справа№380/5432/20
15 вересня 2020 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого-судді Сподарик Н.І.,
за участю секретаря судового засідання Карпи А.В.,
представника позивача Пилепець І.Ю.,
розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Львів) про визнання протиправним та скасування постанов,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПО НОМЕР_1 ) до Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Львів) (79040, м.Львів, вул. Городоцька,299, код ЄДРПОУ 35009206) з вимогами:
визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Львів) № 51745590 від 29.05.2020 про стягнення виконавчого збору в сумі 4228,45 дол. США та 365,40 грн.;
визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Львів) № 62276205 від 05.06.2020;
стягнути з Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Львів) за рахунок бюджетних асигнувань 2 312,20 грн. сплаченого судового збору на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПО НОМЕР_1 ).
Ухвалою суду від 15.07.2020 вказану позовну заяву було залишено без руху, а позивачу надано строк для усунення недоліків. На виконання вимог зазначеної ухвали суду позивач усунув недоліки позовної заяви.
21.07.2020 суд ухвалою відкрив спрощене позовне провадження та призначив судове засідання на 24.07.2020 і зобов'язав відповідача надати суду матеріали ВП № 51745590 та ВП № 62276205 для огляду в судовому засіданні та копії документів до матеріалів справи.
24.01.2020 за вх. № 36889 представником позивача подано заяву про доповнення підстав позову.
24.07.2020 за вх. № 36921 представником відповідача подано відзив на позовну заяву та матеріали виконавчого провадження.
В засіданні суду 15.09.2020 представник позивача подав додаткові пояснення, позовні вимоги підтримує, наполягає на розгляді справі на підставі зібраних доказів, які долучено до матеріалів справи. Зазначає, що постанова про стягнення виконавчого збору в розмірі 10% від суми, яка підлягає стягненню є протиправною, так як стягнення виконавчого збору повинно здійснюватися згідно вимог Закону України «Про виконавче провадження», в редакції, що діяла станом на 05.10.2016 по 28.08.2018, тобто в межах 10% від суми, яка була фактично стягнута. Щодо постанови про відкриття виконавчого провадження від 05.06.2020 № 62276205, то позивач зазначає, що така винесена всупереч вимог п.8 Розділу ІІІ Інструкції № 512/5, оскільки така мала бути винесена не пізніше 01.06.2020. Окрім того, позивач ствердив, що протиправність оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження від 05.06.2020 № 62276205 перш за все пов'язана з протиправністю постанови про стягнення виконавчого збору від 29.05.2020 в частині суми виконавчого збору. Позивач просив суд задоволити позовні вимоги повністю.
24.07.2020 відповідачем подано відзив на позовну заяву. Зазначив, що оскільки боржником виконавчий збір не було сплачено, постанова про стягнення з боржника виконавчого збору від 29.05.2020 у виконавчому провадженні № 51745590 підлягала виділенню в окреме виконавче провадження. Так, 05.06.2020 державний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 62276205 із примусового виконання постанови у виконавчому провадженню № 51745590 від 29.05.2020 про стягнення з ОСОБА_1 4228,45 дол. США та 365,40 грн. виконавчого збору. Представник відповідача позовні вимоги заперечив, просив суд відмовити у задоволені позову.
Відповідач в засідання суду ні 10.09.2020 ні 15.09.2020 не забезпечив явку уповноваженого представника, вимог протокольної ухвали суду не виконав. З огляду на повторну неявку представника відповідача і подання заяви про відкладення розгляду справи без підтвердження обґрунтування доцільності відкладення розгляду справи і така заява жодними доказами не підтверджена, суд ухвалює продовжувати розгляд справи по суті.
Суд, дослідивши докази, оглянувши матеріали виконавчого провадження № 51745590 та виконавчого провадження № 62276205 встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
13.01.2016 Залізничним районним судом м. Львова ухвалено рішення в цивільній справі № 466/655/15-ц, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» заборгованість за кредитним договором №АА 330020 від 5.02.2008 року сумі 42284,59 доларів США, у т.ч. сума основного боргу кредиту - 37857,86 доларів США, сума прострочених процентів за користування кредитом - 3773 доларів США, пеня за прострочення заборгованості кредиту - 653,73 доларів США. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3654,00грн.
