ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
17.09.2020Справа № 910/10266/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження
позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія "ПЗУ Україна"», м. Київ
до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія "Українська страхова група"», м. Київ
про стягнення 39 324,27 грн.
Без повідомлення (виклику) сторін.
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія "ПЗУ Україна"» (далі - ПрАТ «СК "ПЗУ Україна"»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія "Українська страхова група"» (далі - ПрАТ «СК "Українська страхова група"»/відповідач) про стягнення 39 324,27 грн страхового відшкодування внаслідок пошкодження транспортного засобу під час дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП).
Позовні вимоги ПрАТ «СК "ПЗУ Україна"» обґрунтовує виплатою потерпілій особі страхового відшкодування згідно договору добровільного страхування наземного транспорту №134597 від 11.07.2018, внаслідок чого до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки. Оскільки відповідачем в порядку досудового врегулювання спору страхове відшкодування не виплачено, позивач звернувся до суду з цим позовом про стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 39 324,27 грн.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 20.07.2020 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
10.08.2020 через відділ діловодства суду відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позову, посилаючись на те, що оскільки страхове відшкодування виплачено безпосередньо застрахованій особі, то в силу п. 36.2. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у відповідача відсутні правові підстави сплачувати ПДВ. Крім того, ПрАТ «СК "Українська страхова група"» зазначає, що за його власним розрахунком суми страхового відшкодування, останнє 23.07.2020 здійснило виплату відшкодування на рахунок ПрАТ «СК "ПЗУ Україна"» у розмірі 32 917,05 грн.
Як встановлено судом, після відкриття провадження у справі, ПрАТ «СК "Українська страхова група"» перерахувало на рахунок позивача частину заявленого до стягнення страхового відшкодування в розмірі 32 917,05 грн, що підтверджується платіжним дорученням №18413 від 23.07.2020.
Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Отже, з матеріалів справи вбачається, що після звернення ПрАТ «СК "ПЗУ Україна"» до суду відповідач в добровільному порядку сплатив частину заявленої до стягнення суми страхового відшкодування, таким чином, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 32 917,05 грн у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
11.07.2018 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія "ПЗУ Україна"» (далі - страховик) та Приватним підприємством «Транс Логістик» (далі - страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №134597, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням, зокрема, транспортним засобом MAN 19.400 державний номер НОМЕР_1 .
Строк дії договору: з 12.07.2018 по 11.07.2019.
Як вбачається із матеріалів справи, 13.06.2019 в селищі міського типу Слобожанське Дніпропетровської області по вулиці Центральна Рутина М.С., керуючи автомобілем марки MAN 19.400 державний номер НОМЕР_2 , перед зміною напрямку руху не переконався в безпеці та здійснив наїзд на автомобіль MAN 19.400 державний номер НОМЕР_1 .
При цьому, в результаті ДТП пошкоджено застрахований у ПрАТ «Страхова компанія "ПЗУ Україна"» автомобіль MAN 19.400 державний номер НОМЕР_1 .
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області постановою від 06.08.2019, визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні правопорушення, що сталось 13.06.2019 в смт. Слобожанське Дніпропетровської області за участю автомобілів MAN 19.400 державний номер НОМЕР_1 та MAN 19.400 державний номер НОМЕР_2 .
Так, положеннями ст. 988 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування», страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Як вбачається з матеріалів справи, 17.06.2019 ТзОВ «Технофорум» виставлено рахунок №DP-1901949, згідно якого вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля MAN 19.400 державний номер НОМЕР_1 склала 48 445,76 грн (у т.ч. ПДВ 8 074,29 грн).
08.07.2019 позивачем складено страховий акт №UA2019061300011/L08/01 та здійснено розрахунок страхового відшкодування на підставі виставленого рахунку ТзОВ «Технофорум», згідно якого виплата страхового відшкодування становить 39 324,27 грн (з вирахуванням франшизи).
Відповідно до зазначеного вище страхового акту позивачем виплачено ПрАТ «Транс Логістик» страхове відшкодування у розмірі 39 324,27 грн, що підтверджується платіжним дорученням №32411 від 08.07.2019.
Обґрунтовуючи свої вимоги, ПрАТ «Страхова компанія "ПЗУ Україна"» зазначає, що у зв'язку з тим, що останнім здійснено виплату страхового відшкодування власнику пошкодженого транспортного автомобіля MAN 19.400 державний номер НОМЕР_1 , позивач відповідно до ст.ст. 993, 1191 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», набув право зворотної вимоги до осіб, відповідальних за завдану шкоду. Тож, враховуючи, що цивільно-правова відповідальність за шкоду перед третіми особами, завдану внаслідок експлуатації транспортного засобу MAN 19.400 державний номер НОМЕР_2 застрахована у ПрАТ «СК "Українська страхова група"» за полісом №ЕР-167535291, а також з огляду на те, що водія автомобіля MAN 19.400 державний номер НОМЕР_2 , визнано винним у скоєнні правопорушення, позивач просить стягнути з відповідача шкоду, завдану з вини водія застрахованого транспортного засобу у розмірі 39 324,27 грн.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу; потерпілі - треті юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобом заподіяна шкода, цивільно-правову відповідальність за яку несе власник цього транспортного засобу; забезпечений транспортний засіб - наземний транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-який наземний транспортний засіб, який експлуатується особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, на законних підставах.
Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності, відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
На момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність водія, за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації автомобіля MAN 19.400 державний номер НОМЕР_2 була застрахована у ПрАТ «СК "Українська страхова група"» за полісом №ЕР-167535291.
Згідно ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
За таких обставин, у зв?язку із настанням страхового випадку - пошкодженням ОСОБА_1 автомобіля MAN 19.400 державний номер НОМЕР_1 у відповідача виник обов'язок відшкодувати позивачу витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу.
Разом з тим, як встановлено судом, вартість страхового відшкодування автомобіля MAN 19.400 державний номер НОМЕР_1 , сплачено ПрАТ «СК "ПЗУ Україна"» на підставі договору страхування №134597 від 11.07.2020 та страхового акту №UA2019061300011/L08/01 від 08.07.2019.
Згідно зі ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Тож, враховуючи встановлене, з огляду на те, що позивач виплатив страхове відшкодування застрахованого автомобіля MAN 19.400 державний номер НОМЕР_1 , у нього виникло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяну шкоду, тобто, у даному випадку до ПрАТ «СК "Українська страхова група"».
З матеріалів справи вбачається, що позивач 03.09.2019 направив на адресу відповідача вимогу про виплату страхового відшкодування в розмірі 39 324,27 грн.
Так, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2018 у справі №910/7449/17 зазначено, що в такому випадку перехід прав кредитора від потерпілого до страховика за договором добровільного майнового страхування не зумовлює виникнення нових зобов'язань винуватця та страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ, а відбувається виключно заміна кредитора як сторони у вже існуючих правовідносинах (в існуючих зобов'язаннях з відшкодування завданої шкоди: деліктному зобов'язанні винуватця; зобов'язанні страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ).
Відтак, у силу приписів статі 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора (потерпілого) у відповідному зобов'язанні саме на тих умовах, які існували в останнього, що в цьому випадку полягає в набутті права отримати відшкодування завданої шкоди шляхом виконання страховиком за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ узятих на себе зобов'язань виключно за умови подання йому у визначений законодавством строк заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування) та пов'язаного з цим ризику, який полягає у можливості реалізації страховиком наданого йому положеннями підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» права на відмову у виплаті страхового відшкодування в разі неподання заяви про страхове відшкодування впродовж установлених строків.
Крім того, відповідно до п. 36.2. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:
- у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна;
- у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Відповідно до вимог ст. 76, ст. 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Отже, оскільки згідно платіжного доручення №32411 від 08.07.2019, страхове відшкодування позивачем перераховано безпосередньо страхувальнику - ПП «Транс логістик», відповідно до приписів абз. 2 п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» сума, що відповідає розміру шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість, у даному випадку на 8 074,29 грн.
За таких обставин, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість заявленої до стягнення з відповідача суми страхового відшкодування в розмірі 31 249,98 грн, яке обчислено з вирахуванням фактично включеного до суми відшкодування податку на додану вартість у розмірі 8 074,29 грн.
Разом з тим, як встановлено вище, після відкриття провадження у справі відповідач сплатив на користь позивача суму страхового відшкодування у розмірі 32 917,05 грн, відповідно, за висновком суду, провадження у цій частині позовних вимог підлягає закриттю.
Решта заявленої до стягнення суми страхового відшкодування, що складає 6 407,22 грн, є необґрунтованою, а тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.
Згідно положень статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 130 ГПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Оскільки позивачем не подано до суду будь-яких заяв щодо відшкодування судових витрат за рахунок відповідача або повернення сплаченої суми позивачу внаслідок закриття провадження у справі в частині стягнення заборгованості в розмірі 32 917,05 грн, суд унеможливлений вирішити питання щодо повернення судового збору. Одночасно суд повідомляє ПрАТ «СК "ПЗУ Україна"», що останнє не позбавлене права звернутися до суду із відповідним клопотанням.
Керуючись статтями 129, 231, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд
Провадження у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія "ПЗУ Україна"» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія "Українська страхова група"» про стягнення страхового відшкодування в розмірі 32 917,05 грн - закрити.
У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія "ПЗУ Україна"» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія "Українська страхова група"» про стягнення страхового відшкодування в розмірі 6 407,22 грн - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.В. Бондарчук