07 вересня 2020 року м. Житомир справа № 240/12253/19
категорія 11110000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Шуляк Л.А.,
секретар судового засідання Скорик С.В.,
за участю: представника позивача - Мамчика Д.О.,
представника відповідача - Жмуцької О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестрайс" до Головного управління ДПС у Житомирській області, Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Вестрайс" із позовом, в якому, з врахуванням заяви щодо доповнення позовних вимог, просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Житомирській області, яка приймає рішення про визнання ТОВ "Вестрайс" таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості, прийняте згідно з протоколом від 04.02.2020 №1/06-30-06-03-06;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про визнання ТОВ "Вестрайс" таким, що відповідає пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податків, прийняте згідно з протоколом від 17.04.2018 року № 69;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Житомирській області виключити ТОВ "Вестрайс" з бази ризикових платників АІС "Податковий блок" режим - "Журнал ризикових платників".
В обґрунтування позовних вимог вказано, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Вестрайс" не відповідає жодній з ознак, зазначених в пункті 1.6. Критеріїв ризиковості платника податків. А тому, позивач вважає, що рішення про внесення до переліку ризикових платників є протиправним, прийнято не у спосіб та не в порядку, встановленому Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами України. Окрім того, посилання відповідача на податкову інформацію є безпідставним, оскільки, така інформація не є доказом, не може нести для суб'єктів господарювання будь-яких правових наслідків, а є інформацією виключно для службового користування контролюючими органами, отже не може бути покладена в основу рішення.
Крім того вказує, що зазначене рішення порушує права та інтереси позивача з огляду на той факт, що внесення до переліку ризикових надає контролюючому органу беззаперечну підставу для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження із проведенням підготовчого засідання та викликом (повідомленням) учасників справи на 20 січня 2020 року о 10:30.
20 січня 2020 року на офіційну електронну адресу суду у строк та в порядку, визначеному статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) надійшов відзив на позовну заяву №8 від 03 січня 2020 року, відповідно до змісту якого Головне управління ДПС у Житомирській області позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні за безпідставністю. Вказує, що сам по собі факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документам, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування. Окрім того зазначає, що внесення платника податку до переліку ризикових не є першочерговою та єдиною підставою зупинення реєстрації податкових накладиних/розрахунків коригування (а.с.68-74).
Через відділ документального забезпечення суду 27 січня 2020 року від представника Головного управління ДПС у м. Києві надійшов відзив на адміністративний позов №1955/9/26-15-08-11-18 від 22.01.2020. В обґрунтування якого зазначено, що відсутні підстави для визнання протиправними дій Головного управління ДПС у м. Києві щодо включення позивача до переліку ризикових, оскільки правомірність та законність дій контролюючого органу підтверджується нормами чинного законодавства, зокрема, положеннями Порядку №117 та пункту 1.6 Критеріїв ризиковості, на які здійснено посилання в Квитанціях №1. Комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків в разі якщо наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником податків.
Також зазначено, що протокольне Рішення Комісії Головного управління ДФС у м.Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення ТОВ "Вестрайс" до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, не є рішенням (актом) суб'єкта владних повноважень в розумінні п.19 ч.1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог (а.с.85-90).
У зв'язку із клопотаннями сторін неодноразово було відкладення підготовче судове засідання по справі (а.с.101, 107, 130, 141, 149, 162-163).
В підготовче засідання, призначене на 08 липня 2020 року о 10:30 з'явився представник відповідача. Судом в порядку статті 243 КАС України без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 21 серпня 2020 року об 11:00, що занесено секретарем судового засідання до протоколу судового засідання від 08 липня 2020 року (а.с.178).
У зв'язку із перебуванням головуючого судді Шуляк Л.А. у відпустці з 17.08.2020 по 01.09.2020 нак.№-01-72-в судове засідання, призначене на 21.08.2020 о 11:00 по справі № 240/12253/19 відкладено на 07.09.2020 об 11:00 (а.с.204).
В судове засідання, призначене на 07 вересня 2020 року об 11:00 прибули представник позивача та представник відповідача, розпочато розгляд справи по суті.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та у заяві щодо доповнення позовних вимог.
Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Вестрайс" (код ЄДРПОУ 40635710) (далі - ТОВ "Вестрайс") є юридичною особою, яке зареєстроване у встановленому законом порядку, перебуває на обліку в Головному управлінні Державної фіскальної служби у Житомирській області, та є платником податку на додану вартість.
