вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
14.09.2020 м. Дніпро Справа № 904/1437/20
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бондарєв Е.М. за участю секретаря судового засідання Найдьонова Є.О.
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкон-статус ЛТД" (49000, м. Дніпро, вул. Новоорловська, буд. 2-Б, кв. 32, код ЄДРПОУ 33248776)
до Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 75, код ЄДРПОУ 26510514)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Танмар ЛТД" (49000, м. Дніпро, вул. Електрична, 4, код ЄДРПОУ 36208610)
про стягнення матеріальних збитків (упущеної вигоди) у сумі 27 000,00 доларів США
Представники:
Від позивача: Гейко В.І., ордер, адвокат
Від відповідача: Гуртовий В.Ю., довіреність, представник
Від третьої особи: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "Юкон-статус ЛТД" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом №б/н від 05.03.2020 про стягнення з Дніпровської міської ради за рахунок коштів місцевого бюджету м. Дніпро шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку у рахунок відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди за перші 6 місяців оренди торговельно-виставочного комплексу з продажу автомобілів (ІІ черга) по пр. Кірова в м. Дніпропетровську у районі будинку №93 за попереднім договором від 24.10.2016 грошову суму у розмірі 27 000,00 доларів США.
Також позивач просить суд судові витрати у вигляді судового збору у сумі 10 080,45 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 30 000,00 грн. покласти на відповідачів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що через бездіяльність Дніпровської міської ради стосовно не поновлення права позивача на користування земельною ділянкою на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва "торговельно-виставочний комплекс з продажу автомобілів (ІІ черга)" та який планувалось добудувати та ввести в експлуатацію строком до 01.04.2018, так з урахуванням того, що об'єкт буде зданий в експлуатацію у визначені терміни, позивач уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю "Танмар ЛТД" попередній договорі оренди зазначеного об'єкту. Відповідно до умов попереднього договору кінцевим строком укладання основного договору є 10.06.2018, строк оренди - 35 місяців, орендна плата на місяць еквівалентна 4 500 доларів США за один місяць оренди. Тому, у зв'язку із довготривалим не поновленням позивачу права користування земельною ділянкою, він втратив можливість укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю "Танмар ЛТД" основний договір з вини відповідача, у зв'язку з чим позивачу було завдано збитків, які полягають у втраченій вигоді.
Ухвалою суду від 17.03.2020 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу протягом 5 днів з дня вручення цієї ухвали суду про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви, а саме надати до суду докази сплати судового збору у сумі 121,45 грн.
До суду 03.04.2020 надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви.
Позивач у позовні заяві визначив Товариство з обмеженою відповідальністю "Танмар ЛТД" як третю особу, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/1437/20 за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи у підготовче засідання на 07.05.2020 о 10:00 год. Разом із тим було залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Танмар ЛТД".
Ухвалою суду від 07.05.2020 відкладено підготовче засідання на 26.05.2020 о 09:30 год.
До суду 15.05.2020 надійшли пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю "Танмар ЛТД" в яких останній зазначає, що у повному обсязі підтримує позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкон-статус ЛТД" у цій справі, визнає усі обставини, на які посилається позивач в позовній заяві та погоджується з правовою оцінкою, наданою цим обставинам позивачем. Також третя особа просить суд справу розглянути без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Танмар ЛТД" та повідомила, що орієнтований (попередній) розрахунок суми витрат Товариства з обмеженою відповідальністю "Танмар ЛТД" на професійну правничу допомогу - 8 500,00 грн.
У судовому засіданні 26.05.2020 підготовче засідання відкладено на 18.06.2020 о 10:00 год.
