61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
іменем України
16.09.2020 Справа № 905/69/20
Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О., при секретарі судового засідання Лабуня С.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за
за позовом: Департаменту екології та природних ресурсів Донецької обласної державної адміністрації, м.Краматорськ, Донецька область
до відповідача: Акціонерного товариства “Український інститут по проектуванню нафтопереробних і нафтохімічних підприємств “Укрнафтохімпроект”, м.Київ
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Комунальне підприємство “Компанія “Вода Донбасу”, м.Маріуполь, Донецька область
про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення штрафних санкцій у розмірі 132080,00грн.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Крячко О.В., довіреність №17 від 20.02.20р., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №989 від 24.06.11р.
від третьої особи: не з'явився
Суть справи:
Департамент екології та природних ресурсів Донецької обласної державної адміністрації, м.Краматорськ, Донецька область звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Акціонерного товариства “Український інститут по проектуванню нафтопереробних і нафтохімічних підприємств “Укрнафтохімпроект”, м.Київ про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення штрафних санкцій у розмірі 132080,00грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору на розробку проектно-кошторисної документації №70 від 07.09.2018.
Ухвалою суду від 03.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
02.03.2020 до суду від відповідача надійшли відзив від 01.03.2020 на позовну заяву.
20.03.2020 до суду надійшло клопотання позивача б/н б/д про залучення для участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача.
Ухвалою суду від 25.03.2020 задоволено вказане клопотання, залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Комунальне підприємство “Компанія “Вода Донбасу”, м.Маріуполь, Донецька область; продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання.
25.03.2020 до суду від позивача надійшли відповідь на відзив відповідача.
31.03.2020 до суду від відповідача надійшли заперечення від 30.03.2020 на відповідь на відзив.
14.04.2020 на електрону адресу суду від третьої особи надійшли пояснення щодо заявлених позовних вимог.
17.04.2020 через канцелярію суду від позивача надійшли пояснення на заперечення відповідача клопотання про відкладення розгляду справи.
У зв'язку з введенням на території України карантинних заходів пов'язаних з COVID 19, розгляд справи у підготовчому засіданні неодноразово відкладався, про що були постановлені відповідні ухвали суду.
Ухвалою суду за результатами підготовчого засідання 18.08.2020 закрито підготовче провадження у справі, розгляд справи по суті призначено в судовому засіданні на 16.09.2020.
11.09.2020 до суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю забезпечення явки представника обумовленою введенням на території України карантинних заходів пов'язаних з COVID-19 (постанова Кабміну №211 від 11.03.2020р. "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19").
У судове засідання 16.09.2020 з'явився представник відповідача, заявив усне клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
Ухвалою суду від 16.09.2020 у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено.
У судовому засіданні 16.09.2020 представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав та мотивів, викладених у відзиві від 01.03.2020 на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про місце, час та дату розгляду справи сторони були повідомлені своєчасно та належним чином.
Суд зазначає, що згідно з частиною четвертою статті 197 ГПК України (із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 30.03.2020 №540-ІХ) під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Наведене свідчить про усунення перешкод у реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав, у тому числі внаслідок наявності технічної можливості дистанційної участі представників в судовому засіданні.
Представник позивача у жодне судове засідання не з'явився. Правом прийняти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції шляхом подання відповідного клопотання у відповідності до статті 197 ГПК України, в тому числі з використанням власних технічних засобів поза межами приміщення суду, позивач не скористався.
Разом з тим про наявність у позивача доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути справу по суті, суду не повідомлялося.
При цьому, у поданому клопотанні про відкладення розгляду справи позивачем не наведено достатнього обґрунтування неможливості участі його представника в судовому засіданні (якщо він вважав таку участь необхідною).
Водночас суд зазначає, що судочинство в Україні здійснюється і в умовах карантину.
Згідно з частинами першою та третьою статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Отже відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін та учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
В той же час суд звертає увагу на те, що згідно положень статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини, можна дійти висновку, що критерії оцінки розумності строку розгляду справи/заяви має формувати суд, який розглядає справу/заяву. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, розгляду заяви, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Враховуючи вищезазначене, беручи до уваги, що явка сторін в судове засідання не визнавалася обов'язковою, в матеріалах справи достатньо документів для розгляду справи по суті, з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників позивача і третьої особи та за наявними матеріалами.
