Справа № 215/5094/20
2/215/2822/20
17 вересня 2020 року суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Науменко Я.О., вирішуючи питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі за позовною ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
09.09.2020 до суду надійшла вказана позовна заява, в обґрунтування якої позивач вказує, що вона з 14.07.2018 перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Вони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюбні стосунки припинені з липня 2019 року з причини того, що вони почали погано розуміти один одного. Вони втратили почуття любові та поваги один до одного. Вважає, що відновлення стосунків між ними бути не може.
Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.
Згідно даних, зазначених у позові та наданих на запит суду адресно-довідковим підрозділом ГУДМС УДМС України в Дніпропетровській області, відповідач ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що не відноситься до юрисдикції Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
У позовній заяві не зазначені належні докази, що підтверджують право позивача на звернення із даним позовом саме до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, так як відповідно до положень ч. 2 ст. 28 ЦПК України, позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача, але тільки при наданні позивачем доказів, які підтверджують наявність зазначених підстав, тому не зазначення таких доказів позивачем, суд вважає порушенням вимог п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.
Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
За приписами ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з ч. 7 ст. 81 ЦПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Таким чином, у разі неможливості надати належні докази, які б підтверджували, вказані у позові обставини, позивач вправі подати клопотання про витребування цих доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане разом з поданням позовної заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишити без руху та надати строк позивачу для усунення зазначених недоліків у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі якщо він не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Відповідно до пункту 3 розділу XII «Прикінцевих положень» ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.