ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.09.2020Справа № 910/7238/20
За позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Тім-Київ"
2. ОСОБА_1
про стягнення 54 908,91 грн.,
Суддя Ломака В.С.
Секретар судового засідання Вегера А.В.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача 1: не з'явився;
від відповідача 2: не з'явився.
Акціонерне товариство Комерційний Банк "Приватбанк" (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Тім-Київ" (далі - відповідач 1) та ОСОБА_1 (далі - відповідач 2) про стягнення 44 828, 87 грн. заборгованості за кредитом, 5 222, 00 грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом, 3 961, 48 грн. пені та 896, 56 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом. Крім того, позивач просив суд покласти на відповідачів витрати по сплаті судового збору.
Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем 1 умов кредитного договору № б/н від 08.05.2018 у частині повернення суми кредиту. Оскільки виконання зобов'язання за вказаним договором забезпечено порукою за Договором поруки № З1553757497119798268, позивач просив стягнути суму заборгованості з позичальника (відповідача 1) та поручителя (відповідача 2) солідарно.
Одночасно з позовною заявою позивачем подано клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою від 27.05.2020 господарський суд міста Києва відповідно до вимог частини 6 статті 176 Господарського процесуального кодексу України звернувся до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління ДМС в Івано-Франківській області та Управління надання адміністративних послуг Коломийської міської ради із запитом про надання інформацію про місце проживання відповідача 2.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.05.2020 позовну заяву залишено без руху на підставі статті 174 Господарського процесуального кодексу України та надано позивачу строк для усунення недоліків.
10.06.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано заяву про усунення недоліків.
17.06.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від Управління "Центр надання адміністративних послуг" Коломийської міської ради надійшла інформація, відповідно до змісту якої у реєстрі територіальної громади міста Коломиї, що ведеться управлінням "Центр надання адміністративних послуг" з 04.04.2016 відсутня інформація про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 .
19.06.2020 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від Управління державної міграційної служби України в Івано-Франківській області надійшов лист про надання інформації, відповідно до змісту якої ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.06.2020 відкрито провадження у справі № 910/7238/20, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 22.07.2020 року.
Водночас, незважаючи на належне повідомлення позивача про дату, час і місце розгляду справи, останній явку свого повноважного представника у судове засідання, призначене на 22.07.2020 року, не забезпечив, будь-яких заяв із зазначенням поважних причин такої неявки чи клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду не направив.
У зв'язку, зокрема, з наведеними обставинами, у судовому засіданні 22.07.2020 року оголошено перерву до 05.08.2020 року.
Крім того, відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Приписами статті 42 Господарського процесуального кодексу України встановлені права та обов'язки учасників справи. Зокрема, учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. У випадку невиконання учасником справи його обов'язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Враховуючи наявність у суду сумнівів щодо добросовісного здійснення позивачем своїх процесуальних прав та виконання обов'язків щодо доказів, суд, керуючись частиною 4 статті 74, статтями 80, 81 Господарського процесуального кодексу України, з метою повного та всебічного встановлення обставин справи, а також з метою економії процесуального часу учасників справи та виконання завдань господарського судочинства, визначених у статті 2 Господарського процесуального кодексу України, в тому числі щодо забезпечення вирішення спору у розумні строки, ухвалою суду від 22.07.2020 року витребував у Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" ряд документів, а саме: докази отримання відповідачем 2 електронного цифрового підпису в акредитованому центрі сертифікації ключів, у тому числі АТ КБ "ПриватБанк"; електронний файл доступу до параметру криптографічного алгоритму для здійснення перевірки судом електронного цифрового підпису відповідачів (відкритий ключ); документи, які підтверджують ту обставину, що на час укладення спірного кредитного договору від 08.05.2018 року та до теперішнього часу були чинними та діяли, а також були у відкритому доступі для ознайомлення Умови та Правила надання банківських послуг, та що зазначені Умови в частині розміру та підстав нарахування щомісячних процентів за користування кредитними коштами, процентів за користування кредитом у разі виникнення прострочених зобов'язань, а також пені, за вказаний період, не змінювались; розгорнутий та деталізований розрахунок сум, що стягуються з посиланням на підстави (умови договору, норми законодавства) для нарахування щомісячних процентів за користування кредитними коштами, процентів за користування кредитом у разі виникнення прострочених зобов'язань, розміру нарахованої пені із зазначенням періодів прострочення основного зобов'язання та періодів за які нараховуються відповідні суми процентів та пені.
Також цією ухвалою Акціонерному товариству Комерційний банк "Приватбанк" було встановлено строк для подання витребуваних доказів - до 31.07.2020 року, а явку представників учасників справи у судове засідання визнано обов'язковою.
Слід зазначити, що копії ухвали господарського суду міста Києва від 22.07.2020 року також були направлені на зазначені у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адреси позивача, та отримані уповноваженими представниками останнього відповідно 31.07.2020 року та 03.08.2020 року, про що свідчать наявні у матеріалах справи повідомлення про вручення цих судових відправлень № 0105474262991 та № 0105474262967.
У той же час позивач повторно не забезпечив явку свого уповноваженого представника у призначене судове засідання 05.08.2020 року, а також не направив на адресу суду будь-яких заяв чи клопотань із зазначенням поважності причин такої неявки. Крім того, позивачем всупереч вимог ухвали господарського суду міста Києва від 22.07.2020 року не було надано суду витребуваних у нього доказів, а також не повідомлено суд про неможливість їх подання із зазначенням відповідних причин.
