справа№380/5127/20
15 вересня 2020 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гулкевич І.З., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:
Визнати протиправними дії та рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 12.04.2020 про відмову у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з моєї заяви від 03.04.2020 та щодо не зарахування при визначенні розміру довічного грошового утримання судді у відставці до стажу роботи на посаді судді періоду проходження строкової військової служби, половини строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі та періоду роботи на посаді адвоката два роки;
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести розрахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з моменту перерахунку із зарахуванням до стажу роботи на посаду судді - 25 років 02 місяці 08 днів, календарного періоду проходження строкової військової служби у Збройних силах СРСР з 10.11.1974 по 19.11.1976 та половини періоду денного навчання у Львівському державному університеті з 25.08.1979 по 17.08.1984, що становить 2 роки 5 місяців 27 днів, а також роботи до обрання суддею де працював адвокатом Львівської обласної колегії адвокатів з 10.09.1984 по 03.02.1993, що становить 2 роки відповідно до закону зарахувати до стажу роботи судді, що дає право на отримання за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшеного на два відсотки грошового утримання судді;
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити ОСОБА_1 судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації у Львівській області від 12.03.2020 №463, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.
В обґрунтування позову зазначено те, що 03.04.2020 звернувся із заявою до Пенсійного фонду про здійснення перерахунку призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з розрахунку від заробітної плати (грошового утримання, суддівської винагороди) працюючого на відповідній посаді судді, відповідно до довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Львівській області від 12.03.2020 №463 та зарахування до стажу роботи судді, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, календарного періоду проходження строкової військової служби у Збройних силах СРСР з 10.11.1974 по 19.11.1976 та половини періоду денного навчання у Львівському державному університеті з 25.08.1979 по 17.08.1984, що становить 2 роки 5 місяців 27 днів, а також роботи до обрання суддею де працював адвокатом Львівської обласної колегії адвокатів з 10.09.1984 по 03.02.1993, що становить 2 роки. Листом відповідача від 21.04.2020 та рішенням про відмову в проведенні перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці від 12.04.2020 відмовлено у задоволенні заяви позивача, посилаючись на те, що зарахування періоду проходження строкової військової служби та половини періоду навчання за денною формою у Львівському державному університеті ім. І. Франка на юридичному факультеті та два роки роботи за юридичною спеціальністю на посаді адвоката , не передбачено законом. На думку позивача його загальний стаж судді становить 31 рік 08 місяців 15 днів, що дає право на збільшення на два відсотки грошового утримання судді при умові понад 20 років (стаж роботи судді Турківського районного суду Львівської області становить 25 років 02 місяці 08 днів). З огляду на наведене, позивач просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою суду від 07.07.2020 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами та відповідачу запропоновано надати суду відзив на позовну заяву у п'ятнадцятиденний строк, з дня отримання цієї ухвали.
24.07.2020 за вх. №37002 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву згідно з яким відповідач повідомив, що Законом України "Про судоустрій та статус суддів в Україні" від 02.06.2016 №1402-VIII встановлено, що до стажу роботи на посаді судді зараховується лише стаж роботи судді. До стажу роботи судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді. Відтак, законом не передбачено зарахування до стажу роботи на посаді судді половини строку навчання, період проходження строкової військової служби та два роки роботи за юридичною спеціальністю на посаді адвоката.
Щодо перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Львівській області від 12.03.2020 №463, зазначає, що з 18.02.2020 року порядок визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці регулюється статтею 142 Закону №1402-VIII, згідно з якою розмір щомісячного довічного грошового утримання не залежить від факту проходження суддею кваліфікаційного оцінювання або призначення на посаду судді за результатами конкурсу. Питання щодо перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці вирішується відповідно до норм частини 4 статті 142 Закону №1402-VIII у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Суддям у відставці, яким за зверненням до 18.02.2020 року перерахунок проведено з 01.01.2020 року виходячи з розміру суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій та статус суддів в Україні" від 07.07.2010 №2453-VI, перерахунок буде здійснюватися при збільшенні розміру суддівської винагороди після 18.02.2020 року. Враховуючи наведені положення норм чинного законодавства, у відповідача відсутні законні підстави для перерахунку довічного грошового утримання за заявою від 03.04.2020 року позивачу.