До суду 28.05.2020 надійшов відзив відповідача-2 яким останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі на підставі наступного. Позовна заява не містить вимог до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області. Відповідач-2 підкреслює, що спірні правовідносини виникли не з вини Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, а у позовній заяві не зазначено, чим саме Головне управління порушило права позивача. Також відповідач-2 зазначає, що вимоги позивача щодо стягнення упущеної вигоди у сумі 27 000 доларів США, є безпідставною та необґрунтованою, в позовній заяві не викладено обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги, з позовної заяви не зрозуміло, які саме вимоги висуваються до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, не зазначено чим саме Головне управління завдало шкоди позивачу, адже на сьогодні ніяких правовідносин між позивачем та Головним управлінням не існує. Крім того, відповідач-2 вважає необґрунтованою вимогу про стягнення витрат на правову допомогу саме у сумі 30 000,00 грн. оскільки не надано в підтвердження сплати послуг з надання правової допомоги жодного доказу - відповідного договору про надання правової допомоги та квитанцій про понесені витрати.
До суду 16.06.2020 надійшов відзив відповідача-1 яким останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог оскільки позивачем не обґрунтовано та не доведено наявність у діях Дніпровської міської ради повного складу цивільного правопорушення, як необхідної умови для стягнення збитків. Відповідач-1 вважає, що в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, зважаючи на їхній зміст та юридичну природу, Дніпровська міська рада не порушує права Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкон-статус ЛТД".
На електрону пошту суду 18.06.2020 надійшло клопотання відповідача-2 про відкладення розгляду справи на іншу дату посилаючись на постанову Кабінету міністрів України від 11.03.2020 №211 якою на усій території України установлено карантин.
Підготовче засідання 18.06.2020 відкладено на 07.07.2020 о 12:30 год.
До суду 18.06.2020 надійшла відповідь позивача на відзив де вказує, що основними доводами Дніпровської міської ради є лише наступне: попередній договір укладений між ТОВ "Юкон Статус ЛТД" та ТОВ "Танмар ЛТД" є припиненим, оскільки основний договір не укладений протягом строку, встановленого попереднім договором, а саме 10.06.2018; позивачем не обґрунтовано та не доведено наявність у діях Дніпровської міської ради повного складу цивільного правопорушення, як необхідної умови ля стягнення збитків; Дніпровська міська раді не порушувала права ТОВ "Юуон Статус ЛТД". Позивач відхиляє усі наведені у відзиві відповідача заперечення проти позову, бо вони не спростовують доводів позивача, стверджень та аргументів стосовно суті позовних вимог. Зазначення у відзиві лише вищезазначених слів та словосполучень (без будь-яких належних доказів у їх підтвердження) про те, що позивачем не обґрунтовано та не доведено наявність у діях Дніпровської міської ради повного складу цивільного правопорушення, як необхідної умови для стягнення збитків; і на те, що Дніпровська міська рада не порушувала права ТОВ "Юкон Статус ЛТД" не є достатнім для обґрунтованого спростування доводів та доказів позивача, та, відповідно, для відмови у задоволенні позову ТОВ "Юкон Статус ЛТД".
Позивач стверджує, що вина відповідача-1 у скоєнні цивільного правопорушення позивачем доведена належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, які зазначені в позовній заяві. Хоча на думку позивача і не обов'язковим доведення вини відповідача-1 відповідно до ст. 1173 Цивільного кодексу України. З огляду на зазначене позивача вказує, що обґрунтовано вбачається, що усі доводи, аргументи та заперечення відповідача, наведені у відзиві на позов, жодним чином не спростовують доводів та аргументів позивача стосовно суті позовних вимог.
До суду 23.06.2020 надійшла заява позивача про залишення без розгляду позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкон-статус ЛТД" до відповідача-2 Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про стягнення матеріальних збитків (упущеної вигоди) у сумі 27 000,00 доларів США.
На електрону пошту суду 01.07.2020 надійшло клопотання відповідача-2 про відкладення розгляду справи на іншу дату посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 якою на усій території України установлено карантин.
Розглянувши подану заяву позивача про залишення без розгляду, суд дійшов висновку про необхідність її задоволення з огляду на наступне.
