Україна
Донецький окружний адміністративний суд
17 вересня 2020 р. Справа№200/7185/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Зінченка О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (за місцезнаходженням: 85302, Донецька область, м. Покровськ, вул. Центральна, 13, код ЄДРПОУ 42169323) про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у призначенні пенсії та зобов'язання вчинити певні дії,-
04 серпня 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 3413 від 22 червня 2020 року про відмову у призначенні пенсії;
- зобов'язати Покровське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву від 17 червня 2020 року про призначення пенсії за віком із зарахуванням відомостей трудової книжки, а також з урахуванням оцінки, наданої судом у судовому рішенні, ухваленому за наслідками розгляд даної справи.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 22 червня 2020 року відповідач відмовив їй у призначенні пенсії, не зарахувавши до страхового стажу періоди робити у зв'язку з тим, що на титульному листі її трудової книжки не повністю зазначено дату її народження, саме: відсутня інформація про день та місяць її народження. Вважає, що вона не може нести відповідальність за внесення запису у трудову книжку, оскільки такі дії покладені на роботодавця, а не на працівника. У зв'язку з чим, вважає прийняте рішення не обґрунтованим та таким, що позбавляє її права на пенсійне забезпечення через неправильне оформлення записі про особу трудовій книжці.
Ухвалою суду від 05 серпня 2020 року позовна заява залишена без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків шляхом надання суду копії письмових доказів доданих до позову, засвічених належним чином (арк. справи 30-31).
18 серпня 2020 року позивачем подано клопотання про долучення до матеріалів позовної заяви належним чином копії письмових доказів (арк. справи 32-54).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2020 року позовна заява прийнята до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (арк. справи 56).
Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Згідно з нормами частини третьої статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
07 вересня 2020 року відповідачем до суду наданий відзив на адміністративний позов, в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених вимог позивача.
Зазначив, що позивачу до страхового стажу не враховані періоди її роботи, які зазначені в трудовій книжці, оскільки при призначенні пенсії управлінням було виявлено, що в трудовій книжці від 10 жовтня 1979 року НОМЕР_2 на титульній сторінці не повністю зазначено дату народження, а саме: відсутня інформація про день і місяць народження, що суперечить Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 22-1. У зв'язку з чим, прийнято рішення про не зарахування періодів роботи позивача у трудовій книжці без додаткових документів. На підставі чого просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі (арк. справи 61-62).
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянинкою України та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_3 (арк. справи 10-11).
17 червня 2020 року позивач звернулась до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про призначення пенсії за віком (арк. справи 65).
Відповідачем за результатами розгляду заяви було прийнято рішення від 22 червня 2020 року, яким позивачу відмовлено в призначенні пенсії. При вирішенні питання щодо права на пенсії, відповідачем було виявлено, що у трудовій книжці від 10 жовтня 1979 року НОМЕР_2 на титульній сторінці не повністю зазначено дату народження позивача, а саме: відсутня інформація про день та місяць народження, що суперечить Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 22-1 (арк. справи 63).
Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного.
Згідно зі статтею 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав свобод людини є головним обов'язком держави.
На підставі статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі Закон № 1058-IV).
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Пунктом 1 частини 1 статті 9 Закону № 1058-ІV визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються у т. ч. пенсія за віком.
Частиною 4 статті 24 Закону № 1058-ІV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
За приписами статті 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 48 КЗпП України встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок) передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 637 від 12 серпня 1993 року у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах абозавислугу оків, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ ,пункт, найменування списків або їх номери, куди включається
цей період роботи;первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Так, з копії трудової книжки позивача НОМЕР_4 від 10 жовтня 1979 року вбачається зазначений рік народження 1960 рік, число та місяць народження відсутній (арк. справи 43).
Суд зазначає, що станом на 10.10.1979 року (день заповнення трудової книжки позивача) діяла Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, яка затверджена постановою Державного комітету СРСР з праці та соціальних питань №162 від 20.06.1974 (далі - Інструкція 162).
Відповідно до абз.1 п.п.2.2 Інструкції 162: «Заполнение трудовой книжки впервые производится администрацией предприятия в присутствии работника не позднее недельного срока со дня приема на работу» (мов. ориг.).
Згідно з абз.2 п.п.2.11 Інструкції 162: «Первую страницу (титульный лист) трудовой книжки подписывает лицо, ответственное за выдачу трудовых книжек, и после того ставится печать предприятия (или печать отдела кадров), на котором впервые заполнялась трудовая книжка» (мовою оригіналу.).
Отже, заповнення трудової книжки здійснюється не працівником, а роботодавцем. Тому й відповідальним за правильність заповнення трудової книжки є не працівник, а роботодавець.
Окрім того, суд зазначає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 "Про трудові книжки працівників",відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, якій ця трудова книжка належить, а отже, й не може впливати на її особисті права.
Таким чином, власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, щодо якої такі порушення було вчинено, а отже, й не може впливати на її особисті права.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 р. у справі №677/277/17, під час розгляду справи в аналогічних правовідносинах, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).
Слід зазначити, що не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 6 березня 2018 року під час розгляду справи в аналогічних правовідносинах № 754/14898/15-а, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).
При цьому, суд зауважує, що з приводу дати народження позивача відсутній спір між сторонами, згідно паспорта позивач народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 .
За вказаних обставин, суд дійшов до висновку, що спірне рішення від 22 червня 2020року за № 3413 про відмову у призначенні пенсії позивачу прийнято не обґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення. Не зазначення у трудовій книжці лише дати та місяця народження позивача не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії позивачеві.
Відповідно до пункту 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно;6) розсудливо;7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 72 КАС України визначено, що, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З урахуванням встановлених судом обставин, суд приходить висновку, що позовні вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 3413 від 22 червня 2020 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 та зобов'язання Покровське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22 червня 2020 року про призначення пенсії за віком з урахуванням оцінки, наданої судом у судовому рішенні, ухваленому за наслідками розгляду даної справи, підлягають задоволенню у повному обсязі.
Позивачем при пред'явленні адміністративного позову сплачений судовий збір у розмірі 840,80 грн., що підтверджується наявною в матеріалах адміністративної справи квитанцією ПриватБанку про сплату від 29 липня 2020 року (арк. справи 6).
Таким чином, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 840,80 грн. підлягають пропорційному стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь позивача.
Керуючись 2, 3, 5- 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 94, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246, 295,297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у призначенні пенсії та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 22 червня 2020 року № 3413 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .
Зобов'язати Покровське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (юридична адреса: 85323, Донецька область, місто Мирноград, вулиця Центральна, будинок 13, код ЄДРПОУ 42169323) повторно розглянути заяву від 17 червня 2020 року про призначення пенсії за віком ОСОБА_1 (зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 )з урахуванням оцінки, наданої судом у судовому рішенні, ухваленому за наслідками розгляду даної справи.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (юридична адреса: 85323, Донецька область, місто Мирноград, вулиця Центральна, будинок 13, код ЄДРПОУ 42169323) судовий збір у розмірі 840, 80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок) на користь ОСОБА_1 (зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ),
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст рішення складений та підписаний 17 вересня 2020 року.
Суддя О.В. Зінченко