З огляду на вказаний висновок суду, клопотання позивача про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд
07.09.2018 між Департаментом екології та природних ресурсів Донецької обласної державної адміністрації (замовник, позивач) та Публічним акціонерним товариством «Український інститут по проектуванню нафтопереробних і нафтохімічних підприємств «Укрнафтохімпроект», нині Акціонерне товариство «Український інститут по проектуванню нафтопереробних і нафтохімічних підприємств «Укрнафтохімпроект», про що укладено додаткову угоду №2 від 22.05.2019 (виконавець, відповідач) укладено договір №70 (далі - договір), відповідно до умов п.1.1. якого виконавець зобов'язується належним чином виконати замовнику роботи з Розробки проектно-кошторисної документації по об'єкту «Реконструкція каналізаційних очисних споруд м.Торецьк» (далі - роботи) зазначені у завданні на проектування (Додаток №2), що є невід'ємною частиною договору (код ДК 021-2015 71242000-6 - «Підготовка проектів та ескізів, оцінювання витрат»), а також пройти комплексу державну експертизу, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити такі роботи.
Згідно п.1.2. договору, роботи, які виконуються за цим договором повинні відповідати завданню на проектування (Додаток №2), вимоги ДБН А.2.2-3:2014 та іншим чинним нормативним документам та законодавчим актам, які регламентують розробку проектної документації.
Відповідно до п.1.3. договору, обсяги закупівлі послуг можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків за згадою сторін та укладання додаткової угоди до договору.
За умовами п.2.1. договору, вартість робіт визначається договірною ціною і становить 520000,00грн. в т.ч. ПДВ в сумі 86666,67грн.
Сума визначена у договорі може бути зменшена за взаємною згодою сторін. Покращення якості предмета закупівлі не є підставою для збільшення суми, визначеної в договорі. Оплата за виконанні роботи проводиться згідно актів виконаних робіт (п.2.2., п.2.3. та п.2.5. договору).
Згідно п.3.1. договору, виконавець починає виконання робіт з моменту укладання даного договору та передачі замовником вихідних даних.
Строк виконання робіт визначено календарним графіком (Додаток №4), що є невід'ємною частиною договору (п.3.2. договору).
Відповідно до п.3.3. договору, датою завершення робіт виконавцем вважається дата передачі замовнику готової проектно-кошторисної документації з проведеною виконавцем державною експертизою та актом приймання-передачі.
У разі дострокового виконання робіт замовник достроково їх приймає. Місце виконання робіт - м.Торецьк (п.3.4. та п.3.5. договору).
За умовами пунктів 5.1, 5.2, 5.3, 5.4, 5.6 договору, при завершенні робіт виконавець надає замовнику проектно-кошторисну документацію, акт приймання-передачі, що є підставою для проведення розрахунку (оплати) виконаних робіт.
Замовник протягом 10-ти днів після одержання проектно-кошторисної документації та акту приймання-передачі проектно-кошторисної документації зобов'язаний розглянути її та передати виконавцю підписаний акт або мотивовану відмову від приймання робіт з посиланням на невиконані пункти договору.
Якщо на протязі 10-ти днів після одержання проектно-кошторисної документації та акту приймання-передачі проектно-кошторисної документації замовник не передав виконавцю підписаний акт або мотивовану відмову від приймання робіт із посиланням на невиконані пункти договору, проектно-кошторисна документація вважається прийнятою замовником без зауважень.
У випадку обґрунтованої відмови замовника від приймання робіт, складається двосторонній акт з переліком необхідних доробок та строків виконання.
У разі виконання робіт неналежної якості, або виявленні недоліків виконаних робіт, замовник має право порушувати перед виконавцем питання щодо дострокового розірвання договору.
Виконавець надає замовнику готову документацію в 4-х примірниках на паперових та електронних носіях.
Пунктом 6.1 договору визначені обов'язки замовника, зокрема:
- надати виконавцю вихідні дані, необхідні характеристики й іншу інформацію щодо об'єкта, визначеного в п.1.1. договору, у строк не пізніше 10 (десяти) днів після підписання договору (підпункт 6.1.1. п.6.1);
- своєчасно та в повному обсязі сплачувати за виконані роботи в залежності від реального фінансування (підпункт 6.1.2. п.6.1);
- прийняти роботи згідно акту виконаних робіт та завдання на проектування (Додаток №2) (підпункт 6.1.3. п.6.1).
