справа №1.380.2019.006537
02 вересня 2020 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Василько А.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу № 1.380.2019.006537 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною і скасування вимоги про сплату боргу, -
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати Вимогу Головного управління ДПС у Львівській області від
11 листопада 2019 року №Ф-1349-17 про сплату боргу (недоїмки) в розмірі 26539,26 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не згідний із спірною вимогою відповідача, вважає її протиправною та такою що підлягає скасуванню з підстав, що у спірні періоди позивач не був самозайнятою особою в розумінні Податкового кодексу України, Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування», Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що виключає обов'язок сплати єдиного внеску як самозайнятою особою.
Позивач зазначає, що у період з травня 2010 року по жовтень 2019 року не займався адвокатською діяльністю, як самозайнята особа та відповідно не отримував доходів за даним видом діяльності.
04 січня 2017 року позивач був прийнятий на посаду юрисконсульта товариства з обмеженою відповідальністю «Агродрім», що підтверджується записом у трудовій книжці серії НОМЕР_1 , згідно з якою протягом з січня 2017 року і по даний час роботодавець ТОВ «Агродрім» сплатив єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за позивача, як працівника на загальну суму 123721,86 грн., що підтверджується копією довідки виданої ТОВ «Агродрім» №4 від 02.12.2019 року.
Позивач своє право на зайняття адвокатською діяльністю реалізовував не як самозайнята особа, а як найманий працівник - юрисконсульт ТОВ «Агродім».
У зв'язку з вищенаведеним, позивач вважає, що відсутні правові підстави для нарахування і стягнення з нього заборгованості з єдиного внеску станом на 31.10.2019 року, яка визначена у спірній вимозі.
Відповідач подав відзив на позов в якому зазначив, що як вбачається з ідентифікаційних даних ІТС «Податковий блок» ОСОБА_1 перебуває на обліку в Городоцькому управлінні Головного управління ДПС у Львівській області з 05.07.2013 року та проводить незалежну професійну діяльність самостійно.
Крім цього, внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення незалежної
професійної діяльності фізичною особою не припиняє її зобов'язань, що виникли під час
провадження незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов'язань та застосування санкцій за їх невиконання».
Відповідач зазначає, що особа, яка проводить незалежну професійну діяльність та не отримує дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року від такої діяльності, зобов'язана визначити базу нарахування єдиного внеску незважаючи на наявність трудових відносин з роботодавцем.
ОСОБА_1 займається професійною адвокатською діяльністю, реєстрація якої, згідно інформації з Єдиного реєстру адвокатів України не зупинена/припинена та, як позивач сам зазначає є в трудових відносинах з ТОВ «Агродім».
Позивач у своїй позовній заяві зазначає, що на підставі наказу №604/5 Мінюстом від 27.04.2015 року анульовано Свідоцтво №1246 про здійснення діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 . Однак, контролюючому органу відома протилежна інформацію, відповідно до якої ОСОБА_1 здійснює відповідну діяльність. Доказом цього є постанова Господарського суду Львівської області по справі №914/913/19 від 06.06.2019 року, якою обов'язки ліквідатора ТОВ «Науково-виробниче підприємство Світ» покладено на ліквідатора ОСОБА_1 .
На сайті Вищого господарського суду України повідомленням від 07.06.2019 року визнано боржника банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру ТОВ «Науково-виробниче підприємство Світ» та призначено ОСОБА_1 ліквідатором даного підприємства.
Отже, відповідно до облікових даних інформаційної системи АІС «Податковий блок», станом на 31.10.2019 року, заборгованість ОСОБА_1 із сплати єдиного внеску становить 26539,26 грн.
На підставі цих даних ГУ ДПС у Львівській області відповідно до вимог чинного
законодавства сформовано спірну вимогу.
Позивачем подано відповідь на віздив, в якому зазначив, що відносно посилання відповідача на здійснення позивачем діяльності арбітражного керуючого, позивачу відповідно до Наказу Міністерства юстиції України від 27.04.2015 року №604/5 видано Свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за №1246 - анульовано.
