вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
09.09.2020м. ДніпроСправа № 904/1298/20
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Панни С.П. за участю секретаря судового засідання Полевичек Д.А.
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖИЛИЛЛЕР", с.Лиманка, Овідіопольський район, Одеської області
до Товариство з обмеженою відповідальністю "ВТО УКРЕКСП", м.Дніпро
про стягнення 51 736,91 грн.
Представники:
від позивача: Демченко А.О.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЖИЛИЛЛЕР» звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТО УКРЕКСП», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ТОВ «АТБ- Маркет» про стягнення грошових коштів у розмірі 51736,91 грн., з яких: 39086,62 грн. збитки, 5286,00 грн. штраф, 635,65 грн. 3% річних, 664,46 грн. інфляційні нарахування, 60464,18 грн. пеня, а також судовий збір у розмірі 2 102, 00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору №02/10-18 від 02.10.2018 р. про перевезення вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні та заявки від 19.07.2019 р. на перевезення, в частині запізнення на розвантаження, з не залежних від позивача та третьої особи причин, а також збитками у вигляді не отриманого прибутку, що склались із різниці між ціною товару станом на день запланованого розвантаження та фактичного розвантаження.
Ухвалою суду від 01.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та призначено її до розгляду за правилами спрощеного провадження на 12.05.2020 о 14:30 год..
15.06.2020 відповідачем подано відзив на позовну заяву. У поданому відзиві відповідач зазначає, що з позовними вимогам позивача не згоден у повному обсязі, вважає, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження запізнення транспортного засобу відповідача як на завантаження так і на розвантаження, не надано доказів вини відповідача у запізненні на розвантаження, не надано доказів щодо зміни ціни товару, що перевозився внаслідок запізнення відповідача на розвантаження, не надано доказів на підтвердження неможливості заїзду водія на територію вантажоотримувача - третьої особи у справі як на момент укладання заявки так і під час виконання перевезення, не надано доказів щодо наявності у вантажоотримувача претензій щодо запізнення на розвантаження, а також будь-яких документів щодо зміни ціни на товар.
20.08.2020 позивачем подано відповідь на відзив на позовну заяву в якому позивач зазначив, що укладена між сторонами заявка на перевезення містила дату завантаження та дату розвантаження, й що у вказану у заявці дату розвантаження транспортний засіб розвантажено не було, що свідчить про неналежне виконання перевезення, також позивачем було зазначено, що заборона водію відповідача на доступ на територію всіх РЦ вантажоотримувача - третьої особи у справі обумовлена суб'єктивними причинами, що не залежали ані від замовника ані від вантажоотримувача, внаслідок порушення водієм внутрішньо об'єктового та пропускного режиму та етичного кодексу корпорації ТОВ "АТБ-МАРКЕТ".
31.08.2020 відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив в яких звернуто увагу суду на те, що позивачем проігноровано питання щодо відсутності претензій до перевізника з боку Вантажоотримувача. Позивачем також не було надано жодного документу, який би підтверджував реальні претензії вантажоотримувача ТОВ "АТБ-Маркет" до ТОВ "Джилилер" щодо запізнення на розвантаження, а також щодо зв'язку між запізненням та зміною цін.
04.09.2020 позивачем подано письмові пояснення по справі.
09.09.2020 відповідачем було подано письмові пояснення по справі.
Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, господарський суд, -
02 жовтня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЖИЛИЛЛЕР» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВТО УКРЕКСП» (перевізник) було укладено Договір № 02/10-18 про перевезення вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні (надалі - договір), згідно до якого перевізник надає замовнику послуги перевезення вантажів Замовника автомобільним транспортом по території України та за її межами (п. 1.1. договору). За умовами п. 1.2. договору перевезення здійснюються у відповідності до чинного законодавства України, вимог міжнародних угод та Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, спираючись на підписану сторонами Заявку, яка визначає конкретні умови виконання кожного замовлення.
