ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.09.2020Справа № 910/1313/20
За позовом ОСОБА_1
до Відкритого акціонерного товариства «Завод «Квант»
За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Державного концерну «Укроборонпром»
про визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів і статуту акціонерного товариства
Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М.
за участю секретаря судового засідання
Тарасюк І.М.
Представники учасників судового процесу:
від позивача: Шведа О.В.
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: Царюк В.В., Шевченко Б.В.
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Завод «Квант» про визнання недійсними всіх рішень загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Завод «Квант», які оформлені протоколом №1 від 09.08.2018р. загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Завод «Квант»; визнання недійсним статуту Відкритого акціонерного товариства «Завод «Квант», затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Завод «Квант», які оформлені протоколом №1 від 09.08.2018р. загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Завод «Квант».
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на проведення загальних зборів акціонерів відповідача з порушенням вимог чинного законодавства, а саме: позивача та інших міноритарних акціонерів було позбавлено права обирати депозитарну установу шляхом голосування на загальних зборах; не надано часу, протягом якого акціонери могли б змогу укласти договори на обслуговування рахунку в цінних паперах з депозитарною установою; не надано можливості ознайомитись з проектами рішень позачергових загальних зборів акціонерів (в тому числі, з проектом статуту); не надано можливості вносити пропозиції з питань порядку денного. Позивачем наголошено, що скликання загальних зборів акціонерів Державним концерном «Укроборонпром», як особою, що управляє корпоративними правами держави у Відкритому акціонерному товаристві «Завод «Квант», було вчинено з порушенням приписів законодавства України. Заявником наголошено на порушенні порядку проведення та голосування під час загальних зборів акціонерів товариства, в тому числі, на необранні голови та секретаря зборів вищого органу управління. Позивачем також вказано на протиправності прийнятих на спірних загальних зборах рішень. Крім того, позивачем наголошено на тому, що підписи осіб у протоколі №1 від 09.08.2018р. загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Завод «Квант» є підробленими.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2020 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.
11.02.2020р. позивачем подано заяву про усунення недоліків позовної заяви на виконання вимог ухвали суду від 04.02.2020р. про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою від 13.02.2020р. відкрито провадження у справі; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 11.03.2020р.
11.03.2020р. судом було відкладено підготовче засідання на 25.03.2020р.
Ухвалою від 12.03.2020р. залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Державний концерн "Укроборонпром".
25.03.2020р. судове засідання не відбулось.
Ухвалою від 24.04.2020р. підготовче засідання призначено на 12.05.2020р.
12.05.2020р. судом було відкладено підготовче засідання на 03.06.2020р.
03.06.2020р. підготовче засідання відкладено на 01.07.2020р.
01.07.2020р. судом було відкладено підготовче засідання на 21.07.2020р.
У судовому засіданні 21.07.2020р. судом було розглянуто та відмовлено в задоволенні клопотання позивача про призначення по справі судової експертизи. При цьому, суд виходив з наступного.
Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» визначено, що судовою експертизою є дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Частиною 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 02.07.2019р. по справі №925/1641/17.
Наразі, суд зазначає, що позивачем було заявлено про проведення почеркознавчої експертизи.
В контексті наведеного, суд звертає увагу на те, що згідно п.1.1 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, які затверджено Наказом Міністерства юстиції України
08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 26.12.2012 № 1950/5), основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису. Такою експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукописного тексту під впливом будь-яких факторів, що заважають (природних: хворобливий стан, хронічні захворювання, вікові зміни; тимчасових зовнішніх: незвичне тримання засобу для писання, незвична поза, обмеження зорового контролю тощо; тимчасових внутрішніх: алкогольне сп'яніння, фармакологічні, наркотичні засоби тощо; штучних: викривлення письма зміненими рухами); визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо).
Об'єктом почеркознавчої експертизи є почерковий матеріал, в якому відображені ознаки почерку певної особи у тому обсязі, в якому їх можна виявити для вирішення поставлених завдань.
Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.
Ухвалами від 30.03.2020р., від 12.05.2020р., від 03.06.2020р. та від 01.07.2020р. судом було зобов'язано третю особу та відповідача надати суду оригінали протоколу №1 від 09.08.2018р. загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Завод "Квант" та статуту Відкритого акціонерного товариства "Завод "Квант", затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Завод "Квант", які оформлені протоколом №1 від 09.08.2018р. загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Завод "Квант".
Проте, вимоги суду учасниками судового процесу виконано не було, оригінали витребуваних документів не надано.
Отже, за висновками суду, ненадання до матеріалів справи оригіналу протоколу №1 від 09.08.2018р. загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Завод "Квант" нівелює можливість проведення почеркознавчої експертизи, внаслідок чого відповідне клопотання позивача було залишено без задоволення.
21.07.2020р. судом було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.09.2020р.
Представником позивача у судовому засіданні було надано усні пояснення по суті справи, згідно яких позовні вимоги підтримано в повному обсязі.
