Справа № 472/697/20
Провадження №2/472/315/20
"07" вересня 2020 р. смт. Веселинове
Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді Кучерявенко С.С.,
за участю секретаря Чорної О.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №1 смт. Веселинове цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
08 липня 2020 року до Веселинівського районного суду надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Позов обгрунтовує тим, що вона є власником будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
В зазначеному будинку також зареєстрований її колишній чоловік ОСОБА_2 , який з 1 квітня 2019 року там не проживає. Особисті речі відповідача в домоволодінні відсутні, щодо сплати комунальних послуг або підтримання житла в належному стані останній участі не приймає.
Реєстрація відповідача порушує її права як власника будинку розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, в зв'язку з чим просить суд визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги в тому ж обсязі і з тих же підстав та просить їх задовольнити, проти винесенння заочного рішення не заперечувала.
В судові засідання 13 .08.2020 року, 07.09.2020 року відповідач ОСОБА_2 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом розміщення оголошення на офіційній веб-сторінці суду.
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місце знаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини неявки в судове засідання, відзиву на позовну заяву не подав і представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи, суд вважає за можливе та доцільне розглядати справу в заочному порядку на підставі наявних у справі доказів.
Суд, заслухавши позивача, свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором дарування, посвідченого державним нотаріусом Веселинівської державної нотаріальної контори 14. 08.2003 року, зареєстрованого в реєстрі за № 746; Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 1522644 виданого виданого Веселинівською філією Миколаївського міжміського бюро технічної інвентиразації 19.09.2003 року та технічним паспортом на садибний (індивідуальний) житловий будинок, виготовлений 15.07.2003 року.
В зазначеному будинку зареєстрований колишній чоловік позивачки- ОСОБА_2 , однак не проживає в даному будинку з 1 квітня 2019 року, що підтверджується довідками Миколаївської сільської ради №208 від 18.04.2019 року, № 453 від 18.07.2019 року, № 660 від 21.10. 2019 року, № 17 від 13.01.2020 року, № 176 від 24.04.2020 року; Актом обстеження матеріально-побутових умов № 23 від 01.04.2019 року; Актом обстеження матеріально-побутових умов від 28.04.2020 року, згідно якого, в ході остеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_1 , було встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований, але не проживає в АДРЕСА_1 з 1 квітня 2019 року, вибув в іншу місцевість без зняття з реєстрації.
05 червня 2019 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було розірвано шлюб, що підтверджується рішенням Веселинівського районного суду Миколаївської області від 05.06.2019 року, справа № 472/596/19, яке набрало законної сили 06.07.2019 року.
Свідок ОСОБА_3 суду показала, що після розірвання шлюбу, а саме з квітня 2019 року, відповідач ОСОБА_2 не проживає в житловому будинку ОСОБА_1 . Особистих речей відповідача у будинку немає.
Свідок ОСОБА_4 суду показала, що товаришувала з сім'єю позивачки, яка в 2019 році розірвала шлюб з відповідачем ОСОБА_2 . На сьогоднішній день ОСОБА_1 проживає в житловому будинку по АДРЕСА_1 з сином ОСОБА_5 та батьком ОСОБА_6 . Відповідач з квітня місяця 2019 року у вказаному житловому будинку не проживає.
Докази, які б свідчили про наявність поважних причин не проживання відповідача в житловому приміщенні позивача у матеріалах справи відсутні.
Суд вважає, що реєстрація відповідача у житловому будинку позивача перешкоджає останній вільно володіти та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд.
Частиною 1 ст. 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності або обмежений у його здійсненні.
Згідно з ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ст. ст. 71 та 72 ЖК України особа може бути визнана такою, що втратила право користування житловим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад шість місяців, без поважних на те причин.
Згідно з ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи може здійснюватись, зокрема, на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Враховуючи те, що відповідач ОСОБА_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , добровільно залишив даний будинок та не проживає в ньому більше одного року, без поважних на те причин та у нього відсутні договірні відносини щодо користування житлом з власником будинку, суд вважає за необхідне задовольнити позовну заяву та визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 14, 19, 77, 78, 81, 141, 223, 259, 263-265, 280, 282, 284 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , таким, що втратив право користуватися житловим приміщенням, зокрема - житловим будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення (або з дати складення повного заочного рішення суду).
Учасник справи, якому заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення (або в день складення повного заочного рішення суду), має право на поновлення пропущеного строку, на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги через Веселинівський районний суд Миколаївської області до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення, а в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення - після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Повний текст заочного рішення складено 07 вересня 2020 року.
Суддя Веселинівського районного суду
Миколаївської області С.С. Кучерявенко