Згідно п. 2.1. договору Перевезення вантажів здійснюються Перевізником на підставі заявки на перевезення вантажу (далі - Заявка), яка передається Замовником Перевізнику факсимільним зв'язком (електронною поштою), не пізніше 2 (двох) діб, що передують дню перевезення. Також інформація Заявки передається Замовником Перевізнику у письмовому вигляді засобами поштового зв'язку.
Відповідно до п. 2.5. договору після здійснення перевезення, Перевізник надає Замовнику оригінали таких документів: рахунок на оплату послуг, акт-здачі приймання робіт (надання послуг), CMR з підписами та печатками вантажоодержувача про прийняття вантажу, інші супутні документи щодо перевезення вантажу.
Згідно п. 3.1.2. договору Перевізник зобов'язаний Своєчасно надати для завантаження, перевезення і розвантаження відповідні вимогам Замовника ТЗ, технічно справні, укомплектовані та придатні для здійснення перевезень обумовлених в Заявці вантажів по всіх пунктах завантаження і контролю, в узгоджений Сторонами за датою та часом строк, а згідно п. 3.1.6. Доставити наданий вантаж до пункту призначення в строки, визначені відправником, і видати вантажоодержувачу, що вказаний у CMR.
Згідно п. 3.2.2 договору Замовник зобов'язаний Організувати завантаження (розвантаження) ТЗ, його митне оформлення, а також потрібне оформлення усіх необхідних супровідних документів у наступні терміни: при перевезеннях по Україні - 24 години, при перевезеннях у міжнародному сполученні - 48 годин.
Згідно п. 7.3.4 договору Перевізник несе відповідальність за зрив організації перевезення по погодженій заявці за кожну розпочату добу неподання автомобілю, за порушення строків доставки вантажу у розмірі 100 (сто) Євро 00 євроцентів у гривнях за курсом НБУ на день виставлення рахунку за кожну добу.
Згідно п. 10.7 договору, Договір вступає в силу після його підписання і діє до 31.12.2018. Якщо жодна із Сторін за 30 діб до закінчення терміну дії цього договору не заявила письмово про свій намір розірвати цей договір, то його дія продовжується на інший календарний рік.
19.07.2019 між позивачем та відповідачем було укладено Заявку до договору № 02/10-2018 від 02 жовтня 2019, замовник ТОВ «ДЖИЛИЛЛЕР», перевізник ТОВ «ВТО УКРЕКСП», дата та час завантаження: 19.07.2019, дата та час розвантаження: 20.7.2019 з 09.00 год. по 12.00 год., адреса завантаження: м. Одеса, Новомосковська дорога, 21/1, склад, адреса вивантаження: ТОВ "АТБ", Дніпропетровська обл., Дніпровський район, тер. Слобожанської селищної ради, комплекс будівель і споруд, 8, водій ОСОБА_1 , транспортний засіб НОМЕР_1 / НОМЕР_2 (надалі за текстом - заявка).
Згідно до вказаної заявки перевізник зобов'язаний своєчасно надати технічно справний транспортний засіб згідно даної угоди під завантаження; здійснити перевезення вантажу до місця призначення у термін встановлений угодою і здати вантаж вантажоотримувачу по якості та кількості, забезпечити збереження вантажу на весь час перевезення перевізник несе матеріальну відповідальність за кількість товарних місць (ящиків) на завантаженні та розвантаженні та запізнення на завантаження/розвантаження.
В обов'язках замовника у заявці зазначено, що термін завантаження / розвантаження не повинен перевищувати 24 години.
Позивачем для виконання перевезення було оформлено товаротранспортну накладну № 684 від 20.07.2019, але як вбачається з письмових пояснень позивача, зазначення дати 20.07.2019 на товаротранспортній накладній є помилкою, спричиненою людським фактором, оскільки товаротранспортна накладна, як зазначив позивач, була складена саме 19.07.2019.