Згідно п.6.2. договору замовник має право, зокрема, контролювати термін виконання робіт у строки, встановлені цим договором; повернути акт виконавцю без здійснення оплати в разі неналежного оформлення документів (відсутність печатки, підписів тощо).
Відповідно до п.6.3. договору, виконавець зобов'язаний, зокрема:
- виконати всі проектно-кошторисні роботи, які є предметом цього договору, у повному обсязі та у встановлені строки, відповідно до вихідних даних для проведення проектування згідно договору (підпункт 6.3.1. п.6.3.);
- в разі виявлення замовником недоліків в процесі виконання робіт, виконавець усуває їх в короткий термін за власний рахунок (підпункт 6.3.4. п.6.3.);
- усунути всі обґрунтовані недоліки в проектно-кошторисній документації за результатами державної експертизи (підпункт 6.3.5. п.6.3.).
Пунктом 7.1. договору визначено, що відповідно до п.73 постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №668 «Про затвердження Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» виконавець інформує замовника про:
- хід виконання робіт, у тому числі про відхилення від графіка їх виконання (причин, заходи щодо усунення відхилення тощо);
- залучення до виконання робіт робочої сили та субпідрядників;
- загрозу виконанню договору з вини замовника.
Виконавець у порядку, визначеному нормативними документами та договором, веде і передає замовнику після завершення робіт документи про виконання договору (п.7.2. договору).
У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим договором (п.8.1. договору).
Оплата штрафних санкцій не звільняє винну сторону від обов'язку виконати всі свої зобов'язання за договором (п.8.2. договору).
Згідно п.8.4. договору, у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань за цим договором за бюджетні кошти виконавець сплачує замовнику штрафі санкції у розмірі передбачені ст.231 Господарського кодексу України.
Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами, скріплення печатками та діє до 31 грудня 2019 року, але в будь якому випадку - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.11.1. договору в редакції додаткової угоди №1 від 28.12.2018).
Договір з додатковою угодою до нього підписаний представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб.
Додатком №1 до договору «Протокол погодження договірної ціни» сторони погодили, що розмір договірної ціни по договору становить 520000,00грн., у тому числі ПДВ - 86666,67грн.
Додатком №2 до договору сторони погодили завдання на проектування.
Додатком №3 до договору сторони погодили зведений кошторис.
Додатком №4 до договору «Календарний графік» (в редакції додаткової угоди №2 від 22.05.2019) сторони погодили, що:
- роботи по першому етапу (Збір вихідних даних. Обстеження. Виконання інженерно-геологічних та інженерно-геодезичних робіт) виконавець виконує у термін вересень 2018 року - червень 2019 року;
- роботи по другому етапу (Розробка проектної документації) виконавець виконує у термін листопад 2018 року - червень 2019 року;
- роботи по третьому етапу (Проходження комплексної експертизи та процедури оцінки впливу на довкілля для отримання висновку з оцінки впливу на довкілля) виконавець виконує у термін листопад 2018 року - червень 2019 року;
- роботи по четвертому етапу (Розробка робочої документації) виконавець виконує у термін грудень 2018 року - червень 2019 року.
У позовній заяві позивач вказує на те, що АТ «Український інститут по проектуванню нафтопереробних і нафтохімічних підприємств «Укрнафтохімпроект» листом від 14.06.2019 №С-10/1-431п було надано позивачу технічну документацію для розгляду та погодження по об'єкту «Реконструкція каналізаційних споруд м.Торець», а саме: - звіт зі збору вихідних даних. Технічний звіт інструментального обстеження; - звіт з виконання інженерно-геологічних робіт; - звіт з виконання інженерно-геодезичних робіт, а також акт здавання-приймання наданих послуг за вказаним договором на загальну суму 193744,93грн., у т.ч. ПДВ 20% - 32290,82грн.
Листом Департаменту екології та природних ресурсів Донецької обласної державної адміністрації від 21.06.2019 №05-15/34861/90-19 вказані матеріали були поверненні виконавцю на доопрацювання у зв'язку з оформлення неналежним чином відповідно до вимог ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» та інших нормативних документів, які регламентують розробку проектно-кошторисної документації.
