ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
17.09.2020Справа № 914/660/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г. розглянув у порядку письмового провадження матеріали господарської справи
за позовом Державного підприємства "Бродівське лісове господарство" (80602, Львівська обл., м. Броди, вул. Низька, 15)
до Бродівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (80600, Львівська обл., м. Броди, вул. Щурата, 8), Державної казначейської служби України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6)
про стягнення 32 232,75 грн
Представники: без виклику представників сторін
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Державного підприємства "Бродівське лісове господарство" до відповідача 1: Бродівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) та відповідача 2: Державної казначейської служби України про стягнення безпідставно набутих грошових коштів - виконавчого збору у розмірі 32 232, 75 грн.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 23.03.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 15.04.2020.
Ухвалою суду від 07.04.2020 внесено зміни в дату та час судового засідання у даній справі з 15.04.2020 о 12 год. 30 хв. на 14.05.2020 о 10 год. 30 хв. з підстав, викладених у ній.
04.05.2020 до Господарського суду Львівської області надійшли заперечення відповідача-1, у яких останній повідомляє, що державним виконавцем при винесені постанови про стягнення виконавчого збору, яка не оскаржувалась боржником, було дотримано всіх вимог ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» та боржником самостійно сплачено виконавчий збір без заходів примусового виконання.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 14.05.2020 справу № 914/660/20 передано за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2020, справу № 914/660/20 було передано для розгляду судді Пукшин Л.Г.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2020 суд прийняв справу №914/660/20 до свого провадження та вирішив подальший її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення(виклику) сторін.
Даною ухвалою, суд у відповідності до ст. 165, 166 Господарського процесуального кодексу України встановив відповідачу-2 строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.
Судом встановлено, що на момент розгляду справи по суті відповідач-2 та позивач своїми правами на подання відзиву та відповіді на відзив не скористались.
Відповідно до ч. 9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 11.07.2019 у справі №914/543/19, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 04.11.2019, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут" задоволено повністю, стягнуто з Державного підприємства "Бродівське лісове господарство" штраф у розмірі 317 564,10 грн та витрати по сплаті судового збору 4763,46 грн.
19 серпня 2019 на виконання вищевказаного рішення суду було видано відповідний наказ.
02 грудня 2019 року головним державним виконавцем Бродівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №60758050 та постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 32 232,75 грн.
13 грудня 2019 року головним державним виконавцем Бродівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №60758050, в якій зазначено, що боржником в повному обсязі сплачено борг на користь стягувача в сумі 322 327,56 грн, виконавчий збір в сумі 32 232,75 грн та витрати на проведення виконавчих дій в сумі 169,00 грн.
Вказана сума виконавчого збору була перерахована державним виконавцем на рахунок р/р 37318000100461 в Державну казначейську службу України у м. Києві.
Постановою Верховного Суду від 17.02.2020 у справі №914/543/19 вищевказане рішення Господарського суду Львівської області від 11.07.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.11.2019 було скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.
Позивач звертаюсь з позовом до Бродівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та Державної казначейської служби України просить суд стягнути з Державного бюджету України безпідставно набуті грошові кошти виконавчого збору у розмірі 32 232,75 грн, оскільки рішення Господарського суду Львівської області від 11.07.2019 у справі №914/543/19, на виконання якого було видано відповідний наказ від 19.08.2019, скасовано.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
Відповідно до ч. 4 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Стягнутий виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.
Судом встановлено, що постановою Головного державного виконавця Бродівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 02.12.2019 було відкрито виконавче провадження ВП №60758050 з виконання наказу Господарського суду Львівської області №052123 від 19.08.2019.
Цією ж датою державним виконавцем було винесено постанову про стягнення з Державного підприємства "Бродівське лісове господарство" виконавчого збору у розмірі 32 232,75 грн.
Отже, вищевказаними постановами боржника було зобов'язано сплатити борг у розмірі 322 327,56 грн, виконавчий збір у розмірі 32 232,75 грн та витрати на проведення виконавчих дій у розмірі 169,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що 11.12.2019 на депозитний рахунок відділу державної виконавчої служби надійшли кошти від Державного підприємства "Бродівське лісове господарство" на суму 354 729,31 грн.
Відповідно до розпорядження державного виконавця стягнуті кошти за виконавчим документом у розмірі 322 327,56 грн було перераховано на рахунок стягувача платіжним дорученням №5745 від 11.12.2019.
