Україна
Донецький окружний адміністративний суд
17 вересня 2020 р. Справа№200/6971/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючої судді Буряк І.В.,
секретаря судового засідання Соколової С.О.,
за участю:
представника позивача: Яковлєва А.С..
представник відповідача не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний Головного управління ДПС у Донецькій області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -
Головне управління Державної податкової служби у Донецькій області (далі -- позивач, ГУ ДПС у Донецькій області) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - відповідач), згідно тексту позовної заяви позивач просить суд:
визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій. області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шмакова Р. С. про накладення штрафу від 14.07.2020 ВП № 62280446 на суму 5 100,00 грн.
В обґрунтування адміністративного позову ГУ ДПС у Донецькій області, зазначило, що 17.07.2020 на адресу позивача надійшла оскаржувана постанова. Вказана постанова є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки підставою для накладення штрафу у силу ч. 2, ч. 3 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» є невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Водночас позивач повідомляв державного виконавця про неможливість вчинення відповідних дій щодо виконання рішення через технічну неможливість. Так, ДПС України повідомила, що операції у ручному режимі щодо списання/поновлення пені режиму «Введення операцій» підсистеми «Облік платежів» ІТС «Податковий блок» стануть недоступні з 27.03.2020, оскільки розробляється додаткове програмне забезпечення стосовно списання (поновлення) пені. На теперішній час робота у даному напрямку не закінчена.
Ухвалою Донецького адміністративного суду від 03.08.2020 позовну заяву залишено без руху, встановлено строк для усунення визначених судом недоліків позовної заяви.
У встановлений судом строк ГУ ДПС у Донецькій області недоліки позовної заяви усунуто.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07.09.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ.
Відповідачем надано відзив на позовну заяву, де викладено заперечення проти позовних вимог, з огляду на нижчевикладене.
Боржником надано відповідь державному виконавцю від 22.06.2020 № 51962/10/05-99-13-01, де повідомлено, що рішення суду у добровільному порядку не виконано, будь-яких дій направлених на примусове виконання не вчинено. Боржник посилається, що таке рішення зобов'язального характеру підлягає виконанню у порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845. Інших пояснень надано не було.
Відповідач звертає увагу суду, що вказаний лист неможливо застосувати у даному виконавчому провадженні, що має зобов'язальний характер. Натомість, боржник роз'яснює у якому порядку здійснюється стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржником.
Станом на 14.07.2020 боржником вимог виконавчого документа не виконано. Документів щодо виконання рішення або причин його невиконання до відділу не надано.
Тією ж датою на виконання вимог ст. ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» виконавцем винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 5 100,00 грн. та надано новий строк для виконання.
Згідно вимог ст. 268 КАС України у справах, визначених статтями 273 - 277, 280 - 283, 285 - 289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку.
Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.
Частиною 1 ст. 205 КАС України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи приписи ст. ст. 124, 194, 205 та 268 КАС України, суд вважає, що неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, не є перешкодою для розгляду і вирішення справи за наявними у справі матеріалами.
Вирішуючи питання щодо доцільності залучення до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача стягувача за виконавчим провадженням № 62280446, то на переконання суду судове рішення у цій справі, не торкається прав, обов'язків та інтересів вказаної особи, оскільки предмет спору безпосередньо не впливає на мету такого виконавчого провадження - зобов'язати боржника вчинити певні дії, натомість стосується способу реалізації виконавчих процедур, а тому відсутні правові підстави для залучення стягувача у порядку ст.49 КАС України до участі у справі у якості третьої особи.
У судовому засіданні від 17.09.2020 представниця позивача позов підтримала, просила задовольнити у повному обсязі.
Фактичні обставини встановлені судом у справі такі.
ГУ ДПС у Донецькій області є юридичною особою, код ЄДРПОУ 43142826, зареєстроване за адресою: вул. Італійська, 59, м. Маріуполь, Донецької області.
Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) є органом державної виконавчої служби відповідно п. 3 розділ І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затверджена Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2020 у справі № 200/11477/19 апеляційну скаргу Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» задоволено. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19.12.2019 у справі № 200/11477/19-а скасовано у частині відмови у задоволенні позовних вимог.
Прийнято у цій частині нову постанову, якою задоволено позовні вимоги Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» до Головного управління ДПС у Донецькій області про зобов'язання провести коригування даних в єдиному кабінеті платника податків щодо зменшення нарахованої пені з податку на додану вартість.
Зобов'язано Головне управління ДПС у Донецькій області провести коригування даних в єдиному кабінеті платника податків Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» щодо зменшення нарахованої пені з податку на додану вартість у розмірі 251 629,89 грн. по вказаним у додатку платежам до податкового повідомлення-рішення від 17.04.2019 № 0045304903.
ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» звернулось до відповідача із заявою про відкриття виконавчого провадження від 02.06.2020 за виконавчим листом від 06.05.2020 № 200/11477/19-а.
09 червня 2020 року відповідачем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 62280446 з примусового виконання виконавчого документу - виконавчий лист Донецького окружного адміністративного суду від 06.05.2020 № 200/11477/19.
Згідно даних поштового відстеження поштового відправлення № 8431305817252 відправлення прийнято боржником 12.06.2020.
Вказана обставина сторонами не заперечується.
Згідно відповіді наданої боржником від 22.06.2020 № 51962/10/05-99-13-01 у добровільному порядку рішення не виконано, будь-яких дій направлених на примусове виконання не вчинено. Боржник посилається, що дане рішення зобов'язального характеру підлягає виконанню у порядку, визначеному Постановою КМУ від 03.08.2011 № 845.
14 липня 2020 року відповідачем винесено постанову ВП № 62280446 про накладення штрафу, де зазначено таке.
