14 вересня 2020 року м. Київ № 320/4340/20
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Київській області
третя особа, яка Баришівське відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу
не заявляє самостійних поліції Головного управління Національної поліції в Київській вимог щодо предмета області
спору
про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на
посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного
прогулу
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Баришівське відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Київській області від 31.03.2020 № 227 у частині накладення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , начальника сектору превенції Баришівського відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції; визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Київській області від 10.04.2020 №108 о/с у частині накладення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , начальника сектору превенції Баришівського відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції; поновлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , старшого лейтенанта поліції, на посаді начальника сектору превенції Баришівського відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області; стягнення з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , середнього заробітку за час вимушеного прогулу з моменту незаконного звільнення і до дня винесення судом рішення про поновлення; допущення негайного виконання рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць, та поновлення на посаді старшого дільничного офіцера поліції відділу превенції Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області.
Позов мотивовано протиправністю прийняття оскаржуваних наказів з огляду на відсутність беззаперечних доказів вчинення позивачем дисциплінарного проступку та за наявності лише порушеного кримінального провадження, в якому не ухвалено обвинувального вироку відносно позивача, чим порушено необхідний баланс між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані застосовані заходи дисциплінарного впливу. Також, в обґрунтування позовних вимог зазначено, що застосовуючи відносно позивача найсуворіший вид дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, відповідачем не враховано презумпцію невинуватості та всіх обставин, як мали бути враховані, а саме: попередні заохочення та стягнення; характеристика; поведінка особи тощо, що призвело до прийняття оскаржуваних наказів про накладення на позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення з порушенням норм чинного законодавства та без встановлення вини позивача у вчиненні дисциплінарного проступку.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.05.2020 поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом про оскарження наказів Головного управління Національної поліції в Київській області від 31.03.2020 №227 та від 10.04.2020 №108 о/с, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.
Відповідачем подано письмовий відзив на позовну заяву, згідно якого позов не визнано. Зазначено, що під час службового розслідування по факту надходження інформації щодо затримання начальника сектору превенції Баришівського ВП Переяслав-Хмельницького ВП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 в рамках досудового розслідування кримінального провадження №620200100000000143 від 16.01.2020, внесеного до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 368 Кримінального кодексу України, встановлено, що факт причетності ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, а саме до одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за не вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням наданої їй влади та службового становища, призвів до значного розголосу у засобах масової інформації, а саме в соціальній мережі «Instagram» та інших, що призвело до зниження авторитету поліції серед населення.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з'ясувавши обставини справи, судом встановлено таке.
Наказом Головного управління Національної поліції в Київській області від 29.09.2018 №498 о/с «По особовому складу» старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 призначено начальником сектору превенції Баришівського відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції.
Відповідно до інформаційної довідки начальника Головного управління Національної поліції в Київській області полковника поліції Кирила Андрєєва №37 від 12.03.2020 «Про отримання неправомірної вигоди окремими працівниками ГУНП в Київській області», 12.03.2020 до Головного управління з Баришівськго ВП Переяслав-Хмельницького ВП ГУНП в Київській області надійшла інформація про те, що працівниками ГУ СБУ у м. Києві та Київській області спільно з працівниками ТУ ДБР, розташованого у місті Києві, під процесуальним керівництвом прокуратури Київської області, в рамках кримінального провадження №620200100000000143 від 16.01.2020, внесеного до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України, затримано начальника сектору превенції Баришівського відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції ГУ НП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 . У ході попередньої перевірки встановлено, що 12.03.2020 близько 16:00 год. за адресою: АДРЕСА_1 працівниками вищезазначених правоохоронних органів задокументовано факт вимагання та отримання щомісячної неправомірної вигоди ОСОБА_1 від ОСОБА_2 , яка являється власницею магазину, за не перешкоджання ведення на території обслуговування Баришівського ВП ГУ останньою господарської діяльності. 15.02.2020 працівниками вищезазначених правоохоронних органів було задокументовано перший факт отримання ОСОБА_1 неправомірної вигоди у розмірі 2 тисяч гривень. Надалі, 12.03.2020 ОСОБА_1 було затримано під час отримання другої частини неправомірної вигоди у розмірі 2 тисяч гривень в порядку статті 208 КПК України. Під час вищезазначеної події ОСОБА_1 перебував на службі в однострої без вогнепальної зброї.
Згідно доповнення від 16.03.2020 до інформаційної довідки №37 від 12.03.2020, 16.03.2020 до Головного управління надійшла інформація про те, що 12.03.2020 слідчим ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, у рамках досудового розслідування кримінального провадження №620200100000000143 від 16.01.2020, внесеного до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України, ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 368 Кримінального кодексу України.