Предметом позовних вимог у справі є стягнення з Дніпровської міської ради за рахунок коштів місцевого бюджету м. Дніпро шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку у рахунок відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди за перші 6 місяців оренди торговельно-виставочного комплексу з продажу автомобілів (ІІ черга) по пр. Кірова в м. Дніпропетровську у районі будинку №93 за попереднім договором від 24.10.2016 грошову суму у розмірі 27 000,00 доларів США.
Ухвалою суду від 07.07.2020 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкон-статус ЛТД" про залишення без розгляду позову до відповідача-2 Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про стягнення матеріальних збитків (упущеної вигоди) у сумі 27 000,00 доларів США задоволено, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкон-статус ЛТД" до відповідача-2 Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про стягнення матеріальних збитків (упущеної вигоди) у сумі 27 000,00 доларів США залишено без розгляду, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні на 27.08.2020 о 10:00год.
У судовому засіданні 27.08.2020 оголошувалась перерва до 10.09.2020 о 09:30 год.
До суду 10.09.2020 представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи на 14.10.2020 оскільки у судовому засіданні бажає прийняти участь директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкон-статус ЛТД" Довгаль О.С., який хоче повідомити суду суттєві обставини по справі, але наразі він перебуває за межами міста і не має можливості прийняти участь у судовому засіданні. Також представник позивача просить суд врахувати, що представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкон-статус ЛТД" адвокат Гейко В.І. з 17.09.2020 по 05.10.2020 буде перебувати у відпустці поза межами Дніпропетровської області.
У судовому засіданні 10.09.2020 розгляд справи відкладено на 14.09.2020 о 11:30 год.
В порядку ст. 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 14.09.2020 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд
Рішенням Дніпропетровської міськради (далі - відповідач) №427/31 від 30.11.2005 Товариству з обмеженою відповідальністю "Юкон-статус ЛТД" (далі - позивач) передано в оренду земельну ділянку площею 0,1153га (кадастровий номер 1210100000:06:015:0148) строком на 2 роки для будівництва торговельно-виставочного комплексу з продажу автомобілів (II черга) по пр. Кірова в м. Дніпропетровську у районі будинку №93.
На виконання вказаного рішення між відповідачем та позивачем 12.01.2006 укладено та нотаріально посвідчено договір оренди землі, державна реєстрація договору від 12.01.2006 здійснена державним реєстратором 26.01.2006 №040610400096, термін дії договору 2 роки.
Рішенням №2083 від 10.07.2008 виконавчий комітет Дніпропетровської міськради погодив проект рішення міськради "Про продовження ТОВ "Юкон-статус ЛТД" строку користування земельною ділянкою по пр. Кірова в районі будинку №93 (II черга)" та виніс питання на розгляд міськради, однак остання цього питання не розглянула.
З відповіді заступника директора Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради від 14.07.2011 за №7/7-913 вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Юкон-статус ЛТД" відповідно до порядку оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки в повному обсязі надано всі необхідні матеріали щодо підготовки проекту рішення про поновлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Юкон-статус ЛТД" права користування земельною ділянкою по проспекту Кірова в районі будинку №93 (Кіровський район) площею 0,1153 га (кадастровий номер 1210100000:06:015:0148) для завершення будівництва торгівельно-виставкового комплексу з продажу автомобілів (II черги).
Постановою Бабушкінського районного суду М.Дніпропетровська від 05.07.2012 у справі №403/835/12 (а.с. 16, 17) визнано протиправною бездіяльність Дніпропетровської міської ради щодо не вирішення питання про поновлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Юкон-статус ЛТД" права користування земельною ділянкою та зобов'язано Дніпропетровську міську раду на найближчому пленарному засіданні (сесії) розглянути питання стосовно поновлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Юкон-статус ЛТД" права користування земельною ділянкою, площею 0,1153 га, по просп. Кірова в районі буд. № 93 (Кіровський район) (кадастровий номер 1210100000:06:015:0148) для завершення будівництва торгівельно-виставочного комплексу з продажу автомобілів (II черга) та прийняти за результатами розгляду рішення.