Вказаним рішенням задоволено вимоги майнового характеру.
Рішення набрало законної сили 11.03.2016.
14.03.2016 Залізничним районним судом м. Львова видано виконавчий лист у справі за № 466/655/15-ц.
23.06.2016 державним виконавцем Кушик Й.-Д.М . Залізничного ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській області на підставі виконавчого листа у справі за № 466/655/15-ц винесена постанова у виконавчому провадження № 50889114 про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у сумі 97,70 грн.
23.06.2016 було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.10 ч1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606-XIV - направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби (а.с. 82).
24.07.2016 державним виконавцем Залізничного ВДВС м. Львів Кушик Й.-Д.М. винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору, якою визначено розмір виконавчого збору, який підлягає стягненню з ОСОБА_1 365,40 грн. (а.с. 88).
27.07.2016 державним виконавцем Кичмою С.І. Личаківського ВДВС м.Львова відкрито виконавче провадження № 51745590 за виконавчим листом у справі за № 466/655/15-ц.
19.09.2016 державним виконавцем Личаківського ВДВС м. Львова Кичмою С.І., після встановлення місця роботи ОСОБА_1 винесено постанову згідно якої вирішено з усіх видів заробітку (доходу), що належить до виплати боржнику проводити утримання в розмірі 20% заробітної плати по всім виконавчим документам до погашення заборгованості, яка становить 1 092 482,19 грн. та пропорційно до суми заборгованості стягнути виконавчий збір у сумі 365,40 грн. та витрати в розмірі 114,25 грн. (одноразово) (а.с.52).
12.11.2018 державним виконавцем Личаківського ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській області винесена постанова про передачу виконавчого провадження до Залізничного ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській області у зв'язку з тим, що згідно відмітки у виконавчому документі боржник проживає за адресою АДРЕСА_1 , що за територіальністю відноситься до Залізничного ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській області. У постанові від 12.11.2018 зазначено, що «Згідно матеріалів виконавчого провадження за постановою від 19.09.2016 року ВП №51745590 стягнуто з доходів боржника кошти основного боргу за виконавчим документом в загальній сумі 7 785,82 грн., виконавчий збір та витрати є сплачені.» (а.с. 52-53).
27.11.2018 державним виконавцем Залізничного ВДВС м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області Стасулою Р.М. винесено постанову про прийняття виконавчого провадження ВП № 51745590.
Згідно відповіді № 1045648776 від 07.12.2018 Пенсійного фонду України про осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про останнє місце праці, боржник ОСОБА_1 отримує доходи у ТзОВ «Лембергбуд».
03.01.2019 державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.
01.04.2020 державним виконавцем скеровано в Пустомитівський РВ ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) доручення щодо опису арештованого майна боржника, а саме будинку АДРЕСА_3 .
Згідно розпорядження від 04.04.2019 № 51745590 на користь стягувача ПАТ «Кредобанк» перераховано з місяця праці позивача - 2072,30 грн.; згідно розпорядження від 14.05.2019 № 15745590 перераховано 982,10 грн., згідно розпорядження від 01.08.2019 № 51745590 перераховано 2439,34 грн., згідно розпорядження від 30.10.2019 № 51745590 - 2270,43 грн. та виконавчого збору на користь держави - 227,04 грн., згідно розпорядження від 24.12.2019 № 51745590 перераховано 2129,45 грн., згідно розпорядження від 11.02.2020 № 51745590 перераховано 2347,90 грн.; згідно розпорядження від 27.05.2020 № 51745590 на користь держави перераховано 2401,29 грн. виконавчого збору.
Відповідно до платіжних доручень від 04.02.2020 ТзОВ «Лембергбуд» скерувало на користь стягувача ПАТ «Кредобанк» - 816,50 грн. , 28.02.2020 - 1143,10 грн., 01.04.2020 - 1258,19 грн. кошти, які стягувались згідно виконавчого провадження № 51745590.