Крім того, 13.03.2020 ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва у справі №752/5385/20 ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 10.05.2020 включно.
Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Київській області - полковника поліції Андрія Нєбитова від 12.03.2020 №451 «Про призначення службового розслідування» призначено службове розслідування за фактом можливих неправомірних дій керівництва та окремих працівників Баришівського ВП Переяслав-Хмельницького ВП ГУНП в Київській області, відсторонено начальника сектору превенції Баришівського відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 від виконання службових обов'язків (посади) на час проведення службового розслідування.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 13.03.2020 у справі №752/5385/20 задоволено клопотання слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління ДБР, відсторонено підозрюваного старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 від посади начальника сектору превенції Баришівського відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції ГУ НП в Київській області строком до 10.05.2020.
За наслідками проведеного службового розслідування начальником Головного управління Національної поліції в Київській області - полковником поліції А. Нєбитовим затверджено 17.03.2020 висновок службового розслідування за фактом можливих порушень службової дисципліни окремими працівниками поліції, що призвело до затримання начальника сектору превенції Баришівського ВП Переяслав-Хмельницького ВП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 .
Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Київській області - полковника поліції А. Нєбитова від 31.03.2020 №227 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП в Київській області» за порушення службової дисципліни, статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 за №2337-VIII, статей 2, 3, 18, 20, 23, 64 Закону України «Про Національну поліцію», статті 24 Закону України «Про запобігання корупції», пункту 1 розділу ІІ, пунктів 3, 4 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, пункту 6 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 №100, які виразилися у не повідомленні найближчого органу поліції про виявлення адміністративного правопорушення, не припиненні вчинення такого правопорушення, не складанні відповідних адміністративних матеріалів, неналежному здійсненні профілактичної роботи на території обслуговування, не доповіді керівництву відділу поліції про пропозицію та факт надання неправомірної вигоди цивільною особою, поданні неналежного прикладу підлеглим працівникам поліції, вчиненні вчинку, який призвів до підриву авторитету Національної поліції України у суспільстві, не розміщенні нагрудного знаку на однострої, начальника сектору превенції Баришівського ВП Переяслав-Хмельницького ВП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнити зі служби в поліції.
Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Київській області - полковника поліції А. Нєбитова від 10.04.2020 №108 о/с «По особовому складу» старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , начальника сектору превенції Баришівського відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції звільнено 10.04.2020 зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
Вважаючи протиправними накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності та про звільнення зі служби в поліції, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України врегульовано Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі по тексту - Закон №580-VIII).
Відповідно до статті 2 Закону №580-VIII, завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Згідно статті 3 Закону №580-VIII, у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
На працівників поліції (поліцейських та державних службовців) поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».
Статтею 18 Закону №580-VIII визначено обов'язки поліцейських: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов'язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.
Згідно статті 20 Закону №580-VIII, поліцейські мають єдиний однострій. Поліцейський отримує однострій безоплатно.
Зразки предметів однострою поліцейських затверджує Кабінет Міністрів України.
На однострої поліцейського розміщується нагрудний знак із чітким зазначенням його спеціального жетона.
Поліцейському заборонено знімати з однострою чи приховувати нагрудний знак, а також будь-яким іншим чином перешкоджати прочитанню інформації на ньому або фіксуванню її за допомогою технічних засобів.
Поліцейський, який виконує функції в цивільному одязі, зобов'язаний мати при собі нагрудний знак, передбачений цією частиною, крім випадків, коли наявність нагрудного знака перешкоджає проведенню негласної слідчої (розшукової) дії.
Поліцейським підрозділу спеціального призначення номер нагрудного знака додатково зазначається на однострої і на шоломі таким чином, щоб його було можливо прочитати або зафіксувати за допомогою технічних засобів, крім випадків, коли такі поліцейські відповідно до рішень уповноважених осіб поліції виконують завдання в режимі секретності.
Правила носіння та норми належності однострою поліцейських затверджує Міністр внутрішніх справ України.
Основні повноваження поліції визначено статтею 23 Закону №580-VIII.
Відповідно до частини першої статті 64 Закону №580-VIII, особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки».
Згідно статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII (далі по тексту - Дисциплінарний статут), службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників (частина перша).
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу (частина друга).
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського, зокрема: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України (пункт 1 частини третьої); утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України (пункт 6 частини третьої).