Рішенням Дніпропетровської міськради від 27.02.2013 №136/32 (а.с. 19) відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Юкон-статус ЛТД" у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, та поновленні права користування земельною ділянкою, площею 0,1153 га (кадастровий номер 1210100000:06:015:0148) по просп. Кірова в районі буд. №93 (Кіровський район) для завершення будівництва торгівельно-виставкового комплексу з продажу автомобілів (ІІ черга).
23 березня 2016 року по справі №904/200/16 Господарським судом Дніпропетровської області прийнято рішення, залишене без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.10.2016, яким визнано незаконним в повному обсязі рішення Дніпропетровської міської ради від 27.02.2013 №136/32 "Про відмову ТОВ "Юкон-статус ЛТД", код ЄДРПОУ 33248776. в поновленні права користування земельною ділянкою, по просп. Кірова у районі буд. № 93 (Кіровський район) для завершення будівництва торговельно-виставочного комплексу з продажу автомобілів (II черга)" та зобов'язано Дніпропетровську міську раду на найближчому пленарному засіданні (сесії) повторно розглянути питання стосовно затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку та про поновлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Юкон-статус ЛТД" права користування земельною ділянкою, площею 0,1153 га (кадастровий номер 1210100000:06:015:0148), по просп. Кірова у районі буд. №93 (Кіровський район) для завершення будівництва торговельно-виставочного комплексу з продажу автомобілів (II черга).
22 листопада 2018 року по справі №904/4413/18 Господарським судом Дніпропетровської області прийнято рішення, залишене без змін постановами Центрального апеляційного господарського суду від 25.03.2019 та Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.07.2019, яким визнано протиправними дії та бездіяльність Дніпровської міської ради щодо неприйняття на XXXI черговій сесії міської ради 25.04.2018 рішення за результатами розгляду проекту департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради "Про поновлення права користування земельною ділянкою по просп. Олександра Поля у районі буд. №93 (Центральний (Кіровський) район ТОВ "ЮКОН-СТАТУС ЛТД", код ЄДРПОУ 33248776, для завершення будівництва торговельно-виставочного комплексу з продажу автомобілів (II черга)" про поновлення права користування земельною ділянкою площею 0,1153 га (кадастровий номер 1210100000:06:015:0148) та зобов'язано Дніпровську міську раду на найближчому пленарному засіданні (сесії) повторно розглянути проект департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради "Про поновлення права користування земельною ділянкою по просп. Олександра Поля у районі буд. №93 (Центральний (Кіровський) район ТОВ "ЮКОН-СТАТУС ЛТД", код ЄДРПОУ 33248776, для завершення будівництва торговельно-виставочного комплексу з продажу автомобілів (II черга)".
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, обставини, встановлені рішенням суду в справах №403/835/12, №904/200/16 та №904/4413/18, що набрали законної сили, не доказуються при розгляді цієї справи.
Після набрання 18.10.2016 рішенням Господарського суду Дніпропетровської області по справі № 904/200/16 від 23.03.2016 законної сили Товариство з обмеженою відповідальністю "Юкон-статус ЛТД" (далі - позивач, власник) 24.10.2016 уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю "Танмар ЛТД" (далі - третя особа, клієнт) попередній договір (а.с. 28 - 31) відповідно до п.1.1 якого власник зобов'язався укласти (підписати) з клієнтом, а клієнт зобов'язується укласти (підписати) з власником в майбутньому, але в будь-якому разі упродовж 10 днів після державної реєстрації права власності на нерухоме майно власником і не пізніше 10.06.2018 договір оренди торговельно-виставочного комплексу з продажу автомобілів (ІІ черга) по пр. Кірова в м. Дніпропетровську у районі будинку №93 (далі - об'єкт) (далі - договір оренди, основний договір) в редакції та на умовах викладених попередньому договорі.
Згідно з пунктом 1.8. попереднього договору якщо одна із сторін ухилятиметься від укладання основного договору, то друга сторона має право звернутися до суду з вимогою про примушення укласти основний договір.
Також у пункті 1.9. попереднього договору зазначено, що сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладання основного договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки.