Представником третьої особи надано усні пояснення по суті справи.
Представник відповідача у судове засідання 02.09.2020р., як і в попередні судові засідання, не з'явився, проте, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
З приводу неявки вказаного учасника судового процесу суд зазначає наступне.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України).
Зі змісту п.1 ч.3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу за відсутності учасника справи, якого було належним чином повідомлено про судове засідання, та яким не було повідомлено про причини неявки.
Згідно ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.
У рішенні 15-рп/2004 від 02.11.2004р. Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст.69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м'якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.
Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов'язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).
Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.11 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).
Отже, за висновками суду, неявка відповідача не перешкоджає розгляду спору у судовому засіданні 02.09.2020р.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За приписами ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами.
В судовому засіданні 02.09.2020р. на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва,
За приписами ч.ч. 1, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Відповідно до положень частин 1, 3 статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами; під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Відповідно до визначення частини 1 ст. 3 Закону України "Про акціонерні товариства" акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.
Акціонерні товариства за типом поділяються на публічні акціонерні товариства та приватні акціонерні товариства. Тип акціонерного товариства зазначається у статуті акціонерного товариства (ч. 1 ст. 5 Закону України "Про акціонерні товариства").
За приписами частини 1 ст. 4 Закону України "Про акціонерні товариства" акціонерами товариства визнаються фізичні і юридичні особи, а також держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, або територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном, які є власниками акцій товариства.
Згідно ст. 20 Закону України "Про акціонерні товариства" акція товариства посвідчує корпоративні права акціонера щодо цього акціонерного товариства. Усі акції товариства є іменними. Акції товариств існують виключно в бездокументарній формі.
ОСОБА_1 є акціонером Відкритого акціонерного товариства "Завод "Квант" та власником пакета простих іменних акцій бездокументарної форми випуску в кількості 125140 шт. (0,6570% загальної кількості голосів акціонерів) загальною номінальною вартістю 31285 грн, що підтверджується випискою про стан рахунку в цінних паперах станом на 11.07.2018.
Державний концерн "Укроборонпром" здійснює корпоративне управління належними державі акціями Акціонерного товариства"Завод "Квант" у кількості 13 958 068 штук, що складає 73,2784% статутного капіталу товариства.
16.02.2016р. Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку було прийнято рішення №174 "Щодо врегулювання питання забезпечення обліку прав на цінні папери емітента Відкритого акціонерного товариства "Завод "Квант"", про що на офіційному сайті Комісії та в щоденному офіційному друкованому виданні "Відомості Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку" № 33 (2287) від 18.02.2016 було розміщене відповідне повідомлення. Вказаним рішенням, зокрема, вирішено наступне: вважати за можливе виконання суб'єктом управління корпоративними правами держави стосовно пакету акцій, що належать державі у статутному капіталі ВАТ "Завод "Квант" (код за ЄДРПОУ 14309866) та передані йому в управління відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.07.2012 № 716 "Деякі питання управління Державним концерном "Укроборонпром" корпоративними правами держави (73,2784% простих іменних акцій Емітента) та іншими професійними учасниками депозитарної системи дій, пов'язаних з забезпеченням існування іменних цінних паперів Емітента у бездокументарній формі.
На виконання рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 16.02.2016 року №174, наказом ДК "Укроборонпром" від 20.05.2016 №153 прийнято рішення про забезпечення існування іменних цінних паперів у бездокументарній формі відкритого акціонерного товариства "Завод "Квант".
За ініціативою Державного концерну "Укроборонпром", яке здійснює корпоративне управління належними державі акціями товариства (73,2784% статутного капіталу товариства, що становить 13 958 068 штук простих іменних акцій), скликано позачергові загальні збори акціонерів товариства на 09.08.2018, а наказом Державного концерну "Укроборонпром" від 23.06.2018 № 196 затверджено повідомлення про проведення позачергових загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Завод "Квант", в якому містяться відомості про включення до порядку денного наступних питань та проекти відповідних рішень:
1. Про обрання лічильної комісії.
2. Засвідчення бюлетенів для голосування на позачергових загальних зборах акціонерів товариства.
3. Обрання голови та секретаря позачергових загальних зборах акціонерів товариства.
4. Затвердження порядку ведення (регламенту) позачергових загальних зборів акціонерів товариства.
5. Внесення змін до Статуту товариства шляхом затвердження нової редакції Статуту.
6. Прийняття рішення про припинення повноважень Голови та членів Спостережної ради товариства.
7. Обрання членів Наглядової ради товариства.
8. Прийняття рішення про припинення повноважень Голови та членів ревізійної комісії товариства.
9. Обрання членів ревізійної комісії товариства.
10. Прийняття рішення про припинення повноважень Голови та членів правління товариства.
11. Обрання Голови правління товариства.
12. Забезпечення виконання рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 16.02.2016 № 174.
13. Прийняття рішення про відшкодування акціонеру Товариства витрат, пов'язаних з підготовкою та проведенням позачергових загальних зборів акціонерів товариства, скликаних акціонером.