Виконавчий збір у розмірі 32 232,75 грн перерахований в дохід держави згідно платіжного доручення №5746 від 11.12.2019. Витрати на організацію та проведення виконавчих дій в сумі 100,00 грн стягнуто та пераховано 11.12.2019 згідно платіжного доручення №5741 від 11.12.2019, витрати на користь ГТУЮ у Львівській області в сумі 69,00 грн згідно платіжного доручення №5747 від 11.12.2019.
13.12.2019 державним виконавцем на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №60758050, у зв'язку з сплатою боржником заборгованості, виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 7 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі закінчення виконавчого провадження у зв'язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.
Як встановлено судом, постановою Верховного Суду від 17.02.2020 у справі №914/543/19 вищевказане рішення Господарського суду Львівської області від 11.07.2019, на підставі якого було видано відповідний наказ від 19.08.2019, та постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.11.2019 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 19.08.2020 у справі №914/543/19 суд відмовив Товариству з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут" в задоволенні позову, стягнув з останнього відшкодування витрат на оплату судового збору за перегляд рішення судами апеляційної та касаційної інстанцій у розмірі 16 672,12 грн, задовольнив заяву відповідача про поворот виконання рішення та стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут" на користь Державного підприємства "Бродівське лісове господарство" 317 564,10 грн штрафу та 4 763,46 грн судового збору.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Положення ст.1212 ЦК України передбачають, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Приймаючи до уваги положення ч. 1 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якого виконавчий збір справляється за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби, та постанову Верховного Суду від 17.02.2020, якою було скасовано рішення Господарського суду Львівської області від 11.07.2019 у справі №914/543/19, на підставі якого видано відповідний наказ від 19.08.2019, суд дійшов висновку, що сплачені позивачем грошові кошти в якості виконавчого збору у розмірі 32 232,75 грн підлягають поверненню на підставі ст. 1212 ЦК України як безпідставно набуті.
Суд також звертає увагу, що оскільки відповідно до наведених вище норм набувачем сплаченого боржником (позивачем) виконавчого збору є Державний бюджет України, такий виконавчий збір підлягає стягненню саме з Державного бюджету України.
При цьому, кошти державного бюджету належать на праві власності державі. Отже, боржником у зобов'язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин (частина друга статті 2 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 170 Цивільного кодексу України передбачено, що держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Отже, у спорах такої категорії відповідачем є держава, яка бере участь у справі через відповідний орган (органи) державної влади. Такими органами у даній справі є орган ДВС (дії якого призвели до стягнення коштів) та Казначейська служба (яка відповідно до законодавства є органом, який здійснює повернення коштів з державного бюджету).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №910/23967/16.
Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами як письмові, речові і електронні докази.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Державного підприємства "Бродівське лісове господарство" в повному обсязі, з покладенням на відповідача судових витрат у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Разом з цим, у позові позивачем заявлено до стягнення витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 3 000,00 грн.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України). Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).
Витрати сторін, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених 129 ГПК України.
Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.
На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем надано до матеріалів справи: копію договору про надання правової допомоги та представництва № від 02.03.2020, акт приймання -передачі наданих послуг від 04.03.2020 на суму 3 000,00 грн, а також ордер серія ЛВ№125130 від 02.03.2020.
Отже, матеріалами справи підтверджується понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 3 000,00 грн.
Приймаючи до уваги наслідки вирішення даної справи - задоволення позовних вимог у повному обсязі, враховуючи те, що позивачем підтверджено правовий статус адвоката, наявність доказів фактичного надання послуг та їх обсягу, а також співмірність розміру витрат з наданими послугами, господарський суд дійшов висновку, що у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача на правову допомогу покладаються на відповідача у розмірі 3 000,00 грн.
Керуючись ст. 129, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Бродівське лісове господарство" (80602, Львівська обл., м. Броди, вул. Низька, 15, ідентифікаційний код 00992444) безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 32 232 (тридцять дві тисячі двісті тридцять дві) грн 75 коп.
3. Стягнути з Бродівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (80600, Львівська обл., м. Броди, вул. Щурата, 8, ідентифікаційний код 35010452) на користь Державного підприємства "Бродівське лісове господарство" (80602, Львівська обл., м. Броди, вул. Низька, 15, ідентифікаційний код 00992444) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) грн 00 коп.
4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 17.09.2020
Суддя Л. Г. Пукшин