Справа № 456/2020/20
Провадження № 1-кп/456/382/2020
іменем України
16 вересня 2020 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрий кримінальне провадження щодо обвинуваченого
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Стрия Львівської області, українця, громадянина України, із середньо освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий: вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 15.11.2016 за ч.2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі, згідно ст. 89 КК України судимість не погашена,
за ч. 2 ст. 185 КК України,
ОСОБА_4 29.03.2020 близько 14:00 год., перебуваючи біля входу в магазин «АТБ-маркет», що за адресою: м. Стрий, вул. Шевченка, 72, побачив велосипед, не пристебнутий до турнікету і в цей час у нього виник умисел на вчинення крадіжки. В подальшому, ОСОБА_4 реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на протиправне заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, переконавшись, що його дій ніхто не бачить, повторно, таємно викрав велосипед гірського типу з написом «Компані», сіро-оранжевого кольору, який знаходився біля металевого турнікету, вартістю 2000,00 грн., який належить ОСОБА_5 . Після чого ОСОБА_4 , з викраденим майном покинув місце події і розпорядився ним на власний розсуд. Внаслідок вчиненого кримінального правопорушення ОСОБА_4 завдав матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_5 на загальну суму 2000,00 грн.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 185 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у інкримінованому йому злочині визнав повністю, детально розповів про мотиви та обставини вчинення злочину, вказав, що дійсно 29.03.2020 близько 14:00 год., біля входу в магазин «АТБ-маркет», що за адресою: м. Стрий, вул. Шевченка, 72, побачив і викрав велосипед гірського типу з написом «Компані».
Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, однак 17.06.2020 подав на адресу суду заяву, в якій просить розглядати справу без його участі та зазначив, що претензій матеріального характеру у нього немає, у вирішенні питання про призначення міри покарання обвинуваченому, поклакається на розсуд суду.
Суд з'ясував, що обставини справи ніким із учасників судового провадження не оспорюються і кожен з них правильно розуміє зміст цих обставин. Суд також впевнився у добровільності їх позиції та роз'яснив процесуальні наслідки зазначених дій, передбачені ч.2 ст. 394 КПК України. З урахуванням думки всіх учасників процесу, на підставі ч.3 ст.349 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються і судовий розгляд було обмежено допитом обвинуваченого та дослідженням документів, що стосуються його особи.
Оскільки обвинувачений визнає свою вину повністю, погоджується з кваліфікацією вчиненого ним діяння, а прокурор не висловлює жодних заперечень щодо встановлених обставин, які надані на підтвердження винуватості обвинуваченого, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 доведена повністю і кваліфікує його дії за ч.2 ст. 185 КК України.
Таким чином суд вважає доведеним:
факт вчинення ОСОБА_4 таємного викрадення чужого майна (крадіжку), вчиненого повторно, тобто вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України.
При призначенні покарання суд враховує, як обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю злочину та відсутність обтяжуючих обставин.
Відповідно до ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд враховує вимоги п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 (із змінами та доповненнями), згідно яких призначаючи покарання у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватись вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд, враховуючи, що злочин вчинений ОСОБА_4 згідно ст.12 КК України є нетяжким, характер та ступінь суспільної небезпеки вказаного злочину, спосіб його вчинення, мету та мотив вказаного діяння, а також те, що обвинувачений визнав себе повністю винним у вчиненні злочину, розкаюється у вчиненому, а також обставини, що пом'якшують покарання, якими на думку суду, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, відсутність обтяжуючих обставин, характеризуючі дані, той факт, що обвинувачений раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності та приходить до висновку, що ОСОБА_4 слід призначити покарання, передбачене санкцією ч.2 ст. 185 КК України, у виді арешту.
Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався.
Цивільний позов у справі не заявлено.
Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати відсутні.
Керуючись ст.ст. 368-371, 373- 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винним у пред'явленому обвинуваченні за ч.2 ст. 185 КК України, й призначити йому покарання у виді 3 /трьох/ місяців арешту.
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Речові докази: диск DVD-R «Омега», 4,7GB з відеофайлами камер зовнішнього спостереження залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржено сторонами до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Стрийський міськрайонний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1