Як встановлено судом, у провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/10932/18 за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства "Завод "Квант" про визнання недійсним рішень позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ "Завод "Квант", оформлених протоколом від 09.08.2018 та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Компанії Гордонс Імпекс ЛТД до Відкритого акціонерного товариства "Завод "Квант" про визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ "Завод "Квант", оформлених протоколом від 09.08.2018р.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.02.2019 по справі №910/10932/18, яке залишено без змін постановою від 30.05.2019р. Північного апеляційного господарського суду, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Акціонерного товариства "Завод "Квант" про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Завод "Квант", оформлених протоколом від 09.08.2018 - відмовлено повністю; позовні вимоги Компанії Гордонс Імпекс ЛТД - задоволено в повному обсязі: визнано недійсним рішення загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Завод "Квант", оформлене протоколом від 09.08.2018; розподілено судові витрати.
Постановою від 25.09.2019р. Верховного Суду постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2019 у справі № 910/10932/18 в частині задоволення позову Компанії Гордонс Імпекс ЛТД щодо визнання недійсними рішення загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Завод "Квант" (з 1-6, 8-13 питань порядку денного), оформлені протоколом від 09.08.2018 року, скасовано; ухвалено в цій частині нове рішення, яким в позові відмовлено; постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2019 у справі № 910/10932/18 в частині задоволення позову Компанії Гордонс Імпекс ЛТД про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Завод "Квант" щодо обрання членів наглядової ради товариства (7-го питання порядку денного), яке оформлене протоколом від 09.08.2018 року, залишено без змін; визначено новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, а також витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Частиною 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Законодавчі вимоги щодо застосування преюдиції у господарському процесі передбачені ч. 4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 23.05.2018р. по справі №910/9823/17.
Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.
Отже, обставини щодо проведення позачергових загальних зборів акціонерів АТ "Завод "Квант" 09.08.2018, які встановлені в межах судової справи № 910/10932/18, мають преюдиційне значення та повторного доказування не потребують.
У судовому рішенні по справі №910/10932/18 встановлено, що відповідно до переліку акціонерів, які зареєструвалися для участі в позачергових загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Завод "Квант" 09.08.2018, для участі у позачергових загальних зборах зареєструвались акціонери, які загалом володіють 17 909 067 шт. акцій, кількість голосуючих акцій загалом - 17 888 808 шт., частка в загальній кількості голосуючих цінних паперів - 99,99441 шт, а саме: Держава Україна в особі суб'єкта управління об'єктами державної власності - Укроборонпром (в особі представника Уланівського С.Є.): кількість цінних паперів - 13 958 068 шт.; кількість голосуючих цінних паперів - 13 958 068 шт, кількість голосів, зареєстрованих для участі в загальних зборах - 13 958 068 шт; частка в загальній кількості голосуючих цінних паперів (%) - НОМЕР_1 ; ОСОБА_28 (в особі представника Данілова М.В. ): кількість цінних паперів - 1 902 800 шт.; кількість голосуючих цінних паперів - 1 902 800шт, кількість голосів, зареєстрованих для участі в загальних зборах - 1 902 800 шт; частка в загальній кількості голосуючих цінних паперів (%) - НОМЕР_2 ; ОСОБА_4 : кількість цінних паперів - 2000 шт.; кількість голосуючих цінних паперів - 0 шт, кількість голосів, зареєстрованих для участі в загальних зборах - 0 шт; частка в загальній кількості голосуючих цінних паперів (%) - 0; ОСОБА_5 : кількість цінних паперів - 20 шт.; кількість голосуючих цінних паперів - 0 шт, кількість голосів, зареєстрованих для участі в загальних зборах - 0 шт; частка в загальній кількості голосуючих цінних паперів (%) - 0; ОСОБА_6 : кількість цінних паперів - 20 шт.; кількість голосуючих цінних паперів - 0 шт, кількість голосів, зареєстрованих для участі в загальних зборах - 0 шт; частка в загальній кількості голосуючих цінних паперів (%) - 0; ОСОБА_7 : кількість цінних паперів - 2000 шт.; кількість голосуючих цінних паперів - 0 шт, кількість голосів, зареєстрованих для участі в загальних зборах - 0 шт; частка в загальній кількості голосуючих цінних паперів (%) - 0; ОСОБА_8 : кількість цінних паперів - 2000 шт.; кількість голосуючих цінних паперів - 0 шт, кількість голосів, зареєстрованих для участі в загальних зборах - 0 шт; частка в загальній кількості голосуючих цінних паперів (%) - 0; ОСОБА_1 (в особі представника Євсіфєєва Ю.