На підтвердження зазначеної інформації слугує інформація з Публічного реєстру арбітражних керуючих, розміщена на офіційному сайті Міністерства юстиції України https://ak.minjust.gov.ua/ якою підтверджується факт анулювання Свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1246 від 21.06.2013 року виданого на ім'я позивача.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що 02.01.2020 року відкрито спрощене провадження у даній адміністративній справі. Ухвалою суду від 28.01.2020 року залишено заяву відповідача проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - без задоволення. Ухвалою судді від 05 березня 2020 року постановлено про перехід з спрощеного провадження в загальне позовне провадження.
Судом встановлені наступні обставини:
11.11.2019 року Головним управлінням ДПС у Львівській області винесено Вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф - 1349-17, згідно якої станом на 31 жовтня 2019 року в ОСОБА_1 є заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 26539 грн. 26 коп.
Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач вважає спірну вимогу протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки у відповідача не було жодних законних підстав для її прийняття.
Вказані обставини, та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08.07.2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями).
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 4 цього ж Закону, платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 7 цього ж Закону, єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
Згідно ст. 8 цього ж Закону, єдиний внесок не входить до системи оподаткування. Кошти, що надходять від сплати єдиного внеску та застосування фінансових санкцій відповідно до цього Закону, не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та використовуватися на цілі, не передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Отже, необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, незалежної професійної адвокатської діяльності та отримання доходу від такої діяльності. При цьому, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю лише посвідчує право адвоката на здійснення професійної діяльності, однак не є підставою та доказом здійснення адвокатської діяльності.
Питання зайняття адвокатською діяльністю регулюються Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI.
Згідно зі ст.13 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 цього ж Закону, право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється у разі подання адвокатом заяви про зупинення адвокатської діяльності. Право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється: з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, - з дня подання раді адвокатів регіону за адресою робочого місця адвоката відповідної заяви адвоката (п. 1 ч. 3 ст.31).
Виходячи зі змісту ч.ч. 5, 6 ст. 31 Закону № 5076-VI, протягом строку зупинення права на заняття адвокатською діяльністю адвокат не має права її здійснювати. Такий адвокат також не може брати участь у роботі органів адвокатського самоврядування, крім випадків, коли таке право зупинено у зв'язку з призначенням особи на посаду до органу державної влади з'їздом адвокатів України. Відомості про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю вносяться до Єдиного реєстру адвокатів України.
Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України (ч. 1 ст.17 Закону № 5076-VI).
Судом враховуються обґрунтування позовних вимог позивача, оскільки судом встановлено, що з травня 2010 року по жовтень 2019 року позивач не здійснював адвокатську діяльність як самозайнята особа та не отримував доходу від такої діяльності, оскільки не мав усіх визначених законом підстав для здійснення адвокатської діяльності, що свідчить про відсутність обов'язку сплати єдиного внеску у нього як самозайнятої особи в розумінні законодавства про зайнятість населення.
Згідно з довідкою про взяття на облік платника податків від 05.07.2013 року №1313250700018 (ф. № 4-ОПП) фізична особа-підприємець, адвокат, арбітражний
керуючий ОСОБА_1 узятий на облік в органах державної податкової служби 12.01.2007 року за № 5442.
Відповідно до Наказу № 604 від 27.04.2015 року Міністерства юстиції України, анульовано свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого
(розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1246 від 21.06.2013 року виданого ОСОБА_1 , на підставі його письмової заяви.
Відповідно до довідки ТОВ «Агродрім» від 02.12.2019 року, у період з 01.01.2017 року по 30.09.2018 року на суму нарахованої заробітної плати (доходу) ОСОБА_1 нараховано і сплачено єдиний внесок в сумі 123721,86 грн.
З цих же підстав судом не враховуються заперечення відповідача, зазначені у відзиві на позовну заяву, оскільки необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, незалежної професійної адвокатської діяльності та отримання доходу від такої діяльності.
Норми права, які застосував суд, наступні:
Податковий кодекс України, Закон України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями), Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35) про визнання протиправною і скасування вимоги про сплату боргу, - задоволити повністю.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Львівській області від 11 листопада № Ф-1349-17 про сплату боргу (недоїмки) в розмірі 26539,26 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (ЄДРПОУ 43143039, м. Львів, вул. Стрийська, 35) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) 768,40 грн. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.
Рішення складено у повному обсязі 14.09.2020 року.
Суддя Гавдик З.В.