про повернення позовної заяви
16 вересня 2020 року м. Житомир справа № 240/14520/20
категорія 106030000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Нагірняк М.Ф., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Житомирській області про стягнення компенсації,
встановив:
01.09.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Служби безпеки України в Житомирській області про стягнення з Управління Служби безпеки України в Житомирській області на його користь грошову компенсацію за затримку розрахунку при звільненні за увесь час такої затримки у розмірі 862467 гривень.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 04.09.2020 року позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі зазначалося, що що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, не є основним чи додатковим видом грошового забезпечення, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати (грошового забезпечення) у зв'язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України "Про оплату праці" (ст.9 Закону України "про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"), тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати чи структури грошового забезпечення.
Стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, за весь час затримки по день фактичного розрахунку) за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який вираховується у розмірі середнього заробітку.
Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 р. N 910/4518/16; N 12-301гс18.
Позивачу пропонувалося усунути недоліки позовної заяви шляхом долучення до позову заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин такого пропуску.
На виконання ухвали суду представник Позивача направив заяву від 14.09.2020року про усунення недоліків, в якій заявив лише клопотання про поновлення строків для звернення до суду. В заяві підтверджується, що невиплата Позивачу спірних коштів грошового забезпечення мала місце ще 27.06.2019року, але повний розрахунок мав місце 27.08.2020року у зв'язку із виконанням відповідного рішення суду.
Суд погоджується з доводами представника Позивача, що невиплата належних працівникові сум при звільненні є початком перебігу строку звернення до суду.
В розумінні вимог ч.2 ст.122 КАС України строк звернення особи до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Разом з тим, на виконання ухвали суду представник Позивача не зазначив які об'єктивні причини перешкоджали Позивачу з дня звільнення з військової служби (з 27.06.2019року) звернутися з даним позовом і, відповідно, на їх підтвердження не надав жодних доказів.
За таких підстав суд вважає, що Позивач не усунув недоліки позовної заяви, не надав суду жодних поважних причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, а тому відсутні підстави для поновлення пропущеного строку.
Відповідно до положень ч.2 ст.123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Аналогічно, згідно вимог п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається Позивачеві, якщо Позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Як зазначено в ч.8 ст.169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 169, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Житомирській області про стягнення компенсації - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду, у строк та в порядку, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.Ф. Нагірняк