В подальшому позивач звернувся до відповідача з претензією №05-15/4306/90-19 від 10.07.2019, в якій просив, зокрема, негайно виконати роботи з розробки проектно-кошторисної документації по об'єкту «Реконструкція каналізаційних очисних споруд м.Торецьк», відповідно до вихідних даних для проведення проектування згідно з договором, а також пройти комплексну державну експертизу (1. Збір вихідних даних. Обстеження. Виконання інженерно-геологічних та інженерно-геодезичних робіт, 2. Розробка проектної документації, 3. Проходження комплексної експертизи та процедури оцінки впливу на довкілля для отримання висновку з оцінки впливу на довкілля, 4. Розробка робочої документації), та надати департаменту розроблену документацію у паперовому вигляді у 4-х примірниках та електронному вигляді в форматі PDF, відповідно до вимог ДБН А.2.2.-3:2014.
Листом від 12.07.2019 №С-10/1-483п відповідач, у відповідь на лист департаменту від 21.06.2019 №05-15/34861/90-19, направив на адресу останнього відкориговану технічну документацію по об'єкту «Реконструкція каналізаційних очисних споруд м.Торецьк».
Листом департаменту від 22.07.2019 №05-15/4591/90 вказані матеріали були повторно поверненні виконавцю на доопрацювання у зв'язку із невідповідністю вимогам ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», ДБН А.2.1-1-2008 «Інженерні вишукування для будівництва» та інших нормативних документів, які регламентують розробку проектно-кошторисної документації.
Листом від 03.09.2019 №02/1-739п відповідач, у відповідь на претензію щодо порушення умов договору, зазначив, що у зв'язку із відсутністю належного узгодження проектних рішень з боку замовника (департаменту), відсутністю або своєчасного ненадання технічних умов, які зокрема передбачено п.16 Завдання на проектування (Додаток №2 до договору) та вихідних даних, посилання у претензії на порушення умов договору є безпідставним.
В той же час, 11.10.2019 відповідач звернувся до департаменту з листом від 10.10.2019 №С-10/1-699п «Про передачу документації по об'єкту «Реконструкція каналізаційних очисних споруд м.Торецьк», розглянувши який департамент листом від 18.10.2019 №05-17/6450/90-19 повернув технічну документацію з посиланням на відсутність погодження проектних рішень щодо реконструкції каналізаційних очисних споруд з комунальним підприємством «Компанія «Вода Донбасу».
Таким чином, у зв'язку із тим, що сторони не дійшли згоди по спірному питанню, порушення відповідачем (виконавцем) умов договору щодо належного виконання своїх зобов'язань стало підставою для звернення позивача до суду з позовом у даній справі.
У відзиві від 01.03.2020 на позовну заяву відповідач не заперечує проти факту виконання робіт за цим договором, проте зазначив, що зобов'язання з виконання робіт не було повністю виконано у строк внаслідок простроченням кредитора (несвоєчасним наданням частини вихідних даних та завдання на розроблення розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту, несвоєчасним наданням містобудівних умов, затягуванням погоджень проектних рішень).
У відповіді на відзив, позивач в спростування доводів відповідача, стверджує про те, що питання необхідності розробки розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту та приведення у готовність протирадіаційного укріплення не впливало на проектування технологічної лінії очистки, а було супутнім технологічним процесом, тому у відповідача були відсутні перешкоди для виконання умов договору. Несвоєчасне отримання відповідачем містобудівних умов, за твердженнями позивача, було обумовлено наявністю об'єктивних причин, що не залежали від нього. Зокрема, позивач зазначив про безпідставне звернення відповідача до військово-цивільної адміністрації міста Торецька Донецької області з листом від 04.02.2019 №01/1-169э «Щодо запиту містобудівних умов та обмежень по об'єкту «Реконструкція каналізаційних очисних споруд м.Торецьк». Також позивач вказав, що заява про отримання містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва була надіслана департаментом до центру надання адміністративних послуг лише 09.07.2019, що обумовлено відсутністю у КП «Компанія «Вода Донбасу», як балансоутримувача об'єкта нерухомого майна, копії документа, що посвідчує право власності на такий об'єкт. При цьому, позивач посилається на лист військово-цивільної адміністрації м.Торецьк від 31.07.2019 №298/41, згідно якого розробка проектно-кошторисної документації можлива без надання містобудівних умов та обмежень.
Стосовно несвоєчасного вчинення дій на виконання вимог Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» позивач вказує, що непогодження заяви про наміри, не було перешкодою для невиконання робіт з оцінки впливу на довкілля, оскільки дані процедури є взаємопов'язаними між собою; всі дії, які стосувалися оцінки впливу на довкілля, були виконані позивачем у строки вказані у листі відповідача від 08.05.2019 №01/1-745э та передбачені чинним законодавством.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного:
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі за текстом рішення - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою укладений між сторонами правочин є договором підряду.
