гСправа № 187/576/20 Провадження №1-кп/0187/254/20
16 вересня 2020 року смт Петриківка
Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючої судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження
№ 12020040520000249 від 22.04.2020 відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, українець, громадянин України, не працює, не одружений, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення,
передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України,
21.04.2020 близько 23 години 30 хвилин ОСОБА_4 маючи умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, взявши із собою заздалегідь підготовлені два поліетиленові мішки, прибув до домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , де відчинивши хвіртку зайшов на територію вказаного домоволодіння, після чого, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, відчинив двері до приміщення літньої кухні, в якій зберігається зерно кукурудзи, що належить потерпілій ОСОБА_5 , та проник в середину.
Знаходячись у вказаному приміщенні літньої кухні, продовжуючи свої протиправні дії та діючи на досягнення злочинного результату, з корисливих мотивів, таємно, почав переносити зерно кукурудзи за місцем свого мешкання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , тим самим намагався викрасти належне ОСОБА_5 майно, а саме зерно кормової кукурудзи, загальною вагою 129 кг 035 гр, врожаю 2019 року, виробництва України, вартість якої відповідно до висновку судового експерта № 20 від 22.04.2020 станом на 21.04.2020 становить 476 гривень 14 копійок, однак не довів свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був зупинений свідками ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Тим самим ОСОБА_4 не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця з причин, які не залежали від його волі.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше приміщення.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину по пред'явленому обвинуваченню визнав повністю і не заперечував проти викладених в обвинувальному акті обставинах. Пояснив, що 21.04.2020 близько 23-00 години він зайшов на територію будинку за адресою: АДРЕСА_1 через незачинену хвіртку, переконавшись що за ним ніхто не спостерігає проник до літньої кухні та намагався викрасти звідти зерно кукурудзи, але не встиг, так як був застигнутий свідками. В скоєному щиро кається, просить не виносити строге покарання.
Потерпіла ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву, в якій просила розгляд справи проводити без її участі, претензій до обвинуваченого немає, з цивільним позовом звертатись не буде, покарання просила винести в рамках санкції ч. 3 ст. 185 КК України (а.с. 12).
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому з'ясовано, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позицій немає. Також роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Прокурор ОСОБА_3 та обвинувачений ОСОБА_4 не заперечували розглянути справу у скороченому провадженні.
В ході судового розгляду кримінальної справи, з урахуванням ч. 3 ст. 349 КПК України суд обмежив дослідження фактичних обставин провадження допитом обвинуваченого та оголошенням даних, які характеризують особу ОСОБА_4 та дійшов до переконання, що його вина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України знайшла своє підтвердження повністю та в повному обсязі підтверджується сукупністю доказів, які були об'єктом судового розгляду, а також доказів які не досліджувались в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, та яким надано належну оцінку.
При встановлених обставинах суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю, тому його дії слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше приміщення.
Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином (ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України).
Також суд ураховує обставини справи та особу обвинуваченого, який
не працює, але щиро розкаявся у скоєному злочині, повністю визнав себе винним, не перебуває в реєстрі лікаря нарколога та лікаря психіатра, за місцем проживання характеризується задовільно, матеріальна шкода потерпілій відшкодована в повному обсязі, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, а також обставини, які обтяжують та пом'якшують покарання.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які б обтяжували покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України не встановлено.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
З урахуванням конкретних обставин справи, відношення обвинуваченого до скоєного, наявність обставин, що пом'якшують його покарання, виходячи із загальних засад призначення покарання, передбачених ст. 65 КК України, його мети, суд дійшов висновку про можливість призначення ОСОБА_4 покарання не пов'язане із позбавленням волі, застосувавши норми ст. 75 КК України та покласти на нього обов'язки передбачені ст. 76 КК України. Підстав для призначення покарання нижче від найнижчої межі встановленої санкцією статті чи звільнення обвинуваченої від покарання, судом не встановлено.
Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався.
Цивільний позов потерпілим не заявлено.
Процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 1636/20 від 22.04.2020 року в розмірі 400 грн стягнути із ОСОБА_4 на користь держави, в силу вимог ч. 2 ст. 124 КПК України.
Речові докази: кормову кукурудзу, врожаю 2019 року, виробництво Україна, вагою 129,035 кг повернути потерпілій ОСОБА_5 , згідно з положенням ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст.368-371, 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України та призначити покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Відповідно до положень ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням строком на 1 (один) рік.
Покласти на ОСОБА_4 відповідно до положень ст. 76 КК України обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, а також не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_4 судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 1636/20 від 22.04.2020 року в розмірі 400 грн на користь держави.
Речові докази: кормову кукурудзу, врожаю 2019 року, виробництво Україна, вагою 129,035 кг повернути потерпілій ОСОБА_5 .
Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1