В.): кількість цінних паперів - 125 140 шт.; кількість голосуючих цінних паперів - 125 140 шт, кількість голосів, зареєстрованих для участі в загальних зборах - 125 140 шт; частка в загальній кількості голосуючих цінних паперів (%) - 0,6995; ОСОБА_9 : кількість цінних паперів - 2000 шт.; кількість голосуючих цінних паперів - 0 шт, кількість голосів, зареєстрованих для участі в загальних зборах - 0 шт; частка в загальній кількості голосуючих цінних паперів (%) - 0; ОСОБА_10 : кількість цінних паперів - 2000 шт.; кількість голосуючих цінних паперів - 0 шт, кількість голосів, зареєстрованих для участі в загальних зборах - 0 шт; частка в загальній кількості голосуючих цінних паперів (%) - 0; ОСОБА_11 : кількість цінних паперів - 2000 шт.; кількість голосуючих цінних паперів - 0 шт, кількість голосів, зареєстрованих для участі в загальних зборах - 0 шт; частка в загальній кількості голосуючих цінних паперів (%) - 0; Гордонз Імпекс ЛТД (в особі представника Карась Б.О.): кількість цінних паперів - 1 902 800 шт.; кількість голосуючих цінних паперів - 1 902 800 шт, кількість голосів, зареєстрованих для участі в загальних зборах - 1 902 800 шт; частка в загальній кількості голосуючих цінних паперів (%) - 10,63622; ОСОБА_12 : кількість цінних паперів - 2000 шт.; кількість голосуючих цінних паперів - 0 шт, кількість голосів, зареєстрованих для участі в загальних зборах - 0 шт; частка в загальній кількості голосуючих цінних паперів (%) - 0; ОСОБА_13 : кількість цінних паперів - 2000 шт.; кількість голосуючих цінних паперів - 0 шт, кількість голосів, зареєстрованих для участі в загальних зборах - 0 шт; частка в загальній кількості голосуючих цінних паперів (%) - 0; ОСОБА_14 : кількість цінних паперів - 2000 шт.; кількість голосуючих цінних паперів - 0 шт, кількість голосів, зареєстрованих для участі в загальних зборах - 0 шт; частка в загальній кількості голосуючих цінних паперів (%) - 0; ОСОБА_15 : кількість цінних паперів - 2000 шт.; кількість голосуючих цінних паперів - 0 шт, кількість голосів, зареєстрованих для участі в загальних зборах - 0 шт; частка в загальній кількості голосуючих цінних паперів (%) - 0; ОСОБА_16 : кількість цінних паперів - 219 шт.; кількість голосуючих цінних паперів - 0 шт, кількість голосів, зареєстрованих для участі в загальних зборах - 0 шт; частка в загальній кількості голосуючих цінних паперів (%) - 0;
09.08.2018р. позачерговими загальними зборами акціонерів Акціонерного товариства "Завод "Квант" були прийняті рішення, які оформлені протоколом № 1, по наступним питанням порядку денного:
1. Про обрання лічильної комісії, по якому за результатами голосування вирішено обрати склад лічильної комісії: ОСОБА_17 (голова), ОСОБА_18 , ОСОБА_19 - члени лічильної комісії.
2. Засвідчення бюлетенів для голосування на позачергових загальних зборах акціонерів товариства, по якому за результатами голосування вирішено до внесення відповідних змін до статуту товариства бюлетені для голосування засвідчувати підписом голови реєстраційної комісії загальних зборів акціонерів.
3. Обрання голови та секретаря позачергових загальних зборах акціонерів товариства, по якому за результатами голосування вирішено обрати головою позачергових загальних зборів акціонерів ОСОБА_20 , а у разі його відсутності - ОСОБА_21 , а секретарем зборів - ОСОБА_22 , а у разі її відсутності - ОСОБА_23 .
4. Затвердження порядку ведення (регламенту) позачергових загальних зборів акціонерів товариства, по якому за результатами голосування вирішено затвердити порядок (регламент) позачергових загальних зборів акціонерів товариства, наведений у даному пункті рішення.
5. Внесення змін до статуту товариства шляхом затвердження нової редакції Статуту, по якому за результатами голосування вирішено змінити найменування товариства у зв'язку з приведенням діяльності товариства у відповідність до вимог Закону України "Про акціонерні товариства", а саме: повне найменування товариства - Акціонерне товариство "Завод "Квант", скорочене - АТ "Завод "Квант"; внесено зміни до Статуту товариства шляхом затвердження нової редакції Статуту товариства, запропонованої Державним концерном "Укроборонпром", доручено голові та секретарю позачергових загальних зборів підписати нову редакцію статуту товариства, а голові правління - провести реєстрацію нової редакції статуту товариства.
6. Прийняття рішення про припинення повноважень Голови та членів Спостережної ради товариства, якому за результатами голосування вирішено припинити повноваження голови та членів Спостережної ради товариства.
7. Обрання членів Наглядової ради товариства, по якому за результатами голосування вирішено обрати до складу наглядової ради товариства:
- ОСОБА_20 , представник акціонера - Держава Україна в особі ДК "Укроборонпром",
- ОСОБА_21, представник акціонера - Держава Україна в особі ДК "Укроборонпром";
- ОСОБА_29, представник акціонера - Держава Україна в особі ДК "Укроборонпром";
- ОСОБА_30, представник акціонера - Держава Україна в особі ДК "Укроборонпром";
- ОСОБА_31, представник акціонера - Держава Україна в особі ДК "Укроборонпром".