Частиною 1 статті 837 ЦК України унормовано, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно з частиною 2 статті 837 ЦК України договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно з частиною 1 статті 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
За договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом стаття 887 ЦК України).
Відповідно до статті 888 ЦК України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником.
Підрядник зобов'язаний додержуватися вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника.
Згідно статті 890 ЦК України, підрядник, зокрема, зобов'язаний: 1) виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором; 2) погоджувати готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а в разі необхідності - також з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування; 3) передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт.
Відповідно до статті 898 ЦК України, замовник за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт зобов'язаний: 1) видати виконавцеві технічне завдання та погодити з ним програму (техніко-економічні показники) або тематику робіт; 2) передати виконавцеві необхідну для виконання робіт інформацію; 3) прийняти виконані роботи та оплатити їх.
Згідно частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 193 Господарського кодексу України (далі за текстом рішення - ГК України) передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зазначене також кореспондується з нормами статті 525, 526 ЦК України.
Згідно статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як встановлено судом, пунктами 3.1., 6.1. договору визначено, що виконавець починає виконання робіт з моменту укладання даного договору та передачі замовником вихідних даних. Замовник зобов'язаний надати виконавцю вихідні дані, необхідні характеристики й іншу інформацію щодо об'єкта, визначеного в п.1.1. договору, у строк не пізніше 10 (десяти) днів після підписання договору.
Згідно п.1.2. договору, роботи, які виконуються за цим договором повинні відповідати завданню на проектування (Додаток №2), вимогам ДБН А.2.2-3:2014 та іншим чинним нормативним документам та законодавчим актам, які регламентують розробку проектної документації.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про будівельні норми» застосування будівельних норм або їх окремих положень є обов'язковим для всіх суб'єктів містобудування.
Із зазначених пунктів договору вбачається те, що для розроблення виконавцем проектної документації, замовник не пізніше 10 (десяти) днів після підписання договору повинен надати вихідні дані на проектування, передбачені Додатком №2 до договору, ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації» та іншим чинним нормативним документам та законодавчим актам, які регламентують розробку проектної документації.
Згідно до п.4.8 ДБН А.2.2-3:2014 проектна документація має бути розроблена з урахуванням усіх документів будівельних норм та стандартів, чинних на час її передачі у виробництво.
Пунктом 2 додатку А до ДБН А.2.2-3:2014 передбачено серед вихідних даних, які надаються замовником, вихідні дані та вимоги на розроблення розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) (у разі необхідності).
З матеріалів справи вбачається, що виконавець листом від 11.10.2018 №01/1-2500э звернувся до замовника з проханням якнайшвидше, у зв'язку із стислими строками проектування, надати роз'яснення щодо необхідності розробки розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) у складі проектної документації в рамках підписаного договору. У разі необхідності розробки вказаного розділу якнайшвидше надіслати необхідні вихідні дані.
Згідно пояснень позивача, викладених в у відповіді на відзив відповідача, вказаний лист від 11.10.2018 №01/1-2500э надійшов на адресу позивача 17.01.2019р.
Проте, позивачем жодних дій щодо надання відповідачу відповіді на вказаний лист не вчинялось, відповідь не надавалась.
Листом від 25.05.2019р. №12/10/3072 ГУ ДСНС України в Донецькій області надало відповідачу інформацію, необхідну для розроблення розділу ІТЗ ЦЗ у складі проектної документації. В п.5 інформації зазначено про необхідність передбачити в проекті заходи щодо приведення у готовність до використання за призначенням наявного протирадіаційного укриття.
Судом встановлено, що лише листом від 16.08.2019р. №9/1481 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Комунальним підприємством “Компанія “Вода Донбасу” було повідомлено відповідача що приведення у готовність до використання протирадіаційного укриття буде здійснено власними силами КП “Компанія “Вода Донбасу” у 2020 році.
Таким чином, має місце факт бездіяльності з боку позивача щодо надання відповідної інформації про необхідність розробки розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) у складі проектної документації в рамках підписаного між сторонами договору та надання вихідних даних.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури.
Каналізаційні очисні споруди, проект реконструкції яких має бути розроблений за договором є об'єктом будівництва в розумінні частини першої статті 4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Згідно частиною другою статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва.
Частиною другою статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено основні складові вихідних даних, до яких відносяться зокрема містобудівні умови та обмеження.