Матеріали справи містять видаткові накладні на товар, що надавався відповідачу для перевезення, а саме: видаткова накладна № 684 від 19.07.2019 р. на товар "лимон 1 гат", кількість 13028,875 кг на суму 497 963 грн. 60 коп. та видаткову накладну № 684 від 19.07.2019 р. на товар "лимон 1 гат", кількість 13028,875 кг на суму 458 876,98 грн. (а.с. 23-24)
Однак, 19.07.2019 позивачем було оформлено Товаротранспортну накладну № 684 від 20.07.2019 в якій зазначено відомості про вантаж наданий відповідачу для перевезення, яким є: товар "лимон 1 гат", маса бруто 14,2 т, видаткова накладна № 684 та товар "виноград киш миш 1 гат" маса бруто 6,2 т, видаткова накладна № 685 (а.с.21-22).
Представником позивача було підтверджено, що Водію відповідача для виконання перевезення було надано саме видаткову накладну № 684 на товар "лимон 1 гат", маса бруто 14,2 т на загальну ціну 497 963 грн. 60 коп.
У подальшому відбулося розвантаження вантажу вантажоотримувачу - третій особі у справі, про що свідчить підписана ним видаткова накладна № 684 на товар "лимон 1 гат" на загальну суму 497963 грн. 60 коп. без зауважень.
У товаротранспортній накладній № 684 від 20.07.2019 дата та час розвантаження транспортного засобу не зазначені, відмітки про складання будь-яких актів під час розвантаження - відсутні.
Твердження позивача про те, що фактичне розвантаження вантажу відбулося 22.07.2019, оскільки довгий час - 2 доби транспортний засіб відповідача не запускали на територію вантажоотримувача, оскільки водію відповідача ОСОБА_2 було заборонено в'їзд на територію ТОВ "АТБ-МАРКЕТ", внаслідок порушення ОСОБА_2 внутрішньо об'єктового та пропускного режиму та етичного кодексу корпорації ТОВ "АТБ-МАРКЕТ" письмовими доказами не доведено.
Відповідно до приписів ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.
Згідно до п. 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу від 14.10.1997 № 363 (далі - Правила № 363) Основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.
Товарно-транспортну накладну суб'єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім'я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.
Згідно п. 11.3. Правил № 363 Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках.
Згідно до п. 11.7. Правил № 363 Час прибуття (вибуття) автомобіля для завантаження і розвантаження Замовник зобов'язаний зазначати відповідно до пунктів 8.25, 8.26 глави 8 цих Правил.
Згідно до п. 8.25. Правил № 363 час прибуття автомобіля для завантаження встановлюється у пункті вантаження з моменту проставляння в товарно-транспортній накладній відмітки про фактичний час прибуття автомобіля для завантаження, а час прибуття автомобіля для розвантаження - з моменту пред'явлення водієм товарно-транспортної накладної в пункті розвантаження.
З пояснень представника позивача транспортний засіб фактично прибув під розвантаження саме 20.07.2019. Згідно умов укладеного між позивачем та відповідачем договору та заявки, саме замовник - позивач повинен був забезпечити розвантаження транспортного засобу (п. 3.2.2 договору) протягом не більше 24 годин. Оскільки в товаротранспортній накладній № 684 від 20.07.2019 відсутні відмітки щодо дати та часу розвантаження, встановити в яку саме дату та час транспортний засіб було розвантажено фактично неможливо.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. У відповідності зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.(ст.525 ЦК України). Відповідно до ч.3-4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Докази, які б підтверджували вину водія відповідача у запізненні на розвантаження позивачем надано не було. Наданий позивачем лист від 23.07.2019 щодо заборони на доступ на територію РЦ водію ОСОБА_2 від ОСОБА_3 суд до уваги не бере, оскільки він був складений вже після розвантаження, а також не підтверджений жодним складеним відносно водія відповідача ОСОБА_2 документом - актом про порушення внутріоб'єктового та пропускного режиму, етичного кодексу корпорації АТБ тощо.
Згідно до п. 15.1 Правил № 363 у разі зіпсуття або пошкодження вантажу, а також у разі розбіжностей між Перевізником і вантажовідправником (вантажоодержувачем) обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актом, що може бути складений у паперовій або електронній формі, за формою, що наведена в додатку 4 до цих Правил.