З огляду на вищевикладене, враховуючи неявку представника позивача у судове засідання 05.08.2020 року, явку якого визнано обов'язковою, а також неподання позивачем витребуваних доказів, необхідних для вирішення спору, ухвалою господарського суду міста Києва від 05.08.2020 року в судовому засіданні оголошено перерву до 16.09.2020 року.
Також цією ухвалою у позивача повторно витребувано ряд неподаних останнім доказів, необхідних для повного та всебічного розгляду справи, встановлено Акціонерному товариству Комерційний банк "Приватбанк" строк для подання витребуваних доказів - до 28.08.2020 року, а також повторно визнано обов'язковою явку представників учасників справи у судове засідання 16.09.2020 року.
Крім того, вказаною ухвалою Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" попереджено, що відповідно до частини 7 статті 81 Господарського процесуального кодексу України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали, а також звернено увагу останнього на те, що у разі, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, позов може бути залишений без розгляду відповідно до пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
Копії вищенаведеної ухвали господарського суду міста Києва від 05.08.2020 року також були надіслані на усі відомі суду та зазначені у позовній заяві і Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адреси позивача. Наведені відправлення були отримані уповноваженими представниками Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" 11.08.2020 року та 14.08.2020 року, про що свідчать наявні у матеріалах справи повідомлення про вручення зазначених судових відправлень № 0105471528770, № 0105471528761 та № 0105471528753.
Суд звертає увагу, що копії вищенаведеної ухвали суду про дату, час та місце судового засідання, з урахуванням положень частини 4 статті 120 Господарського процесуального кодексу України, були вручені позивачу завчасно з таким розрахунком, щоб останній мав достатньо часу (більше місяця) для явки в суд, підготовки до участі в судовому розгляді справи та подання витребуваних судом документів.
Однак, незважаючи на належне повідомлення позивача про дату, час і місце розгляду справи, останній повторно не забезпечив явку свого уповноваженого представника у призначене на 16.09.2020 року судове засідання, а також не направив на адресу суду будь-яких заяв про відкладення розгляду справи чи клопотань із зазначенням поважності причин такої неявки. Крім того, позивачем всупереч вимог ухвал господарського суду міста Києва від 22.07.2020 року та від 05.08.2020 року не було надано суду витребуваних у нього доказів, необхідних для розгляду справи та вирішення спору, а також не повідомлено суд про неможливість їх подання із зазначенням відповідних причин.
За змістом пунктів 1, 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку в зв'язку з неявкою у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, або у зв'язку з першою неявкою в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
З огляду на вищенаведені нормативні приписи чинного законодавства, зважаючи на сплив встановленого законом граничного строку для розгляду даної справи, а також беручи до уваги факт повторної неявки в призначене судове засідання представника позивача, який був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відкладення судового засідання, у зв'язку з неявкою уповноваженого представника Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк".
Разом із тим за умовами частини 4 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Зі змісту положень статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що вказані норми не пов'язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 13 вересня 2019 року в справі № 916/3616/15.
Слід також зазначити, що наведеними нормами не передбачено й необхідності у повторності чи систематичності невчинення позивачем (його представником) зазначених дій.
Вказане підтверджується також і змістом частин 1, 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, якими не передбачено такої підстави для відкладення судового засідання, як неявка представника позивача та неповідомлення ним поважних причин неявки.
Крім того, згадані приписи стосуються дій саме позивача, а не відповідача, що цілком відповідає принципам змагальності та диспозитивності господарського процесу, оскільки кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 13 листопада 2019 року в справі № 910/5187/19.
Суд також звертає увагу на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 6 листопада 2019 року в справі № 904/2423/18, за яким норми статті 226 Господарського процесуального кодексу України не пов'язують можливість залишення позову без розгляду із стадією судового розгляду та не містять заборони залишення позову без розгляду на стадії підготовчого провадження.
За таких обставин, враховуючи повторну неявку уповноваженого представника позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, у призначене судове засідання (явку якого було визнано обов'язковою), ненадходження від позивача будь-яких заяв про розгляд справи за його відсутності та неповідомлення останнім причин такої неявки, зважаючи на неподання позивачем витребуваних у нього ухвалами суду від 22.07.2020 року та від 05.08.2020 року доказів, необхідних для вирішення спору та встановлення фактичних обставин справи (зокрема, належних доказів підписання спірного договору позичальником та умов цього договору, що діяли на момент його укладення), суд дійшов висновку про те, що даний позов на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України підлягає залишенню без розгляду.
У той же час за змістом частини 4 статті 226 Господарського процесуального кодексу України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Згідно з частиною 2 статті 226 Господарського процесуального кодексу України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Разом із цим, пунктом 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" (положення якого при вирішенні питання повернення судового збору є спеціальними по відношенню до норм Господарського процесуального кодексу України) передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
У даному випадку, позовну заяву залишено без розгляду в зв'язку з неприбуттям представника позивача у судове засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, а також неподанням позивачем витребуваних судом матеріалів.
З огляду на те, що статтею 130 Господарського процесуального кодексу України не передбачено повернення судового збору у вищенаведених випадках, а пунктом 4 частини першої статі 7 Закону України "Про судовий збір" повторне неприбуття або залишення позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів віднесено до випадків, у яких сплачена сума судового збору не повертається, суд дійшов висновку, що сплачена позивачем сума судового збору поверненню не підлягає.
Керуючись ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
1. Позов Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Тім-Київ" та ОСОБА_1 про стягнення 54 908,91 грн. залишити без розгляду.
2. Згідно з положеннями статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та відповідно до підпункту 17.5 п. 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її складання.
Повний текст ухвали складено та підписано 16.09.2020 року.
Суддя В.С. Ломака