З матеріалів справи вбачається, що позивач, як замовник за договором на розробку проектно-кошторисної документації не вчинив заходів щодо своєчасного надання замовнику містобудівних умов та обмежень.
Судом встановлено, що за відсутності у виконавця містобудівних умов та обмежень останній листом від 04.02.2019 №01/1-169э, звертався до Військово-цивільної адміністрації м.Торецька Донецької області «Щодо запиту містобудівних умов та обмежень по об'єкту «Реконструкція каналізаційних очисних споруд м.Торецьк».
Листом Військово-цивільної адміністрації м.Торецька Донецької від 07.05.2019 №105/41 було повідомлено виконавця про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень, з посиланням на обставини того, що відповідні документи у встановленому законодавством порядку надаються за заявою замовника.
Тобто, відмова була надана майже через 3 місяці після звернення відповідача - виконавця з запитом на отримання інформації.
За вказаних обставин, виконавець з метою отримання містобудівних умов та обмежень, необхідних для проектування, звернувся до Департаменту екології та природних ресурсів Донецької обласної державної адміністрації, КП «Компанія «Вода Донбасу» та Торецького ВУВКГ листом від 13.05.2019 №01/1-762э, в якому просив замовника вчинити певні дії з отримання містобудівних умов та обмежень, а КП «Компанія «Вода Донбасу» - надати копію документу, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці.
Згідно відповіді на відзив, позивач звернувся до Центру надання адміністративних послуг м.Торецька, Донецької області з запитом на отримання містобудівних умов та обмежень лише 09.07.2019.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивач не забезпечив своєчасне надання містобудівних умов та обмежень відповідачу для виконання передбачених договором робіт, що призвело до затримки у виконанні договору відповідачем.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що виконавець направив замовнику, лист від 17.12.2018 №01/1-2970э щодо узгодження редакції заяви про наміри та завдання на розроблення матеріалів оцінки впливу навколишнього середовища (далі ОВНС) по об'єкту «Реконструкція каналізаційних очисних споруд м.Торецьк. Копія листа також була спрямована КП «Компанія «Вода Донбасу» та Торецькому ВУВКГ.
В свою чергу, листом від 19.12.2018 №10-1671 КП «Компанія «Вода Донбасу» повідомило замовника та виконавця, що текст заяви про наміри для формування розділу ОВНС та завдання на розроблення матеріалів ОВНС розглянуто та узгоджується.
При цьому, позивач жодної відповіді або заперечень щодо необхідності розроблення та погодження заяви про наміри та завдання на розроблення матеріалів ОВНС не надав.
Також, суд звертає увагу, що розробка та узгодження проектної документації та отримання висновку комплексної державної експертизи об'єкту «Реконструкція каналізаційних очисних споруд м.Торецьк» вимагає вчинення дій передбачених Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» планована діяльність - планована господарська діяльність, що включає будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об'єктів, інше втручання в природне середовище; планована діяльність не включає реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, розширення, перепрофілювання об'єктів, інші втручання в природне середовище, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Згідно частиною першою статті 2 даного Закону Оцінка впливу на довкілля - це процедура, що передбачає: 1) підготовку суб'єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля відповідно до статей 5, 6 та 14 цього Закону; 2) проведення громадського обговорення відповідно до статей 7, 8 та 14 цього Закону; 3) аналіз уповноваженим органом відповідно до статті 9 цього Закону інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб'єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації; 4) надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого пунктом 3 цієї частини; 5) врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності відповідно до статті 11 цього Закону.
Частиною 1 статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» встановлено, що здійснення оцінки впливу на довкілля є обов'язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» суб'єкт господарювання інформує уповноважений територіальний орган про намір провадити плановану діяльність та оцінку її впливу на довкілля шляхом подання повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, у письмовій формі (на паперових носіях) та в електронному вигляді за місцем провадження такої діяльності. Повідомлення може бути подано особисто заявником (його представником), надіслано засобами поштового зв'язку або в електронній формі із застосуванням засобів електронних комунікацій.
Частиною 5 статті 5 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» визначено, що повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, оприлюднюється уповноваженим територіальним органом, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою цієї статті, - уповноваженим центральним органом у порядку та спосіб, визначені статтею 4 цього Закону, протягом трьох робочих днів з дня надходження.