У зв'язку із перебуванням головуючого судді у відпустці у період з 10.08.2020 по 14.09.2020, суд приймає рішення у цій справі в перший робочий день головуючого судді, а саме - 15.09.2020.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Згідно з матеріалів справи позивач працював: з 10.11.1974 року по 19.11.1976 року - служба в Збройних Силах України (2 роки 10 днів); з 25.08.1979 року по 17.08.1984 року - студент Львівського національного університету ім. І. Франка за денною формою навчання (02 роки 05 місяців 27 днів); з 01.04.1985 року по 03.02.1993 року - адвокат, член Львівської адвокатської колегії адвокатів (08 років 04 місяці 23 днів); з 03.02.1993 року по 10.04.2018 року - суддя Турківського районного суду Львівської області (25 роки 02 місяці 08 днів).
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 рішенням Вищої ради правосуддя від 15.03.2018 року №786/0/15-18 звільнено з посади судді Турківського районного суду Львівської області у відставку та наказом в.о. голови Турківського районного суду Львівської області від 10.04.2018 року №22/К відрахований зі штату Турківського районного суду Львівської області.
Відповідно до розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , складеного Турківським районним судом Львівської області стаж роботи позивача становить 31 років 08 місяців 15 дні.
З 04.05.2018 року позивач перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90 %.
У зв'язку із зміною розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, 03.04.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці до якої додав довідку №463 від 12.03.2020, видану Територіальним управлінням Державної судової адміністрації у Львівській області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 18.02.2020 та просив врахувати період проходження строкової військової служби та половину строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі та два роки роботи за юридичною спеціальністю на посаді адвоката, що дає право на збільшення на два відсотки грошового отримання судді за кожний рік.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 21.04.2020 №2226-2719/Ф-02/8-1300/20 та рішенням №134250000510 від 12.04.2020 позивачу повідомлено про відсутність підстав для проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді на підставі довідки №463 від 12.03.2020, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації у Львівській області та зарахуванні періоду проходження строкової військової служби, половини строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі та два роки роботи за юридичною спеціальністю на посаді адвоката. В обґрунтування вказаної відмови зазначено, що суддям у відставці, яким за зверненнями до 18.02.2020 перерахунок проведено з 01.01.2020 року виходячи із розміру суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій та статус суддів в Україні" від 07.07.2010 №2453-VI, перерахунок буде здійснюватися при збільшенні розміру суддівської винагороди після 18.02.2020 року. При цьому, рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 року №2-р/2020 не містить положень щодо порядку його виконання.
Також зазначено, що Законом України "Про судоустрій та статус суддів в Україні" від 02.06.2016 №1402-VIII встановлено, що до стажу роботи на посаді судді зараховується лише стаж роботи судді. До стажу роботи судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді. Відтак, законом не передбачено зарахування до стажу роботи на посаді судді половини строку навчання, період проходження строкової військової служби та два роки роботи за юридичною спеціальністю на посаді адвоката.
Не погоджуючись з такими діями та рішенням відповідача позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Станом на дату призначення позивачу щомісячного довічного грошового утримання дане питання врегульовано положеннями Закону України "Про судоустрій та статус суддів в Україні" від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон №1402).
Відповідно до положень ст. 137 Закону №1402 (у редакції на момент призначення позивачу довічного грошового утримання судді у відставці), до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
При цьому, як передбачено п.25 Розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1402, право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій та статус суддів в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
Так, відповідно до приписів ч. 1 ст. 135 Закону України "Про судоустрій та статус суддів в Україні" від 07.07.2010 №2453-VI, до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України; 2) члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
До набрання чинності Законом України "Про судоустрій та статус суддів в Україні" від 07.07.2010 року № 2453-VI був чинним Закон України від 15.12.1992 №2862-ХІІ "Про статус суддів", відповідно ч.4 ст. 43 якого судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.
До стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
У відповідності до статті 1 Указу Президента України "Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів" №594/95 від 10.07.1995 передбачено зарахування до стажу роботи судді, що дає право на відставку, крім стажу трудової діяльності, визначеної в частині четвертій статті 43 Закону України "Про статус суддів" половини строку навчання на денному відділенні у вищих юридичних закладах та періоду проходження строкової військової служби.
Згідно з пунктом 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2015 №865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів" до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.
Також, у відповідності до Указів Президента України №584/95 від 10.07.1995 "Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів" та №1061/2002 від 25.11.2002 "Про внесення змін до Указу Президента України від 10 липня 1995 року № 584", до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менше 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку і навчання у вищих юридичних навчальних закладах період проходження строкової військової служби.
Таким чином, суд зазначає, що законодавством, яке діяло на момент набрання чинності Законом України "Про судоустрій та статус суддів в Україні" від 07.07.2010 року № 2453-VI, було передбачено право зарахування до стажу, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання судді, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, періоду проходження строкової служби та роботи на посадах прокурорів, а також половини строку навчання на юридичному факультеті вищого навчального закладу.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок та військовуслужбу" час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
З огляду на наведені норми законодавства, чинні на день призначення позивача на посаду судді, до його стажу роботи, що дає право на відставку судді, зараховується період проходження військової служби, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах.
До загального і спеціального стажу роботи позивача, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання належить враховувати, половину строку навчання за денною формою у Львівському національному університеті ім. І. Франка з 25.08.1979 до 17.08.1984 (02 роки 05 місяців 27 днів) та строку служби в Збройних Силах України з 10.11.1974 до 19.11.1976 (2 роки 10 днів), що підтверджується записами у трудовій книжці позивача, військовим квитком НОМЕР_1 , дипломом НОМЕР_2 , виданим 27.06.1984.
Висновок щодо зарахування половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №9901/2/19 (ЄДРСР 85775734).
Надаючи оцінку твердженню позивача щодо зарахування стажу роботи в галузі права в Львівській обласній колегії адвокатів з 10.09.1984 до 03.02.1993, суд зазначає про таке.
Частиною 2 статті 137 Закону № 1402 встановлено, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді. Згідно з частиною 1 статті 8 Закону № 328-1 народним суддею може бути обраний громадянин СРСР, який досяг на день виборів 25 років, має вищу юридичну освіту, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше двох років і склав кваліфікаційний екзамен.
Враховуючи, що згідно запису №9 трудової книжки позивача ОСОБА_1 з 10.09.1984 до 03.02.1993 працював у Львівській обласній колегії адвокатів, то до зарахування до стажу роботи на посаді судді також зараховується 2 роки стажу роботи за юридичною спеціальністю.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №9901/2/19 (ЄДРСР 85775734) зазначено "про зарахування до стажу роботи позивачки на посаді судді також стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності) у сфері права, вимога щодо якого визначена Законом".
А відтак стаж роботи позивача, який дає право на одержання щомісячного грошового утримання судді у відставці становить 31 рік 08 місяців 15 днів.
Щодо позовної вимоги зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити ОСОБА_1 судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації у Львівській області від 12.03.2020 №463, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020, суд зазначає наступне.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон №1402-VIII.
Згідно із пунктом 2 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України "Про судоустрій та статус суддів в Україні" від 07.07.2010 року № 2453-VI крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.
Відповідно до частини 3 статті 142 Закону №1402-VI, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Частиною 4 та 5 цієї ж статті передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до частини 3 статті 135 Закону №1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить:
1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Разом з цим, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №1402-VIII були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Так, пунктом 22 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII було визначено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.
Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 01.01.2017 отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України "Про судоустрій та статус суддів в Україні" від 07.07.2010 року № 2453-VI.
До проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України "Про судоустрій та статус суддів в Україні" від 07.07.2010 року № 2453-VI (пункт 23 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII).
Закон України від 16.10.2019 №193-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій та статус суддів в Україні" та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування", який набрав чинності 07.11.2019, було виключено зазначені вище пункти 22, 23 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII, якими було передбачено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом; що до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України "Про судоустрій та статус суддів в Україні" від 07.07.2010 року № 2453-VI.
Розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, становить з 1 січня 2020 року:
а) для судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (пункт 24 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII).
Пунктом 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій та статус суддів в Україні" від 07.07.2010 року № 2453-VI. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
Разом із тим, рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020 пункт 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII, визнано таким, що не відповідає Конституції України.
Згідно з частиною першою статті 91 Закону України від 13.07.2017 №2136-VIII "Про Конституційний Суд України" закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 №2-р/2020 Закон № 1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 06.03.2019 у справі №638/12586/16-а та від 11.02.2020 у справі № 200/3958/19-а висловлював правовий висновок, відповідно до якого правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання/складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
При цьому, суд зазначає, що набрання чинності рішенням Конституційного Суду України, яким визнаються неконституційними відповідні норми законодавства, тягне за собою виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів правовідносин до яких застосовуються (застосовувалися) положення законодавства, яке згодом було визнано неконституційним. Відтак, такі правовідносини безпосередньо пов'язуються з дією закону. Тобто, якщо це один день (втрата чинності повністю чи в окремій частині закону за рішенням Конституційного Суду України з дня його ухвалення), то цей строк закінчується о 24 години 00 хвилини цього дня. Відповідно, з 00 годин 00 хвилин наступного дня, з дати ухвалення відповідного рішення Конституційного Суду України, до правовідносин, що регулюється таким законодавством застосовується норма, що відповідає Конституції України, вступила у силу і діє.
Отже, саме з 19.02.2020, наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020 у позивача виникло право (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону № 1402-VIII.
При цьому, на думку суду, зміна розміру окладу судді, який є складовою суддівської винагороди, є підставою для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.
Крім того, аналогічні за змістом висновки відображені в рішенні Верховного Суду від 16.06.2020 за наслідками розгляду зразкової справи №620/1116/20.
Згідно з вимогами частини третьої статті 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
У зв'язку із вищевикладеним, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 263, п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії та рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №134250000510 від 12.04.2020 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та не зарахування при визначенні розміру довічного грошового утримання судді у відставці до стажу роботи на посаді судді календарного періоду проходження строкової військової служби у Збройних силах СРСР з 10.11.1974 по 19.11.1976, половину строку навчання за денною формою у Львівському національному університеті ім. І. Франка з 25.08.1979 до 17.08.1984 (02 роки 05 місяців 27 днів), стажу роботи в галузі права в Львівській обласній колегії адвокатів з 10.09.1984 до 03.02.1993 (2 роки).
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (ЄДРПОУ 13814885) здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) із зарахуванням до стажу роботи на посаду судді - 25 років 02 місяці 08 днів, календарного періоду проходження строкової військової служби у Збройних силах СРСР з 10.11.1974 по 19.11.1976, половину строку навчання за денною формою у Львівському національному університеті ім. І. Франка з 25.08.1979 до 17.08.1984 (02 роки 05 місяців 27 днів), стажу роботи в галузі права в Львівській обласній колегії адвокатів з 10.09.1984 до 03.02.1993 (2 роки).
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (ЄДРПОУ 13814885) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) щомісячного довічного грошового утримання у розмірі суддівської винагороди відповідно до довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Львівській області від 12.03.2020 №463 починаючи з 19.02.2020 з урахуванням раніше проведених виплат.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; ЄДРПОУ: 13814885) судові витрати у виді судового збору в сумі 1681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) грн 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Гулкевич І.З.