30.04.2020 ПАТ "Кредобанк" звернувся із заявою до Залізничного відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) у якому просить повернути виконавчий документ - виконавчий лист № 466/655/15-ц від 14.03.2016 виданий Залізничним районним судом м. Львова про стягнення коштів з ОСОБА_1 на користь Банку та закінчити виконавче провадження з його виконання (а.с.241).
29.05.2020 Залізничний відділ державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) виніс постанову № 51745590 про стягнення виконавчого збору у розмірі 4228,45 дол. США та 365,40 грн.
29.05.2020 на підставі заяви ПАТ "Кредобанк" Залізничний відділ державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) керуючись п.1 ч.1 ст.37 Законом України «Про виконавче провадження» постановою повернув виконавче провадження. Пунктом 2 вказаної постанови головний державний виконавець Пазиляк Г.Я. постановив постанову про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 51745590 та постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій винести в окреме провадження.
05.06.2020 державним виконавцем Залізничного відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Пазиляк Г.Я. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 62276205 на підставі постанови про стягнення виконавчого збору від 29.05.2020 за № 51745590 .
05.06.2020 державним виконавцем Залізничного відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Пазиляк Г.Я. винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження № 62276205 у сумі 169 грн.
05.06.2020 державним виконавцем Залізничного відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Пазиляк Г.Я. керуючись ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» прийнято постанову про арешт майна боржника.
Позивач не погоджуючись із постановою про відкриття виконавчого провадження № 62276205 від 05.06.2020, яка винесена на підставі постанови про стягнення виконавчого збору від 29.05.2020 за № 51745590, вважає її такою, що підлягає скасуванню, звернулась з позовом до суду.
При прийнятті рішення суд керується наступним.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Законом України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016 (далі- Закон № 1404-VIII), який набрав чинності 05.10.2016 та Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-ХІV (далі - Закон № 606-XIV).
Статтею 1 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження".
Згідно з ч.1 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (п.1 ч.2 ст.18 вказаного Закону).
Відповідно до ст.28 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-ХІV (в редакції, що була чинною до 05.10.2016) у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.
Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься під час першого надходження виконавчого документа державному виконавцю. Під час наступних пред'явлень до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання.
Статтею 27 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній з 02.06.2016 року по 28.08.2018 року) виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби.
Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.
Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Відповідно до ч. 3 ст.40 Закону України "Про виконавче провадження" у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
Водночас, частиною 2 статті 27 та частиною 3 статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній з 28.08.2018) визначено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби.
Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Судом встановлено, 19.09.2016 в межах виконавчого провадження № 51745590 державним виконавцем Кичмою С. І. відповідно до ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову згідно якої вирішено з усіх видів заробітку (доходу), що належить до виплати боржнику проводити утримання в розмірі 20% заробітної плати по всім виконавчим документам до погашення заборгованості, яка становить 1092482,19 грн. та пропорційно до суми заборгованості стягнути виконавчий збір у сумі 365,40 грн. та витрати в розмірі 114,25 грн.(одноразово) (а.с.52).
Суд зазначає, що Закон України "Про виконавче провадження" містить окрім іншого норми, які визначають розмір штрафної санкції - розмір виконавчого збору.
З урахуванням редакцій Закону, які були чинними в періоди існування спірних правовідносин, розмір виконавчого збору становить:
- у період до 02.06.2016 - 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню;
- у період з 02.06.2016 до 28.08.2018 - 10 відсотків фактично стягнутої суми;
- у період після 28.08.2018 - 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню.
Таким чином у періоди існування правопорушення позивача, база обрахунку виконавчого збору змінювалася із зміною законодавства .
Відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Конституційний Суд України в рішенні від 09.02.1999 p. у справі №1-7/99 за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що "За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Конституція України, закріпивши частиною першою статті 58 положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права. Тобто щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом'якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього.
Системний аналіз вищевказаних норм права дає підстави для висновку, що розмір виконавчого збору, який підлягає стягненню з ОСОБА_1 , повинен визначатися нормою ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції, яка була до 28.08.2018.
Судом встановлено, що 27.07.2016 державним виконавцем Кичма С. І. Личаківського ВДВС м. Львова відкрито виконавче провадження № 51745590 за виконавчим листом у справі за № 466/655/15-ц.