Статтею 11 Дисциплінарного статуту встановлено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (частина перша).
Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом (частина третя).
Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Згідно статті 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків (частина перша).
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони (частина друга).
Наказом Міністерства внутрішні справ України від 09.11.2016 №1179 «Про затвердження Правил етичної поведінки поліцейських», зареєстровано в міністерстві юстиції України 06.12.2016 за №1576/29706, затверджено Правила етичної поведінки поліцейських пунктом 1 розділу ІІ яких встановлено, зокрема, що під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов'язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України.
Під час виконання службових обов'язків поліцейському заборонено, зокрема, знімати з однострою чи приховувати нагрудний знак (жетон), а також будь-яким іншим чином перешкоджати прочитанню інформації на ньому або фіксуванню за допомогою технічних засобів, крім випадків, коли поліцейський виконує службові обов'язки в режимі секретності в установленому законодавством України порядку.
Згідно пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики.
Відповідно до пункту 6 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 08.02.2019 №100, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.03.2019 за №223/33194, поліцейський незалежно від місця свого перебування в разі виявлення або отримання інформації про кримінальне правопорушення та іншу подію чи звернення до нього громадян із заявою (повідомленням) невідкладно повідомляє про це за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» і зобов'язаний ужити заходів щодо запобігання правопорушенню, його припинення, рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, установлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, та охорони місця події.
Як убачається з висновку службового розслідування, підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади слугували висновки про порушення позивачем вимог Закону України «Про Національну поліцію», статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 за №2337-VIII, статті 24 Закону України «Про запобігання корупції», пункту 1 розділу ІІ, пунктів 3, 4 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, пункту 6 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 №100, які виразилися у не повідомленні найближчого органу поліції про виявлення адміністративного правопорушення, не припиненні вчинення такого правопорушення, не складанні відповідних адміністративних матеріалів, неналежному здійсненні профілактичної роботи на території обслуговування, не доповіді керівництву відділу поліції про пропозицію та факт надання неправомірної вигоди цивільною особою, поданні неналежного прикладу підлеглим працівникам поліції, вчиненні вчинку, який призвів до підриву авторитету Національної поліції України у суспільстві, не розміщенні нагрудного знаку на однострої.
Статтею 14 Дисциплінарного статуту визначено, зокрема, що службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків (частина друга) Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення (частина третя). Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку (частина четверта). У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів (частина п'ята). Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України (частина десята).
Судом встановлено, що наказом начальника Головного управління Національної поліції в Київській області - полковника поліції Андрія Нєбитова від 12.03.2020 №451 «Про призначення службового розслідування» призначено службове розслідування за фактом можливих неправомірних дій керівництва та окремих працівників Баришівського ВП Переяслав-Хмельницького ВП ГУНП в Київській області, відсторонено начальника сектору превенції Баришівського відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 від виконання службових обов'язків (посади) на час проведення службового розслідування.
Висновок службового розслідування затверджено 17.03.2020, тобто в межах місячного строку з дня його призначення керівником.
Згідно висновку, під час службового розслідування встановлено, що відповідно до матеріалів кримінального провадження №620200100000000143 від 16.01.2020, внесеного до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України, ОСОБА_1 прибув 13.01.2020 до приміщення магазину товарів повсякденного вжитку, розташованого по АДРЕСА_1 , який належить ФОП ОСОБА_3 , де здійснив перевірку наявності дозвільних документів, у тому числі для здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, під час якої виявив порушення, пов'язані з порядком відпуску алкогольних напоїв покупцям. Усвідомлюючи про наявність повноважень зі складання протоколів про виявлені адміністративні правопорушення, ОСОБА_1 , знаходячись у середині приміщення вказаного магазину, ознайомивши продавця магазину ОСОБА_2 з виявленим ним правопорушенням, домовився з нею, що не буде фіксувати ці порушення за надання йому неправомірної вигоди у розмірі 2000 грн. щомісячно. Не зважаючи на вимоги законодавства, яке регламентує діяльність Національної поліції, ОСОБА_1 , будучи працівником поліції, не вжив жодних заходів щодо повідомлення найближчого органу поліції про те, що ОСОБА_2 займається підприємницькою діяльністю без відповідних документів та не вжив жодних заходів щодо припинення вчинення останньою адміністративного правопорушення, не склав відповідні адміністративні матеріали. Вказаний факт призвів до того, що ОСОБА_2 звернулася до правоохоронних органів та повідомила про можливі порушення працівником поліції вимог чинного законодавства у зв'язку з чим працівниками Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, за вказаним фактом 16.01.2020 внесено відомості до ЄРДР за №620200100000000143 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України.