Жодна із сторін не має права відмовитись від підписання акта. У разі незгоди зі змістом акта кожна із сторін має право викласти в ньому свою думку в рядку "Особливі відмітки" і засвідчити її підписом. (пункт 15.4. Правил № 363).
Як вже було встановлено матеріалами справи, вищезазначених актів не складалось.
В наданій позивачем копії товаротранспортної накладної № 684 від 20.07.2019 відсутні будь-які записи, щодо складених актів під час розвантаження, що також було підтверджено поясненнями представника позивача, яка зазначила, що під час розвантаження будь-яких актів складено не було.
В обґрунтування зміни ціни на товар, та як наслідок збитків у вигляді не отриманого прибутку, позивачем було надано дві накладні з однаковим номером та датою - № 684 від 19.07.2019, ідентичним зазначенням товару - "лимон 1 гат", але з різними цінами на товар - в одній зазначено ціну - 497 963 грн. 60 коп., в іншій - 458 876 грн. 98 коп.
Представник позивача пояснила, що разом з вантажем водію відповідача було надано видаткову накладну на товар "лимон 1 гат" № 684 від 19.07.2019, з ціною 497 963 грн. 60 коп., а в подальшому між позивачем та вантажоотримувачем - третьою особою у справі було підписано іншу видаткову накладну № 684 від 19.07.2019 з ціною на товар 458 876 грн. 98 коп.
Згідно п. 2.4 до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 24.05.1995 № 88 (надалі за текстом - Положення № 88) видаткова накладна є первинним документом. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно до п. 2.10 Положення № 88 - Записи у первинних документах, облікових регістрах повинні здійснюватися тільки у темному кольорі чорнилом, пастою кулькових ручок, за допомогою електронних засобів оброблення інформації та іншими засобами, які б забезпечили збереження цих записів протягом установленого строку зберігання документів та запобігли внесенню несанкціонованих і непомітних виправлень.
Згідно до п. 2.14. Положення № 88 - відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці первинні документи.
Підпис представника вантажоотримувача у графі "отримав" та штамп вантажоотримувача свідчить про прийняття вантажу вантажоотримувачем за ціною вказаною у видатковій накладній без зауважень. Надана позивачем копія платіжного доручення № 37726 від 05.08.2019 року на суму 458 876 грн. 98 коп. не підтверджує факт зміни ціни на товар, з вини відповідача. Інші докази окрім двох видаткових накладних від 19.07.2019 № 684 на товар "лимон 1 гат" з різними цінами, а також копії платіжного доручення № 37726 від 05.08.2019 на доведення вини відповідача у зміні ціни на товар у матеріалах справи відсутні.
03 серпня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 923/700/17 (ЄДРСРУ № 75770409) вказав, що аналіз норм права дає підстави для висновку, що відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності, негативного результату такої поведінки (збитків), причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, вини правопорушника. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише за наявності передбачених законом умов, сукупність яких утворює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності.
При цьому на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
Відповідно до приписів ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; у разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події; у разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів. (ст. 74 ГПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування; питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (ст. 79 ГПК України).
Враховуючи вищевикладене, видаткові накладні № 684 від 19.07.2019 та копія платіжного доручення № 37726 від 05.08.2019 не є належними, достатніми та достовірними доказами, які підтверджують факт завдання позивачу збитків у вигляді не отриманого прибутку з вини відповідача, у зв'язку із чим, у позовних вимогах необхідно відмовити.
Оскідьки суд дійшов до висновку про відмову в задовленні основної вимоги про стягнення збитків у сумі 39086,62 грн., то нараховані позивачем 5286,00 грн. штрафу, 635,65 грн. 3% річних, 664,46 грн. інфляційних нарахувани та 60464,18 грн. пені також задоволенню не підлягають, оскільки вони є похідними вимогами від основого зобов'язання, у з'язку із чим в їх задоволенні необхідно відмовити.
Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати покласти на позивача.
Керуючись статями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.
Рішення суду може бути оскаржене протягом 20-ти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 17.09.2020
Суддя С.П. Панна