800-0503-8/5660.
Вважаючи, що має право на повернення вказаної суми, ОСОБА_1 звернулася до суду із даною позовною заявою.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначено Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 №400/97-ВР (тут і надалі - у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), а питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій врегульовано Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 (далі - Порядок № 1740).
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону №400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Згідно з п. 15-1 Порядку № 1740 збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
З аналізу зазначених вище законодавчих норм вбачається, що із загального правила про обов'язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено два винятки - громадяни, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла, або громадяни, які придбавають житло вперше.
За приписами п. 15-3 Порядку № 1740 нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
При цьому, відповідно до п. 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787 (далі - Порядок №787; тут та надалі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Відповідно до підпункту 2 п. 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Отже, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є ПФУ, то саме на відповідача покладено обов'язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 28.11.2018 у справі № 813/1126/17, у постанові від 02.04.2019 у справі №819/806/17, у постанові від 14.11.2019 у справі № 819/442/17.
Відповідно до абзацу десятого пункту 2.2 розділу II Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.01.2013 № 43, органи Державного казначейства України у процесі казначейського обслуговування державного бюджету за доходами та іншими надходженнями формують розрахункові документи і здійснюють повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням або висновком органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Судом встановлено, що факт придбання позивачем квартири підтверджується Договором купівлі - продажу від 06.02.2020, посвідченого нотаріально та зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером 518, а також витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
За правилами частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Водночас, наголошуючи, що надану позивачем копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності не можна вважати належним та допустимим доказом придбання ОСОБА_1 житла вперше з огляду на те, що вказаний витяг надавався саме щодо конкретного об'єкта нерухомого майна, а не щодо всіх об'єктів нерухомого майна, відповідач, на якого, як на суб'єкт владних повноважень, покладено обов'язок доказування правомірності своїх рішень, не надав суду жодного доказу, який би спростовував твердження позивача про придбання житла вперше, та свідчив би про відсутність у неї права на звільнення від сплати збору.
Крім того, суд звертає увагу, що позивачем до матеріалів справи надано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державого реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, з якої вбачається, що за параметрами запиту « ОСОБА_1 » наявні відомості про право власності лише на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 ; наявність у позивача прав власності на інші об'єкти нерухомості з довідки не встановлено.
Виходячи із встановлених обставин справи та вимог чинного законодавства, суд вважає, що позивач звільнена від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, як така, що придбавала житло вперше, а тому помилково сплачений нею збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, під час укладання договору купівлі-продажу, підлягає поверненню.
При цьому, суд наголошує, що відсутність механізму перевірки органами ПФУ інформації про те, чи вперше особа придбала житло, не може бути підставою для відмови в поверненні їй помилково сплачених коштів у вигляді збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Верховний Суд в своїх постановах, зокрема від 02.04.2019 у справі №819/806/17, від 04.04.2019 у справі №819/1553/17, дійшов висновку, що за відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
Звідси, посилання відповідача на невноту інформації щодо осіб, які придбавають житло вперше, судом не приймаються.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням наведених обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 168; код ЄДРПОУ 38025409) подання про повернення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 5 187 (п'ять тисяч сто вісімдесят сім) гривень 89 коп., сплаченого під час нотаріального оформлення Договору купівлі-продажу квартири від 06.02.2020 квартири, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Якіб'юк Ю.А., зареєстрованого в реєстрі за №518, відповідно до квитанції від 06.02.2020 №0015872.
3. Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок присудити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення виготовлено та підписано 16.09.2020.
Суддя Ю.П. Бойченко