ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.09.2020Справа № 914/1322/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження
позовну заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, м. Львів
до Фізичної особи-підприємця Кардинала Олександра Миколайовича, м. Київ
про стягнення 8 249,18 грн.
Без повідомлення (виклику) сторін.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Кардинала Олександра Миколайовича (далі - ФОП Кардинал О.М./відповідач) про стягнення 8 249,18 грн, у тому числі: 7 082,94 грн - основного боргу та 1 166,24 грн - пені, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором оренди нерухомого державного майна №18 від 23.02.2018.
Господарський суд Львівської області ухвалою від 09.06.2020 передав матеріали позовної заяви за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
14.07.2020 матеріали позовної заяви надійшли до Господарського суду міста Києва та за результатом автоматизованого розподілу судової справи між суддями передані на розгляд судді Бондарчук В.В.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 16.07.2020 позовну заяву прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, при цьому, був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі.
Положеннями статті 248 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, за висновком суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
23.02.2018 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях (далі - орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Кардиналом Олександром Миколайовичем (далі - орендар) укладено договір оренди нерухомого державного майна №18, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлове приміщення, загальною площею 4,0 м2 , розміщене за адресою: м. Львів, вул. Любінська, 168, на першому поверсі будівлі під літерою «Б-3» новий аеровокзал ДП «Міжнародний аеропорт "Львів"», що перебуває на балансі ДП «Міжнародний аеропорт "Львів"» імені Данила Галицького (далі - балансоутримувач).
У відповідності до п. 1.1. договору вартість зазначеного орендованого майна визначена згідно з висновком про вартість майна станом на 31.08.2017 і становить за незалежною оцінкою 106 900 грн без ПДВ.
Згідно п. 3.1., п. 3.2. договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (зі змінами) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку січень 2018 року 3 804,66 грн. Орендна плата за перший (повний) місяць оренди - лютий 2018 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць січень 2018 року на індекс інфляції за лютий 2018 року. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.
Відповідно до п. 3.3. договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України.
Пунктом 3.6. договору встановлено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу щомісяця, не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж у наступному співвідношенні: 70% до державного бюджету на рахунок, визначений Головним управлінням Державної казначейської служби України у Львівській області; 30% на рахунок балансоутримувача.
В п. 3.7. договору сторони погодили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному п. 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.
Цей договір укладено строком на 1 (один) рік, що діє з 23.02.2018 по 22.02.2019 (п. 10.1. договору).
23.02.2018 між сторонами підписано акт приймання-передачі державного нерухомого майна, відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлове приміщення, загальною площею 4,0 м2 , розміщене за адресою: м. Львів, вул. Любінська, 168, на першому поверсі будівлі під літерою «Б-3» новий аеровокзал ДП «Міжнародний аеропорт "Львів"», що перебуває на балансі ДП «Міжнародний аеропорт "Львів"» імені Данила Галицького.
Позивач стверджує, що ФОП Кардинал О.М. за користування орендним приміщенням за період з квітня 2019 року по грудень 2019 року включно орендні платежі здійснював не в повному обсязі, внаслідок чого в орендаря утворилась заборгованість в розмірі 7 082,94 грн, що підтверджується довідкою начальника відділу фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку позивача.
12.02.2020 позивач направив на адресу відповідача претензію про стягнення заборгованості в розмірі 7 082,94 грн. та нарахованої пені у сумі 1 166,24 грн. Проте, ФОП Кардинал О.М. відповіді на претензію не надав, заборгованість не погасив.
Отже, позивач звернувся до суду з цим позовом до відповідача про стягнення заборгованості по орендним платежам в розмірі 7 082,94 грн, а також нарахованої на суму боргу пені в сумі 1 166,24 грн.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.
Частиною 1 статті 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 760 ЦК України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).
Згідно ч. 1 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Статтею 283 ГК України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір оренди нерухомого державного майна №18 від 23.02.2018, відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлове приміщення, загальною площею 4,0 м2 , розміщене за адресою: м. Львів, вул. Любінська, 168, на першому поверсі будівлі під літерою «Б-3» новий аеровокзал ДП «Міжнародний аеропорт "Львів"», що перебуває на балансі ДП «Міжнародний аеропорт "Львів"» імені Данила Галицького.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Так, пунктом 3.6. договору встановлено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу щомісяця, не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж у наступному співвідношенні: 70% до державного бюджету на рахунок, визначений Головним управлінням Державної казначейської служби України у Львівській області; 30% на рахунок балансоутримувача.
Проте, в порушення умов договору ФОП Кардинал О.М. орендні платежі здійснював не в повному обсязі, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в розмірі 7 082,94 грн. На підтвердження іншого відповідачем не надано суду будь-яких інших доказів.
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до вимог ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З урахуванням встановленого вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях до Фізичної особи-підприємця Кардинала Олександра Миколайовича про стягнення заборгованості зі сплати орендних платежів в розмірі 7 082,94 грн.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 1 166,24 грн, суд відзначає наступне.
У відповідності до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно зі ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.
Так, в п. 3.7. договору сторони погодили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному п. 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.
Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені, нарахованої на суму боргу, та встановив, що його обчислено арифметично вірно.
Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Кардинала Олександра Миколайовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях (79007, місто Львів, вулиця Січових Стрільців, будинок 3; ідентифікаційний код 42899921) заборгованість в розмірі 7 082 (сім тисяч вісімдесят дві) грн 94 коп., пеню в сумі 1 166 (одна тисяча сто шістдесят шість) грн 24 коп. та судовий збір в розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.В. Бондарчук