Україна
Донецький окружний адміністративний суд
17 вересня 2020 р. Справа№200/7462/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зінченка О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Іллінівської сільської ради (85143, Донецька область, Костянтинівський район, с. Іллінівка, вул. Адміністративна, 42/3) до Костянтинівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (85114, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Торецька, 285), за участі третьої особи, без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), про скасування постанов, -
11 серпня 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Іллінівської сіьскої ради до Костянтинівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про скасування:
постанови від 17 липня 2020 року ВП № 62586600 про відкриття виконавчого провадження;
постанови від 17 липня 2020 року ВП № 62586600 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження на суму 150,00 грн.;
постанови від 17 липня 2020 року ВП № 62586600 про стягнення виконавчого збору 4723,00 грн.;
постанови від 17 липня 2020 року ВП № 62586600 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження на суму 150,00 грн.
Ухвалою суду від 12 серпня 2020 року позовна заява залишена без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків шляхом подачі заяви (клопотання) про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказу сплати судового збору у розмірі встановленому законом.
28 серпня 2020 року позивачем подана заява про поновлення строку звернення до суду та платіжне доручення про сплату судового збору.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року позивачеві поновлено строк звернення до суду, позовна заява прийнята до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року залучено до участі у справі третю особу, яка не саявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 .
Розгляд справи проведено суддею одноособово без повідомлення учасників справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) з урахуванням приписів статті 287 КАС України, протягом десяти днів.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним подано апеляційну скаргу на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року по справі № 200/14069/19-а, яким зобов'язано Іллінівську сільську раду затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання у власність ОСОБА_1 земельну ділянку ( кадастровий номер 1422483000:15:000:0154) загальною площею 2,0000 га, у тому числі: рілля - 2,0000 га, розташовану на землях сільськогосподарського призначення Іллінівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області
(за межами населених пунктів) для ведення особистого селянського господарства; вищезазначеним рішенням Донецького окружного адміністративного суду не встановлено жодної дати, яка була би кінцевим терміном виконання; постанови не містять зазначення мотивів, з яких виконавець дійшов висновку про невиконання позивачем рішення суду, та посилання на норми законів, на підставі яких винесено постанови; всі чотири постанови не скріплені печаткою із Зображенням Державного Гербу України. Також відповідач не додав до постанов розрахунку або документа, підтверджуючого розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та видав в один день дві постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження при наявності лише однієї постанови про відкриття виконавчого провадження, чим створив подвоєність суми.
Позивач вважає постанови необгрунтованими та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідач у встановлений судом строк надав до відділу документообігу та архівної роботи суду відзив на позовну заяву, яким просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 62586600 від 17 липня 2020 року винесено за заявою стягувача - ОСОБА_1 щодо прийняття до примусового виконання виконавчого листа № 200/14069/19-а від 01 липня 2020 року, виданого Донецьким окружним адміністративним судом, з урахуванням норм Закону України «Про виконавче провадження» та надіслано сторонам виконавчого провадження відповідно до частини першої статті 28 Закону України « Про виконавче провадження» рекомендованим поштовим відправленням за вихідними номерами № 17/7-16/47734; № 17/7-16/47735.
На момент відкриття виконавчого провадження, а саме: станом на 17 липня 2020 року, відсутні дані щодо прийняття апеляційної скарги до виконання.
Згідно ухвали Першого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року, апеляційна скарга Іллінівської сільської ради залишена без руху, оскільки апелянтом пропущено строк звернення з апеляційною скаргою та не надано доказів поважності причин такого пропуску.
Разом із постановою про відкриття виконавчого провадження, керуючись статтями 3, 27, 40 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесена постанова про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи відповідно до Закону України «Про держаний бюджет України на 2020 рік», а саме у сумі 18 892, 00 гривень.
17 липня 2020 року, керуючись статтею 42 Закону України «Про виконавче провадження» та відповідно до пункту другого розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року N 512/5, винесено постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження у сумі 150,00 гривень, друга постанова про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження у сумі 150,00 гривень направлена помилково.
Щодо скріплення оскаржуваних постанов печаткою із зображенням Державного Гербу України, відповідач вказує, що відповідно до Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року N 512/5, постанова підписується виконавцем та скріплюється печаткою.
Суд, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року у справі №200/14069/19-а позов ОСОБА_1 до Іллінівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення сорок першої чергової сесії першого скликання Іллінівської сільської ради Донецької області № І/41-33 від 09 грудня 2019 року.
Зобов'язано Іллінівську сільську раду Костянтинівського району Донецької області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надати у власність ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) земельну ділянку (кадастровий номер 1422483000:15:000:0154) загальною площею 2,0000 га, у тому числі: рілля - 2,0000 га, розташовану на землях сільськогосподарського призначення Іллінівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області (за межами населених пунктів) для ведення особистого селянського господарства.У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Іллінівська сільська рада не погодилася з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
17 червня 2020 року ухвалою Першого апеляційного суду апеляційне провадження за апеляційною скаргою Іллінівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року у справі № 200/14069/19-а за позовом ОСОБА_1 до Іллінівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, - закрито.
