Справа № 206/4243/20
Провадження № 1-кс/206/370/20
17.09.2020року в залі суду в місті Дніпрі, слідчий суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, неодружений, не маючий на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей, офіційно не працевлаштований, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:
- 01.09.2014 року Солонянським районним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 70 ч.4 КК до відбуття - 4 роки позбавлення волі та штраф у розмірі 170000 гривень, звільнений 09 лютого 2018 року.
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 Кримінального кодексу України.
за участю:
прокурора ОСОБА_5 ,
слідчого ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
17 вересня 2020 року слідчий СВ Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 звернулася до суду із клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 .
Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що 15.09.2020 приблизно о 21:00 годин, ОСОБА_4 підійшов до території магазину «Продукти», що знаходиться за адресою: м. Дніпро,
вул. Домодедівська, 1а, де зустрів раніше малознайому йому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_4 попрохав ОСОБА_6 придбати йому пляшку алкогольного напою, на що остання дала свою згоду. Після чого, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 зайшли до приміщення вищевказаного магазину, де ОСОБА_6 дістала зі своєї сумки гаманець з метою розрахуватися за придбану пляшку алкогольного напою. У цей час, ОСОБА_4 побачив у гаманці ОСОБА_6 грошові кошти у сумі близько 2000 (двох тисяч) гривень, які останній визначив для себе як об'єкт свого злочинного посягання, у зв'язку з чим у останнього виник злочинний умисел спрямований на відкрите заволодіння вказаним чужим майном, вчинене повторно, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите заволодіння чужим майном, вчинене повторно, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, з корисливих мотивів, у цей же день та час, ОСОБА_4 , запропонував провести ОСОБА_6 до її місця мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , на що остання дала свою згоду.
Далі, ОСОБА_4 продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на відкрите заволодіння чужим майном, вчинене повторно, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, перебуваючи біля буд. №19 по вул. Підгірна у м. Дніпро діючи умисно, відкрито, вчиняючи злочин повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, знаходячись у безпосередній близькості до потерпілої, схопив правою рукою сумку, яку ОСОБА_6 тримала у правій руці, та почав виривати її з рук останньої. У зв'язку з тим, що ОСОБА_6 почала чинила опір, ОСОБА_4 штовхнув останню в область лівого плеча, в результаті чого ОСОБА_6 впала на обидва коліна, при цьому тримала сумку у руках. Після чого, ОСОБА_4 продовжив виривати з рук ОСОБА_6 сумку, однак у цей час, з будинку АДРЕСА_2 вибігла донька ОСОБА_6 - ОСОБА_7 , яка вимагала від ОСОБА_4 припинити його протиправні дії, на що останній відійшов від ОСОБА_6 , однак продовжував вимагати віддати йому сумку. Після неодноразових вимог ОСОБА_7 ОСОБА_4 , усвідомлюючи що його злочинні дії несуть відкритий характер, з місця вчинення злочину втік.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.
Своїми умисними незаконними діями ОСОБА_4 намагався заподіяти ОСОБА_6 , майнову шкоду у розмірі приблизно 1940 (одна тисяча дев'ятсот сорок) гривень.
Таким чином, умисні дії ОСОБА_4 , які виразились у закінченому замаху на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, поєднаного з застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, кваліфікуються за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.186 КК України.
На підставі викладеного слідчий просить суд застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів.
Клопотання слідчого погоджено із прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1, оформлене відповідно до вимог ст. 184 Кримінального процесуального кодексу України.
Слідчий в судовому засіданні подане клопотання підтримала та просила його задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні подане клопотання слідчого підтримав та просив його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні вину в скоєному кримінальному правопорушенні визнав, також пояснив застосувати до нього запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі.
Вислухавши слідчого, прокурора, доводи та пояснення підозрюваного, дослідивши подані матеріали, приходжу до висновку про необхідність задовольнити клопотання та застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Судом встановлено, що 16.09.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості, про те що 15.09.2020 невстановлена особа, знаходячись поблизу будинку №19 по вул.. Підгірна у м. Дніпро, шляхом ривку, із застосування насильства, що не є небезпечним для життя або здоров'я особи, намагалась відкрито заволодіти жіночою шкіряною сумкою, в якій знаходились два мобільні телефони, гаманець з грошовими коштами у сумі 1940 гривень, що належать заявниці. ЖЄО 15115.
17.09.2020 ОСОБА_4 було вручено повідомлення про підозру підозру о 09 год. 00 хв.
Копію клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із доданими матеріалами було вручено ОСОБА_4 17.09.2020 о 09 год. 15 хв.
У відповідності до ст. 176 Кримінального процесуального кодексу України, запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
За змістом ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Положеннями ст. 178 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ч. 1, п. 5 ч. 2, ч. 3 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України , тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті, тобто:
1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;
3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Врахувавши дійсні обставини справи, схиляюся та приймаю за дійсні доводи слідчого та прокурора про те, що застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою, оскільки вони не будуть слугувати забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також не зможе запобігти спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Зазначені висновки суду засновані перед усім на тому, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчинені тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років.
Вказані обставини виключають об'єктивну можливість щодо застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як особисте зобов'язання.
Оскільки осіб, які б виявили бажання особисто поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків відповідно до статті 194 Кримінального процесуального кодексу України і зобов'язалися за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу - не знайшлося, застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як особиста порука не виявляється можливим.
Передбачений статтею 181 КПК України запобіжний захід домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Беручи до уваги наведені вище обставини, тобто наявність сталого місця проживання не підтверджується належним чином, вважаю за неможливе застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
З урахуванням викладеного, застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, що передбачені КПК України, буде недостатньою мірою, оскільки не будуть слугувати забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також не зможе запобігти ризикам, встановленим під час досудового слідства.
Також при вирішенні клопотання слідчого, слідчий суддя враховую, що підозрюваний вчинив злочин повторно, не має постійного місця проживання, з урахуванням наведеного слідчий суддя приходить до висновку, що у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу, підозрюваний буде переховувався від слідчого та суду та буде вчиняти аналогічні злочини.
Виходячи із вищевикладеного слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 підлягає задоволенню.
При цьому, підозрюваному може бути змінений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в разі внесення застави, розмір якої визначений даною ухвалою.
В зв'язку із чим, вважаю за необхідне визначити розмір застави відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої на 01.01.2020 2102грн. Враховуючи характеризуючи данні підозрюваного, розмір заподіяної шкоди. Вважаю, що сума у розмірі 20 прожиткових мінімумів, тобто 42040, 00 грн. буде достатньою для внесення у якості застави.
У відповідності до ст. 194 КПК України, на підозрюваного необхідно покласти обов'язки у разі внесення застави.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 9, 131, 132, 176, 177, 178, 182, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197,211, 309,310,369-372,376 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
Застосувати стосовно ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк в 60 (шістдесят) днів, який обраховувати з моменту затримання, тобто з 17 вересня 2020 року по 16 листопада 2020 року включно.
Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, а саме у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 42040,00 грн., дана сума є достатньою для внесення її як застави.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою заставодавцем.
У разі звільнення ОСОБА_4 з-під варти під заставу, покласти на нього обов'язки:
-прибувати до слідчого, прокурора або суду за першим викликом для проведення
процесуальних дій;
-не відлучатися із м. Дніпро без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Термін обов'язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити два місяці з дня звільнення з під варти під заставу.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваним ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Попередити підозрюваного ОСОБА_4 що в разі невиконання покладених на нього зобов'язань внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
У разі невиконання цих обов'язків ОСОБА_4 до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1