Справа № 909/473/20
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
16.09.2020 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Ткаченко І. В. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу № 909/473/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш енд Кері Україна" про стягнення з фізичної особи-підприємця Думницької Марти Сергіївни 12 617 грн 02 коп. за договором поставки.
ТОВ "Метро Кеш енд Кері Україна" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця Думницької М. С. 12 617 грн 02 коп., з яких 11 620 грн 82 коп. - основний борг, 531 грн 44 коп. - інфляційні втрати за лютий 2019 р. - квітень 2020 р. та 464 грн 76 коп. - 3 % річних за період з 27 січня 2019 р. до 27 травня 2020 р. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення своїх договірних зобов'язань фізична особа-підприємець Думницька М. С. не оплатила поставлений їй позивачем товар.
10 червня 2020 р., суд постановив ухвалу про залишення даної позовної заяви без руху та зобов'язав ТОВ "Метро Кеш енд Кері Україна" у п'ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали усунути виявлені недоліки.
У зв'язку із усуненням виявлених недоліків, 30 червня 2020 р., суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановив відповідачу строк на подання відзиву на позов - двадцять днів з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі.
Копію цієї ухвали суд надіслав відповідачу на зазначену у позовній заяві адресу: АДРЕСА_1 і яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як адреса місця проживання відповідача.
Однак поштове відправлення, яким суд надсилав відповідачу копію ухвали від 30 червня 2020 р. повернулось до суду з відміткою відділення поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання".
За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Крім того, відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на день розгляду даної справи фізична особа-підприємець Думницька М. С. зареєстрована за зазначеною вище адресою.
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Враховуючи, що відмітку про відсутність відповідача за зареєстрованою адресою місця проживання працівник відділення поштового зв'язку проставив 10 серпня 2020 р., двадцятиденний строк на подання відзиву на позов розпочався 11 серпня 2020 р. та закінчився 25 серпня 2020 р.
Відзиву на позов відповідач у встановлений судом строк не подав.
Статтею 178 ГПК України передбачене право відповідача подати суду відзив на позовну заяву. Разом з тим, як визначено в ч. 3 цієї статті, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Дослідивши матеріали справи, суд
15 січня 2018 р., ТОВ "Метро Кеш енд Кері Україна" (постачальник) та фізична особа-підприємець Думницька М. С. (покупець) уклали договір поставки № 27/517021, відповідно до п. 1.1 якого постачальник постачає та передає у власність покупця товар, який є в наявності у торгівельному центрі постачальника, а покупець приймає та оплачує такий товар.
Згідно з п. 2.2 цього Договору, на підставі наданих постачальником розрахункових та товарносупровідних документів, покупець здійснює розрахунок за отриманий товар протягом 14 календарних днів після отримання товару, що підтверджується відповідними розрахунковими та товарносупровідними документами, підписаними обома сторонами. Оплата за товар здійснюється покупцем шляхом переказу коштів на банківський рахунок постачальника.
Відповідно до даних накладної від 12 січня 2019 р. № 2713061 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 11 620 грн 82 коп., який відповідач не оплатила.
Отже, предметом даного спору є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки.
За змістом положень ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як визначено у ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За змістом ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами, що встановлено ст. 629 ЦК України.
Згідно з ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як встановлено у ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 692 ЦК України, обов'язок покупця з оплати товару виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Із наявних в матеріалах справи документів вбачається, що належним чином виконавши свої договірні зобов'язання позивач поставив відповідачу визначений договором поставки від 15 січня 2018 р. № 27/517021 товар на загальну суму 11 620 грн 82 коп., який фізична особа-підприємець Думницька М. С. не оплатила. При цьому, враховуючи, що згідно з п. 2.2 цього Договору останнім днем оплати отриманого відповідачем товару було 26 січня 2019 р., позивач правильно визначив періоди прострочення та арифметично правильно здійснив розрахунки 3 % річних та інфляційних втрат.
Відтак позов ТОВ "Метро Кеш енд Кері Україна" слід задовольнити.
Згідно з ст. 129 ГПК України, судовий збір суд покладає на відповідача.
Керуючись статтями 129, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд
позов задовольнити;
з фізичної особи-підприємця Думницької Марти Сергіївни ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш енд Кері Україна" (02140, м. Київ, пр-кт Петра Григоренка, 43; ідентифікаційний код 32049199) стягнути 11 620 (одинадцять тисяч шістсот двадцять) грн 82 коп. основного боргу, 464 (чотириста шістдесят чотири) грн 76 коп. 3 % річних, 531 (п'ятсот тридцять одну) грн 44 коп. інфляційних втрат та 2 102 (дві тисячі сто дві) грн витрат на сплату судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Ткаченко І. В.