Як вбачається з матеріалів справи за період здійснення виконавчого провадження № 51745590 проводились відрахування у розмірі 20% із доходів ОСОБА_1 , які отримувались за час перебування у трудових відносинах із ТзОВ «Тисей» (м. Львів, вул. Ковельска, 9) та ТзОВ «Лембергбуд» (м. Львів, вул. Грунтова, 5).
Згідно з інформації з місця роботи позивача у ТзОВ «Тисей» за період з 01.09.2016 по 01.01.2018 року із доходів ОСОБА_1 проведено відрахувань за виконавчим документом № 462/5739/15-ц від 14.03.2016 на суму 8 265 (вісім тисяч двісті шістдесят п'ять) грн. 41 коп. (а.с.100-102).
Із заробітної плати, що отримувалась позивачем за поточним місцем роботи, зокрема за період з 01.01.2019 по 30.04.2020 року, проведено відрахувань по вищевказаному виконавчому провадженні на суму 15 686 (п'ятнадцять тисяч шістсот вісімдесят шість) грн. 35 коп., що підтверджується довідкою № 1/08072020 від 08.07.2020.
Таким чином, за період здійснення виконавчого провадження №51745590 із доходів ОСОБА_1 проведено відрахувань на суму 23 951 (двадцять три тисячі дев'ятсот п'ятдесят одна) грн. 76 коп.
Відповідно до пункту 7 Розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно Закону № 1404-VIII від 02.06.2016.
Відповідно до ст. 13 Закону №1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Отже, прийняття державним виконавцем певного процесуального акту, який має індивідуальний та самостійний характер, підпадає під поняття "виконавча дія".
Однак, законодавцем не визначено, що саме виконавчі провадження, здійснення яких розпочато до набрання чинності новим Законом України "Про виконавче провадження" виконуються до їх завершення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом, а, натомість, визначено такий порядок виключно для здійснення окремих самостійних процесуальних дій (виконавчих дій), які розпочаті та не завершені на момент набрання Законом юридичної сили.
Прийняття відповідачем оскаржуваної постанови від 29.05.2020 є окремою виконавчою дією, яка вчинена після 05.10.2016, тобто після набрання чинності новим Законом №1404-VIII та суперечить вимогам частини 3 статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV постанова про стягнення виконавчого збору виноситься під час першого надходження виконавчого документа державному виконавцю. Під час наступних пред'явлень до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання.
Суд зазначає, що за своєю правовою природою виконавчий збір є додатковою законодавчою санкцією за невиконання боржником судового рішення в добровільному порядку, а також своєрідною винагородою державному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення за умови, що такі заходи призвели до реального виконання рішення в межах, пропорційних до суми фактично стягнутих сум.
Судом встановлено з матеріалів справи, 27.04.2016 державним виконавцем Залізничного ВДВС м. Львів Кушик Й.-Д.М. винесено постанову у виконавчому провадженні № 50889114 про стягнення з боржника виконавчого збору, якою визначено розмір виконавчого збору, який підлягає стягненню з ОСОБА_1 365,40 грн. Суд звертає увагу, що вказана постанова не скасовувалась, що підтверджується долученими матеріалами виконавчого провадження.
Разом з тим, судом встановлено, що 19.09.2016 року, після встановлення місця роботи ОСОБА_1 винесено постанову, згідно якої вирішено - з усіх видів заробітку (доходу), що належить до виплати боржнику проводити утримання в розмірі 20% заробітньої плати по всім виконавчим документам до погашення заборгованості, яка становить 1092482,19 грн., та пропорційно до суми заборгованості стягнути виконавчий збір у сумі 365,40 грн. та витрати в розмірі 114,25 грн (одноразово). Копію даної постанови було направлено на адресу попереднього місця роботи ОСОБА_1 - ТзОВ «Тисей» (м. Львів, вул. Ковельска, 9) .