Отже, рішення суду по справі № 200/14069/19-а за позовом ОСОБА_1 до Іллінівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області про визнання протиправними дій, зобов'язання надати у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, набрало законної сили відповідно до ухвали Першого апеляційного адміністративного суду 17 червня 2020 року .
На підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року у справі № 200/14069/19-а 01 липня 2020 року наведеним судом видано виконавчий лист про "Зобов'язанння Іллінівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надати у власність ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) земельну ділянку (кадастровий номер 1422483000:15:000:0154) загальною площею 2,0000 га, у тому числі: рілля - 2,0000 га, розташовану на землях сільськогосподарського призначення Іллінівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області (за межами населених пунктів) для ведення особистого селянського господарства".
16 липня 2020 року до Костянтинівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) надійшла заява від стягувача - ОСОБА_1 щодо прийняття до примусового виконання виконавчого листа № 200/14069/19-а від 01 липня 2020 року, виданого Донецьким окружним адміністративним судом про зобов'язанння Іллінівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надати у власність ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) земельну ділянку (кадастровий номер 1422483000:15:000:0154) загальною площею 2,0000 га, у тому числі: рілля - 2,0000 га, розташовану на землях сільськогосподарського призначення Іллінівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області (за межами населених пунктів) для ведення особистого селянського господарства.
17 липня 2020 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 62586600, яку надіслано сторонам виконавчого провадження відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» рекомендованим поштовим відправленням за вихідними номерами № 17/7-16/47734; № 17/7-16/47735.
На момент відкриття виконавчого провадження, а саме: станом на 17 липня 2020 року, відсутні дані щодо прийняття апеляційної скарги до виконання.
Згідно ухвали Першого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року, повторна апеляційна скарга Іллінівської сільської ради залишена без руху, оскільки апелянтом пропущено строк звернення з апеляційною скаргою та не надано доказів поважності причин такого пропуску.
Разом із постановою про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем винесена постанова про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи відповідно до Закону України «Про держаний бюджет України на 2020 рік», а саме у сумі 18 892, 00 гривень.
17 липня 2020 року державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження у сумі 150,00 гривень.
Згідно з копією постанови державного виконавця Костянтинівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 17 липня 2020 року ВП № 62586600 про стягнення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 150,00 гривень, здійснено витрати на проведення виконавчих дій, а саме:
- витрати на оформлення документів виконавчого провадження А4 - 4,60 гривень;
- принтерне виготовлення документів - 0,066 гривень;
- конверти - 1,08 гривень;
- знаки поштової оплати (марки) - 70,69 гривень;
- плата за АСВП - 69,00 грн;
-папір- 4, 56 грн.
При цьому, відповідачем винесена лише одна постанова про стягнення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 150,00 гривень, інша її копія боржникові направлена помилково.
Не погоджуючись з постановами про відкриття виконавчого провадження, стягнення виконавчого збору та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Враховуючи викладене, спірним питанням цієї справи є правомірність винесення постанов від 17 липня 2020 року про відкриття виконавчого провадження, стягнення виконавчого збору в сумі 18 892,00 гривень та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 150,00 гривень, які прийняті державним виконавцем Костянтинівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) у зв'язку із виконанням виконавчого листа № 200/14069/19-а від 01 липня 2020 року, виданого Донецьким окружним адміністративним судом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керувався наступним.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб), це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Перелік рішень, що підлягають примусовому виконанню, та виконавчих документів наведено у статті 3 Закону. Так, відповідно до пунктів 1, 5 частини 1 статті 3 Закону, примусовому виконанню підлягають виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, а також постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, про стягнення витрат виконавчого провадження та про накладення штрафу.
Згідно зі статтею 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, за відповідною заявою стягувача. Не пізніше наступного робочого дня з дня надходження виконавчого документа, виконавець виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 Закону, якщо примусове виконання рішення передбачає його справляння.
За змістом статті 27 Закону, виконавчим збором є збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. За примусове виконання рішення немайнового характеру, виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
При цьому, частиною 4 вказаної статті передбачено, що одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження, державний виконавець виносить постанову про стягнення виконавчого збору.
У разі закінчення виконавчого провадження у зв'язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню (частина 7 статті 27).
Також, частиною 9 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до статті 42 Закону, кошти виконавчого провадження складаються з виконавчого збору, авансового внеску стягувача та стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження, тобто, витратами державного виконавця, пов'язаними з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень.
На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження, у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, виконавцем виноситься постанова про їх стягнення (частина 4 статті 42 Закону).
Окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню, визначаються Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802.
Пунктом 2 розділу VI Інструкції передбачено, що витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження. Постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, приймається виконавцем одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження та надсилається сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня.
Мінімальними витратами виконавчого провадження є плата за користування автоматизованою системою виконавчого провадження та витрати, пов'язані з винесенням постанов про: відкриття виконавчого провадження; стягнення виконавчого збору; стягнення витрат виконавчого провадження; закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу). В свою чергу, витрати, пов'язані з винесенням постанов, включають такі види витрат виконавчого провадження, як виготовлення постанов та супровідних листів до них (папір, копіювання (друк) документів, канцтовари); пересилання постанов (конверти, знаки поштової оплати (марки) або послуги маркувальної машини (послуги поштового зв'язку)).
Інші витрати виконавчого провадження належать до додаткових витрат виконавчого провадження.
Якщо під час примусового виконання рішення органом державної виконавчої служби були здійснені додаткові витрати виконавчого провадження, виконавець на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами Закону виносить постанову про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження, в якій зазначає розміри та види додаткових витрат виконавчого провадження, що здійснені у відповідному виконавчому провадженні.
Якщо у разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 6, 7, 9-15 частини першої статті 39 Закону, витрати виконавчого провадження не були стягнуті, державний виконавець виносить постанову про стягнення витрат виконавчого провадження, в якій зазначає види та суми витрат виконавчого провадження, що здійснені у відповідному виконавчому провадженні. Ця постанова не пізніше наступного робочого дня реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та Інструкцією.
При цьому, державний виконавець зобов'язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення витрат виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження.
Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновків, що виконавчими документами, які підлягають примусовому виконанню в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження» та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, є виконавчі листи, видані судами на підставі судових рішень, а також постанови державного виконавця про накладення штрафів, про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.
Приймаючи постанову про відкриття виконавчого провадження, одночасно, в безумовному порядку, державний виконавець виносить постанови про стягнення виконавчого збору (якщо його справляння передбачено Законом) та про стягнення мінімальних витрат виконавчого провадження, перелік яких визначений Інструкцією.
Якщо після відкриття виконавчого провадження виконавчий документ скасовується або визнається таким, що не підлягає виконанню, виконавче провадження закінчується і виконавчий збір не стягується. Не стягується виконавчий збір і у випадку, коли виконавче провадження закінчується у разі виконання рішення суду боржником до його відкриття.
Як встановлено судом, на дату прийняття спірних постанов, у державного виконавця були відсутні підстави для повернення стягувачу органом державної виконавчої служби без прийняття до виконання виконавчого листа № 200/14069/19-а від 01 липня 2020 року, виданого Донецьким окружним адміністративним судом про зобов'язанння Іллінівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надати у власність ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) земельну ділянку (кадастровий номер 1422483000:15:000:0154) загальною площею 2,0000 га, у тому числі: рілля - 2,0000 га, розташовану на землях сільськогосподарського призначення Іллінівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області (за межами населених пунктів) для ведення особистого селянського господарства.
Суд зауважує, що відповідно до частини першої статті 38 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню).
Пунктом п'ятим частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Частиною другою статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.
При цьому, суд зазначає, що на дату ухвалення рішення судом, а саме станом на 17 вересня 2020 року, апеляційну скаргу Іллінівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року у справі № 200/14069/19-а Першим апеляційним адміністративним судом залишено без руху, апеляційне провадження не відкрито.
Стосовно доводів позивача, що спірні постанови не містять печатки із зображенням Державного Гербу України, суд зазначає, що Інструкція з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року N 512/5, не містить обов'язку скріплювати постанови державного виконавця печаткою із зображенням Державного Гербу України.
Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Проаналізувавши спірні постанови, що винесені відповідачем на предмет дотримання при їх винесенні Конституції України та Законів України, судом встановлено, що останні винесені у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України «Про виконавче провадження», підстави для їх скасування відсутні.
Таким чином, позовні вимоги Іллінівської сіьскої ради до Костянтинівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про скасування постанов від 17 липня 2020 року ВП № 62586600 про відкриття виконавчого провадження; про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження на суму 150,00 грн. про стягнення виконавчого збору у розмірі 18 892, 00 гривень не підлягають задоволенню.
Зважаючи на те, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, підстави для розподілу судових витрат у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.
Керуючись ст. 5, 241-246, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,-
У задоволені позовних вимог Іллінівської сільської ради (85143, Донецька область, Костянтинівський район, с. Іллінівка, вул. Адміністративна, 42/3) до Костянтинівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (85114, Донецька область, м.Костянтинівка, вул. Торецька, 285) про скасування постанов, - відмовити у повному обсязі.
Повний текст судового рішення прийнятий в письмовому провадженні 17 вересня 2020 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя О.В. Зінченко