12.03.2020 близько 15:00 год., перебуваючи у приміщенні магазину ФОП ОСОБА_3 , ОСОБА_1 згідно раніше обговореної домовленості, отримав від ОСОБА_2 неправомірну вигоду в сумі 2000 грн. Того ж дня, під час отримання вказаних грошових коштів працівниками ГУ СБУ у м. Києві та Київської області спільно з працівниками ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, під процесуальним керівництвом прокуратури Київської області в рамках досудового розслідування вищевказаного кримінального провадження ОСОБА_1 було затримано в порядку статті 208 КПК України. Під час вищезазначеної події ОСОБА_1 перебував на службі в однострої без вогнепальної зброї.
12.03.2020 слідчим Другого слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, у рамках вищезазначеного кримінального провадження ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 368 Кримінального кодексу України.
Вивченням вказаної підозри встановлено, що окрім 12.03.2020 ОСОБА_1 15.02.2020, перебуваючи у приміщенні магазину ФОП ОСОБА_3 , згідно раніше обговореної домовленості отримав від ОСОБА_2 неправомірну вигоду в сумі 2000 грн.
13.03.2020 ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва у справі №752/5385/20 ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з забороною залишати місце проживання у період часу з 22:00 год. до 07:00 год. наступної доби. Досудове розслідування триває.
Окрім того, у ході проведення службового розслідування встановлено, ОСОБА_1 проігнорував вимоги Закону України «Про запобігання корупції» та не вжив жодних заходів, передбачених статтею 24 зазначеного закону. Факт причетності ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, а саме до одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за не вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням наданої їй влади та службового становища, призвів до значного розголосу у засобах масової інформації, а саме в соціальній мережі «Instagram» та інших, що призвело до зниження авторитету поліції серед населення. Вивченням критичних публікацій виявлено фотознімок, на якому ОСОБА_1 стоїть у однострої біля працівників СБУ без нагрудного знаку на однострої.
Зі змісту наявних у матеріалах службового розслідування письмових пояснень від 13.03.2020 вбачається, що на підставі статті 63 Конституції України ОСОБА_1 відмовився надавати пояснення.
За висновком суду, встановлені під час службового розслідування факти щодо затримання позивача в порядку статті 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення внаслідок отримання неправомірної вигоди та вручення йому підозри, які ґрунтуються лише на вивченні матеріалів кримінального провадження та підозри, без наявності у матеріалах службового розслідування належних, достовірних та прямих доказів фіксування факту отримання позивачем неправомірної вигоди та надання їм відповідної оцінки, не підтверджують вчинення позивачем дисциплінарного проступку, який виразився в порушенні наведених у висновку службового розслідування норм правових актів. Висновком службового розслідування не встановлено дій чи бездіяльності позивача, які б свідчили про невиконання ним вимог Закону України «Про Національну поліцію», статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 за №2337-VIII, статті 24 Закону України «Про запобігання корупції», пункту 1 розділу ІІ, пунктів 3, 4 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, пункту 6 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 №100, оскільки такі висновки службового розслідування про порушення позивачем наведених положень нормативно-правових актів ґрунтуються лише на матеріалах кримінального провадження №620200100000000143 та врученої ОСОБА_1 підозри.
При цьому, як убачається з матеріалів службового розслідування, висновок про відсутність на однострої ОСОБА_1 нагрудного знака зроблено в результаті вивчення фотознімку, на якому, як зазначено у висновку службового розслідування, стоїть ОСОБА_1 у однострої біля працівників СБУ без нагрудного знака.
Втім, службовим розслідуванням не встановлено обставин та причин, за яких нагрудний знак був відсутнім на однострої поліцейського (можливе вилучення нагрудного знаку працівникам ДБР / СБУ під час затримання, зняття нагрудного знаку особисто ОСОБА_1 до / під час / після вчинення правопорушення тощо).
Приписами пункту 3 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
За висновком суду, притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності внаслідок його затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення за фактом отримання неправомірної вигоди без встановлення порушень вимог Закону України «Про Національну поліцію», статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 за №2337-VIII, статті 24 Закону України «Про запобігання корупції», пункту 1 розділу ІІ, пунктів 3, 4 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, пункту 6 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 №100, на підставі прямих доказів з наданням їм відповідної оцінки, що могло б свідчити про вчинення дисциплінарного проступку, є необґрунтованим, звільнення позивача в зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до дисциплінарного статуту здійснено без достатніх підстав.