Частиною 7 статті 5 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» визначено, що протягом 20 робочих днів з дня офіційного оприлюднення повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, громадськість може надати уповноваженому територіальному органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою цієї статті, - уповноваженому центральному органу зауваження і пропозиції до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля. У разі отримання зауважень і пропозицій громадськості відповідний уповноважений орган повідомляє про них суб'єкту господарювання та надає йому копії зауважень і пропозицій протягом трьох робочих днів з дня їх отримання.
Згідно ч.6 статті 7 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» громадське обговорення планованої діяльності після подання звіту з оцінки впливу на довкілля починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля та надання громадськості доступу до звіту з оцінки впливу на довкілля для ознайомлення в порядку, визначеному статтею 4 цього Закону, і триває не менше 25 робочих днів і не більше 35 робочих днів. Усі пропозиції та зауваження громадськості, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов'язковому розгляду уповноваженим територіальним органом, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноваженим центральним органом. Пропозиції, надані після встановленого строку, не розглядаються. У разі ненадання зауважень та пропозицій протягом визначеного строку вважається, що зауваження та пропозиції відсутні.
Частини 1-3 статті 9 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» визначають, що уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган видає висновок з оцінки впливу на довкілля, яким виходячи з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, зокрема величини та масштабів такого впливу (площа території та чисельність населення, які можуть зазнати впливу), характеру (у тому числі - транскордонного), інтенсивності і складності, ймовірності, очікуваного початку, тривалості, частоти і невідворотності впливу (включаючи прямий і будь-який опосередкований, побічний, кумулятивний, транскордонний, короткостроковий, середньостроковий та довгостроковий, постійний і тимчасовий, позитивний і негативний впливи), передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення впливу на довкілля, визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження.
Висновок з оцінки впливу на довкілля є обов'язковим для виконання. Екологічні умови провадження планованої діяльності, зазначені у частині п'ятій цієї статті, є обов'язковими. Висновок з оцінки впливу на довкілля враховується при прийнятті рішення про провадження планованої діяльності та може бути підставою для відмови у видачі рішення про провадження планованої діяльності.
При підготовці висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган розглядає та бере до уваги звіт з оцінки впливу на довкілля та звіт про громадське обговорення.
Згідно з частиною 6 статті 9 вказаного Закону висновок з оцінки впливу на довкілля та інші результати оцінки впливу на довкілля протягом п'яти років з дня прийняття рішення про провадження планованої діяльності можуть бути використані для отримання інших документів дозвільного характеру, передбачених законодавством, за умови що вони не передбачають встановлення (затвердження) змін у діяльності, затвердженій (схваленій) рішенням про провадження планованої діяльності або подовження строків її провадження.
Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» звіт з оцінки впливу на довкілля, звіт про громадське обговорення та висновок з оцінки впливу на довкілля подаються суб'єктом господарювання для отримання рішення органу державної влади або органу місцевого самоврядування про провадження планованої діяльності, яке є підставою для початку провадження цієї діяльності, встановлює (затверджує) параметри та умови провадження планованої діяльності і приймається у формі документа дозвільного характеру або іншого акта органу державної влади чи органу місцевого самоврядування у порядку, встановленому законодавством для відповідних рішень.
Отже, процедура виконання вимог, передбачених Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» є досить тривалою, а тому потребує вчинення як замовником проекту так і виконавцем дій в розумні строки з урахуванням граничних строків виконання укладеного між сторонами договору.
Проте, з матеріалів справи не вбачається вчинення замовником дій направлених на виконання вимог, передбачених Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» в розумні строки, оскільки заява на публікацію повідомлення про планову діяльність була подана замовником лише 15.05.2019. При цьому, згідно Додатку №4 до договору в редакції Додаткової угоди №1 від 28.12.2018р. граничний строк для отримання висновку з оцінки впливу на довкілля визначено червень 2019р.
Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що невиконання договору №70 на розробку проектно-кошторисної документації від 07.09.2018 в обумовлені у договорі строки відбулось у зв'язку з простроченням кредитора.
Відповідно до статті 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
Суд враховує, що матеріали справи не містять жодних доводів на спростування вказаного висновку щодо допущеного прострочення кредитора (позивача), яке проявилося у невчиненні своєчасно останнім юридично значимих дій щодо надання відповідачу всієї необхідної документації (вихідних даних) для проектування та не вчинення дій щодо надання відповідних відповідей на запити та погоджень, що унеможливило виконання боржником (відповідачем) робіт за договором до закінчення визначеного строку.