Відповідно до умов попереднього договору кінцевим строком укладення основного договору була дата не пізніше 10.06.2018, строк оренди - 35 місяців, орендна плата на місяць - грошова сума в гривнях, що еквівалентна 4 500 доларів США за один місяць оренди у перерахунку за офіційним курсом Національного банку України.
Позивач посилаючись на те, що внаслідок безпідставного довготривалого не поновленням Товариству з обмеженою відповідальністю "Юкон-статус ЛТД" Дніпровською міською радою права користування земельною ділянкою та не укладання договору оренди землі Дніпровською міською радою Товариство з обмеженою відповідальністю "Юкон-статус ЛТД" з об'єктивних поважних причин не змогло укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю "Танмар ЛТД" до 10 червня 2018 року основний договір оренди торговельного комплексу.
Позивач стверджує, що у разі укладення основного договору оренди Товариство з обмеженою відповідальністю "Юкон-статус ЛТД" реально отримало б дохід у розмірі: 35 місяців х 4500 доларів США = 157 500,00 доларів США.
Позивач зазначає, що отримавши спочатку рішення органу публічної влади - Рішенням Дніпропетровської міськради №427/31 від 30.11.2005 про передачу в оренду строком на два роки земельної ділянки площею 0,1153га (кадастровий номер 1210100000:06:015:0148) по пр. Кірова в м. Дніпропетровську у районі будинку №93 для будівництва торговельно-виставочного комплексу з продажу автомобілів (II черга), а потім рішення суду, яким визнано незаконним рішення про відмову в поновленні права користування землею та зобов'язано Дніпропетровську міську раду на найближчому пленарному засіданні(сесії) повторно розглянути питання стосовно затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку та про поновлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Юкон-статус ЛТД", код ЄДРПОУ 33248776, права користування земельною ділянкою, площею 0,1153 га (кадастровий номер 1210100000:06:015:0148), по просп. Кірова у районі буд. №93 (Кіровський район) для завершення будівництва торговельно-виставочного комплексу з продажу автомобілів (ІІ черга), позивач мав право законно та обґрунтовано очікувати на набуття майнового права (права користування земельною ділянкою), тобто права власності в значенні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав та основних свобод людини 1950 року, бо позивачем на виконання вищезазначеного рішення були вчинено усі необхідні дії та отримані усі необхідні висновки, погодження та розроблено проект відведення вищезазначеної земельної ділянки.
Таким чином, позивач зазначає, що доходи, які він міг би реально одержати за звичайних обставин не за увесь час оренди за попереднім договором, а його частина - за 6-шість місяців оренди, якби його право не було порушене (упущена вигода) становить 27 000,00 доларів США (4500 доларів США х 6 місяців = 27000 доларів США), що є причиною звернення з позовом до суду.
До предмету доказування у даній справі належить, зокрема, встановлення факту порушення права позивача у вигляді легітимних очікувань щодо одержання доходу у вигляді орендної плати за попереднім договором за 6 місяців оренди, на підставі чого останнім заявлено вимогу про стягнення упущеної вигоди внаслідок протиправної бездіяльності відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно з частиною третьою статті 626 Цивільного кодексу України договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини першої статті 635 Цивільного кодексу України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 635 Цивільного кодексу України зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.
Як вбачається з матеріалів справи попередній договір укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юкон Статус ЛТД" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Танмар ЛТД" є припиненим, оскільки основний договір не укладений протягом строку, встановленого попереднім договором, а саме 10.06.2018.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пунктом 4 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до частин 1, 2 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.
Згідно з частинами 1, 2 статті 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.
У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Частиною 1 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: - вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; - додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; - неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; - матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом. Законом щодо окремих видів господарських зобов'язань може бути встановлено обмежену відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань. При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків. Виходячи з конкретних обставин, суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ціни на день винесення рішення суду.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Згідно зі статтею 172 Цивільного кодексу України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов'язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
У частині 1 та 2 статті 1167 Цивільного кодексу України зазначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Крім того, відповідно до статті 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його (порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права іінтересу.
Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача і вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
Таким чином, на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
Суб'єктом права вимоги (потерпілим) у зазначеному зобов'язанні може бути будь-яка особа, якій заподіяно шкоду. Носієм обов'язку відшкодувати шкоду, в свою чергу, можуть виступати: безпосередній заподіювач шкоди та інші особи (незавдавачі шкоди), на яких законом покладено обов'язок із відшкодування шкоди.
Вимагаючи відшкодування збитків у виді упущеної вигоди, особа повинна довести, що за звичайних обставин вона мала реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу. При цьому важливим елементом доказування наявності неодержаних доходів (упущеної вигоди) є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої особи. Слід довести, що протиправна поведінка, дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - наслідком такої протиправної поведінки.
Відповідно до частини 1 статті 142 Господарського кодексу України прибуток (доход) суб'єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб'єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.
Неодержаний дохід (упущена вигода) - це розрахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується.
Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов'язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання (вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 09.12.2014 у справі № 5023/4983/12).
Відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотним наслідком порушення боржником зобов'язання чи завдання шкоди. Такі збитки є прямими. Збитки, настання яких можливо було уникнути, які не мають прямого причинно-наслідкового зв'язку є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню.
Збитки мають реальний характер та у разі, якщо сторона, яка вважає, що її права були порушені та нею понесені збитки, повинна довести як розмір збитків, так і факт їх понесення.
Вимагаючи відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, позивач повинен довести, що за звичайних обставин він мав реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу; при цьому протиправні дії відповідача є причиною, а збитки, які виникли, - наслідком такої протиправної поведінки.
Для прийняття рішення про повне відшкодування упущеної вигоди протиправні дії відповідача мають бути єдиною і достатньою причиною неотримання позивачем доходу, на одержання якого позивач мав реальні підстави розраховувати.
Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання прибутку ще не є підставою для його стягнення (правова позиція викладена Вищим господарським судом України у постанові № 33/230-07 від 20.03.2008 ).
Враховуючи те, що відповідач не є стороною договору оренди майнового комплексу та неможливо констатувати, що ціна договору влаштовувало відповідача.
Проте, позивачем не доведено допустимими доказами співрозмірність та розумність ціни зазначеної у договорі оренди. Позивачем не обґрунтовано суму позову. Бажання отримати орендну плату не може бути прийнято судом як дійсний та беззаперечний доказ отримання суми зазначеної позивачем. Чому саме таку суму, а не більше чи менше повинна бути оренда нерухомості яку в майбутньому міг використати орендар.
Твердження позивача про те, що якби відповідач прийняв рішення надати позивачу земельну ділянку в користування, то його б дохід мав би дорівнювати доходу за 6-шість місяців оренди - 27 000,00 доларів США , є лише припущенням.
Сума збитків, яку позивач просить стягнути, обґрунтовується умовним припущенням про можливість отримання доходу позивачем, тоді як теоретична можливість одержання доходів не може бути підставою для стягнення збитків чи майнової шкоди. До матеріалів справи позивачем не надано доказів того, що неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові ВГСУ №910/24267/14 від 23.09.2015 року.
Враховуючи вищевикладене, та те, що заявлена сума витрат не має необхідних ознак збитків відповідно до приписів чинного законодавства, а факт їх наявності та розмір не знаходяться у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку зі спірними правовідносинами сторін, недоведеність позивачем їх розміру, наявність лише теоретичного обґрунтування стягнення, недоведеність обставин, які б підтверджували заподіяння йому відповідачем як матеріальної шкоди, суд дійшов висновку про відмову у позові.
В силу положень частин першої та другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частинами 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 191, 231, 233, 238, 240, 241, 326 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
Відмовити в позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкон-статус ЛТД" до Дніпровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Танмар ЛТД" про стягнення матеріальних збитків (упущеної вигоди) у сумі 27 000,00 доларів США.
Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення - 17.09.2020.
Суддя Е.М. Бондарєв