Справа № 185/4228/20
Провадження № 2-а/185/70/20
16 вересня 2020 року м.Павлоград
Суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Зінченко А.С., розглянувши адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Павлоградської міської ради, третя особа: державний виконавець Павлоградського МВ ДВС ПС МУ Міністерства юстиції (м. Дніпро) про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
24 червня 2020 року до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Павлоградської міської ради, третя особа: державний виконавець Павлоградського МВ ДВС ПС МУ Міністерства юстиції (м. Дніпро) в якій позивач просить скасувати постанову №2 видану 30.01.2020 року відділом державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Павлоградської міської ради, про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 96 КУпАП, стягнути з відповідача судові витрати.
Ухвалою від 01 липня 2020 року зазначену позовну заяву залишено без руху. Повідомлено позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Роз'яснено позивачу, що в разі невиконання вимог суду у встановлений термін, позовна заява буде вважатися неподаною і повернена позивачу.
На виконання ухвали від 01 липня 2020 року позивач надіслав уточнену позовну заяву в якій усунув недоліки, та в частині поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду просить поновити строк на подання позову, в якості поважних причин зазначає, що постанова від 30.01.2020 їй вручена не була, при її винесенні вона присутня не була, про її існування довідалась від органу ДВС, копію їй надали сусіди, в підтвердження надано копію постанови від 30.01.2020, копію заяви відповідача про примусове виконання від 02.03.2020.
Вирішуючи питання щодо поновлення пропущеного строку, суд враховує таке.
Строки звернення до суду визначені статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
За змістом частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме : забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №22083/93, №22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").
У рішенні від 13.09.2006 по справі №6-26370кс04 та постанові від 30.09.2015 по справі №21-2231а15 Верховний Суд України зазначив, що поважними причинами пропуску строку позовної давності вважаються такі обставини, за яких своєчасне пред'явлення позову стає неможливим або утрудненим. Питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку. Суд повинен обґрунтувати свою позицію відповідними доводами, а не лише зазначити "визнати поважними причини пропуску процесуальних строків".
Відповідно, чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
З урахуванням положень статей 122, 123 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений на позивача.
Позивач не виконав вимоги ухвали від 01 липня 2020 року в повному обсязі, та не надав належні та допустимі докази існування об'єктивних чи суб'єктивних обставин, які перешкоджали їй звернутись до суду з даними позовними вимогами у встановлений ст. 286 КАС України десятиденний строк.
Суд встановив, що постанова №2 видана 30.01.2020 була направлена позивачу поштою, доказів вручення (отримання) не надано. Відповідно до постанови ДВС ВП № 61593766 виконавче провадження за зазначеною постановою відкрито 19.03.2020, відповідно до копії конверту, наданого позивачем, документи ДВС були надіслані позивачу 25.03.2020. Позивач в уточненому позові зазначає, що копії документів від органу ДВС їй надали сусіди.
Отже, про порушення своїх прав та існування постанови від 30.01.2020 позивач дізналася в кінці березня 2020 року, отримавши документи від органу ДВС.
До суду з цим позовом позивач звернулася 22.06.2020, тобто з пропуском встановленого Кодексом адміністративного судочинства десятиденного строку звернення до суду з 30 січня 2020 року, та з кінця березня 2020 року. Доказів наявності обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, а саме звернення до суду за даним позовом з кінця березня по червень 2020 року, позивачем не надано, доказів з зазначенням дати отримання постанови від 30.01.2020, іншої ніж кінець березня 2020 року, позивачем не надано.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач без поважних причин пропустив строк звернення до суду з вказаними позовними вимогами.
Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, зокрема, якщо підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані судом неповажними, суд повертає позовну заяву.
Оскільки вказані позивачем підстави для поновлення строку звернення до суду з вказаними позовними вимогами суд вважає неповажними, позовну заяву необхідно повернути позивачу.
Керуючись частиною 2 статті 123, статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Визнати причини пропуску строку звернення до суду неповажними.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Павлоградської міської ради, третя особа: державний виконавець Павлоградського МВ ДВС ПС МУ Міністерства юстиції (м. Дніпро) про скасування постанови про адміністративне правопорушення - повернути позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвалу може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Ухвала знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, якіне брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Суддя А. С. Зінченко