Отже, відповідач не може вважатися таким, що прострочив виконання договірного зобов'язання, оскільки був позбавлений можливості провести весь обсяг та основний комплекс робіт без необхідних вихідних даних та погоджень.
У свою чергу, відсутність можливості завершення підрядних робіт на початковому етапі унеможливило належне виконання робіт в строки визначені договором на наступних етапах.
Відповідно до статті 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
З урахуванням положень частини 4 статті 612 ЦК України прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Згідно з частиною 3 статті 220 ГК України боржник не вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, поки воно не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора.
Таким чином, з огляду на зазначене, а також на те, що роботи не були виконані відповідачем в строк внаслідок несвоєчасного надання вихідних даних, необхідних для виконання робіт з боку позивача, а також не вчинення позивачем дій щодо надання відповідних відповідей та погоджень, суд дійшов висновку про те, що прострочення виконання робіт відбулось не з вини відповідача, а тому позивач не має права на отримання неустойки за порушення відповідачем строків виконання зобов'язання за спірним договором.
Зважаючи на викладене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача за договором на розробку проектно-кошторисної документації №70 від 07.09.2018 пені у розмірі 95680,00грн. та штрафу у розмірі 36400,00грн. не підлягають задоволенню.
Водночас, встановивши обставини настання строку виконання робіт по договору на розробку проектно-кошторисної документації №70 від 07.09.2018 та враховуючи, що роботи по ньому не були завершені та акт виконаних робіт сторони не підписали, що відповідачем не заперечується та не спростовується, беручи до уваги приписи статей 629 ЦК України, 193 ГК України, суд дійшов висновку, про задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідача виконати договір на розробку проектно-кошторисної документації від 07.09.2018 №70, укладений між Департаментом екології та природних ресурсів Донецької обласної державної адміністрації та Акціонерним товариством «Український інститут по проектуванню нафтопереробних і нафтохімічних підприємств «Укрнафтохімпроект» щодо виконання робіт з Розробки проектно-кошторисної документації по об'єкту «Реконструкція каналізаційних очисних споруд м.Торецьк» зазначені у завданні на проектування (Додаток №2), що є невід'ємною частиною договору (код за ДК 021-2015 71242000-6 - «Підготовка проектів та ескізів, оцінювання витрат»), а також пройти комплексу державну експертизу.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно з пунктом третім частини третьої статті 129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
З огляду на вищезазначене, дослідивши умови договору, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.
Відповідно до частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 91, 123, 125, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовну заяву Департаменту екології та природних ресурсів Донецької обласної державної адміністрації, м.Краматорськ, Донецька область до Акціонерного товариства “Український інститут по проектуванню нафтопереробних і нафтохімічних підприємств “Укрнафтохімпроект”, м.Київ про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення штрафних санкцій у розмірі 132080,00грн., задовольнити частково.
Зобов'язати Акціонерне товариство «Український інститут по проектуванню нафтопереробних і нафтохімічних підприємств «Укрнафтохімпроект» (Кудрявський узвіз, буд. 5-Б, м.Київ, 04053; код ЄДРПОУ 21489100) виконати договір на розробку проектно-кошторисної документації від 07.09.2018 №70 укладений між Департаментом екології та природних ресурсів Донецької обласної державної адміністрації та Акціонерним товариством «Український інститут по проектуванню нафтопереробних і нафтохімічних підприємств «Укрнафтохімпроект» щодо виконання робіт з Розробки проектно-кошторисної документації по об'єкту «Реконструкція каналізаційних очисних споруд м.Торецьк» зазначені у завданні на проектування (Додаток №2), що є невід'ємною частиною договору (код за ДК 021-2015 71242000-6 - «Підготовка проектів та ескізів, оцінювання витрат»), а також пройти комплексу державну експертизу.
Стягнути з Акціонерного товариства «Український інститут по проектуванню нафтопереробних і нафтохімічних підприємств «Укрнафтохімпроект» (Кудрявський узвіз, буд. 5-Б, м.Київ, 04053; код ЄДРПОУ 21489100) на користь Департаменту екології та природних ресурсів Донецької обласної державної адміністрації (вул. Богдана Хмельницького, буд. 6, м.Краматорськ, Донецька область, 84313; код ЄДРПОУ 38707906) судовий збір в розмірі 20102,00грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Згідно із статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області.
У судовому засіданні 16.09.2020 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 17.09.2020.
Суддя М.О. Лейба