09 червня 2020 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яку скеровано стягувачу та боржнику. 12 червня 2020 року, згідно коду поштового відправлення № 8431305817252, боржник отримав постанову про відкриття виконавчого провадження, якою його зобов'язано негайно виконати рішення суду, про що повідомити державного виконавця. На теперішній час, боржником належним чином вимоги виконавчого документа не виконані. Документів, підтверджуючих повне виконання рішення суду, до відділу не надано.
На підставі викладеного, відповідачем постановлено за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії накласти на боржника штраф у розмірі 5 100,00 грн.
Правова позиція суду обґрунтована таким.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VІІІ (далі - Закон № 1404, у редакції, чинній на момент спірних правовідносин).
Стаття 1.
1. Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Стаття 3.
1. Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів:
1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;
Стаття 18.
1. Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
2. Виконавець зобов'язаний:
1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;
3. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право:
16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;
4. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Стаття 19.
5. Боржник зобов'язаний:
6) надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
Стаття 26. Початок примусового виконання рішення
1. Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону:
1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення;
5. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
6. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
У постанові про відкриття виконавчого провадження від 09.06.2020 ВП № 62280446 боржника повідомлено про необхідність виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
Стаття 63.
1. За рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
2. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Стаття 75.
1. У разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Розділом IX. Інструкції з організації примусового виконання рішень, що затверджена наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 передбачено таке.
Пункт 1. Виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, здійснюється в порядку, визначеному статтею 63 Закону.
Пункт 2. У разі невиконання боржником рішення у встановлений виконавцем строк на боржника накладається штраф відповідно до статті 75 Закону та застосовуються інші заходи, передбачені Законом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - Порядок № 845).
Пункт 1 Порядку № 845. Цей Порядок визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.
Висновки суду.
Верховним Судом у постановах від 19.09.2019 справа № 686/22631/17, від 17.08.2020 справа № 160/4615/19 зазначено: «… накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України «Про виконавче провадження».
Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.».
Поважними, у розумінні наведених норм Закону № 1404, можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.03.2018 у справі № 127/3770/17.
У свою чергу поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об'єктивно) перешкодило виконати судове рішення. Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 821/1568/16 та від 21.01.2020 у справі № 640/9234/19.
Натомість встановлення судом відсутності поважних обставин невиконання у встановлений строк рішення суду є підставою для застосування відповідного штрафу, про що вказано у постанові Верховного Суду від 06.12.2019 справа № 820/1162/17.
Фактичні обставини у справі свідчать, що відповідачем 09.06.2020 відкрито виконавче провадження № 62280446 за заявою стягувача на підставі виконавчого документа - виконавчий лист Донецького окружного адміністративного суду від 06.05.2020 № 200/11477/19 а та повідомлено боржника про необхідність виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. Постанова про відкриття виконавчого провадження отримана боржником 12.06.2020.
Станом на момент винесення спірної у справи постанови рішення суду боржником не виконано.
Натомість, податковим органом направлено листа від 22.06.2020 № 1962/10/05-99-13-01, де здійснено посилання на Порядок № 845.
Як встановлено судом вище, вказаний порядок, зокрема, визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами.
Судове рішення щодо якого винесено виконавчий лист у спірних між сторонами правовідносинах має зобов'язальний характер.
Отже, посилання податкового органу на Порядок № 845 є необґрунтованими.
Матеріали виконавчого провадження не містять жодних інших документів, листів тощо, наданих позивачем щодо неможливості виконання рішення суду у межах ВП № 62280446.
Щодо посилань ГУ ДПС у Донецькій області на повідомлення ДПС України, що операції у ручному режимі щодо списання/поновлення пені режиму «Введення операцій» підсистеми «Облік платежів» ІТС «Податковий блок» стануть недоступні з 27.03.2020, оскільки розробляється додаткове програмне забезпечення стосовно списання (поновлення) пені та на теперішній час робота у даному напрямку не закінчена.
Суд вказані посилання не приймає, оскільки такі не були доведені до відповідача, про що свідчать матеріали виконавчого провадження.
Належне повідомлення виконавця про будь-які обставини щодо невиконання рішення суду є обов'язком боржника (п. 6 ч. 5 ст. 19 Закону № 1404), а, по-друге, Верховний Суд у постанові від 19.09.2019 справа № 686/22631/17 вказав, що факт неналежного виконання має бути встановлений на час накладення штрафу.
Верховний Суд України у постанові від 01.06.2010 у справі № 21-300во10 та Верховний Суд у постанові від 01.11.2019 справа № 333/6481/16-а (2-а/333/21/17) зазначили, що вирішуючи спори, суд повинен досліджувати правомірність рішення суб'єкта владних повноважень на момент його прийняття (вчинення) та не може обґрунтовувати юридичну правильність (правомірність) таких актів із урахуванням подій, які сталися, або могли статися у майбутньому. Рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях і домислах, а також тих фактичних обставинах, які на момент його ухвалення хронологічно ще не відбулися, проте, ймовірно, могли мати місце у майбутньому.
Ураховуючи викладене, спірна постанова про накладення штрафу за невиконання без поважних причин рішення суду прийнята відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому підстави для задоволення позову - відсутні.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. 242-246, 250, 255, 287 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у Донецькій області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу - відмовити.
Рішення прийнято у нарадчій кімнаті, повний текст рішення складено та проголошено 17.09.2020 року.
Рішення суду першої інстанції за наслідками розгляду справи, визначеної ст. 287 КАС України, оскаржується у строк та порядку, встановленому ч. 6 ст. 287 КАС України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя І.В. Буряк