справа № 380/1446/20
про залишення позову без розгляду
10 вересня 2020 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Мричко Н.І.,
за участі секретаря судового засідання Кулик С.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Дутканич Н.І.,
розглянувши у підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження клопотання Головного управління ДФС у Львівській області про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправною і скасування вимоги про сплату боргу,-
встановив:
ОСОБА_2 (надалі - ОСОБА_2 , позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області (надалі - ГУ ДФС у Львівській області, відповідач), в якому, із урахуванням уточнених позовних вимог, просить визнати протиправною і скасувати вимогу ГУ ДФС у Львівській області про сплату боргу (недоїмки) від 07.02.2019 № Ф-4290-54 на суму 18276,72 грн. зі сплати єдиного внеску на державне соціальне страхування.
Ухвалою від 21.02.2020 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору.
Ухвалою від 21.02.2020 вказану позовну заяву залишено без руху, встановлено Позивачу строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви.
17.03.2020 на адресу суду надійшла заява за підписом Позивача у справі (арк. справи 55), згідно з якою вимоги ухвали суду від 21.02.2020, Позивачем виконано.
Ухвалою від 18.03.2020 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
10.04.2020 до суду від ГУ ДФС у Львівській області надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду (арк. справи 114-115). Таке клопотання мотивоване тим, що оскаржувану вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 07.02.2019 № Ф-4290-54 ОСОБА_2 отримав 23.03.2019, а скаргу до Державної фіскальної служби України на таку вимогу Позивач подав через засоби поштового зв'язку 26.06.2019, тобто з порушенням законодавчо встановленого десятиденного строку для її подання. За таких обставин, просить позовну заяву ОСОБА_1 до ГУ ДФС у Львівській області про визнання протиправною і скасування вимоги про сплату боргу, залишити без розгляду.
Представник відповідача у підготовчому засіданні підтримала клопотання про залишення позову без розгляду. Просила таке задовольнити.
Позивач у підготовчому засіданні проти клопотання ГУ ДФС у Львівській області про залишення позову без розгляду заперечив. Просив відмовити у задоволенні такого, оскільки вважає, що ним не пропущений строк звернення до суду із цим позовом.
При вирішенні клопотання про залишення позову без розгляду, суд виходить такого.
Дотримання строків звернення до суду з адміністративним позовом є однією з обов'язкових передумов ефективності адміністративних проваджень щодо строку розгляду адміністративних справ, оскільки захист прав, свобод та інтересів осіб безпосередньо залежить від меж їх реалізації у часі. Провадження в адміністративних судах, як спосіб захисту таких прав, базується на процесуальних принципах та забезпечується чітко регламентованими строками. Дотримання вказаних строків впливає на права та обов'язки учасників адміністративних правовідносин, спонукаючи їх до своєчасного здійснення наданих їм прав чи виконання покладених на них обов'язків.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, може звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах або для реалізації владних повноважень.
Перебіг строку звернення до суду починається з моменту, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення свого права.
Частиною 1 статті 122 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи вказаним Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Дія Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон України № 2464-VI) поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених зазначеним Законом, або в частині, що не суперечить зазначеному Закону (частина 1 статті 2 вказаного Закону).
Згідно з абзацами 4, 5, 6 частини 4 статті 25 Закону України № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.
Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (абзац 8 частини 4 статті 25 Закону України № 2464-VI).
Відповідно до абзацу 9, частини 4 статті 25 Закону України № 2464-VI у разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.
Таким чином, вказаними положеннями визначений порядок дій платника в частині непогодження із отриманою вимогою, яким є адміністративний чи судовий вид оскарження, на який законодавцем встановлено 10-денний строк.
Пунктом 1.3 статті 1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що вказаний Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.
Відтак при оскарженні рішення податкового органу, прийнятого в межах Закону України № 2464-VI, строк звернення до адміністративного суду визначений приписами пункту 56.18 статті 56, статті 102 ПК України не застосовується.
Суд встановив, що 07.02.2019 ГУ ДФС у Львівській області винесено податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-4290-54 про сплату недоїмки в сумі 18276,72 грн. відповідно до ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (арк. справи 80).
Вказана вимога про сплату боргу отримана Позивачем 23.03.2019, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (арк. справи 148) та не заперечується сторонами.
03.04.2019 Позивач звернувся із скаргою до ГУ ДФС у Львівській області (арк. справи 86-88), в якій просив завершити зняття його з податкового обліку з 25.04.2004 відповідно до приєднаної довідки від 24.04.2004 за вихідним № 711/17-2, виданої Жадачівським відділенням Миколаївської МДПІ у Львівській області та скасувати (анулювати) вимоги про сплату боргу від 27.03.2018 про сплату недоїмки в сумі 1288,80 грн., з яких 927,45 грн. було списано та від 07.02.2019 про сплату недоїмки в сумі 18276,72 грн. відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
За результатами розгляду скарги Позивача від 03.04.2019, ГУ ДФС у Львівській області листом від 02.05.2019 № 23372/10/54.08-03 повідомило ОСОБА_1 , зокрема про таке. Відповідно до Єдиного реєстру адвокатів України право Позивача на заняття адвокатською діяльністю зупинено згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з 28.03.2019 на підставі заяви Позивача. Оскільки Позивачем 03.04.2019 до Жидачівської ДПІ Стрийського управління подано Заяву Ф №8-ОПП «Про припинення платника податків» та Заяву Ф№7-ЄСВ «Про зняття з обліку платника єдиного внеску», тому після проведення всіх процедур припинення платника податків Позивачу буде видано довідки за Ф№12-ОПП та Ф№10-ЄСВ. Також повідомлено, що відповідно до п. 11.22 Порядку обліку платників податків і зборів №1588 особою, відповідальною за погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу фізичної особи - підприємця або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, є така фізична особа та у разі коли після внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізична особа продовжує провадити таку діяльність, вважається, що вона розпочала таку діяльність без взяття її на облік як самозайнятої особи (арк. справи 89-90).
