Справа № 201/4096/20
Провадження № 2-а/201/124/2020
15 вересня 2020 року м. Дніпро
Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Демидова С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Дніпровської міської ради про визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення незаконно та її скасування,-
До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 05 травня 2020 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Дніпровської міської ради про визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення незаконно та її скасування.
В обґрунтування доводів позову позивач посилається на те, що 27 квітня 2020 року біля вхідних дверей її квартири вона знайшла конверт, у якому була постанова адміністративної комісії при виконавчому комітеті Дніпровської міської ради № 10/604 від 18 березня 2020 року та копія листа щодо розгляду адмінматеріалів на закритому засіданні від 18 березня 2020 року № 400. Постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Дніпровської міської ради № 10/604 від 18 березня 2020 року позивач вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню. Так, розгляд матеріалів було проведено в закритому засіданні без запрошення адмінправопорушників, що порушує її права визначені у ст. 268 КупАП. Крім того, позивач посилається на те, що свідків правопорушення не було, відео чи фотофіксація не велася, пояснення від правопорушника не відбиралися. Також протокол про адміністративне правопорушення чомусь був складений не у день ймовірного правопорушення, а лише 29 січня 2020 року. У протоколі відсутні посилання на відібрання у неповнолітньої пояснень, чи наявність фіскального чеку, сам предмет правопорушення також не вилучався. З урахуванням викладеного позивач просить поновити строк на оскарження постанови № 10/604 про накладення адміністративного стягнення від 18 березня 2020 року; визнати дії відповідача щодо винесення указаної постанови протиправними та визнати незаконною та скасувати постанову № 10/604 про накладення адміністративного стягнення від 18 березня 2020 року відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 156 КУпАП, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП через відсутність події та складу адміністративного правопорушення (а.с.1-4).
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 травня 2020 року указану позовну заяву передано для розгляду судді Демидовій С.О. (а.с.10).
Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06 травня 2020 року позовна заява була залишена без руху з наданням строку для усунення зазначених у ній недоліків (а.с.11-12). У встановлений судом строк недоліки вищевказаної позовної заяви були усунуті позивачем.
Ухвалою судді Демидової С.О. від 26 травня 2020 року було відкрито провадження у справі за указаною позовною заявою (а.с.17-18).
Від представника відповідача у наданий судом строк відзив на позовну заяву не надійшов.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 29 січня 2020 року інспектором Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області складений протокол АПР18 № 457720 відносно ОСОБА_1 , відповідно до якого остання 28 січня 2020 року близько 15 год. 15 хв., знаходячись на своєму робочому місці у магазині «Вина мира» за адресою: АДРЕСА_1 , здійснила продаж вина ігристого «Фраголіно», об'ємом 0, 75 л., містк. Спирту 7,5% за ціною 119, 95 (чек додається) неповнолітній особі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 156 КУпАП «Порушення правил торгівлі пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами» (а.с.7).
Матеріали справи про адміністративне правопорушення були направлені до адміністративної комісії виконавчого комітету Дніпровської міської ради для розгляду та прийняття рішення згідно чинного законодавства.
Адміністративною комісією виконавчого комітету Дніпровської міської ради 18 березня 2020 року на підставі протоколу АПР18 № 457720 від 29 січня 2020 року про адміністративне правопорушення, прийнято постанову № 10/604, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП та накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн.(а.с. 5).
Не погодившись з обґрунтованістю прийняття вказаної постанови, позивач звернулася до суду з метою захисту порушених прав.
Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
У відповідності до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об'єктивне встановлення обставин справи, вирішення її у точній відповідності до закону.
Згідно із ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, є лише одним із можливих видів доказів наряду зокрема і з протоколом про адміністративне правопорушення.
У частині 1 ст. 268 цього Кодексу визначено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до Положення про адміністративну комісію підставою для розгляду Адміністративною комісією справи є протокол про адміністративне правопорушення, складений у встановленому порядку уповноваженою на те посадовою особою, іншими особами відповідно до Кодексу про адміністративні правопорушення.
Справа розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справа може розглядатися лише у випадках, коли є дані про своєчасне сповіщення особи про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
При дослідженні протоколу про адміністративне правопорушення АПР18 № 457720, складений відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 156 КУпАП, встановлено, що був зафіксований факт продажу вина ігристого «Фраголіно» неповнолітній особі, однак проданий алкогольний напій не вилучався, доказів на підтвердження здійснення продажу відповідачем надано не було. Свідків правопорушення також не було. Також пояснення неповнолітньої ОСОБА_2 , якщо вони були відібрані, до суду не надано.
Отже, факт фіксування продажу напою неповнолітньому працівниками поліції не здійснювався.
Відповідно до вимог ст. 293 КУпАП і роз'яснень, викладених в п. 7 Постанови пленуму Верховного Суду України № 6 від 24 червня 1988 року «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення» зі змінами та доповненнями, орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови. Суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом'якшуючі обставини, майновий стан винного, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. А згідно із ч. 2 даної статті ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 90 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відтак, суд дійшов висновку, про недоведеність продажу алкогольного напою неповнолітній особі у зв'язку з відсутністю фіксування такого продажу.
Беручи до уваги положення Конституції України про те, що обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях і всі сумніви щодо недоведеності вини особи тлумачяться на її користь, суд вважає, що відповідачем не проведено всебічного, повного та об'єктивного дослідження та зібрання фактичних даних у справі, а наявність протоколу про адміністративне правопорушення не дає підстав для висновку про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП.
Згідно із статтею 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Оскільки в суді не доведено факту скоєння адміністративного правопорушення та є беззаперечною підставою для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, суд дійшов до висновку щодо задоволення позовних вимог в частині скасування спірної постанови та закриття справи про адміністративне право рушення на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
При цьому, суд вважає це достатнім захистом прав обох сторін по справі в розумінні принципу рівності перед законом та пропорційності.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня2006 року).
Крім того, на підставі ст. 139 КАС України у зв'язку з частковим задоволенням позову з відповідача слід стягнути на користь позивача сплачений останньою судовий збір у розмірі 840,80 грн.
Керуючись ст. 9, 14, 73, 74, 77, 90, 242-246, 286 КАС України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Дніпровської міської ради про визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення незаконно та її скасування задовольнити частково.
Скасувати постанову № 10/604 про накладення адміністративного стягнення від 18 березня 2020 року відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 156 КУпАП, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП через відсутність події та складу адміністративного правопорушення.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп.
Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених статтею 286 КАС України, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя С.О. Демидова