Як зазначалось вище, у постанові старшого державного виконавця Личаківського відділу державної виконавчої служби Гармадій Ю.Т. про передачу виконавчого провадження №51745590 від 12.11.2018 року зазначено, що: «Згідно матеріалів виконавчого провадження за постановою від 19.09.2016 року ВП №51745590 стягнуто з доходів боржника кошти основного боргу за виконавчим документом в загальній сумі 7 785,82 грн., виконавчий збір та витрати є сплачені» .
Отже, суд приходить до переконання, що враховуючи норми законодавства, які діяли в період існування правовідносин пов'язаних із стягненням виконавчого збору, факт наявності постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 27.04.2016 року, винесеної державним виконавцем Залізничного ВДВС у м. Львові Кушик Й.М., якою встановлено розмір виконавчого збору, та факт її виконання, що підтверджується постановою державного виконавця Гармадій Ю.Т. від 12.11.2018 року, то подальші рішення про стягнення виконавчого збору із позивача, у вигляді винесення оскаржуваних постанов, є протиправними, оскільки здійснені всупереч встановленої Законом процедури.
При винесенні відповідачем оскаржуваної постанови не враховано, що з позивача вже стягнуто частину суми виконавчого збору в межах виконавчого провадження №51745590 в сумі 365,40 грн, та 365,40 грн. в межах виконавчого провадження № 50889114 та винесено постанову про стягнення повної суми виконавчого збору в сумі 4228,45 дол. США та 365,40 грн.
Окрім того, 30.04.2020 ПАТ "Кредобанк" звернувся із заявою до Залізничного відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) у якому просить повернути виконавчий документ - виконавчий лист № 466/655/15-ц від 14.03.2016 виданий Залізничним районним судом м. Львова про стягнення коштів з ОСОБА_1 на користь банку та закінчити виконавче провадження з його виконання (а.с.241).
Як вбачається із моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 62276205 і постанови про стягнення виконавчого збору в межах виконавчого провадження № 51745590 відповідачем не долучено до матеріалів справи жодних доказів по вчиненню виконавчих дій з приводу примусового виконання рішення загального суду, не вживалися заходи щодо розшуку майна, з'ясування місця праці чи іншого боржників, не здійснювалася сплата коштів за виконавчим документів на боржником на рахунки виконавчої служби.
Враховуючи викладене, у державного виконавця були відсутні підстави для стягнення виконавчого збору в розмір 4228,45 дол. США 365,40 грн. , який визначений в оскаржуваній постанові від 15.01.2020 ВП № 60976807, а тому така постанова не відповідає вимогам статті 27 Закону України "Про виконавче провадження". В даному випадку постанова про стягнення виконавчого збору винесена всупереч норми ст.27 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки такий стягується у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачем за виконавчим документом. Виконавець визначив суму виконавчого збору в межах 10 % від основної суми боргу, проте з матеріалів виконавчого провадження вбачається, що при погашенні боргу відбувалося і стягнення виконавчого збору. Тобто при винесенні оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору виконавець не з'ясував залишок не сплаченої суми основного боргу, при зазначені розміру виконавчого збору.
Так, суд приходить до переконання, що з аналізу вищенаведених норм Закону України "Про виконавче провадження" вбачається, що обов'язковими умовами стягнення виконавчого збору є: 1) фактичне виконання судового рішення; 2) вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень.
Слід зазначити, що законодавець чітко визначив, що виконавчий збір стягується з фактично стягнутої суми, при цьому розмір виконавчого збору вираховується саме з фактично стягнутої суми.
За своїм призначенням виконавчий збір є своєрідною винагородою державному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення за умови, що такі заходи призвели до виконання рішення.
Відповідно до пункту 21 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду, який його видав, виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу, а також наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені частиною першою статті 40 Закону. При закінченні виконавчого провадження, поверненні виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду, який його видав, виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, а на виконавчому документі ставить відповідну відмітку, у якій зазначаються підстава закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа з посиланням на відповідну норму Закону, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця. Отже, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документу стягувача виконавець вказує результати виконання (суму, яку фактично стягнуто), а на виконавчому документі робить відмітку про суму стягнутого виконавчого збору тим самим законодавець підтверджує, що виконавчий збір стягується лише з фактично стягнутої на користь стягувача суми.