8. Прийняття рішення про припинення повноважень Голови та членів ревізійної комісії товариства, по якому за результатами голосування вирішено припинити повноваження Голови та членів ревізійної комісії товариства.
9. Обрання членів ревізійної комісії товариства, по якому за результатами голосування вирішено обрати до складу ревізійної комісії ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 .
10. Прийняття рішення про припинення повноважень Голови та членів правління товариства, по якому за результатами голосування вирішено припинити повноваження Голови та членів правління товариства.
11. Обрання Голови правління товариства, по якому за результатами голосування вирішено обрати ОСОБА_27 головою правління товариства та доручено останньому у місячний термін подати до ДК "Укроборонпром" всі необхідні документи для укладення контракту.
12. Забезпечення виконання рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 16.02.2016 № 174, по якому за результатами голосування вирішено встановити, що цінні папери товариства існують у без документарній формі; голові правління АТ "Завод "Квант" доручено забезпечити здійснення товариством переукладення договору про обслуговування випусків цінних паперів з Центральним депозитарієм, переоформлення глобального сертифікату, переукладення договору про обслуговування рахунків у цінних паперах власників з депозитарною установою АБ "Укргазбанк", у разі , якщо в Депозитарній установі залишились рахунки у цінних папаерах власників, які були відкриті у цінних паперах власників, укладеного ДК "Укроборонпром".
13. Прийняття рішення про відшкодування акціонеру Товариства витрат, пов'язаних з підготовкою та проведенням позачергових загальних зборів акціонерів товариства, скликаних акціонером, по якому за результатами голосування вирішено відшкодувати акціонеру товариства - ДК "Укроборонпром" витрати, пов'язані з підготовкою та проведенням позачергових загальних зборів акціонерів товариства, що скликані акціонером на 09.08.2018, зокрема витрати на публікацію повідомлення про позачергові загальні збори акціонерів та витрати відповідно до укладеного з депозитарною установою договору щодо інформаційного та організаційного забезпечення проведення загальних зборів акціонерного товариства.
При цьому, у протоколі позачергових загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Завод "Квант" № 1 від 09.08.2018 зафіксовано, що: рішення з питань порядку денного №№1, 2, 3, 4, 6, 8, 10, 11, 12, 13 приймались простою більшістю голосів від кількості голосів зареєстрованих для участі у загальних зборах власників голосуючих простих іменних акцій; рішення з питання № 5 "Внесення змін до Статуту товариства шляхом затвердження нової редакції Статуту" порядку денного приймається більшістю в 75% голосів від кількості голосів зареєстрованих для участі у загальних зборах власників голосуючих простих іменних акцій; рішення з питання № 7 "Обрання членів Наглядової ради товариства" порядку денного приймалось шляхом кумулятивного голосування власників голосуючих простих іменних акцій, а кількість голосів для кумулятивного голосування складала 13 958 068; не брали участь у голосуванні - 19 653 700 голосів для кумулятивного голосування; рішення з питання № 9 "Обрання членів ревізійної комісії товариства" порядку денного приймалось шляхом кумулятивного голосування власників голосуючих простих іменних акцій, а кількість голосів для кумулятивного голосування складала 13 958 068; не брали участь у голосуванні - 11 792 220 голосів для кумулятивного голосування.
З огляду на те, що рішенням Господарського суду міста Києва від 27.02.2019р., яке залишено в цій частині без змін судами апеляційної та касаційної інстанції визнано недійсним рішення загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Завод "Квант" щодо обрання членів наглядової ради товариства (7-го питання порядку денного), яке оформлене протоколом від 09.08.2018 року, суд зазначає, що відповідно до п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Отже, виходячи з вищевикладеного, провадження в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Завод «Квант» про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Завод "Квант" щодо обрання членів наглядової ради товариства (7-го питання порядку денного), яке оформлене протоколом від 09.08.2018р., підлягає закриттю.
Щодо решти позовних вимог суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно п.2.12 Постанови №4 від 26.02.2016р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» рішення загальних зборів учасників товариства є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.
У п.2.13 Постанови №4 від 26.02.2016р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» вказано, що під час розгляду відповідних справ господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.
Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (статті 59 та 60 Закону України «Про господарські товариства», статті 41 та 42 Закону України «Про акціонерні товариства», стаття 15 Закону України «Про кооперацію»); прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина шоста статті 42 Закону України «Про акціонерні товариства»); прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах (частина п'ята статті 61 Закону України «Про господарські товариства»); відсутність протоколу загальних зборів товариства з обмеженою відповідальінстю (частина шоста статті 60 Закону України «Про господарські товариства»); відсутність протоколу загальних зборів АТ, підписаного головою і секретарем зборів (стаття 46 Закону України «Про акціонерні товариства»). Аналогічні підстави, що безумовні для визнання недійсним рішення загальних зборів наведено у Постанові №13 від 24.10.2008р. Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів».
Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Виходячи із змісту ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб'єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.
Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
За змістом положень вказаних норм суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.
Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
У рішенні №18-рп/2004 від 01.12.2004р. Конституційного суду України (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в ч.1 ста.4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права», яке треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Конституційний суд України у вказаному рішенні зазначає, що види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права» як правило не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними. Охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об'єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права та є його складовою.
Щодо порушеного права господарський суд зазначає, що таким слід розуміти такий стан суб'єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб'єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов'язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Однак, наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а є лише однією з необхідних умов реалізації встановленого права.
Пунктом 19 Постанови №13 від 24.10.2008р. Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» визначено, що суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт порушення рішенням прав та законних інтересів акціонера товариства не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову. Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 29.05.2018р. по справі 920/432/17 та від 12.06.2018р. по справі №910/10134/17.
Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. Неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів в установленому статутом порядку також є порушенням його прав, що може бути підставою для визнання рішень загальних зборів господарського товариства недійсними. Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 16.04.2019р. по справі №915/508/18.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
За таких обставин, враховуючи зміст ст.129 Конституції України, ч.ч.1-3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України при зверненні до суду з розглядуваним позовом, позивачем повинно бути доведено належними та допустимими доказами порушення вимог закону або установчих документів товариства з під час скликання та проведення зборів вищого органу товариства, а також факт порушення його прав та законних інтересів, як учасника господарського товариства.
Обґрунтовуючи поданий позов позивач посилався на те, що рішення загальних зборів акціонерів товариства, що оформлені протоколом від 09.08.2018 року, що прийняті з порушенням порядку скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерів, внаслідок чого порушено корпоративне право позивача на управління товариством, а частина прийнятих загальними зборами рішень суперечить чинному законодавству за змістом і формою, зокрема, нова редакція статуту не відповідає приписам Закону України "Про акціонерні товариства". До того ж, позивач посилається на те, що прийняте Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку рішення від 16.02.2016 року № 174 "Щодо врегулювання питання забезпечення обліку прав на цінні папери емітента Відкритого акціонерного товариства "Завод "Квант" та відповідний наказ Державного концерну "Укроборонпром" № 153 від 20.05.2016 року про прийняття рішення про забезпечення існування іменних цінних паперів у бездокументарній формі Відкритого акціонерного товариства "Завод "Квант" є протиправними та такими, що порушують права акціонерів та не відповідають приписам чинного законодавства, оскільки прийняття концерном замість акціонерів рішення про забезпечення існування іменних цінних паперів у бездокументарній формі, які за законом можуть прийматись виключно загальними зборами товариства, виходять за межі прав окремого акціонера, та, відповідно, прийнятий на виконання цього рішення наказ Концерну також є незаконним і таким, що підлягає скасуванню. Також позивач зазначає про незаконність скликання загальних зборів та неналежне повідомлення акціонерів про таке скликання, зокрема, акціонера - Компанії Гордонс Імпекс ЛТД, яка в зв'язку з порушенням порядку та термінів такого повідомлення була позбавлена можливості своєчасного звернення з пропозиціями до питань порядку денного загальних зборів та пропозиціями щодо кандидатів до складу органів Відкритого акціонерного товариства "Завод "Квант", а саме кандидатів у члени наглядової ради. Отже, в подальшому пропозиції вказаного акціонера не були включені до порядку денного, що, на думку позивача, свідчить про порушення порядку скликання та підготовки загальних зборів акціонерів товариства. Позивач також зазначив, що акціонер товариства Державний концерн "Укроборонпром" самовільно та одноосібно прийняв рішення про призначення до складу наглядової ради виключної своїх власних представників, а також вніс в статут виключні права та привілеї, не передбачені чинним законодавством, а саме в п.п. 2.11, 10.16-10.19, 11.6, 11.17.7, 12.2, 12.3 Статуту в новій редакції, затвердженій рішенням загальних зборів, оформлених протоколом від 09.08.2019 року. До того ж позивач як на підставу своїх позовних вимог посилається на невідповідність нової редакції статуту АТ "Завод "Квант", затвердженої рішеннями загальних зборів акціонерів від 09.08.2018 року, в тому числі щодо призначення нового складу наглядової ради, який суперечить приписам ч. 4 ст. 53 Закону України "Про акціонерні товариства", згідно якої наглядова рада публічного акціонерного товариства та акціонерного товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі, а також акціонерного товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) якого знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків, має складатися не менш ніж на одну третину з незалежних директорів, при цьому кількість незалежних директорів не може становити менше двох осіб.
Оцінюючи подані учасниками справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню. При цьому, суд виходить з наступного.
