ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.09.2020Справа № 37/100
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Депт Фінанс» (м. Київ)
про заміну стягувача за наказом та видачу дубліката наказу
У справі № 37/100
За позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріяна Шіп Ярд"
про стягнення 1.558.715,29 грн
Суддя Ващенко Т.М.
Секретар судового засідання Шаповалов А.М.
Представники учасників судового процесу: не з'явились
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.07.11. у справі № 36/100 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріяна Шіп Ярд" на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель" 1204922 (один мільйон двісті чотири тисячі дев'ятсот двадцять дві) грн. 70 коп. заборгованості за кредитом, 331588 (триста тридцять одна тисяча п'ятсот вісімдесят вісім) грн. 35 коп. заборгованості за простроченими та нарахованими відсотками за користування кредитом, 5521 (п'ять тисяч п'ятсот двадцять одну) грн. 61 коп. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 16682 (шістнадцять тисяч шістсот вісімдесят дві) грн. 63 коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків за кредитом, 15587 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот вісімдесят сім) грн. 15 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
03.07.13. на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва було видано відповідний наказ.
До Господарського суду міста Києва через відділ діловодства надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Депт Фінанс» про заміну стягувача за наказом та видачу дубліката наказу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.20. заяву залишено без руху.
Оскільки заявником у встановлений строк усунуто недоліки заяви, суд встановив, що вона відповідає вимогам, встановленим Господарським процесуальним кодексом України, а відтак підлягає призначенню до розгляду у судовому засіданні, з огляду на що ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.08.20. заяву призначено до розгляду на 15.09.20.
Представники учасників судового процесу в судове засідання 15.09.20. не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження (ч. 3 ст. 334 ГПК України).
Отже, за висновками суду, неявка учасників судового процесу в судове засідання не перешкоджає розгляду заяви.
Розглянувши заяву, суд дійшов висновку про її задоволення з огляду на викладене далі.
Судом встановлено, що 29.03.19. між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Даніель» (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ДЕПТ Фінанс" (Новий кредитор) укладено Договір № 136 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги (далі - Договір) за умовами пункту 2.1 якого Банк відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває належні Банку права вимоги до позичальників, заставодавців (іпотекодавців), поручителів, зазначених в додатку № 1 до Договору (далі - Боржники), включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов'язки Боржників або які зобов'язані виконати обов'язки Боржників, за кредитними договорами, договорами іпотеки (іпотечними договорами), договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку № 1 до цього Договору, надалі за текстом - Основні договори, надалі за текстом - Права вимоги. Новий кредитор сплачує Банку за Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором.
За цим Договором Новий кредитор в день укладення цього Договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4.1 цього Договору, набуває усі права кредитора за Основними договорами, включаючи, проте не обмежуючись: право вимагати належного виконання Боржниками зобов'язань за Основними договорами, сплати Боржниками грошових коштів, сплата процентів, сплати штрафних санкцій, неустойок в розмірах, вказаних у Додатку №1 до цього Договору, передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов'язань. Розмір Прав вимоги, які переходять до Нового кредитора, вказаний у Додатку № 1 по цього Договору. Права кредитора за Основними договорами переходять до Нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення прав вимоги, за виключенням права договірного списання коштів з рахунку/рахунків Боржників, що надане Банку відповідно до умов Основних договорів (п. 2.2 Договору).
З додатку № 1 до Договору вбачається, що позивачем відступлено заявнику в тому числі і право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріяна Шіп Ярд" за кредитним договором № 226 від 08.12.06. в сумі 2.065.226,24 грн.
Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ст. 513 Цивільного кодексу України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи зі складу спірного матеріального правовідношення.
Процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв'язок матеріального і процесуального права. У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.
Із зазначеного вбачається, що укладення між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Даніель" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ДЕПТ Фінанс" Договору № 136 від 29.03.19. про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги не суперечить нормам законодавства щодо можливості заміни кредитора у зобов'язанні.
З приписами ч. ч. 1-3, ч. 5 ст. 334 ГПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Депт Фінанс» та здійснення заміни стягувача за наказом Господарського суду міста Києва від 03.07.13. № 37/100 з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Даніель» (01010, м. Київ, вул. Московська б. 8, літера Б; ідентифікаційний код 26475516) на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Депт Фінанс» (01135, м. Київ, вул. Дмитрівська,39; ідентифікаційний код 40254432).
За приписами п. 19.4 Перехідних положень ГПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
Строк пред'явлення до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 03.07.13. № 37/100 не закінчився.
При цьому суд виходить з наступного.
Накази Господарського суду міста Києва № 37/100 виданий судом 03.07.13., а строк його пред'явлення до виконання встановлено один рік до 13.06.14.
Наказ було пред'явлено до виконання та 10.09.18. повернуто стягувачу з підстав, які не позбавили його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання в межах строків, встановлених статтею 21 Закону України «Про виконавче провадження».
05.10.16. набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» 1404-VIII від 02.06.16.
Згідно п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред'явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.
У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони (ст. 23 ЗУ «Про виконавче провадження»).
Отже, строк пред'явлення наказу Господарського суду міста Києва від 03.07.13. № 37/100 до виконання не закінчився та становить з 10.09.18. по 10.09.21.
Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд) як джерело права.
Отже, у вирішенні питання про видачу дубліката судового наказу суди повинні враховувати правові принципи, визначені Конвенцією, які знаходять своє розширене тлумачення в рішеннях Європейського суду.
Так, у рішенні Європейського суду в справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України (заява № 48553/99) від 25.07.2002 зазначено, що відповідно до його прецедентної практики право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 § 1, повинне тлумачитися в світлі преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права, як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлене під сумнів ("Брумареску проти Румунії").
Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до рішення Європейського суду у справі "Агрокомплекс проти України" (заява № 23465/03) від 06.10.2011 існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов'язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у значенні статті 1 Першого протоколу (серед інших рішень, рішення у справі "Бурдов проти Росії", заява № 59498/00, та інші справи, зазначені в цій).
Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим пунктом статті 1 Першого протоколу (справа "Юрій Миколайович Іванов проти України", заява № 40450/04, рішення від 15.10.2009).
Виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як невід'ємну складову судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якому йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу ("Бурдов проти Росії", комюніке Секретаря Суду 07.05.2002; рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997).
У п. 43 рішення Європейського суду від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".
Таким чином, виконання рішення є обов'язковим елементом права на справедливий суд, та сума заборгованості, яка присуджена судом є підґрунтям для "законного сподівання" позивача на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи.
З огляду на вказане судом встановлено, що оскільки наказ Господарського суду міста Києва від 03.07.13. № 37/100 втрачено, то заява про видачу дубліката вказаного наказу підлягає задоволенню повністю.
Керуючись ст. ст. 234, 235, 334, п. 19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Депт Фінанс» задовольнити.
2. Замінити стягувача за наказом Господарського суду міста Києва від 03.07.13. № 37/100 з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Даніель» (01010, м. Київ, вул. Московська б. 8, літера Б; ідентифікаційний код 26475516) на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Депт Фінанс» (01135, м. Київ, вул. Дмитрівська,39; ідентифікаційний код 40254432).
3. Видати дублікат наказу Господарського суду міста Києва від 03.07.13. № 37/100.
4. Ухвала набирає законної сили 15.09.20. та її може бути оскаржено в порядку та строк, встановлені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Повну ухвалу складено 17.09.20.
Суддя Т.М. Ващенко