За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом економічної діяльності позивача, є: код КВЕД 01.50 Змішане сільське господарство; код КВЕД 25.61 Оброблення металів та нанесення покриття на метали; код КВЕД 25.62 Механічне оброблення металевих виробів; код КВЕД 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; код КВЕД 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; код КВЕД 46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; код КВЕД 46.14 Діяльність посередників у торгівлі машинами, промисловим устаткуванням, суднами та літаками; код КВЕД 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; код КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (основний); код КВЕД 46.52 Оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткуванням, деталями до нього; код КВЕД 80.10 Діяльність приватних охоронних служб; код КВЕД 82.92 Пакування; код КВЕД 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н. в. і. у.; код КВЕД 95.12 Ремонт обладнання зв'язку; код КВЕД 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням; код КВЕД 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; код КВЕД 46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього; код КВЕД 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; код КВЕД 52.24 Транспортне оброблення вантажів; код КВЕД 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; код КВЕД 55.10 Діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування; код КВЕД 59.11 Виробництво кіно- та відеофільмів, телевізійних програм; код КВЕД 60.10 Діяльність у сфері радіомовлення; код КВЕД 60.20 Діяльність у сфері телевізійного мовлення; код КВЕД 61.10 Діяльність у сфері проводового електрозв'язку; код КВЕД 61.90 інша діяльність у сфері електрозв'язку; код КВЕД 62.01 Комп'ютерне програмування; код КВЕД 62.02 Консультування з питань інформатизації; код КВЕД 63.11 Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов'язана з ними діяльність; код КВЕД 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н. в. і. у.; код КВЕД 69.10 Діяльність у сфері права; код КВЕД 69.20 Діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування; код КВЕД 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування; код КВЕД 72.19 Дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук; код КВЕД 73.11 Рекламні агентства; код КВЕД 73.20 Дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки; код КВЕД 74.10 Спеціалізована діяльність із дизайну; код КВЕД 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення; код КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; код КВЕД 42.22 Будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій (а.с.36-42).
Позивач через сервіс Електронного кабінету дізнався про наявність рішення про відповідність позивача п. 1.6 Критеріїв ризиковості платника податків.
Комісією Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі - Відповідач 2), яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації прийнято рішення, оформлене протоколом № 69 від 17.04.2018 року, про внесення ТОВ "Вестрайс" до АІС "Податковий блок" - режим "Журнал ризикових платників".
Як зазначено в позовній заяві, 01.01.2019 ТОВ "Вестрайс" змінило юридичну адресу та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Житомирській області.
Представником позивача 07.10.2019 направлено запит №128 від 07.10.2019 до Головного управління ДПС у Житомирській області про надання інформації щодо, зокрема, причин блокування поданих на реєстрацію податкових накладних, відомостей та даних, що сідчать про наявність ознак здійснення ризикових операцій ТОВ "Вестрайс" (а.с.14).
Листом від 11.10.2019 №1617/14/06-30-06-03-11 відповідач повідомив, що рішення про включення ТОВ "Вестрайс" до переліку ризикових платників податку, приймалось на засіданні комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, згідно з пп. 1.6 п. 1 Критеріїв, у зв'язку з чим, запропоновано звернутись до Головного управління ДПС у м. Києві (а.с.15-16).
У зв'язку з вказаним, 15.10.2019 представником позивача надіслано аналогічний запит від 15.10.2019 до Головного управління ДПС у м. Києві (а.с.17-18).
В свою чергу, Головним управлінням ДПС у м. Києві 17.10.2019 надано відповідь №№429/АДВ/26-15- 06-06-15, в якій повідомлено, що у зв'язку з тим, що позивач на дату надання відповіді не перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у м. Києві, для отримання запитуваної інформації необхідно звернутись до Головного управління ДПС у Житомирській області (а.с.19).
Так, 04.11.2019 представником ТОВ "Вестрайс" повторно надіслано запит №136 від 04.11.2019 Головного управління ДПС у Житомирській області щодо отримання інформації (а.с.20-21).
Листом від 13.11.2019 №3004/14/06-30-06-03-11 Головне управління ДПС у Житомирській області повідомило, що ТОВ "Вестрайс" включено до переліку ризикових платників податку, згідно протокольного рішення від 17.04.2018 №69 засідання комісії ГУ ДПС у м.Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, згідно з пп. 1.6 п. 1 Критеріїв. Крім того, у зв'язку з тим, що зазначене рішення не приймалось Головним управлінням ДПС у Житомирській області надати іншу інформацію та документи запропоновано звернутись до Головного управління ДПС у м. Києві (а.с.22).
Також, в подальшому Головне управління ДПС у Житомирській області прийняло рішення від 04.02.2020 №1/06-30-06-03-06, яким визначило, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Вестрайс" відповідає пункту 8 Критерії ризиковості платника податку, оскільки наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній / розрахунку коригування (а.с.194).
Позивач вважає, що вказані вище рішення комісії є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та перевіряючи оскаржувані рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області та Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України зазначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з положеннями п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Суд зазначає, що у відповідності до п.201.10 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є обов'язком постачальника товарів чи послуг.
Цьому обов'язку кореспондує обов'язок центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняти та зареєструвати надану платником податку-продавцем податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Як зазначено у п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.6, 10 розділу "Автоматизований моніторинг відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків" Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.
Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
Керівники комісій головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДФС, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія), забезпечують розгляд питань на засіданні Комісії щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків згідно з п.1.6 Критеріїв.
Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим постановою КМ України №117 від 21.02.2018 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" (який діяв на момент винесення рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві, прийняте згідно з протоколом від 17.04.2018 №69 та втратив чинність з 01.02.2020), та оформлюється протоколом.
До протоколу засідання Комісій обов'язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п.1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією.
За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення /виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" як платників з ознаками ризиковості.
У разі відповідності платника податків показникам, що визначені пп.1.1-1.5 Критеріїв, таких платників податків включають до переліку ризикових платників податків відповідальні особи, яких включено до складу Комісії, протягом робочого дня на підставі даних Облікової картки (додаток 1) та згідно з Алгоритмом дій співробітників оперативних підрозділів при формуванні Облікової картки та внесенні інформації до переліку ризикових платників податків (додаток 2).
Згідно з Критеріями ризиковості платників податків від 05.11.2018 №4065/99-99-07-04-18, затвердженими ДФС України та погодженими Міністерством фінансів України (згідно листа від 22.03.2018 № 26010-06-10/7849), відповідно до п. 10 Порядку Головними управліннями ДФС в областях, м. Києві та Офісом великих платників податків, проводиться моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 -1.6 Критеріїв.
Пунктом 1.6 Критеріїв ризиковості платників податків передбачено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісом великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: щодо наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здіснення ризиковості операцій платником.
Виходячи з приписів цих Порядків, платники податків можуть бути віднесені до переліку ризикових платників податків на підставі протокольно прийнятих рішень комісій головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДФС, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, при цьому, включення платника податків до переліку ризикових платників податків тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань.
Разом з тим, п.2 Порядку № 117, передбачено, що терміни вживаються у такому значенні:
- моніторинг - сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об'єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства;
- критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник моніторингу, що характеризує ризик;
- ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складання та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а"/"б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а"/"б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об'єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов'язку.
Тобто, Порядком №117 передбачено, що контролюючий орган здійснює моніторинг податкових, накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДФС.
Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов'язку.
Відповідно до ст.74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю. Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами. Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.
Згідно з пп.20.1.45 п.20.1 ст.20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку-даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотримання якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку.
Отже, дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії), є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків в порядку передбаченому Податковим кодексом України. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.
Таким чином, права позивача оскаржуваним рішенням відповідача не порушуються, оскільки підставою для прийняття рішення податковим органом про зупинення реєстрації податкової накладної приймається не на підставі інформації, що міститися в базі АІС Податковий блок, а відповідно до Порядку №117.
Відповідно, інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права також була висловлена Верховного Судом у постановах від 25 квітня 2018 року у справі №826/1902/15, від 18 вересня 2018 року у справі № 818/398/15.
З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов'язків.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в своїй постанові від 20.11.2019 в справі №480/4006/18, зазначивши, що внесення до системи АІС "Податковий блок" податкової інформації, щодо відповідності товариства критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
А тому, підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про визнання ТОВ "Вестрайс" таким, що відповідає пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податків, прийняте згідно з протоколом від 17.04.2018 року № 69 не підлягають задоволенню.
Щодо вимоги ТОВ "Вестрайс" про визнання протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Житомирській області, яка приймає рішення про визнання ТОВ "Вестрайс" таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості, прийняте згідно з протоколом від 04.02.2020 №1/06-30-06-03-06, суд зазначає наступне.
Абзацами 2-4 п.6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов'язки їх членів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165), який діяв на момент прийняття оскаржуваного рішення комісії Головного управління ДПС у Житомирській області від 04.02.2020 №1/06-30-06-03-06 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття, що передбачено абз.7-8 Порядку №1165.
Так, дійсно, відповідно до п.6 Порядку №1165 у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
При цьому, як зазначено представником відповідача в судовому засіданні та встановлено з матеріалів справи, рішення комісії Головного управління ДПС у Житомирській області від 04.02.2020 №1/06-30-06-03-06 прийнято на підставі рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про визнання ТОВ "Вестрайс" таким, що відповідає пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податків, прийняте згідно з протоколом від 17.04.2018 №69, оскільки позивачем змінено місце реєстрації юридичної особи.
А тому, підсумовуючи викладене, оскільки судом встановлено, що рішення про визнання ТОВ "Вестрайс" таким, що відповідає пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податків, прийняте згідно з протоколом від 17.04.2018 №69 не порушує прав позивача, тому відсутні підстави для скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Житомирській області від 04.02.2020 №1/06-30-06-03-06, яке прийнято на підставі зазначеного рішення Головного управління ДПС у м. Києві.
Таким чином, судом не встановлено порушень прав ТОВ "Вестрайс" відповідачами, у зв'язку з чим відсутність порушеного права є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги позивача є необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню.
Враховуючи вимоги статті 139 КАС України, підстави для відшкодування витрат зі сплати судового збору, понесених позивачем, відсутні.
Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Л.А.Шуляк
Повне судове рішення складене 17 вересня 2020 року