Як було встановлено вище, 16 лютого 2016 року Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку було прийнято рішення № 174 "Щодо врегулювання питання забезпечення обліку прав на цінні папери емітента Відкритого акціонерного товариства "Завод "Квант"", про що на офіційному сайті Комісії та в щоденному офіційному друкованому виданні "Відомості Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку" № 33 (2287) від 18 лютого 2016 року було розміщене відповідне повідомлення. Вказаним рішенням, зокрема, вирішено наступне: вважати за можливе виконання суб'єктом управління корпоративними правами держави стосовно пакету акцій, що належать державі у статутному капіталі Відкритого акціонерного товариства "Завод "Квант" (код за ЄДРПОУ 14309866) та передані йому в управління відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04 липня 2012 року № 716 "Деякі питання управління Державним концерном "Укроборонпром" корпоративними правами держави (73,2784% простих іменних акцій Емітента) (далі - Суб'єкт) та іншими професійними учасниками депозитарної системи дій, пов'язаних з забезпеченням існування іменних цінних паперів Емітента у бездокументарній формі.
На виконання рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 16.02.2016 року №174, наказом "Укроборонпром" від 20.05.2016 року №153 прийнято рішення про забезпечення існування іменних цінних паперів у бездокументарній формі відкритого акціонерного товариства "Завод "Квант".
За ініціативою Державного концерну "Укроборонпром", яке здійснює корпоративне управління належними державі акціями товариства (73,2784% статутного капіталу товариства, що становить 13 958 068), скликано позачергові загальні збори акціонерів товариства на 09.08.2018 року.
Як вбачається із повідомлення про проведення загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Завод "Квант", затвердженого наказом Державного концерну "Укроборонпром" № 196 від 23.06.2018 року, скликаючи вказані збори виходив з того, що акції товариства існують у бездокументарній формі відповідно до наказу Державного концерну "Укроборонпром" № 153 від 20.05.2016 року, а депозитарною установою, в якій у товариства відкрито рахунки в цінних паперах, є Публічне акціонерне товариство "Акціонерний банк "Укргазбанк".
Наразі, доказів визнання недійсним чи скасування рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 16.02.2016 року №174 матеріали справи не містять.
Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України "Про акціонерні товариства" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у загальних зборах акціонерного товариства можуть брати участь особи, включені до переліку акціонерів, які мають право на таку участь, або їх представники.
Згідно ст. 2 Закону України "Про акціонерні товариства" голосуюча акція - будь-яка проста або привілейована акція, що надає своєму власнику право голосувати на загальних зборах акціонерів (далі - загальні збори), крім акції, за якою законом або у встановленому законодавством порядку встановлено заборону користування таким правом голосу.
За приписами ст. 4 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" обмеження прав на цінні папери або прав за цінними паперами може бути встановлено тільки у випадках і в порядку, що передбачені законом.
Пунктом 10 розділу VI Закону України "Про депозитарну систему України" власник цінних паперів, які були дематеріалізовані, зобов'язаний звернутися до обраної емітентом депозитарної установи та укласти з нею договір про обслуговування рахунка в цінних паперах від власного імені або здійснити переказ прав на цінні папери на свій рахунок в цінних паперах, відкритий в іншій депозитарній установі.
У разі якщо власник цінних паперів протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом не уклав з обраною емітентом депозитарною установою договору про обслуговування рахунка в цінних паперах від власного імені або не здійснив переказ належних йому прав на цінні папери на свій рахунок у цінних паперах, відкритий в іншій депозитарній установі, цінні папери такого власника (які дають право на участь в органах емітента) не враховуються при визначенні кворуму та при голосуванні в органах емітента.
Обмеження щодо врахування цінних паперів при визначенні кворуму та при голосуванні в органах емітента встановлюються депозитарною установою в системі депозитарного обліку протягом одного робочого дня після закінчення строку, зазначеного в абзаці другому цього пункту.
Скасування таких обмежень здійснюється депозитарною установою протягом одного робочого дня після укладення власником цінних паперів з депозитарною установою договору про обслуговування рахунка в цінних паперах.
При цьому, інформація про депозитарну установу Відкритого акціонерного товариства "Завод "Квант" законодавчі обмеження щодо права голосу на зборах та необхідність укладення відповідного договору з депозитарною установою містилась, в тому числі, у повідомленні про збори, призначені на 09.08.2018 року, яке надсилалось депозитарною установою акціонерам.
Щодо питання можливості реєстрації та присутності на загальних зборах акціонерів, які не виконали умови, передбачені п. 10 розділу VI Закону України "Про депозитарну систему України" суд наголошує, що вказані акціонери за умови невиконання таких законодавчих вимог мають право бути присутніми та зареєстрованими на загальних зборах, оскільки реєстрація акціонерів для участі у загальних зборах проводиться на підставі переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах, складеного в порядку, передбаченому законодавством про депозитарну систему України та який мстить інформацію щодо всіх власників із зазначенням відповідних обмежень прав за цінними паперами.
