Україна
Донецький окружний адміністративний суд
15 вересня 2020 р. Справа№200/6797/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Череповський Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання незаконним рішення, зобов'язання повторно розглянути заяву,
ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернулася до суду з позовною заявою до Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - Відповідач) про визнання незаконним рішення, зобов'язання повторно розглянути заяву.
В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на те, що 09 липня 2020 року звернулася до Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про призначення пенсії за віком згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Однак після розгляду поданих документів рішенням № 858 від 10 липня 2020 року Позивачу було відмовлено в призначенні пенсії, у зв'язку з тим, що за наданими документами неможливо встановити наявність у неї будь-якого стажу для призначення пенсії на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку, у зв'язку з чим вона набуде право на пенсію у 60 років. Таким чином, до її страхового стажу роботи не було зараховано періоди роботи з 15 липня 1980 року по 15 листопада 1983 року на посаді медичної сестри відділення реанімації і інтенсивної терапії при інфарктному відділенні в 1-ій міській лікарні м. Ворошиловоград (зараз м. Луганськ); та з 23 листопада 1983 року по 01 жовтня 1987 року на посаді інструктора з праці денного стаціонару Ворошиловоградської обласної психіатричної лікарні, з тих підстав, що вона надала довідки, які отребують зустрічної перевірки, яку наразі неможливо повести у зв'язку з тим, що наразі територія м. Луганська знаходиться на непідконтрольній українській аладі території. Позивач вважає, що рішення № 858 від 10.07.2020 року про відмову в призначенні пенсії було прийнято відповідачем протиправно.
Просить суд:
- визнати незаконним рішення Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 858 від 10 липня 2020 року;
- зобов'язати Волноваське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 за № 858 від 09 липня 2020 року про призначення пенсії, із зарахуванням до страхового стажу періоди роботи з 15 липня 1980 року по 15 листопада 1983 року, з 23 листопада 1983 року по 01 жовтня 1987 року.
Ухвалою суду від 27 липня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
27 серпня 2020 року до суду надійшов відзив на позов, згідно якого ОСОБА_1 звернулася до управління з заявою про призначення пенсії згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Разом з тим, надані позивачем довідки видані підприємствами, що не перереєструвалися на підконтрольну уряду територію, а тому дані довідки не можуть вважатися документами, що підтверджують факт роботи позивача за професією, що дає право на пенсію за вислугою років.
З 10.08.2020 року по 02.09.2020 року головуючий суддя у справі ОСОБА_2 пербував у щорічній основній відпустці.
Згідно з ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 цього Кодексу, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , згідно ст. 43 КАС України здатна здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.
Відповідач - Волноваське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього пунктом 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Положенням про Пенсійний фонд України», затвердженим Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №384/2011, згідно ст. 43 КАС України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.
09 липня 2020 року Позивач звернувся до Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою № 858 про призначення пенсії за віком згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пенсійний орган рішенням № 858 від 10 липня 2020 року в призначенні пенсії згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивачу відмовив, мотивуючи відмову неможливістю встановити наявність у Позивача будь-якого стажу для призначення пенсії на пільгових умовах зі зниження пенсійного віку, тому Позивач набуде право на пенсію у 60 років.
Управлінням не враховано до страхового стажу в подвійному розмірі періоди роботи Позивача з 15 липня 1980 року по 15 листопада 1983 року на посаді медичної сестри відділення реанімації і інтенсивної терапії при інфарктному відділенні в 1-ій міській лікарні м. Ворошиловоград, та з 23 листопада 1983 року по 01 жовтня 1987 року на посаді інструктора з праці денного стаціонару Ворошиловоградської обласної психіатричної лікарні.
Як передбачено Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України (його територіальні органи) входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).
Одними з основних завдань Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску; керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; призначення (перерахунок) пенсій, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.
Відповідно до покладених завдань і функцій, саме Пенсійний фонд України є суб'єктом владних повноважень у сфері правовідносин щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій, а спори, що виникають між учасниками цих відносин, є публічно-правовими, тому згідно з вимогами частини 2 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України їх вирішення належить до юрисдикції адміністративних судів.
В силу положень частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи (а тому і органи та посадові особи пенсійного фонду України, як органи виконавчої влади, до яких відноситься і Відповідач) зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч.1, ч.3 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:
з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років;
з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років;
з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років;
з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років;
з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років;
з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років;
з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року;
з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років;
з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років;
з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років;
починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.
Статтею 48 Кодексу законів про працю України, ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
З аналізу зазначених норм законодавства, суд доходить висновку, що необхідною умовою для призначення пенсії за віком є досягнення позивачем віку 60 років.
На час звернення до відповідача із заявою від 09 липня 2020 року вона не досягла встановленого нормами статті 26 Закону № 1058-IV 60-річного віку.
Щодо посилань позивача на пункт "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", суд зазначає наступне.
Згідно з ч.2 ст. 7 Закону №1788, пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.
Відповідно до п.11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, пенсія за вислугу років призначається у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.
А отже, важливою умовою для призначення пенсії за вислугу років є звільнення з посад, які дають право на зарахування до спеціального стажу роботи та входять в Перелік, затверджений Постановою № 909.
Приймаючи до уваги, що позивач на день звернення до відповідача з заявою про призначення пенсії працювала на посаді сестри медичної, яка дає право на цю пенсію, суд вважає, що посилання позивача на норми, що передбачають призначення пенсії завислугу років, є необґрунтованими.
На підставі п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25 листопада 2005 року, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1) при прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж.
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Згідно п.4.7 Порядку, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відмовляючи позивачеві рішенням від 10 липня 2020 року № 858 у призначенні пенсії, у зв'язку з недосягненням позивачем необхідного пенсійного віку, відповідач діяв обґрунтовано та у встановлений законом спосіб.
Судовий збір розподілити відповідно до вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 2, 6, 8-9, 19-20, 22, 25-26, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 295-297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (85700, Донецька обл., м. Волноваха, вул. Обручева, б. 17, код ЄДРПОУ 42169496) про визнання незаконним рішення, зобов'язання повторно розглянути заяву - відмовити.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.В. Череповський