про повернення позовної заяви
17 вересня 2020 року м. Житомир справа № 240/14001/20
категорія 105000000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Черноліхов С.В., розглянувши позовну заяву Головного управління ДФС у Житомирській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання протиправною та скасування постанови,
встановив:
Головне управління ДФС у Житомирській області звернулося до суду з позовом, у якому просить визнати протиправною і скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький)від 03 серпня 2020 року ВП № 62166629 про накладення штрафу.
Ухвалою судді від 28 серпня 2020 року позовна заява Головного управління ДФС у Житомирській області була залишена без руху. Позивачеві надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання до суду:
- засвідчених належним чином копій або оригіналів доказів, долучених до позовної заяви в 2-х примірниках;
- доказів сплати судового збору у сумі 2102,00 грн.
На виконання вимог вказаної ухвали позивач 16 вересня 2020 року надав лише засвідчені копії додатків до позову в двох примірниках. Доказів сплати судового збору у розмірі 2102,00 грн. суду не надано.
Натомість позивач подав клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке мотивоване відсутністю коштів для його сплати.
Суддя, розглянувши вказане клопотання позивача, дійшов наступного висновку.
Частиною першою статті 133 КАС України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Таким чином, відстрочення сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.
Відповідно до частини 2 статті 132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Положеннями статті 8 Закону № 3674-VI визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Наведена правова норма містить вичерпний перелік позивачів-фізичних осіб, яким суд може відстрочити сплату судового збору. Головне управління ДФС у Житомирській області як суб'єкт владних повноважень до таких позивачів не належить.
Отже, підстави для відстрочення позивачеві сплати судового збору за подання даного адміністративного позову відсутні.
Наведені обставини свідчать про те, що позивач у встановлений судом строк не повністю усунув недоліки, зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 28 серпня 2020 року, яку він отримав 03 вересня 2020 року.
Вважаю за необхідне зазначити, що судом було витримано строк, наданий для повного усунення недоліків даної позовної заяви, однак на момент постановлення цієї ухвали повного усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі суду від 28 серпня 2020 року, не відбулося.
Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи, що позивач у встановлений судом строк вимоги ухвали судді від 28 серпня 2020 року не виконав, недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не усунув, тому така позовна заява підлягає поверненню позивачеві.
Керуючись статтями 169, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Позовну заяву Головного управління ДФС у Житомирській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання протиправною та скасування постанови повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду, у строк та в порядку, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Черноліхов