Не погодившись з вимогою ГУ ДФС у Львівській області про сплату боргу (недоїмки) від 07.02.2019 № Ф-4290-54, Позивач 26.06.2019 через засоби поштового зв'язку подав скаргу до ДФС України, що підтверджується копією фіскального чеку ПАТ «Укрпошта» (арк. справи 26-30) та не заперечується сторонами. У такій скарзі Позивач просив зобов'язати місцеві служби фіскальних органів завершити зняття його з податкового обліку і обліку платника єдиного соціального внеску з 26.03.2004; скасувати вимогу про сплату 18276,72 грн. з ЄСВ.
01.08.2019 ДФС України прийняла рішення №36940/6/99-99-11-05-02-25, згідно з яким залишила без розгляду скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 від 26.06.2019 №б/н (вх. № 8812/ФОП від 02.07.2019) з підстав пропуску 10-денного строку для її подання (арк. справи 97-98). Рішення ДФС України від 01.08.2019 №36940/6/99-99-11-05-02-25 Позивач отримав 10.08.2019, що підтверджується вхідним штемпелем поштового зв'язку АТ «Укрпошта» на конверті (арк. справи 100) та не заперечується Позивачем у справі.
Суд звертає увагу Позивача на те, що положення абзацу 5 частини 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачають такі способи оскарження вимоги: адміністративний або судовий порядок. При цьому, оскарження в адміністративному порядку, має бути реалізоване з дотриманням строків, визначених абзацом 9 частини 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», тобто в межах 10 денного строку.
Отже, суд встановив, що Позивач отримавши 23.03.2019 вимогу ГУ ДФС у Львівській області від 07.02.2019 № Ф-4290-54 звернувся до ДФС України в порядку адміністративного оскарження лише 26.06.2019. Таким чином, ОСОБА_2 звертаючись до ДФС України в порядку адміністративного оскарження вимоги ГУ ДФС у Львівській області від 07.02.2019 № Ф-4290-54, пропустив законодавчо встановлений 10-денний строк на оскарження такої.
Суд при розгляді клопотання враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 08.08.2019 у справі №480/106/19.
Щодо посилань позивача у позовній заяві на поважність пропуску строку звернення до суду, суд зазначає, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Позивачем не надано суду доказів того, що такий був обмежений у своїй життєдіяльності. При цьому, суд звертає увагу, що Позивачем до заяви про поновлення пропущеного строку звернення з позовом до суду, не було надано належних доказів поважності причин його пропуску. Зокрема, як видно з витягу з протоколу ЛКК № 527, виданого 04.03.2020 комунальним некомерційним підприємством «Жидачівська центральна районна лікарня», ОСОБА_2 згідно стану здоров'я перебував на амбулаторному лікуванні у КНП «Жидачівська ЦРЛ» з 5.08.2019 по 22.08.2019 (арк. справи 56).
Щодо твердження Позивача про те, що він із зверненням-скаргою від 03.04.2019, тобто в 10-денний строк звернувся до ГУ ДПС у Львівській області, суд зазначає таке.
Відповідно до абзацу 9, 10 частини 4 статті 25 Закону України № 2464-VI у разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.
Із змісту вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 07.02.2019 № Ф-4290-54 видно, що така винесена ГУ ДФС у Львівській області.
Відтак Позивач в порядку адміністративного оскарження мав подати скаргу на вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 07.02.2019 № Ф-4290-54 до органу доходів і зборів вищого рівня, тобто до ДФС України.
Проте, Позивач звернувся до ГУ ДФС у Львівській області зі скаргою від 03.04.2019, зокрема на вимогу від 07.02.2019 № Ф-4290-54, чим самостійно позбавив себе можливості реалізувати право на таке оскарження в межах законодавчо встановленого десятиденного строку.
Таким чином, суд дійшов висновку, що Позивач пропустив строк звернення до суду з позовом про визнання протиправною і скасування вимоги ГУ ДФС у Львівській області про сплату боргу (недоїмки) від 07.02.2019 № Ф-4290-54 на суму 18276,72 грн. без поважних причин, а тому його клопотання про поновлення пропущеного строку звернення з позовом до суду, не підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 3 статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України, суд, з підстав, визначених частинами 3 та 4 статті 123 КАС України своєю ухвалою залишає позов без розгляду.
З урахуванням наведених правових норм та встановлених обставин, суд вважає, що клопотання ГУ ДФС у Львівській області є підставним та таким, що підлягає до задоволення, що є наслідком залишення позову ОСОБА_1 без розгляду.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням).
Таким чином сплачена Позивачем сума судового збору в розмірі 840,80 грн., згідно з квитанцією N ПН1005094 від 03.03.2019, підлягає поверненню з Державного бюджету України.
Керуючись статтями 122, 123, 240, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
клопотання Головного управління ДФС у Львівській області про залишення позовної заяви без розгляду - задовольнити повністю.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправною і скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 07.02.2019 № Ф-4290-54 - залишити без розгляду.
Повернути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Ухвала про залишення позову без розгляду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги у п'ятнадцятиденний строк з дати складання повної ухвали суду.
Повний текст ухвали складений 15.09.2020.
Суддя Мричко Н.І.