Водночас, суд наголошує, що відповідно до пункту 10 частини першої статті 77 Закону №580-VIII, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, а також рішенням суду про визнання його активів або активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави.
Таким чином, Законом №580-VIII встановлено спеціальну норму, яка передбачає звільнення поліцейського з посади за вчинення кримінального правопорушення, вина у вчиненні якого має бути визнана обвинувальним вироком суду (стаття 62 Конституції України). При цьому статтею 70 Закону №580-VIII передбачено правові підстави для відсторонення поліцейського від виконання службових обов'язків (посади), зокрема відносно поліцейського щодо якого здійснюється кримінальне провадження (частина третя).
Відтак, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Київській області від 31.03.2020 №227 у частині накладення на позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, підлягають задоволенню, відповідно, також підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Київській області від 10.04.2020 №108 о/с у частині накладення на позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, оскільки цей наказ прийнятий на підставі наказу від 31.03.2020 №227, який судом визнано протиправним та скасовано.
З огляду на встановлення судом протиправності звільнення позивача з посади поліцейського, його право підлягає відновленню.
Водночас, Законом №580-VIII не визначено процедури поновлення протиправно звільненого поліцейського на посаді, відповідно, застосуванню підлягають норми трудового законодавства.
За приписами частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України, в разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Відтак, підлягає задоволенню вимога про поновлення ОСОБА_1 , старшого лейтенанта поліції, на посаді начальника сектору превенції Баришівського відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області.
Щодо дати поновлення, то як убачається з наказу від 10.04.2020 №108 о/с «По особовому складу», позивача звільнено зі служби в поліції 10.04.2020.
Згідно приписів частин другої та третьої статті 77 Закону №580-VIII, днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення; день звільнення вважається останнім днем служби. Відтак, позивач підлягає поновленню на посаді з 11.14.2020.
Відповідно до частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Порядком та умовами виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260, визначено, що при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата (пункт 9 розділу І); при прийнятті на службу до Національної поліції грошове забезпечення поліцейським нараховується з дня призначення на посаду. У разі звільнення зі служби грошове забезпечення поліцейським виплачується по день їх звільнення зі служби в поліції включно (пункт 15 розділу І); поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення (пункт 6 розділу ІІІ).
Як убачається з довідки Головного управління Національної поліції в Київській області від 04.06.2020 №353, середньоденне грошове забезпечення ОСОБА_1 становить 405,39 грн. до нарахування.
Зважаючи на 156 календарних дні вимушеного прогулу з 11.04.2020 (день наступний за днем звільнення) по 14.09.2020 (день, ухвалення судом рішення), сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу становить 63240,84 грн. При цьому з вказаної суми відповідачем має бути відраховано податки та обов'язкові платежі.
За наведених обставин підлягає задоволенню вимога про стягнення з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з моменту незаконного звільнення і до дня винесення судом рішення про поновлення в розмірі 63240,84 грн., з якої підлягають відрахуванню обов'язкові податки та збори.
Відповідно до статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України, негайно виконуються рішення суду, зокрема, про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць (пункт 2); поновлення на посаді у відносинах публічної служби (пункт 3).
Відтак, рішення суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за один місяць підлягає негайному виконанню.
Отже, з огляду на встановлені судом обставини справи та правове регулювання спірних відносин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, відповідно, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Згідно частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до абзацу другого частини п'ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Позивача звільнено від сплати судового збору відповідно до пункту 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI.
Оскільки, позивачем не надано доказів понесення ним інших судових витрат, судові витрати присудженню не підлягають.
Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 31.03.2020 № 227 у частині накладення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , начальника сектору превенції Баришівського відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 10.04.2020 №108 о/с у частині накладення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , начальника сектору превенції Баришівського відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Поновити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , старшого лейтенанта поліції, з 11.04.2020 на посаді начальника сектору превенції Баришівського відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , середній заробіток за час вимушеного прогулу з моменту незаконного звільнення і до дня винесення судом рішення про поновлення в розмірі 63240,84 грн., з якого підлягають відрахуванню обов'язкові податки та збори.
Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , старшого лейтенанта поліції, з 11.04.2020 на посаді начальника сектору превенції Баришівського відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області та в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць без урахування обов'язкових податків та зборів.
Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ).
Відповідач - Головне управління Національної поліції в Київській області (ідентифікаційний код 40108616, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 15).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Баришівське відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області (07500, Київська область, Баришівський район, смт. Баришівка, вул. Київський шлях, 41).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Згідно пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, провадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Суддя Колеснікова І.С.
Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 14 вересня 2020 року.