Як було встановлено вище, у судовому рішенні по справі №910/10932/18 встановлено, що відповідно до переліку акціонерів, які зареєструвалися для участі в позачергових загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Завод "Квант" 09.08.2018, для участі у позачергових загальних зборах зареєструвались акціонери, які загалом володіють 17 909 067 шт. акцій, кількість голосуючих акцій загалом - 17 888 808 шт., частка в загальній кількості голосуючих цінних паперів - 99,99441 шт, в тому числі, і ОСОБА_1 (в особі представника Євсіфєєва Ю.В.).
Отже, за висновками суду, посилання позивача в обґрунтування позовних вимог на порушення порядку скликання загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Завод "Квант" ніяким чином не вказує на наявність підстав для визнання рішень загальних зборів недійсними, зокрема, порушеного права ОСОБА_1 , оскільки останній приймав участь у зборах вищого органу управління товариством.
Наразі, за висновками суду, позивачем взагалі не надано до матеріалів справи жодних належних та допустимих доказів того, що ухвалення 09.08.2018 року спірного рішення загальними зборами акціонерів Акціонерного товариства "Завод "Квант" призвело до порушення прав чи законних інтересів його як акціонера (учасника) товариства. При цьому посилання позивача як на підставу позовних вимог на не включення пропозицій іншого акціонера товариства - Компанії Гордонс Імпекс ЛТД до порядку денного запланованих на 09.08.2018 року загальних зборів акціонерів товариства не свідчить про порушення прав саме ОСОБА_1 . Аналогічні правові висновки щодо рішень загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Завод "Квант", які оформлено протоколом №1 від 09.08.2018р. за позовом акціонера викладено у постанові від 25.09.2019р. Верховного Суду по справі №910/10932/18.
Одночасно, розглянувши вимоги позивача в частині визнання недійсним статуту Акціонерного товариства "Завод "Квант" в редакції рішень загальних зборів акціонерів з питання п'ятого порядку денного, яке було оформлено протоколом №1 від 09.08.2018р. загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Завод "Квант", суд також дійшов висновку, що позивачем для визнання недійсним статуту акціонерного товариства в частині внесення змін до статуту товариства шляхом затвердження нової редакції Статуту, по якому за результатами голосування вирішено змінити найменування товариства у зв'язку з приведенням діяльності товариства у відповідність до вимог Закону України "Про акціонерні товариства", а саме: повне найменування товариства - Акціонерне товариство "Завод "Квант", скорочене - АТ "Завод "Квант", не надано доказів на підтвердження одночасної наявності таких умов як: невідповідності установчих документів вимогам законодавства; порушення, допущені при прийнятті та затвердженні установчих документів не можуть бути усунені; відповідні положення установчих документів порушують права чи охоронювані законом інтереси позивача.
Суд повторно звертає увагу позивача на те, що доказова необґрунтованість порушеного права виключає можливість застування судового захисту у обраний позивачем спосіб.
За таких обставин, виходячи з вищевикладеного у сукупності, суд дійшов висновку щодо відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Завод «Квант» про визнання недійсними всіх рішень загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Завод «Квант», які оформлені протоколом №1 від 09.08.2018р. загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Завод «Квант»; визнання недійсним статуту Відкритого акціонерного товариства «Завод «Квант», затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Завод «Квант», які оформлені протоколом №1 від 09.08.2018р. загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Завод «Квант».
Щодо усної заяви третьої особи про застосування строків позовної давності суд зазначає наступне.
Частиною третьою статті 267 Цивільного кодексу України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.
Заява про сплив позовної давності, зроблена будь-якою іншою особою (в тому числі й учасником судового процесу, включаючи прокурора, який не є стороною у справі), крім сторони у спорі, не є підставою для застосування судом позовної давності.
При цьому, судом враховано, що за приписами ч.5 ст.50 Господарського процесуального кодексу треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права та обов'язки, встановлені статтею 42 цього Кодексу. Проте, права сторони, визначені, зокрема, статтею 42 та іншими нормами цього Кодексу, є саме процесуальними, в той час як згаданий припис статті 267 Цивільного кодексу України є нормою права матеріального і не може розумітися як можливість застосування господарським судом позовної давності за заявами зазначених третіх осіб.
Внаслідок наведеного вище, відповідна заява третьої особи була залишена судом без розгляду.
Надаючи оцінку іншим доводам сторін судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до п.3 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того,
вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від
27 вересня 2001 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019 Верховного Суду по справах №910/13407/17 та №915/370/16.
З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду щодо відмови в задоволенні позову.
Згідно приписів ст.126 Господарського процесуального кодексу України судовий збір залишається за позивачем.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 231, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України,
1. Закрити провадження в частині позовних вимог ОСОБА_1 до
Відкритого акціонерного товариства «Завод «Квант» про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Завод "Квант" щодо обрання членів наглядової ради товариства (7-го питання порядку денного), яке оформлене протоколом від 09.08.2018р.
2. Відмовити в задоволенні позовних вимог.
Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст.241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно ч.1 ст.256 та п.п.17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст складено та підписано 17.09.2020р.
Суддя Спичак О.М.