А як вбачається з постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 29.05.2020 у виконавчому провадженні № 51745590 виконавцем встановлено, що згідно платіжних доручень на користь стягувача ПАТ «Кредобанк» перераховано 12 468,56 грн., згідно платіжного доручення від 28.05.2020 перераховано виконавчого збору в сумі 2401,29 грн.
Суду не зрозуміло, чому сума виконавчого збору у розмірі 4 228, 45 дол. США та 365,4 грн. зазначена у постанові про стягнення виконавчого збору від 29.05.2020 у виконавчому провадження № 51745590.
Таким чином доводи відповідача про те, що виконавчий збір стягується незалежно того чи було здійснено стягнення коштів за виконавчим документом є помилковими, оскільки у разі стягненні виконавчого збору відповідно до частини третьої статті 40 Закону № 1404-VІІІ без реального стягнення суми боргу з боржника, будуть створюватись умови для стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору або ж стягнення його без реального виконання рішення суду.
Аналогічна позиція міститься у постанові Верховного суду від 11.09.2019 у справі № 553/196/18.
Аналізуючи норми вищенаведеного законодавства з примусового виконання судових рішень, суд робить висновок, що примусове виконання судового рішення розпочинається з моменту прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено законом. Під час вчинення виконавчих дій виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначається про стягнення виконавчого збору у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.
Дана позиція суду узгоджується з позицією Верховного суду у постанові від 11.09.2019 у справі №815/3961/17, від 28 лютого 2019 року у справі №819/1116/17 та від 15 лютого 2015 року у справі №910/1587/13.
Суд проаналізувавши заявлені позовні вимоги, оцінивши подані матеріали виконавчих проваджень, ознайомившись із поданими доказами, прийшов до переконання, що позовні вимоги слід задоволити, так як при відкритті виконавчого провадження зазначалася сума виконавчого збору, який був сплачений, зміна Закону України «Про виконавче провадження» не може погіршувати права позивача і покладати додатковий тягар щодо повторної сплати виконавчого збору; передача виконавчого провадження із одного відділу виконавчої служби до іншого не несе обов'язку додаткового стягнення виконавчого збору, а також підсумувавши суми сплати за основним боргом і суми визначені у постанові від 29.05.2020 є свідченням подвійного, а то і більшого стягнення виконавчого збору (в матеріалах справи наявні постанови про сплату виконавчого збору, суми не враховані при винесенні оскаржуваної постанови); окрім того постанова про повернення виконавчого документа стягувачу від 29.05.2020 на підставі заяви банку містить інформацію про сплачену суму основного боргу і містить суму виконавчого збору сплаченого позивачем, і при винесені постанови про стягнення виконавчого збору таке не враховано державним виконавцем, навіть і врахувавши зміни у законодавстві - значиться 10% від загальної суми, що підлягала стягненню; так і не перераховано у випадку 10 % фактично стягнутої суми) і дане свідчить про неналежне виконання обов'язків суб'єктом владних повноважень.
Суд дійшов висновку, що постанова головного державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Львів) № 51745590 від 29.05.2020 про стягнення виконавчого збору в сумі 4228,45 дол. США 365,40 грн та постанова головного державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Львів) № 62276205 від 05.06.2020 винесена з порушенням статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-ХІV .
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задоволити.
Судові витрати відповідно до ст. 139 КАС України належить стягнути на користь позивача із Залізничного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст.ст. 6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Львів) про визнання протиправними та скасування постанов - задоволити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Львів) № 51745590 від 29.05.2020 про стягнення виконавчого збору в сумі 4228,45 дол. США та 365,40 грн.
Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Львів) про відкриття виконавчого провадження № 62276205 від 05.06.2020.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) з Залізничного відділу державної виконавчої служби міста Львів Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (79040, м. Львів, вул. Городоцька,299, код ЄДРПОУ 35009206) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 1989 (тисяча дев'ятсот вісімдесят дев'ять ) грн.60 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення рішення, із врахуванням п.п.15.5 п.15 Розділу VII Перехідні положення КАС України.
Суддя Сподарик Н.І.