Справа № 206/3055/20
Провадження № 3/206/1443/20
17.09.2020року Суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Малихіна В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -
Згідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР 18 № 661517 від 21.06.2020 року, ОСОБА_1 21.06.2020 року о 18:50 год. в м. Дніпро, за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство відносно брата ОСОБА_2 , а саме умисні дії психологічного характеру, виражався в його бік образами, нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, чим могла бути завдана шкода психологічному здоров'ю ОСОБА_2 , дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні провину не визнав, суду показав, що того дня сталась обопільна сварка з братом, який прийшов за місцем його мешкання.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 вважаю, що провадження у справі необхідно закрити, з огляду на наступне.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоровю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Відповідно до положень Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сімї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сімєю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь .
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоровю особи.
Втім, наведені в протоколі обставини правопорушення та надані пояснення ОСОБА_1 в ході судового розгляду щодо обставини подій 21.06.2020 року, у розумінні положень вищезазначеного закону, не є психологічним насильством, вчиненим відносно ОСОБА_2 , а свідчить про наявність обопільної сварки між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Так як згідно письмових пояснень ОСОБА_2 (потерпілого) останній прийшов до місця проживання молодшого брата ОСОБА_1 та їх матері так як той її ображав, в ході чого у них виник конфлікт і вони виражалаись нецензурною лакою відносно один одного.
При цьому, вважаю, що факт обопільної сварки не може вказувати на наявність факту домашнього психологічного насильства.
Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, у зв'язку із чим справа підлягає закриттю.
Керуючись ст. ст. 9, 173-2 ч. 1, 247, 277, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 173-2 КодексуУкраїни про адміністративні правопорушення закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд м. Дніпропетровська, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: В.В. Малихіна